1. Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не
для учнів, а разом із ними. Його характеризує не
навчання словом, а навчання справою.
Особливістю сучасного уроку є компетентнісна
спрямованість, що стає особливо актуальною в умовах
модернізації освіти й сприяє формуванню ключових та
предметних компетентностей, діяльнісний та особистісно-
орієнтований підходи.
Тема: « Поняття про дієслово. Анатолій Костецький « Ранок»
Мета : « Систематизувати знання про дієслово; збагачувати словниковий
запас ; сприяти індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними
через розвиток комунікативних умінь ; сприяти розвитку уяви та творчого
мислення , здатності спостерігати за дієсловом ; виховувати вміння
планувати свою діяльність .»
Тип уроку : уроку формування компетентностей
Компетентності: спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж
життя.
Обладнання : портрет поета Анатолія Костецького, візуальний посібник
Василя Шуляра, словник ( пестливі слова,повтори,риторичні оклики,
звуконаслідування , перелічення , слова в переносному значенні)
Карта уроку
І Вступна частина
1 . « Мікрофон»
-Яке питання ставимо , щоб описати дії ?( сьогодні ,вчора,завтра)
(Що роблю? Що зробив? Що зроблю?)
-Що ви памʹятаєте про дієслово з попереднього класу?
- Чи здогадалися ви про що будемо говорити сьогодні на уроці?
2. Мовознавча розминка « Дієслово»
2. https://www.youtube.com/watch?v=Eu37ZHuPoZg
(переглянути і пригадати)
ІІ Основна частина (письмо)
1. Вправа « Виконай дії» ( за завданнями в підручнику на ст.45 Вправа №1)
2. Досліджуємо мовлення ( взаємодіємо усно і писемно)
Вправа №3 ст.46 ( Письмо з коментуванням)
3. Досліджуємо зміну ознаки предмета
( парна співпраця)
Свист-свистіти мовчання – мовчати світло-світити
Читання-читати шум-шуміти спів-співати
ІІІ Основна частина (читання)
- ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА ЗА ЛІТЕРАТУРНОЮ ТЕМОЮ
(із використанням візуального посібника Василя Шуляра)
1. Назва літературної теми
Анатолій Костецький « Ранок»
2. Цільові завдання до ЛТ (ЦЗ д n ЛТ)
3. 1. Виразно прочитати вірш (вчитель).
2. Визначити оповідача й ліричного героя.
Визначаємо тему і головну думку
Тема: поетичне змалювання ранку
( розповісти як починається ранок , як радіє сонечку вся природа)
Головна думка: « Надворі сходить сонце!»
(роль сонячного світла і тепла , значення сонця для живої і неживої природи)
2. Визначити настрій вірша із підбором символу «настрою» та виокремити
види настрою: відкритий і прихований (В або П).
Після першого читання вірша вчитель ставить запитання :
-Чи зрозуміли ви який настрій передає нам автор?
(відкритий чи прихований)
Зрозуміло , що відкритий і трішки ЗДИВОВАНИЙ ( ліричний
герой спочатку здивувався чому так все відбувається довкола , а
потім зрозумів і теж радів пробудженню природи , початку
нового дня .
3. З’ясувати зміст прихованого настрою та від чого / кого він залежить.
4. Зміст відкритого настрою залежить від самого автора , який ,
напевне , дуже любить ранок , спостерігає за пробудженням
природи і любить стрічати схід сонця.
4. Сконструювати власний текст («творю» і «театралізую»)
(проєктна робота окремих дітей , співпраця з батьками)
(« Святослав –сонько»- це герой , який схожий на сучасних дітей , який
постійно зайнятий телефоном , нічого не знає і не хоче знати . Він довго
спить , бо допізна грає в компʹютерні ігри)
5. (декламування вірша підготовленими учнями )
Якби в цьому вірші зʹявився герой , який має протилежні наміри , то вірш
можна було б продовжити так :
Авторський вірш читає один учень, власний – кілька учнів )
.. Я миттю скочив до вікна,
Поглянув , що за дивина.
Аж бачу у віконце –
Надворі сходить сонце!....
Що це за шум і тарарам?
Я ще посплю ! Я все проспав?
В компʹютерні ігри я грав!
Так ! Це мій товариш Святослав
Схід сонця завжди просипав,
Тому ніколи він не бачив
Як став сміятися почав ,
Як пташки в полі посміхались,
Як бджоли з квітами вітались,
Як річка весело шуміла:
« Добридень!»- гордо говорила.
Як ліс і поле , і берізка
Вітали СОНЦЕ в ріднім краї,
Як все довкола прокидалось,
Росою швидко умивалось!
Тому він злий і невеселий!
Мій друже , Святику – сонько!
Навчись ти рано прокидатись!
6. Всьому радіти й посміхатись!
Тоді і ти веселим будеш,
А ранок і схід сонця ! Ти ПОЛЮБИШ!
5. Читацькі вміння: володіти різними видами читання і відтворення
змісту художнього твору , І володіти основними літературо-знавчими
поняттями, застосовуючи їх у процесі аналізу ХТ, із використанням
засобів візуалізації (символів.)
6. Ціннісні ставлення: усвідомлювати цінність художнього твору для
формування естетичних смаків , усвідомлювати потребу в читанні
художнього твору для задоволення та рефлексії над прочитаним , виявляти
готовність продукувати нові ідеї, розгортаючи сюжетні лінії в
творчо-мовленнєвій читацькій діяльності. (вибрати в залежності від цільових
завдань і видів читацької діяльності)
І .СЮЖЕТНІ ЕЛЕМЕНТИ ЗАНЯТТЯ:
1) читання вірша вчителем;
2) виявлення настрою пісні із відбором символу «настрій»;
3) визначення виду настрою (відкритий чи прихований);
4) творення власного тексту із елементами театралізації або/і читання в
особах.
II. СЮЖЕТНО-ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ ДІАЛОГОВОГО
СПІВРОБІТНИЦТВА ВЧИТЕЛЯ-ЛІТЕРАТУРА Й УЧНІВ-ЧИТАЧІВ
Читаємо і виявляємо «настрій»: прихований і відкритий
Види діалогової читацької діяльності (ВДЧД)
ВДЧД: голосне читання вірша вчителем; мовчазне перечитування
учнями-читачами; виявлення настрою вірша і ліричного героя (ЛГ);
символьне позначення «настрою»; підбір синонімів до базового
«настрою».
7. 1. Прослухайте вірш « Ранок». Визначте його настрій, використовуючи
словничок настрою.
( веселий – здивований)
2. Прочитайте вірш « Ранок». З’ясуйте його настрій?
( веселий , відкритий)
3. Який настрій ліричного героя)?
(Спочатку здивований , а подім веселий і радісний)
4. Виберіть символ «настрою» і розмістіть або/і намалюйте біля першої (а
потім і наступних) строф.
ІІІ Заключна частина.
1. Гра « Повітряні кулі»( https://wordwall.net/uk/resource/38439089)
2. Рефлексійний аналіз « Загадкові листи» ( заготувати на дошці )
ІV. Домашня робота
1. ст.46 Вправа 7
2. Приготувати цікаві факти про А.Костецького,малюнок або комікс до
опрацьованого твору.
