1. 1
ПЕРЕДМОВА
Посібник містить систему уроків розвитку зв′язного
мовлення у 8 класі (шість уроків) з елементами опису
пам′яток архітектури відповідно до програми з рідної
мови в загальноосвітніх навчальних закладах.
Детальні поурочні плани побудовані з урахуванням
інноваційних технологій – особистісно-орієнтованого
навчання з використанням інформаційно-комунікаційних
засобів. Різні типи уроків передбачають усі аспекти
навчально-виховного процесу – засвоєння знань, умінь
та навичок, творче застосування їх на практиці,
узагальнення, систематизацію та контроль знань.
Структура уроків, зміст і послідовність запропонованих
методів і прийомів навчання відповідають рівневі
пізнавальної активності та віковим особливостям учнів
восьмого класу. Кожен урок структуровано відповідно до
його мети й завдань.
У запропонованих конспектах є тексти для усних та
письмових переказів, творчі завдання до них, зразки
творів, тести для контролю знань і вмінь, наочний
матеріал та зразки учнівських відповідей і творчих
мультимедійних проектів.
Розроблені уроки розвитку зв’язного мовлення
пройшли апробацію в Козелецькій гімназії №1 і були
неодноразово проведені автором посібника з
восьмикласниками різного рівня підготовки.
Поурочні плани стануть у пригоді вчителям
української мови та літератури під час підготовки до
уроків розвитку зв’язного мовлення у 8 класі, а також
учителям історії та художньої культури.
2. 2
ЗМІСТ
Урок № 1 Особливості опису пам′яток історії та
культури
(Тип уроку: віртуальна екскурсія з
використанням мультимедійного
комплексу)…………………………………..3-19
Урок № 2-3 Вибірковий переказ тексту з елементами
опису пам’ятки архітектури
(Тип уроку: урок-реквієм)……………….20-30
Урок № 4 Усний твір-опис пам’ятки історії та
культури за власним спостереженням
(Тип уроку: урок-презентація)…………..31-45
Урок № 5-6 Докладний переказ тексту художнього
стилю із творчим завданням
(Тип уроку: урок-екскурс у минуле)…...46-59
3. 3
У р о к 1
Тема: Особливості опису пам’яток історії та
культури
Час : 45 хв.
Тип уроку: Віртуальна екскурсія з використанням
мультимедійного комплексу.
Мета уроку: формувати в учнів уміння й навички
побудови зв’язних висловлювань на певну тему;
навчати їх продумано добирати мовні засоби,
збагачувати мовлення, активізувати й розширювати
словниковий запас; розвивати активну функцію пам’яті,
привчати дітей до емпатії; виховувати патріотичні
почуття.
Форми і методи роботи: рольова гра, діалог, монолог,
бесіда, тест.
Очікуваний результат: учні засвоять нові поняття,
розширять словниковий запас, ознайомляться з
архітектурними стилями, вмітимуть їх розрізняти,
поглиблять знання про архітектурні пам’ятки м. Києва,
зацікавляться історичними пам'ятками рідного краю.
Перебіг уроку:
* Мотиваційний етап
- З’ясування емоційної готовності до уроку;
- Створення позитивного настрою.
Цілевизначення та планування (див. Додаток
роздатков.)
Ознайомившись із метою та планом уроку, учні
визначають власні цілі, заповнюють пам’ятку «Мотивація
навчання»
Хочу:
- дізнатися більше про …
- зрозуміти…
- продемонструвати власні здібності…
- навчитися…
4. 4
Учитель: Візьміть аркуш паперу (заздалегідь
підготовлений). Зімніть його, стисніть у кулаці, а
потім розрівняйте. На папері лишилися зморшки.
Зімніть аркуш вдруге. Частина зморшок ляже на
вже утворені. Що це? Папір має пам’ять.
Пам’яттю наділений камінь… Він зберігає сліди
свого походження.
На пам’яті деревини засновано нову археологічну
науку дендрохронологію. Це наука визначати вік
дерева.
Складною формою родової пам’яті наділені птахи.
Нові покоління птаства здійснюють перельоти в
потрібному напрямку завжди вчасно.
Час прийнято поділяти на минуле, сучасне й
майбутнє. Проте лише в пам’яті й здійснюється
перехід минулого в сучасне… Пам’ять – це подолання
часу, перемога над смертю. І в цьому високе моральне
значення пам’яті. Кого називають у нас
«безпам’ятними»? Того, хто є невдячним,
безвідповідальним. Безвідповідальність з’являється
тоді, коли людина переконана, що її вчинок не збереже
пам’ять людська. Мабуть, людина така й сама не
звикла берегти пам’ять про минуле, відчувати
вдячність до предків, до батьків за їх турботу й
працю.
Совість – це пам’ять , до якої додається самооцінка.
Без пам’яті совість неможлива. Ось чому так важливо
берегти пам’ять . Пам’ять є родинна, а є народна,
історична… Берегти пам’ять – наш обов’язок перед
сучасниками й нащадками (За Д.Лихачовим).
Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.
Спонукання учнів до формування в них суб’єктного
досвіду.
Учитель: Пам’ять, пам’ятка, пам’ятник – слова одного
кореня. Прослухайте діалог і зробіть висновок, чим
відрізняються поняття «пам’ятка» і «пам’ятник»?
5. 5
Формування в учнів комунікативних навичок .
(Розігрування діалогу).
- Добродійко, вибачте, я у вашому місті вперше.
Порадьте, які пам’ятники можна подивитися?
- Звичайно, я Вам допоможу. Ви можете
помилуватись пам’ятниками Богдану
Хмельницькому, Княгині Ользі, Нестору Літописцю.
Але чому Ви цікавитесь тільки пам’ятниками, хіба
пам’ятки нашого міста Вас не цікавлять?
- А це що , не одне й те саме?
- Зрозуміло, що ні! Пам’ятник – це скульптурна
споруда в пам’ять чи на честь кого-небудь або
чого-небудь, а пам’ятка – предмет матеріальної чи
духовної культури, що зберігся. Це і пам’ятки
архітектури, твори живопису, рукописи, книжки,
стародавні літописи і народні думи.
- Отакої, а я і не здогадувався. Тоді мене цікавлять у
вашому місті і пам’ятники, і пам’ятки. Чи не були б
ви такі ласкаві стати моїм екскурсоводом, бо
хочеться зберегти про ваше місто добрі враження.
Момент пізнання істини (з’ясування значень слів
пам’ятка, пам’ятник)
Пояснення вчителя «Види пам’яток». (Див. додаток 1)
Учитель: Тепер, коли ви зрозуміли, чим відрізняється
пам’ятка від пам’ятника, я запрошую вас на екскурсію
«Архітектурні пам’ятки Києва». Без екскурсовода ми,
звичайно, не залишились.
Формування в учнів навичок монологічного
висловлювання. Віртуальна екскурсія. (Окремі учні
готувалися заздалегідь). (Див. додаток 2)
Перший екскурсовод «Церква Богородиці Пирогощі».
Другий екскурсовод «Володимирській собор».
Третій екскурсовод « Андріївська церква».
Четвертий екскурсовод «Софія Київська».
П’ятий екскурсовод « Будинок з химерами».
6. 6
Учитель: Чи є у вас запитання до екскурсоводів?
( Зазвичай це малозрозумілі слова. Учні називають
занотовані ними нові слова, а екскурсоводи і вчитель
пояснюють значення слів).
Баня – (купол, маківка) – опуклий дах у формі півкулі.
Фасад – зовнішній, лицьовий бік будівлі, кожен з
чотирьох зовнішніх боків будівлі.
Архітектор –(із грецької мови -будівник) — фахівець,
який за допомогою матеріально-технічних ресурсів
створює проект організації простору. Основне завдання
архітектора — створити максимально зручне
середовище для життєдіяльності людини.
Фреска – (Fresco), техніка настінного малярства на
мокрому тиньку з піску і вапна фарбами, відпорними на
лужний вплив вапна. Малюванню Фрески переважно
передує рисунок (графія) на заправі гол. контурів
композиції. Фрескою називають також твір виконаний у
цій техніці. Слово фреска походить з італійської мови
„dipingere al fresco“, що українською означає „малювати
на свіжому”.
Ікона –(грец. εἰκόνα — малюнок, образ, зображення) —
живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса
Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.
Капітель – верхня частина колони або стовпа.
Дзвіниця – вежа для дзвонів на церкві або окрема
будівля із дзвонами.
Пілястр – вертикальний виступ на поверхні стіни у
вигляді частини вбудованого в неї чотиригранного
стовпа, обробленого у формі колони.
Арабеска – складний орнамент з геометричних і
стилізованих рослинних візерунків.
Учитель: Кожна із згаданих пам’яток архітектури є
свідком, а то й учасником історичних подій. Кожна з них ,
як бачите, має свою історію, свою пам’ять, свою
легенду, своє обличчя, свій архітектурний стиль.
7. 7
Архітектурний стиль – система художніх та
конструктивних засобів, народжених певною історичною
добою.
Найбільш відомими є такі стилі: романський, готичний,
Відродження, бароко, класицизм, модерн.
Повідомлення та презентація стилів учня-
мистецтвознавця. (Див. додаток 3)
Закріплення матеріалу.
Т Е С Т
1. Пам’яткою називається:
а) створений природою предмет;
б) предмет матеріальної культури минулого;
в) предмет духовної культури минулого;
г)предмет матеріально-духовної культури минулого.
2. Пам’ятками духовної культури є :
а) літопис, живопис, замок, мозаїка;
б) церква, фортеця, корпус навчального закладу;
в) дума, пісня, палац, архітектура;
г)традиції, звичаї, обряди, УНТ.
3. Пам’ятками матеріальної культури є :
а) посуд, панські палаци, театр, «Слово про похід
Ігорів»;
б)скульптура, живопис, архітектура;
в) хата, дзвіниця, вал, фольклор;
г) скульптура, собор, каплиця, пісня.
4. Пам’ятник це:
а) архітектурна споруда;
б)скульптурна споруда;
в) оборонна споруда;
г) мозаїчна споруда.
5. Види пам’яток за призначенням:
а) оборонні, культурні, розважальні;
б) громадські, дитячі, рухомі, нерухомі;
в) пересувні, сільські, панські, архітектурні.
г) культурні, оборонні, громадські.
8. 8
6. До народної архітектури належать:
а) хата, хлів, кузня, оборонний комплекс;
б) млин, вітряк, вал, театр;
в) комора, хата, клуня, льох;
г) колодязь, дзвіниця, палац, каплиця.
7. До нерухомих пам’яток культури належить:
а) настінний розпис, мозаїка, пам’ятник, посуд;
б) ювелірні вироби, меблі, одяг, речі загального
вжитку;
в) портрет, скульптура, рушник, килим;
г) архітектурні споруди, настінний розпис, історичні
поселення, пам’ятник.
8. Найбільш відомі в архітектурі стилі:
а) бароко, готика, модерн, Реймс;
б) класицизм, рококо, римський, грецький;
в)ренесанс, бароко, романський, модерн;
г) класицизм, римський, романський, Маріїнський.
9. Андріївську церкву збудовано у стилі:
а) модерн;
б) класицизм;
в) бароко;
г) готика.
10. Слово «бароко» в перекладі з португальської
означає:
а) розквіт;
б) сучасний;
в) взірцевий;
г) перлина вигадливої форми.
11. Будинок з химерами побудовано в стилі:
а) готика;
б) ренесанс;
в) бароко;
г)модерн.
12. На пам’яті деревини засновано науку:
а) археологію;
б) етнографію;
9. 9
в) антропологію;
г)дендрохронологію.
(Взаємоперевірка тесту. Виставлення оцінки товаришеві)
Рефлексивно-оцінювальний етап.
(Учні у таблиці «Мотивація навчання» ставлять + (якщо
досягли мети) і - (мінус) (якщо не досягли мети
Учитель. 1. Що вам дав сьогоднішній урок?
2. Навіщо ми це робимо?
3. Біля якої пам’ятки архітектури ви бачите своє Я ?
Чому?
4. Які у вас відчуття? Що б ви хотіли змінити?
5. Які риси характеру з’явилися у вашому Я ?
Домашнє завдання. Підготувати усний твір-відгук на
віртуальну екскурсію з елементами опису пам’ятки
архітектури.
(Додаток роздатковий)
Пам′ятка « Мотивація навчання
учасника особистісно зорієнтованого уроку»
I.Мотивація навчання
Хочу :
-дізнатися більше про:
1)архітектурні пам'ятки міста Києва;
2)про архітектурні стилі;
3)про види пам'яток;
4)що означає слово «пам'ятка»;
5)розширити словниковий запас;
6)(інше) ..............................
-зрозуміти:
1)різницю слів «пам'ятка» і «пам'ятник»;
2)значення поняття «архітектурний стиль»;
3)(інше) ..............................
10. 10
-навчитися:
1)розрізняти архітектурні стилі;
2)будувати розповідь про архітектурні споруди;
3)розвивати емпатію (уміння слухати, наприклад,
екскурсовода).
II. Взаємоперевірка
Місце для оцінки за тест
III. Рефлексія
Настрій після уроку
Додаток 1
Види пам’яток за призначенням :
культурні ( церква, каплиця, костел, мечеть);
оборонні ( вал, фортеця, замок, вежа);
громадські ( театр, палац, торговий будинок, корпус
навчального закладу).
Фортеця «Акерман» Маріїнський палац
11. 11
Види пам’яток за властивістю:
рухомі ( твори станкового живопису й скульптури,
ювелірні вироби, предмети побуту);
нерухомі ( постійно закріплені за одним місцем) :
будівлі, твори монументального мистецтва
(настінний розпис, мозаїка, пам’ятники).
Скіфська пектораль Пам’ятник Магдебурзькому праву
Види пам’яток за походженням:
пам’ятки народної архітектури: будівлі селянського
двору (хата, клуня, комора, льох), виробничі (млин,
вітряк, кузня), культові споруди (церква, дзвіниця,
каплиця);
пам’ятки стильової архітектури: панські палаці,
будинки управителів, театри, собори, корпуси
навчального закладу.
Вітряк Панський палац у с. Сокиринці
12. 12
Додаток 2
Церква Богородиці Пирогощі
Одна з найдавніших мурованих
споруд Києва (зруйнована на початку
20 ст. радянською владою).
Споруджена 1132 — 1136, за
князювання сина Володимира
Мономаха — Мстислава, біля
підніжжя Замкової гори в районі
теперішньої Контрактової площі.
Святиня храму, ікона Богородиці,
раніше зберігалася в
константинопольській вежі — пірогосі, звідси назва
Пирогоща. Згадується в "Слову о полку Ігоревім" у
зв`язку з поверненням до Києва з половецького полону
князя Ігоря Святославовича. Церква являла собою
невеликий, увінчаний одним куполом, храм. Стіни,
скріплення було оздоблено фресками, підлогу —
полив`яними й мозаїчними плитами. Кілька разів
реконструйована: 1613-1614 р. — італійським
архітектором С.Брачі; у 70 -х рр. XVІІІ ст. у формах
українського бароко — архітектором І. Г. Григоровичем-
Барським (ймовірно, тут був похований); у XІX ст. з
елементами класицизму. Перед фасадом церкви в XІX
ст. (мала назву Успенська) було споруджено дзвіницю.
Церква Богородиця Пирогощі за середньовіччя служила
громадським осередком киян. При ній діяла школа, були
сирітський притулок, лікарня для немаєтних, міський
архів. Поблизу церкви відбувалися урочисті церемоніали
Київського братства. З 1613-1633, коли Софійський
собор перебував у руках уніатів, церква Богородиці
Пирогощі стала центром київської метрополії. У 70 рр.
XX ст. здійснено розкопки фундаменту храму.
Фундамент був до 4 м глибини, і складено його з
будівельного матеріалу, взятого зі ще ранішої споруди.
Відбудовано храм у 1998 році.
13. 13
Володимирський собор
Володимирський собор
(Патріарший
кафедральний собор
св. Володимира) –
православний собор у
Києві. Збудований 1862 -
1882 рр.
Початковий проект склали
архітектори І. В. Шторм і
П. І. Спарро, пізніше його
переробив архітектор
О.В. Беретті. У споруджені
собору брали участь
архітектори Ю. Бернгардт, К. Я. Маєвський,
В. М. Ніколаєв. Цей собор було побудовано в російсько-
візантійському псевдостилі. Собор у плані —
традиційний давньоруський шестистовпний триапсидний
храм, але увінчаний сімома банями та оздоблений
фресками.
Значну художню цінність мають внутрішні настінні
розписи, які виконали в 1885-1896 роках російські
художники В. М. Васнецов, М. В. Нестеров,
М. О. Врубель, українські — В. Д. Замирайло,
С. П. Костенко, М. К. Пимоненко, польські —
П. О. Сведомський, В. О. Котарбінський, під загальним
керівництвом професора А. В. Прахова. В. Васнецову
належить розпис головної нави собору, в якій, крім
релігійних сюжетів, велике місце займали історичні
композиції — "Хрещення Русі", "Хрещення Володимира",
портрети канонізованих святих: Володимира, Андрія
Боголюбського, Олександра Невського, княгині Ольги та
ін. М. Нестеров виконав іконостаси в бокових навах, 2
композиції — "Різдво" і "Воскресіння" — на стінах хорів і
"Богоявлення" в хрещальні. П. Сведомському належать
композиції "Таємна вечеря", "В`їзд до Єрусалима",
14. 14
"Суд Пілата", В. Котарбинському — "Вознесіння" та ін.
Орнамент, що вкриває вільний простір, виконали
українські майстри, крім правої нави, яку розписав
М.Врубель.
Андріївська церква
Перлина бароко —
Андріївська церква
закладена 1744 р. у зв`язку
з приїздом імператриці
Єлизавети I до Києва.
Зведена в 1749 — 1754
роках за проектом
В.В.Растреллі на
Андріївській горі, що на
Андріївському узвозі (назва
від Андрія Первозванного).
Це єдина в Україні
збережена робота
архітектора. Будівництвом
керував зодчий І. Мічурін.
Висота церкви — 60 м (без
стилобату — 40), довжина
— 30 м, ширина — 23 м. Однокупольний храм з
п`ятиглавим завершенням має форму хреста, в кутах
якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах,
що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні
контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома
парами колон з капітелями корінфського ордену. До
Андріївської церкви з боку вулиці ведуть круті чавунні
сходи. Уся маса церкви спирається на двоповерховий
будинок-стилобат з вісьмома кімнатами на кожному
поверсі, стіни якого становлять собою фундаменти
церкви. Навколо церкви — тераса з балюстрадою, з якої
відкривається мальовнича панорама Подолу й Дніпра.
Внутрішнє оздоблення Андріївської церкви, розроблене
15. 15
В. В. Растреллі, ближче до стилю рококо. Воно було
виготовлене за формами українських різьбярів М.
Чвітки, Я. Шевлицького, московських майстрів І. та
В. Зиміних, П. Ржевського та інших.
Іконостас церкви оздоблено різьбленим
позолоченим орнаментом, скульптурою й живописом,
який у 1754 — 1761 роках виконали О. П. Антропов та
І. Я. Вишняков. Антропову належать картини "Зішестя
святого духа на апостолів", "Нагорні проповіді Христа"
(прикрашають кафедру), композиція "Таємна вечеря" (у
вівтарі) та інші. У церкві є полотна "Вибір віри князем
Володимиром" (невідомого автора) і "Проповідь
апостола Андрія скіфам" (близько 1847 року,
українського художника П. Т. Бориспольця); живопис у
вівтарній частині церкви на зворотній стіні іконостаса
створено художниками І. Роменським й І. Чайковським.
На будівництво Андріївської церкви витрачено 23 500
шт. цегли, 28 970 пудів цвяхів; на позолоту верхів —
1590 книжок і 20 аркушів листового золота. У 1978 —
1979 роках проведено чергову реставрацію, у ході якої
церква набула вигляду часів В. Растреллі. З 1958 року
Андріївська церква — філіал заповідника Софійський
музей.
Київський Софійський собор
У літописах
закладини собору
датуються 1017 або
1037 роком. Храм
було закладений
Ярославом Мудрим.
Його будівництво
велося в 20-30-і роки
XI століття. Навколо
Софійського собору —
центральної споруди
Ярославового міста —
16. 16
стояли кам'яні храми, боярські палаци, житла городян, а
подвір'я митрополії було огороджено муром. До наших
днів з XI століття збереглися лише Софійський собор і
руїни Золотих воріт - парадного в'їзду в древній Київ.
Храм присвячено Софії — Премудрості Божій. Це
одна з найскладніших абстрактних категорій
християнського богослів'я, що має багато тлумачень. За
апостолом Павлом, Софії символічно відповідає
іпостась Христа — втіленого Слова Божого. Тільки
пізніше, коли розповсюдилося ототожнення Софії з
Божою Матір'ю, храмове свято київського собору
перенесли на 8 (21) вересня — день Різдва Богородиці.
Художній образ Софійського собору мав втілити
багатогранний зміст, укладений у цей символ. Тим
пояснюються його грандіозні розміри та надзвичайно
ускладнена структура. Інтер'єр Софії відтворює
середньовічну модель Всесвіту, а зовнішній вигляд —
образ Граду Божого — Небесного Єрусалима.
Київський Софійський собор був однією з найбільших
будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6
метрів, довжина — 41,7 м., висота до зеніту центральної
бані — 28,6 метрів. Собор має п'ять нав, завершених на
сході апсидами, увінчаний 13-ма верхами, що
утворюють пірамідальний силует, і оточений з трьох
боків двома рядами відкритих галерей, з яких внутрішній
має два яруси. Довгий час вважалося, що галереї
прибудовані до собору пізніше, але дослідженнями
останнього часу доведено, що вони пов'язані з ним
єдиним задумом і виникли водночас. Тільки хрестильня,
вбудована в західну галерею, належить до середини
XII ст.
Увінчувала собор ступінчаста композиція з тринадцяти
бань, покритих свинцевими листами. Стіни викладалися
з великих природних каменів — граніту й рожевого
кварциту, що чергувалися з рядами плитоподібної цегли
— плінфи. Мурування виконували на рожевому вапняно-
17. 17
цем'янковому розчині. Первісно собор не був зовні
потинькований і побілений.
Софія Київська з давніх часів слугувала
усипальницею князів і вищого духовенства. Некрополь
Святої Софії, що містив десятки поховань як у соборі,
так і на його подвір'ї, є найдавнішим і охоплює
найдовший за часом існування період в історії України
(1054—1995). Більшість імен тих, хто похований у
Софійському некрополі невідома, однак ідентифіковані
поховання свідчать про те, що тут знайшли притулок
видатні діячі національної історії.
Будинок з химерами
Численні київські легенди
вiдоме творiння архiтектора
Владислава Городецького -
"Будинок з химерами"-
пов’язують iз трагедiєю в
його родинi. Кажуть, страшнi
морськi чудовиська, що
звiшують морди зi стiн
споруди, — то згадка про
трагiчну загибель улюбленої
дочки пiд час вiдпочинку на
Середземному морi.
Насправдi ж було так. Незважаючи на поважне
суспiльне становище, зодчий поки що не мав власного
будинку. Звiсно, для популярного архiтектора свiй
особняк — найкраща вiзитна картка. Ось 1901 року вiн i
придбав дiлянку землi в мiстi. В.Городецький узяв
ділянку в кредит. За два роки Городецький звiв на цій
ділянці одну з найпомiтнiших прикрас Києва.
Щоб будівля міцно стояла на крутоярі, довелось
загнати в грунт на п’ятиметрову глибину більше 50
буронабивних свай.
18. 18
Його унікальне скульптурне вбрання ззовні й
усередині виконав з бетону (за ескізами самого
Городецького) інший незмінний компаньйон Владислава
Городецького — міланский скульптор Еліо Саля. Згори
фасади прикрасили чудернацькі фігури дельфинів і
нереїд — морських дів. Знизу — зображення слонів,
носорогів, орлів, змій, антилоп, ящірок, жаб. А над
скульптурною битвою орла і левиці надряпано автограф
майстера: «E. Sala. 1902».
Парадні сходи виявилися не
менш дивовижні, ніж зовнішнє
вбрання будинку. Еліо Саля
прикрасив її ліпним фризом,
рельєфами, в центрі помістив
колону із зображенням
величезного дельфіна, обвитого
рослинами. У всіх інших
приміщеннях теж є скульптури;
наприклад, на стінах і стелі
їдальні зображено всіляку
мисливську здобич та їжу —
биту птицю, риб, крабів, фрукти.
Брат скульптора — Юдженіо
Саля — виконав мальовничі панно вздовж сходів і в
житлових кімнатах. Усі люди, що входили в парадний
вестибюль, відчували себе неначе на дні морському —
такий був ефект його незвичайного декору.
Улітку 1912 р. В. Городецький вимушений був
закласти нерухомість – «Будинок з химерами». Як він
думав, на деякий час, але як виявилось, – назавжди.
Викупити його так і не вдалося…
19. 19
Особливості архітектурних стилів Додаток 3
Архітектурний стиль – система художніх та
конструктивних засобів, народжених певною історичною
добою. Найбільш відомими в архітектурі є такі стилі :
Романський ( «римський») – той, що
виник на основі довньоримської
культури або з нею тісно пов’язаний;
художній стиль Західної і Центральної
Європи часів раннього Середновіччя з
елементами давньоримського та
візантійського мистецтва.
Храм, що в селі Крайниково на
Хустщині
Готика – художній середньовічний
стиль мистецтва в країнах західної і
Центральної Європи ХІІ-ХУ ст.
найяскравіше виявився в культурній
архітектурі (собори в Парижі, Реймсі).
Костьол Святого Миколая, м.Київ
Відродження («розквіт») або
Ренесанс – архітектура несла в
собі ідеї гуманізму, пов’язані з
широким інтересом до класичної
архітектури Греції та Риму.
(Костьол св.Миколи).
Костьол бернардинів (1630-ті рр.)
м. Дубно, Рівненська область
20. 20
Бароко – стиль в архітектурі та
мистецтві кін.ХУІ- поч. ХУІІ ст. ,
для якого характорно
підкреслена урочистість,
вигадливість, пишна
декоративність, динамічність
композицій. Назва «бароко» походить від
португальського «перола барокка», що перекладається
як «перлина вигадливої форми». (Михайлівський
Золотоверхий собор та Мар’їнський палац).
Рококо - силистичний напрям у
західноєвропейському мисцетві І
пол.ХУІІІ ст., для якого характерні
вигнуті лінії, схожі на обриси мушлі,
сплетіння різьблених і лінійних
орнаментів, завитків; звернення до
міфологічної та пасторальної
тематики. (Андріївська церква, Собор
Різдва Богородиці).
Класицизм («взірцевий») –
один із основних напрямів у
європейській літературі й
мистецтві ХУІІ-ХУІІІ ст.,
зразком для якого було
класичне (давньогрецьке і
давньоримське мисцетво).
(Національний художній музей України).
Модерн («сучасний») – напрям,
що панував у культурі кінця ХІХ –
початку ХХ століть, характерними
для нього є еклектика, стилізація й
символічність. Будинок з химерами
в м. Києві.
21. 21
У р о к 2 - 3
Тема: Вибірковий переказ тексту з елементами
опису пам’ятки архітектури.
Час : 90 хв.
Тип уроку: Урок - реквієм.
Мета уроку: Розвивати в учнів мовленнєво-
комунікативні вміння переказувати текст, що містить
опис пам’ятки архітектури; удосконалювати культуру
писемного мовлення; розвивати логічне мислення, увагу,
пам'ять; сприяти збагаченню словника учня; засобами
художнього слова виховувати любов і повагу до
культурної спадщини свого народу.
Форми і методи роботи: бесіда, читання мовчки,
виразне читання вголос, робота в парах, самостійна
робота, монологічне мовлення (усне й писемне).
Очікуваний результат: учні знатимуть, як побудувати
вибірковий переказ з елементами опису фасаду та
інтер’єру пам’ятки архітектури; нові слова-терміни
архітектурної лексики; умітимуть будувати вибірковий
переказ тексту з елементами опису пам’ятки архітектури;
використовуватимуть нові слова в письмовій роботі,
вибиратимуть потрібний матеріал з тексту, вживатимуть
слова-терміни в різних відмінках, правильно їх
наголошуватимуть.
Перебіг уроку:
Пам’ять – безсмертя народу
З’ясування емоційної готовності до уроку;
- Створення позитивного настрою
Учитель читає поезію
СОБОР РІЗДВА БОГОРОДИЦІ
Пішло минуле в забуття,
І згас вогонь надій.
У кожного своє життя
22. 22
І тисячі чудових мрій.
Один собор стоїть велично
І куполами підпирає небеса,
Він пам’ятає давнину повічно,
Й милує всіх його краса.
(Пекур Світлана, член літстудії «Паростки»)
Мотиваційний етап .
Реквієм – 1. Католичне богослужіння над померлим.
2. Сумний скорботний плач, багатоголосий
циклічний вокальний твір скорботно-патетичного
характеру.
Цілевизначення :
Запитання – прелюдія:
- Що ви знаєте про назву Собору Різдва Богородиці
(Народження Божої Матері, що святкується 21
вересня);
- Що означає слово собор? (Чому не церква?)
(Собор – головний храм міста або села).
- Які ви знаєте описи?
(Портрет – опис людини;
натюрморт – опис неживої природи;
ландшафт – опис місцевості;
пейзаж – опис природи;
інтер’єр – опис приміщення всередині).
- Які є види переказів?
(Детальний, стислий, вибірковий).
Первинне ознайомлення учнів з текстом (самостійне
читання тексту з олівцем з метою виділення
незнайомих слів).
Собор Різдва Богородиці в Козельці
В годині їзди від Києва розташоване невелике містечко
– Козелець. У ХУІІІ столітті воно було повітовим
центром. Мешкала в ньому полкова старшина,
вуличками роз’їжджали карети і життя в містечку
вирувало.
23. 23
Траплялося, що сама імператриця навідувалася до
Козельця. Але час плине, про колишню пишноту
Козельця сьогодні нагадує лише величний собор Різдва
Богородиці та зведена при ньому дзвіниця.
Історія спорудження собору пов’язана із
захоплюючою інтригою, без якої розповідь про чудову
архітектурну пам’ятку Лівобережної України була б
неповною.
ХУІІІ століття багате на історії про щасливі
випадки, що несподівано випадають на долю звичайної
людини. Неймовірний талан однієї з найвідоміших родин
– Розумовських – безпосередньо пов’язаний із
Козельцем та собором Різдва Богородиці.
Так сталося, що імператриця Анна Іоанівна
відрядила до Угорщини за токайським вином
полковника Федора Вишневського. Дорогою назад
полковник неабияк промерз і зайшов погрітися до
маленького сільського храму на Чернігівщині. У церкві
було багато народу. Співав хор. Тонкий слух
24. 24
Вишневського вловив чудовий тенор. Полковника так
вразив цей голос, що ранком він відвіз його власника,
22-річного Олексія Розума, у далекий Петербург, до
придворної капели. Незабаром простий півчий Олексій
став фаворитом цесарівни Єлизавети Петрівни, і, за
переказами, 24.11.1742 р. у селі Перово під Москвою
відбулося їх таємне вінчання. Олексій змінив прізвище
на Розумовський. У 1744 році імператриця здійснила
велику подорож через Глухів, Козелець до Києва. Їй
сподобалося в Козельці . Там вона познайомилася з
ріднею свого чоловіка.
За якийсь час Олексію і його брату Кирилові,
майбутньому гетьману України, було даровано
графський титул.
Наперед зазначимо, що з тієї пори піднялася і
засяяла щаслива зірка роду Розумовських, слава про
який поширилася по всій Європі. Варто лише згадати,
що Людвіг Ван Бетховен присвятив одному з нащадків
роду свою легендарну 5-у симфонію!
Здобувши освіту в трьох
європейських університетах,
Кирило Розумовський зробив
значний внесок у будівельну
діяльність родини. Для нього
архітектура була не лише
частиною розкішного життя
аристократа, але й справж-
ньою особистою пристрас-
тю. Жоден з улюбленців долі
не залишив по собі так
багато для нашого
мистецтва, як цей останній
український гетьман.
На вершині своєї
могутності Розумовські чимало будували й у рідних
місцях, на Чернігівщині, зокрема в Козельці. Зведений
25. 25
ними собор Різдва Богородиці (1752-1763 рр.)
вважається одним із найкращих споруд у стилі бароко
середини ХУІІІ століття в Україні і є шедевром
церковного будівельного мистецтва.
Він був побудований за проектом Растреллі під
керівництвом архітекторів І.Г.Григоровича-Барського
та О.В Квасова. Розписував його фамільний художник
Розумовських – Г.Стеценко.
За плановим рішенням Козелецький собор є
українським дев’ятикамерним храмом, в основу якого
покладено рівносторонній грецький хрест із
додатковими приміщеннями в кутах, що нагадує
структуру дерев’яних зрубових храмів.
Зовнішній і внутрішній декор виконано в стилі
пізнього європейського бароко, якому притаманні криві
лінії та поверхневі, грайливі деталі. Саме так тоді
прикрашали паризькі, віденські й петербурзькі палаци
та храми. Ці особливості можна простежити в
архітектурному оздобленні київської Андріївської
церкви.
Особливою красою вирізняється інтер’єр собору.
Яким би з трьох входів ви не потрапили б до храму,
перед вами одразу відкривається весь простір – до
самого верху, прикрашений багатим барочним
ліпленням і дивовижним золоченим іконостасом.
За легендою, іконостас було привезено з Італії. Він
призначався для собору Смольного інституту в
Петербурзі. Незабаром з’ясувалося, що для Смольного
він великий. І тоді «… у графа Розумовського виникла
думка про зведення собору в Козельці. Імператриця
Єлизавета Петрівна вирішила пожертвувати цей
іконостас для майбутнього собору»,- повідомлялося в
журналі «Київська старовина».
Це і було зроблено. Лише на місці виявилося, що й
для Козелецького собору іконостас завеликий.
26. 26
Іконостаси ХУІІІ століття у стилі бароко вражають
своїми розмірами, складністю, глибиною композиції.
Для українського іконостаса того часу характерний
ритм виступів і заглибин , що візуально розламують
іконостас зазвичай на три частини – центральну,
північну і південну.
Було потрібне чимале вміння для того, щоб
спочатку розбити іконостас на складові, а потім, за
допомогою ретельного зсуву колон, карнизів досягти
пластичної єдності.
27 – метровий іконостас Козелецького собору з
бронзовою Царською Брамою (оригінальну втрачено)
ряснішає голівками янголів; його повито виноградними
лозами і гронами, а колони, іконні рами та інші
облямування вкрито суцільним золоченим різьбленням.
Золочене різьблення виконано на темно-синьому тлі,
яке імітує ляпіс-лазур, що надає йому розкішно
багатий вигляд , достаток і святковість. Іконостас
тягнеться по горизонталі від стіни до стіни, а по
вертикалі стрімко підноситься вгору й вінчається
хрестом із двома статуями, що впираються у
склепіння.
В центрі розташовано головний престол на честь
Різдва Пресвятої Богородиці. По обидва боки від нього
знаходяться престоли Святих апостолів Петра і
Павла та Праведних Захарія і Єлизавети.
Іконостас вражає величчю й неповторністю. Це –
взірець художності й майстерності виконання,
справжній шедевр архітектури і живопису.
На п’ятому ярусі, над колонами, знаходяться
дивовижні загадкові Янголи. Як відомо, янголи – істоти
безстатеві, але ці янголятка мають яскраво виражені
чоловічі ознаки. На їхніх обличчях вирізняються пишні
козацькі вуса, а голову прикрашають хвацькі кучері.
Хто, коли і з якою метою створив цих вусатих
красенів, - невідомо, і це є «загадкою» Козелецького
27. 27
іконостаса. Поміркувавши, можна запитати : «А чи
справді іконостас був привезений з Італії?» Надто вже
незвично виглядають різьблені голові Янголів «з
вусами» . Може, все ж це робота українських різьбярів,
які хотіли в такий спосіб увінчати фамільне коріння
роду Олексія Розумовського – батька (реєстрованого
козака Григорія) і брата Кирила (гетьмана України)?
Хтозна… Це могло бути відомо матері – Наталії
Розум, яка сподівалася, що собор стане родовою
церквою із храмом-усипальницею. Однак цього не
сталося. Діти роз’їхалися по закордонах і містах
Російської імперії. Якщо вона щось і знала, то забрала
цю таємницю із собою в могилу. Склеп з її прахом
знаходиться на першому ярусі Козелецького собору.
Сьогодні настоятель отець Михайло ретельно
піклується про стан храму, сподіваючись привести
його до належного вигляду. Щонеділі у храмі
здійснюється обряд вінчання. У серпні 2004 тут
вінчався підданий Аргентини Андрій Розумовський,
нащадок славетного роду, зі своєю нареченою
Урсулою.
Козелецький собор, справжній шедевр українського
бароко, чекає на всіх, щоб подарувати їм незабутні
хвилини насолоди прекрасним. (С. Кійкова)
Робота над змістом тексту.
- Які типи мовлення поєднано в тексті ? Назвіть їх
ознаки.
- Які стилі мовлення ви знаєте? У якому стилі
написано текст ? Доведіть.
- Які особливості художнього стилю? Де він
використовується.
- Яку роль відіграють описи пам’яток історії та культури
в художніх творах?
- Чи доводилось вам читати твори, у яких описувались
пам’ятки історії?
28. 28
- У якому стилі, крім художнього, можна зустріти опис
пам’ятки історії та культури?
- Чи можете пригадати твори відомих вам
письменників, у яких зустрічається опис пам’яток?
Розвиток виразного читання тексту.
Знайдіть і зачитайте опис собору, інтер’єр.
Хвилинка духовності.
Хто такі Захарій і Єлизавета, (батьки Іоана Хрестителя)
Петро і Павел (апостоли – учні Іісуса Христа), на честь яких
названо престол?
Які незрозумілі слова ви підкреслили?
Словникова робота.
(Учні називають незрозумілі слова, записують їх у зошит.
Пояснюючи значення слова, учитель показує на
інтерактивній дошці те, про що йдеться). Див. додаток 1
Декор – сукупність декоративних елементів (прикрас).
Іконостас – стіна, зі вславленими в неї іконами, яка в
православній церкві відокремлює вівтар від
центральної частини.
Карниз – виступ, що завершує горішню частину стіни
або міститься над вікнами, дверима.
Склепіння (аркади) – кілька однакових за формою
арок (дуг0 будівлі, що спираються на колони.
Престол – місце, де здійснюється Богослужіння.
Ярус – однотипна частина будівлі, яка повторюється
по вертикалі.
Склеп – підземне приміщення, у якому зберігаються
труни з померлими.
Орфоепічно-граматична робота.
- Поставте наголос у вищеподаних словах.
- Утворіть родовий відмінок до невідомих вам слів.
Повторне ознайомлення з текстом.
(Учитель читає текст, а в цей момент демонструються
слайди собору Різдва Богородиці, звучить п’ята
симфонія Бетховена).
29. 29
Загальне осмислення прочито-почуто-побаченого.
Колективний вибір робочих матеріалів, складання плану
(робота в парах).
Переказ тексту за планом з використанням нових
для учнів слів.
Аналіз усного переказування.
Підготовка чорнового варіанту.
Письмовий вибірковий переказ (самостійна робота).
Рефлексивний етап.
Чому тип уроку сьогоднішнього реквієм?
(Скорботний плач за козацькою вольницею, за
скасованим гетьманством, за втраченою людьми
вірою тощо.)
Домашнє завдання.
Підготувати усний твір-есе на одну з тем:
«Погляд янгола»;
«Сповідь перед іконою»;
«Переступивши поріг храму»;
«Коли я чую дзвін церковний» чи акровірш «Янголятко».
АКРОВІРШ
Яскраве світло розсипає день,
На легких білосніжних крилах,
Голубить вітер шепотом пісень
Осяйне личко і усмішку милу.
Любов’ю сяє образ в куполах.
Я гляну в небо – й бачу твою хатку,
Тобі ще невідомі злість і страх,
Крилом лоскочеш, як мале дитятко,
О світлий житель храму – янголятко.
(Алла Притиченко, член літстудії «Паростки»).
31. 31
У р о к 4
Тема: Усний твір-опис пам’ятки історії та
культури за власним спостереженням.
Час : 45 хв.
Тип уроку: Урок-презентація.
Мета уроку: Формувати в учнів уміння та навички
побудови зв’язних висловлювань на певну тему;
розвивати активну функцію пам’яті збагачувати
мовлення й розширювати словниковий запас;
виховувати патріотичні почуття.
Форми і методи роботи: монологічне мовлення,
декламація, бесіда, словникова робота, відгук на
відповідь товариша, усний твір, самостійна робота,
робота в парах.
Очікуваний результат: учні знатимуть, як побудувати
усний твір з елементами опису пам’ятки архітектури; нові
слова-терміни архітектурної лексики; умітимуть будувати
складний план до власного твору; використовуватимуть
нові слова в усному мовленні, умітимуть аналізувати
відповідь товариша.
Перебіг уроку:
Хто не знає свого минулого,
Той не вартий свого майбутнього.
М.Рильський.
Емоційна налаштованість
Учитель читає поезію напам’ять.
Наш край багатий на церкви і храми,
Що нам трапляються шляхами.
І кожен з них історію таємну знає,
Подій чимало пам’ятає.
32. 32
Учитель: Так, ви вже, мабуть, здогадалися, що мова
сьогодні піде про архітектурні пам’ятки рідного міста, про
їх історію й долю, таємниці й легенди.
*Цілевизначення
Учитель: Ми будемо вчитися самостійно будувати твір
з елементами опису історичних пам’яток. Але спочатку
пригадайте, що називається пам’яткою архітектури?
Які є види пам’яток?
Пригадайте свій шлях зі школи додому. Чи не
трапляється, бува, на вашому шляху пам’яток
архітектури? Назвіть їх. До якого виду вони належать за
призначенням?
Ознайомлення з проектами
(Учні працювали заздалегідь. Випереджальне завдання:
об’єднавшись у групи, дослідіть історію пам’ятки,
знайдіть її зображення (світлину, картину тощо) та
підготуйте чи знайдіть літературний відгук або присвяту
історичній пам’ятці).
Презентація І групи «Вознесенська церква».
Учень-літератор читає поезію напам’ять Н. Лугини
Вознесенська церква
У самісінькому центрі міста
Змарніла через сотні літ,
Та все ж прекрасна й дивно чиста
Чарівна церква височить.
І кожен , хто в Козелець завітає,
Чи в справах, чи щоб лише
відпочить,
Тут Вознесенську церкву
споглядає,
Бо зачаровує її будова вмить.
Тепер цей храм, на жаль, не діє.
Хоч не помолимось ми Богу там,
Та кожен, мабуть, розуміє,
Що дорогий він дуже нам.
Музей тут нині ткацтва,
Й на виставці я раджу вам побути,
Аби красу народного багатства
33. 33
Всім серцем ви змогли відчути.
Учень-дослідник, показуючи слайди, розповідає:
На центральному майдані Козельця височить
Вознесенська церква, споруджена в 1866-1874 рр. Вона
була збудована в час історичних стилів, що прийшли на
зміну класицизму, який вичерпав свої можливості.
Вознесенська церква є однією з небагатьох, у якій
використано мотиви української архітектури.
Незважаючи на цілком імпозантні мальовничі вікна-
люкарни, щільно стулені п’ять бань і загальні барокові
обриси, вона все ж є пам’яткою не бароко, а
архітектурного «історизму» - псевдоросійського стилю,
що поширився тоді на теренах Російської імперії, до
складу якої входила й Україна.
Вознесенська церква - це мурований, п’ятибанний,
хрещатий у плані храм із Східною та Західною апсидами.
Зовнішній вигляд церкви не радісно-святковий, а більш
стриманий, майже суворий. Чотири декоративних верхи
нагадують оборонні вежі. Стіни гладко тиньковані й
побілені. Витягнуті по вертикалі вікна нагадують бійниці
як і в давньоруських храмах.
Інтер’єр Вознесенської церкви досить просторий, але
зовсім не пов’язаний із зовнішнім виглядом. Іконостас та
ікони в церкві зараз відсутні, оскільки з 1988 року тут
розміщується музей історії ткацтва Чернігівщини, де
зібрано зразки тканих виробів Сіверщини, матеріали по
історії родини Розумовських, а також проводяться
виставки творів художників та майстрів декоративно-
прикладного мистецтва Чернігівщини.
І разом з тим, церква залишається унікальним зразком
традиційного для Лівобережної України ХУІІ-ХУІІІ ст.
хрестового п’ятибанного храму, збудованого в період
історизму на честь Вознесіння Христа на небо (40-й день
після Великодня) після його розіп’яття та воскресіння.
34. 34
Презентація ІІ групи «Миколаївська церква»
Учень-літератор читає поезію напам’ять Н. Лугини:
Миколаївська церква
На зеленому узвишші,
Над берегом Остра
У непорушній тиші
Стоїть прекрасний храм.
Ця церква, що в Козельці
Збудована була,
На честь Миколи зветься.
Та це й не дивина.
Бо той Святий іздавна
Людину мандрівную
Обороняє славно
В годину нелегкую.
Учень-дослідник: Другий за
значенням після собору
Різдва Богородиці,
козелецький храм – Миколаївська церква.. Вона була
збудована на невеличкому узвишші над берегом річки
Остер у 1781-1784 рр. Святий Миколай дуже популярний
в Україні покровитель усіх подорожніх сушею та водою,
тому храм на честь його імені при великому шляху – річ
звичайна. Цей храм є одним з останніх зразків мурованої
барокової архітектури, в якій відчувається вплив
естетики класицизму.
Історія зведення цього храму нерозривно пов’язана з
історією життя священика Кирила Тарновського, більш
відомого під іменем «дикого попа». Саме на його кошти
й за його проектом було збудовано цей високий, з
великим спрямованим уверх центральним куполом
храм.
За основу плану церкви прийнятий хрест, гілки якого
по осі схід-захід майже вдвічі довші й закінчуються
напівкруглими виступами, що утворюють зі сходу
вівтарну апсиду, а із заходу – притвор.
35. 35
З боку вівтаря зроблені невисокі криволінійні вставки.
На фасадах частини, що виступають, завершуються
трикутними фронтонами. Карниз на рівні верху абсиди
поділяє фасад на два яруси. Вінчає будівлю дуже
витягнута вгору баня, увінчана велетенським
позолоченим хрестом, що символізує бажання гідно
височіти із явно неперевершеним собором Різдва
Богородиці.
Презентація III групи
«Навчальний корпус
Козелецької гімназії №1»
Учень – літературознавець
читає напам’ять поезію
Уніат Мирослави:
Рідній гімназії
Гімназія рідна, ти другий мій дім,
І в пам’яті будеш зі мною.
Це ти запалила той вогник надій –
Завжди залишайся такою.
Цвітеш ти , мов квітка на рідній землі,
А сонце тебе зігріває,
Нехай лише щастя дарує тобі
Це небо безхмарне й безкрає.
Скількох ти ховала під ніжним крилом,
І скільки ти знань дарувала.
З своїм, мов чарівним, безцінним теплом
Дітей ти у світ виряджала.
Професор наук, мабуть, дехто із нас,
А дехто став лікар відомий,
А інший письменником став видатним ,
І вчитель із нього чудовий.
А дехто став просто сільським трударем,
І хлібом нас всіх він годує.
36. 36
Ти знаєш усіх їх навіть тепер,
Коли вже літа промайнули.
Гімназіє рідна, дзвінок твій лункий
Й тепер ще зове на уроки,
Комусь ти даруєш чудовий вир мрій,
А дехто у світ йде широкий.
Учень - дослідник:
Навчальний корпус Козелецької гімназії №1
Перегортаючи сторінки вікової історії нашого нав-
чального закладу, доречно відмітити, що початок 20
століття був періодом активної діяльності місцевих
органів управління, зокрема повітового земства, на
освітянській ниві. Зупинюсь лише на окремих фактах для
підтвердження цього.
У 1909 році в Козельці відкриваються чоловіча і
жіноча гімназії, з 1911 році – засновується жіноча
прогімназія, двома роками пізніше відкриваються для
юнаків двері Володимирівської початкової школи з
трьохрічним терміном навчання. У цей же період розпо-
чинає свою діяльність Вище початкове училище. Така
широкомасштабна діяльність місцевого земства в галузі
освіти на цьому не зупиняється, і в 1913 році ним пору-
шено клопотання перед Міністерством освіти Російської
імперії про відкриття в Козельці учительського інституту.
Тож не було нічого дивного, коли у далекому 1911
році повітовим земством прийнято рішення про
будівництво в Козельці жіночої чотирикласної школи.
Врешті-решт, у місці впадання невеликої річки Стри-
жень у річку Остер, що протікала в межах теперішньої
вулиці ім. І.Франка, група місцевих будівельників
розпочала зведення шкільного комплексу, куди входили
навчальне приміщення, будинок для вчителів, складське
приміщення і баня.
Навчальний корпус Козелецької гімназії побудовано в
37. 37
псевдоросійському стилі з ознаками класицизму, що
було характерним для приміщень такого типу початку
ХХ століття.
Восени 1912 року завідувачка школою
А.О.Вишеславцева, разом з педагогами Н.К.Мацько,
Г.О.Альтернацькою, Г.Б.Охрімовською, радо зустріли
своїх перших вихованців, які протягом чотирьох років
мали вивчати арифметику, читання, письмо, навчалися
вишивці, крою та шиттю. Усі
предмети викладали російською
мовою. При школі діяв біологічний
музей. Великий коридор
використовували для занять з
музики й танців. Вивчення Закону
Божого забезпечував місцевий
священик Рафаїл Іваницький. По
закінченню 4-х класів учні у віці 12-
ти років здавали випускні іспити.
Більшість із них потім
продовжували навчання у жіночій
гімназії, яка знаходилася по вулиці
Комсомольській, пізніше там
розташувався райвійськкомат. З
початком Першої світової війни приміщення гімназії ви-
користовували для оздоровлення військових, які
отримали поранення під час
військових дій на території Західної
України.
За часів Центральної Ради,
Гетьманату, Директорії життя школи
не зазнало відчутних змін.
У 1924-1925 рр. перша семирічна
школа об’єдналася з другою
семирічною в одну Козелецьку се-
мирічну школу №1, в якій нара-
В. Є. Сугоняко
В.О.Неговський
38. 38
ховувалося 17 класів-комплектів із загальною кількістю
учнів у них понад 500 чоловік. У цей період у ній
навчався відомий вчений, доктор медичних наук,
професор, двічі лауреат державної премії СРСР, один із
основоположників світової реаніматології В.О. Неговсь-
кий. Доречно відмітити, що Володимир Олександрович в
березні 1953 року був запрошений М.С.Хрущовим та
Л.П.Берією для реанімації І.В.Сталіна.
Другий відомий випускник гімназії В.Є. Сугоняко.
У березні 1952 року конструкторам і випробувальникам
нового вугільного комбайна, у тому числі й В.Є Сугоняко,
були присуджені Державні премії І ступеня.
Щодо навчального закладу, то в роки війни його
основне приміщення використовувала окупаційна влада
під зерносховище.
У жовтні 1943 року було відновлено навчання.
Силами учнів та батьків проведено поточний ремонт
приміщень. Організовано роботу навчальних
майстерень та кабінетів. Учні організовували збір речей і
коштів для бійців, листувалися з військовими частинами,
роблячи тим самим і свій невеликий внесок у загальну
справу Перемоги.
Презентація IV групи «Будинок полкової канцелярії»
Учень-літературознавець
читає напам'ять
Історія та бібліотека
У далекім відлунні століть
Полкову канцелярію зведено.
Цей будинок донині стоїть,
і шанують його, як заведено.
Бо у стінах своїх береже
Те, що він один лише бачив,
Та історії мить стереже,
Що ніхто і ніде не зазначив.
39. 39
Був період, як став магістратом,
Далі йде повітове земство.
Ще відчув себе справжнім катом –
Ось радянської влади єство.
А як чорну страшенну лапу
Злий фашист простяг у наш край,
Перетворений був на гестапо,
Та прийшов усім змінам край.
В сьогоденні ми звемо цей дім
Дуже просто – бібліотекою,
Хоч відомий він нам усім
Не лише її картотекою.
(Наталія Лугина. член літстудії «Паростки»)
Учень- дослідник
Будинок полкової канцелярії.
Широкого розмаху в Козельці та його окрузі набуло у
XVIII столітті монументальне будівництво з цегли.
Неподалік від собору Різдва Богородиці добре помітна
старовинна двоповерхова кам'яниця. Це єдина
своєрідна пам'ятка в Україні, і тому вона заслуговує
особливої уваги. Заслуговує і як історична, і як
архітектурна пам'ятка, адже збудована за часів
існування в Україні полкового устрою.
Так сталося, що після Андрусівського перемир'я 1666
року кордон між Росією та Польщею проліг Дніпром, і на
Правобережжі підпорядкування Російській державі
лишився тільки Київ з прилеглими землями по річці
Ірпінь. Тому 1669 року з військово-політичних міркувань
адміністративне управління Київським полком було
переведено на Лівобережжя – в найближчий до Дніпра
значний населений пункт – Козелець.
Перша канцелярія полку розміщувалась у звичайній хаті.
І тільки за часів полковництва зятя Розумовських Юхима
Дарагана, на замовлення останнього майже водночас із
40. 40
спорудженням собору Різдва Богородиці з такої ж цегли
було вимуровано для адміністрації Київського полку
будинок Полкової канцелярії на два поверхи з глибокими
підвальними приміщеннями – сутенерами. Будівництво,
що тривало з перервами у 1756-1765 роках, розпочав за
власними кресленнями А.В.Ковальов, я закінчував,
прикрасивши фасад ліпленням, – І.Г.Григорович -
Барський.
Після скасування в Україні полкового устрою (1782 р)
в будинку Полкової канцелярії розміщувалися магістрат,
а згодом – повітове земство. Саме в цьому будинку в
1862 – 1868 рр. працював український письменник та
етнограф, автор першої в українській літературі роману
« Люборацькі » Анатолій Патрикійович Свидницький,
який на той час був у Козельці акцизним чиновником.
За часів радянської влади тут розміщувалася в’язниця
для репресованих козельчан та жителів району. А під
час тимчасової окупації Козельця німецько –
фашистськими військами тут панувало гестапо.
З 1958 року й понині в Будинку полкової канцелярії
розміщена центральна районна бібліотека.
Презентація V групи
«Садиба В.Г.Дараган»
Учень-літературознавець
читає напам'ять поезію:
Покорщина
Промайнули роки, і змінилось багато,
Та незмінною пам’ять лишилась навік
Про сім’ю Розумовських, їх долю крилату,
Про орлів українських, цей звеличений рід.
41. 41
Не забути нам те, як звичайній селянці
Поклонилась у ноги цариця сама.
І відтоді Покорщина є у Козельці,
І відтоді є назва у неї така
(Наталія Лугина. член літстудії «Паростки»)
Учень – дослідник Садиба В. Г. Дараган.
На східній околиці Козельця лежить колишня садиба,
Покорщина, названа, за місцевими переказами, на
згадку про часи, коли імператриця Єлизавета Петрівна
«покорилася» матері Олекси Розума – Наталці саме на
цьому місці. Садиба належала дочці Наталки Розумихи
– Вірі Григорівні, яка завдяки своїм братам стала
дружиною полковника Київського полку Юхима
Дарагана, який отримав полковничий пернач після
обрання гетьманом Кирила Розумовського. Невеликий
садибний будинок збудований у другій половині ХVІІІ ст.
в один поверх – дерев’яний потинькований та побілений,
з чотирисхилим бляшаним дахом і двома камінами над
ним – декоровано вже на початку XIХ ст. в дусі
класицизму ампірними портиками під трикутними
фронтонами з неодмінним напівкруглим вікном у тимпані
Невідомий архітектор цілком доречно обрав заради
практичності тосканський ордер. Колони виконано з
ретельно обтесаних та побілених липових стовбурів.
Дерев’яні наличники вікон прикрашено, за місцевою
традицією, колами й ромбами.
До головного будинку вела алея, обабіч якої
розташовувалися одноповерхові дерев’яні флігелі.
Головний будинок, прямокутний у плані, оздоблено
всередині розписом відомого українського художника
XVIIIст. Г. А. Стеценка. Інтер’єр прикрашали шпалери,
гарні меблі та кахляні печі, на яких були намальовані:
родинний герб Розумовських, вельможі в перуках,
персонажі в каптанах, представники духівництва.
42. 42
Другий учень-дослідник:
Ліворуч центрального входу
будинку В. Г. Дараган
зберігся прикрашений
різьбленням, єдиний в
Україні на сьогодні
каретний двір XVIII ст. Зі
східного боку будинку
розташувано кам’яницю
Дараганів. Це двоповерхове
приміщення із глибоким цоколем, із заґратованими
віконечками, з кованими віконницями й дверима, зовні
схожа на невеличку, але міцну фортецю, і в той же час
на величезну старовинну родову скриню-скарбницю.
Пам’ятку збудовано в першій половині XVIII століття,
декоровано в другій половині XVIII століття.
Кам’яниця – одна з небагатьох на Лівобережжі
господарських споруд козацької старшини, що
збереглася в первісному вигляді, за винятком прибудови
сходів, що вели на 2-й поверх. Це двоповерхова на
підвалі будівля. Перший поверх складається з сіней та
численних ніш в стінах і відокремлених сходів, що
ведуть у підвал. Особливістю споруди є відсутність
мурованих сходів на другий поверх. Вирогідно, що туди
потрапляли ззовні, по приставній драбині. Садиба Віри
Григорівни Дараган– це
одна з найдавніших
пам’яток садибної
дерев’яної архітектури
Чернігівщини, яка
пізніше у вигляді посагу
відійшла до родини
Галаганів, зокрема вона
належала відомому
українському
43. 43
громадському діячеві XIX ст. Григорію Павловичу
Галагану. Після заснування ним колегії Павла Галагана
(1871 р.) у садибі було влаштовано будинок відпочинку
для професорсько - викладацького складу колегії під час
літніх вакацій.
Сьогодні було б дуже доречно створити на базі садиби
В.Г. Дараган музей Розумовських – Дараганів, який
украй потребує негайної реставрації.
Учитель:
- До якого виду архітектурно - історичних пам’яток
належать згадані споруди?
- Яку пам’ятку архітектури нашого селища ви обрали
для майбутнього твору? Чому?
- Який стиль ви оберете? Чому?
- Пригадайте, що таке твір-опис?
(Твір-опис – це зв’язний текст, який дає словесне
зображення основних ознак предмета, явища, особи в
усній чи письмовій формі. Найбільш характерною
ознакою тексту-опису є те, що в ньому речення
перебувають у відношеннях одночасності тобто
перелічуються й описуються існуючи в той самий час
предмети, ознаки, дії, стани.)
- Чи можна описати споруду, розповідаючи про неї?
Момент пізнання істини (ознайомлення з планом ).
План твору-опису пам’ятки історії та культури
І. (Вступ) Розповідь про пам’ятку (хто й коли її створив,
мета створення легенда або переказ, пов’язаний із
пам’яткою тощо)
II. (Основна частина ) Опис пам’ятки
1...
2...
3... та ін.
44. 44
III. (Кінцівка) Роздуми щодо пам’ятки ( про її значення в
історії, міркування про необхідність берегти пам’ятки
тощо)
-Пригадайте, які слова з архітектурної лексики ви
знаєте? Поясніть їх значення.
Словникова робота
А зараз запишіть нові для вас слова, які, можливо,
знадобляться вам під час створення власних доробків.
Паперть - місце перед входом до храму.
Портал – архітектурно виділений на фасаді вхід у
великий будинок.
Неф – витягнуте у довжину приміщення у храмах,
відокремлене рядом колон або стовпів.
Амвон – підвищення перед іконостасом.
Вівтар – місце у храмі за іконостасом.
Аналой – високий, похилений верхом столик, на який
кладуть ікони.
Фронтон – верхня частина фасаду будинку, що являє
собою трикутну площину, обмежену з боків двосхилим
дахом.
Плінфа – тонка плитчаста цегла, що служить для
увіковічнення чиєїсь пам’яті .
Складання усного твору за самостійно складеним
планом.
Колективний аналіз прослуханого учнівського твору –
опису пам’ятки .
Орієнтований план аналізу.
1. Чи розкрито в тексті твору тему? (мета – опис
пам’ятки ).
2. Чи втілено в тексті твору головну думку?(наприклад,
замилування красою пам’ятки або ствердження
необхідності зберігати предмети старовини ).
