3. • Музейна педагогіка – це галузь
діяльності, що здійснює
передачу культурного досвіду на
основі міждисциплінарного та
поліхудожнього підходу
через педагогічний процес в
умовах музейного середовища. (Ласкій
І. Курс «Музейна педагогіка»:
особливості взаємодії школи й музею//
Мистецтво та освіта. — 2009. — № 3.
— с. 27).
4. Музейна педагогіка — це наукова дисципліна на
стику музеєзнавства, педагогіки та психології, що
розглядає музей як освітню систему.
При цьому мається на увазі не просте
використання будівлі музею для проведення
уроків, а співпраця музею та школи на рівних
умовах. Музей здатен формувати особистісне
емоційне ставлення до експонатів, створити
відповідні умови для формування світогляду,
творчих здібностей.
5. Ідею про освітнє призначення музею та новий підхід до
відвідувачів як до учасників діалогу одним з перших
запропонували німецькі вчені Г. Кершентштайнер, А.
Ліхтварк та А. Фройденталь, наголосивши на
диференційованому підході до відвідувачів,
обґрунтувавши значенні в музеї посередника
(музейного педагога), котрий допомагає відвідувачу
спілкуватися з мистецтвом.
Термін вперше ввів у 1934 році в науковий обіг К.
Фрізен, Німеччина.
Проблеми розвитку музейної педагогіки вивчають
вітчизняні та зарубіжні дослідники: Т. Бєлофастова, Ю.
Ключко, І. Коссова, Є. Медвєдєва, Б. Столяров, С.
Фокін, З. Шинчук, М. Юхневич та ін.
8. Під час підготовки до уроку в музеї
потрібно:
- ознайомитися з особливостями музейного
середовища;
- правильно дібрати тип заняття;
- методи (способи) спілкування з учнями;
- врахувати вікові особливості групи та рівень
підготовки вчителя.
Розповідь і бесіду як словесні методи можна
використовувати під час вивчення історії експонату,
характеристики історичної епохи.
Методи ілюстрації й демонстрації – для
безпосереднього показу експозиції.
Проблемно-пошуковий метод – для розкриття певної
ідеї експозиції та особливостей її втілення, виявлення
власного враження від побаченого тощо.
9. Цілі, що ставляться перед педагогом
при цьому виді діяльності
• здатність пробуджувати інтерес до пізнання
світових цивілізацій і культури народів світу,
технічного прогресу, рідної природи через музей
та його колекції
• виховання дбайливого, шанобливого ставлення
до музейних пам'яток як частини культури та
формування розуміння єдності природи,
культури і технічного прогресу.
10. До власне музейно-педагогічних
методів належать:
- “ занурення “ в історичну епоху;
- рольове ” прожиття ” історичних та культурних подій;
- інформаційний;
- продуктивний;
- репродуктивний;
- дослідницький;
- реконструкція;
- порівняльні аналогії;
- асоціативний;
- моделювання;
- порівняльний аналіз;
- випереджувальне заохочення (музейний працівник
будує свій діалог із групою на заохоченні та стимулюванні
будь-якої активності, намагаючись викликати позитивні
емоції).
11. Важливо враховувати вікові та
індивідуальні особливості розвитку учнів:
• - середні класи: формується абстрактне
мислення, раціональний підхід починає
переважати над емоційним мисленням
(найдоречніше застосовувати практичні й
проблемно-пошукові методи: порівняльний
аналіз, замальовки з натури, креслення
планів і схем, пошукова діяльність);
12. • - старші класи: сформоване абстрактне мислення,
більш високий інтелектуальний рівень
(використання проблемно-пошукового та
дослідницького методів: конференції, написання
рефератів, доповідей, підготовка та проведення
екскурсій, інтерпретація експонатів, дискусія
щодо незрозумілих та суперечливих проблем).
13. Прийоми музейної педагогіки
• Прийом показу (універсальний).
• Прийом коментування.
• Прийом руху.
• Прийом реконструкції.
• Прийом локалізації подій.
• Прийом порівняння.
• Прийом цитування.
Загалом виокремлено12 головних методів музейної
педагогіки та 7 прийомів , що застосовують у межах цих
методів, які мають широкий спектр для практичної
реалізації в загальноосвітній школі.
14. Музеї Львова, які першими
реалізували проект
“ Школа і музей: працюємо разом ”
Національний музей ім. А. Шептицького
Львівський історичний музей
Львівський музей історії релігії
Львівська галерея мистецтв
Музей С. Крушельницької
Природничий музей
15. Вимоги до проведення
урок ів у музеї
Кожен урок – це заняття, яке повинно мати конкретну (навчальну,
виховну, розвивальну) мету.
Учні повинні усвідомлювати, що музейний урок – не розвага, а
серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього.
Відвідувати музей слід після попередньої підготовки і в процесі
шкільних занять, коли учні ще не втомилися й можуть сприймати
почуте і побачене.
Потрібно відмовлятися від оглядових екскурсій, які важкі для
свідомості дітей.
Експонати для екскурсійного показу потрібно відбирати на основі
вікових інтересів.
Підсумком відвідування музею повинна бути самостійна
творчість учнів.
16. Бродівський краєзнавчий музей
Семінар вчителів зарубіжної
літератури (жовтень 2015)
«Використання експонатів музею
під час вивчення програмових
творів із зарубіжної літератури»
17. Урок-квест у 10 класі
«Й. Рот «Марш Радецького»»
(червень 2016р.)
18. Опираючись на культурне
виховання, азійські народи
показали, що здатні
використовувати й
удосконалювати найліпші у
світі інновації, не
зраджуючи власних
національних цінностей.