2. О б г р у н т у в а н н я в и б о р у п р о б л е м и
Як відомо, основне завдання
літературної освіти – формування
уважного читача з добре
розвиненими творчими,
розумовими, пізнавальними
здібностями, який у процесі роботи
над твором, готовий до критичної,
виваженої оцінки
3. МЕТА ПРОЕКТУ:
підготувати компетентного
читача, який сприймає
художній твір не як просте
повідомлення про події та
героїв, а, враховуючи закони
мистецтва, глибше осмислює
твір як явище певного етапу
розвитку культури народу.
4. З А В Д А Н Н Я П Р О Е К Т У :
Зацікавити учнів читанням;
Розвивати цей інтерес до створення
постійної потреби у читанні;
Створити належні психолого-
педагогічні умови учням для
сприйняття, розуміння та оцінки
прочитаного;
Формувати в них навички аналізу
художнього твору;
Розвивати їхнє усне та писемне
мовлення;
5. «Без високої культури
читання немає ні школи, ні
справжньої розумової праці,
читання — це найважливіший
інструмент навчання та
джерело багатого духовного
життя»
В.Сухомлинський
7. В історії розвитку людства читання
завжди відігравало важливу роль.
Сьогодні читання пронизує всі сфери
нашого життя. Воно покладене в основу
інформаційної, освітньої, пізнавальної,
професійної, а також щоденної
діяльності людини.
Проблемачитання– одна з найважливіших
і в освітньому процесі в школі.
8. Розвиток новітніх технологій
потребує набагато кращого
вміння читати, ніж раніше. А
це, в свою чергу, потребує
збільшення темпу читання,
швидкості розуміння і
прийняття рішення. Тож
читання стає основою освіти і
самоосвіти, неперервною
навичкою освіти людини
9.
10. Сформовані
читацькі
уміння
означають:
здатність учнів
розуміти
прочитаний
текст,
розмірковувати
над його змістом
аналізувати та
критично
оцінювати
отриману
інформацію
узагальнювати
інформацію,
розміщену в
різних частинах
тексту
співвідносити
текст із
особистим
життєвим
досвідом
висловлювати
власну думку,
ставлення до
прочитаного
формулювати
гіпотези,
висновки
використовувати
прочитане в
різних
навчальних та
позашкільних
ситуаціях
11. Читання художніх
творів розвиває мову
дітей:
збагачує і активізує
словник школярів на
основі формування у
них конкретних
уявлень і понять,
розвиває вміння
висловлювати думки
в усній та письмовій
формі .
12. Цей розвитокздійснюється
завдякитому, що художні твори
написані літературноюмовою,
емоційною, зігрітоюліризмом,
що найбільшвідповідає
особливостямдитячого
сприймання.
14. Читання– це здатність здобувача
освіти до усвідомлення прочитаного,
це якість особистості, яка
вдосконалюється протягом життя.
Тобто ефективність читання
визначається рівнем сформованості
читацької компетентності школяра.
15. Оволодіння здобувачами освіти
комплексом знань про художню
літературу, її теорію та історію, а
також сформованість літературно-
творчих умінь і навичок забезпечує
рівень загальної читацької
компетентності, модель якої
передбачає такі компетенції:
16. -загальнокультурна компетенція –
сприйняття літератури як невід’ємної
частини світової художньої культури,
-власне читацька компетенція – знання
теорії літератури змісту та проблематики
художніх творів
-ціннісно-світоглядна компетенція –
розуміння моральних цінностей і
світоглядних категорій
-комунікативно-мовленнєва
компетенція – розуміння специфіки мови
художнього твору
-інформаційна компетенція – оволодіння
навичками самостійно і продуктивно
працювати з різними джерелами інформації
17. Головне те, що компетентнийчитач
повинен мати сталий інтерес до
літератури, який переростає в
органічну потребу в читанні, тобто
учень не тільки захоплюється
художнім твором, а й розуміє його
естетичну цінність.
19. На ЕТАПІ МОТИВАЦІЇ УРОКУ для
зацікавлення здобувачів освітив доцільно
використовувати:
ігрові прийоми,
розгадування кросвордів,
пошук ключових слів у
формулюванні теми,
літературні диктанти,
вікторини,
проблемні запитання,
20. РОЗШИФРУЙТЕ НАЗВУ КАЗКИ
ШИФР НАПИСАНО НА ДОШЦІ.
26. 0. 20. 19. 15. 0. 14. 21. 11. 13.
22. 0. 15. 18. 21. 14. 18. 22. 18. 17.
КОЖЕН УЧЕНЬ ОДЕРЖУЄ КАРТКИ-ДЕШИФРАТОРИ.
А Б В Г Г Д Е Є Ж З И
0. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.
І Ї Й К Л М Н О П Р С
11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21
Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32.
(КАЗКА В.СИМОНЕНКА «ЦАР ПЛАКСІЙ ТА ЛОСКОТОН»).
21. ПРОЧИТАТИ ЗАКОДОВАНІ СЛОВА,
ЯКІ НАЗИВАЮТЬ ГЕРОЇВ КАЛЕНДАРНО-
ОБРЯДОВИХ ПІСЕНЬ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ.
Д Н К Р У С А Л К И Р У Н Г О
А Б Я Н Ж Д К У П А Й Л О Х У Ч М И
Е Ю З І Н Ж Е Н Ц І М Н Р П Т Ж І
(РУСАЛКИ, КУПАЙЛО, ЖЕНЦІ).
22. Календарно-обрядові пісні літнього циклу уславлюють матінку-
природу, що дає щедрий урожай, і працьовиті людські руки, які
про той урожай дбають. Про це йдеться у зашифрованих
прислів’ях.
Щоб прочитати зашифроване слово, необхідно в кожному
горизонтальному рядку закреслити однакові літери.
1. І У Р М Х У С Т Р І О С М
П З Д К Б О З А П О Є К
І С У Т Н С Л О Ц Й Н І Л
Ж О С К М І Ф О К Ж С М Ф
В Б Н М Р Б Х А Н Є В Р Х
2. Ж И В Я С Л І И Т Я К С У
Ж
У О Ф Д Щ И К Щ Н У Ф К
Л Є Т Б В И Ж Б В Д Е Л Н
Ь
А Р П Т С І П С О К А Т О
Б Х Г Н Е О П Д Н У Б Х Е Є
1.Хто дбає, той
і має.
2.Влітку один
тиждень рік
годує.
23. До вивчення теми «Осмислення
загальнолюдських цінностей у творі
Є.Гуцала «Сім’я дикої качки»:
прочитати народні прислів’я про
природу(потрібно з’єднати стрілочками
відповідні частинки речень).
28. «Асоціації»
Коментування учнями малюнків на дощці,
складання ними асоціативного ряду до слова
«ВЕСНА» (за поезією Лесі Українки “Давня
весна”)
весна
щастя
кохання
надія
радістьоптимізм
сміх
мрія
29. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ
До першого ознайомлення з твором дітей потрібно
готувати, налаштовувати їх на сприйняття,
допомагати засвоювати невичерпне багатство ідейно-
художнього змісту, моральні принципи героїв.
Формироботиз учнями
прес-конференції
мандрівка в країну
дитинства
прослуховування
запису пісні
галерея портретів письменників
парна імітаційна гра
проблемний підхід
30. ПАРНА ІМІТАЦІЙНА ГРА «ІНТЕРВ’Ю З
ПИСЬМЕННИКОМ».
(З метою актуалізації знань про життєвий і творчий шлях Г.Квітки-
Основ’яненка )
Один із учнів виконує роль
кореспондента, другий –
письменника. «Кореспонденти»
ставлять «Письменникам» одне –
два запитання про життя і
творчість Г.Квітки –
Основ’яненка.
Потім робота в парах змінюється
на колективну. Учні пропонують
свої запитання всьому класу.
Орієнтовний перелік запитань:
•-Чому ви до свого прізвища додали
Основ’яненко?
• -Розкажіть, будь ласка, про своє
походження.
• -Як називали вас у дитинстві? Чому?
• -Яку освіту ви здобули?
• -Що спонукало вас почати писати
твори?
• -Чи одразу ви почали писати
українською мовою? Чому?
• -Як до вашої творчості ставилися
сучасники?
• -З якими творами ви пов’язуєте
розквіт ваших творчих сил?
31. Проблемні бесіди,
які активізують мислення дітей, дають їм
можливість розібратися в думках і почуттях, що
виникають під час опрацювання твору.
Так, читаючиоповідання М.Коцюбинського "Дорогоюціною", учні 8 класу
працюють над такимизапитаннями:
-Події якого часу відображено в творі?
- Що вам відомо про цей історичний період?
- Що ви дізналися про долю Соломії і Остапа?
- Які методи боротьби за своє щастя обрали герої оповідання?
-Чому Остап був змушений тікати від пана?
-Що для нього було найголовнішим у житті?
- Що керувало вчинками головних героїв?
-Як розуміли щастя Остап і Соломія?
- А яким, на вашу думку, має бути справжнє щастя?
32. ЧАРІВНА СКРИНЬКА
Перед прочитанням «Казки про яян» пропонується учням по
черзі зазирнути в чарівну скриньку. В ній знаходиться
відповідь на запитання: «Яка людина найголовніша у світі?»
Така пропозиція заінтригує учнів, а відповідь на запитання
дасть змогу природно перейти до читання «Казки про яян»,
оскільки у шкатулці лежатиме дзеркало, в якому, звичайно,
учні побачать…себе.
-Багато хто на запитання про найголовнішу, найяскравішу,
наймудрішу людину у світі відповість: «Я». Людей, які
найбільше люблять себе, називають егоїстами. Таким людям
Емма Андієвська придумала іншу назву – яяни. Послухайте
«Казку про яян».
33. ЕТАП РОБОТИ З ХУДОЖНІМ ТВОРОМ
Форми роботи
опорні схеми
проектні технології
асоціативні схеми
парні картки
усне малювання
рольові ігри
прогнозування подій
34. ПРОЕКТ «АБСОЛЮТНІ – ВІЧНІ ЦІННОСТІ».
Під час вивчення оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої
качки» на дошці прикріплені аркуші зі словами
«добро» і «зло». Необхідно на інших аркушах
написати слова-відповідники і закріпити на дошці.
1група працює зі словом «добро».
2 група – зі словом «зло».
ДОБРО ЗЛО
Доброта
Віра
Надія
Щастя
Чесність
Свобода
Щирість
Милосердя
Прощення
Турбота…
Ненависть
Зневіра
Жорстокість
Неволя
Нечесність
Злопам’ятність
Байдужість
Бездушність
Егоїзм
Підлість…
36. ГРА «ПАРНІ КАРТКИ»
Кожен учасник гри отримує комплект карток. На них
написані художні означення і слова, до яких вони
відносяться. Виграє той, хто швидше добере
правильно пари карток, а саме епітети до
означуваних слів.
Дубовому лісі щавель кінський
Зволожени
м
листям тремкі краплини
Білім піском літньому лісі
Величезна пустка навколишня тиша
38. ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ
(7 клас)
1 . Ліну Костенко називають…
2. Поетеса народилася в мі стечку…
3. Коли Ліні б уло 6 р. , сі мя переїхала до…
4. «Проміння зе млі» ( 1 957) – це …
5. За зб . «Неповторність» та роман у віршах «Маруся Чурай» у
1 987р. поетеса отримала…
6. Перший навчальний заклад, де Ліна почала здобувати вищу
освіту – це …
7 . Батька поетеси через освіченість та і нтелігентність б уло…
8. Поетичні твори, об ’єднані однією те мою та і деєю – це …
9. Крила – це символ…
1 0. Людина ні бито не лі тає, а…
1 1 . Людські крила зроблені з…
1 2. Двопланове художнє зображення ( і накомовлення) – це…
39. ГОЛОВОЛОМКА
(Прочитайте головоломку і ви дізнаєтеся мудрий
вислів із літопису «Повчання Володимира
Мономаха дітям»).
Ключ: читається знизу справа наліво по
складах: «Лінощі – це мати всьому
дурному; хто що й знає, те забуде, а чого
не вміє, того не навчиться».
1. СЯ ЧИТЬ НАВ НЕ ГО ТО Є,
ВМІ НЕ ГО ЧО А ДЕ, БУ ЗА
ТЕ ЗНАЄ, Й ЩО ХТО;
2. МУ НО ДУР МУ ВСЬО ТИ МА
ЦЕ- ЩІ НО ЛІ
40. КРОСВОРД
Літописні оповіді «Про заснування Києва»,
«Про князя Олега»(5 клас)
1)Ким міг бути Кий за однією з
версій?(Перевізник).
2)Який князь загинув через свого бойового
товариша?(Олег).
3)Як звали сестру Кия, Щека й Хорива?(Либідь).
4)Хто був причиною загибелі князя
Олега?(Змія).
5)Яку тварину князь Олег вважав своїм
другом?(Коня).
6)Яке місто було столицею давньої Русі?(Київ).
41. ВІДГАДАВШИ КРОСВОРД, ВИ ДІЗНАЄТЕСЯ, НА ЗЕМЛЯХ
ЯКОГО ПЛЕМЕНІ ВИНИК КИЇВ.
ВІДГАДКА: ПОЛЯНИ.
1
2
3
4
5
6
42. ВИСНОВКИ
Напевно, кожен погодиться з думкою про
те, що вчитель літератури мусить бути
творцем. Він має так розуміти свої
обов’язки, щоб не затримувати природного
розвитку дитини, а підносити його,
витворюючи довкола дитини атмосферу
здорової діяльності, приємний осередок,
повний краси,збуджувати в дитині високі
почуття, викликати в неї самостійну думку
і той святий неспокій, що раз у раз шукає
нової правди, нової краси.
43. Отож, уміти читати, бути
читачем – це високе
мистецтво, і йому потрібно
наполегливо вчитися. А
формувати читача – це
спільна справа, і її можна
успішно вирішити тільки
спільними зусиллями
науки, педагога, учня…
