2. Уміє вчити той, хто вчить цікаво, хто викладає свій
предмет так, щоб у душі учня зазвучали струни у відповідь і
ні на хвилину не засинала його допитливість.
А. Ейнштейн
3. давньогрецький філософ Сократ
“Досліджуймо”
С. Русова: “ Неварто вчителеві у своїх
викладах вичерпувати тему: слід дітям
самим доходити до її остаточного
розуміння ”.
В.Я. Стоюнін
Його методика була спрямована на
критичний аналіз твору, передбачала вільне
його трактування, сприяла формуванню
свідомого, творчого читача.
К.Д. Ушинський неодноразово повторював:
“…навчання має завжди сприяти діяльності,
адекватній силам дитини, і допомагати їй
тільки там, де потрібно, поступово
послаблюючи підтримку з віком дитини”.
М.М. Соколов, М.О. Рибникова, В.В.
Голубков та ін. Так, Г.О. Гуковський
вважав учителя науковцем-дослідником
Д.С. Лихачов
Проблемно-пошуковий підхід до
вивчення літератури
4. Завдання:
♦ спонукати учнів формулювати наявні в них ідеї й явлення;
♦ зіштовхувати школярів з явищами і процесами, що супе
речать існуючим уявленням;
♦ стимулювати висунення альтернативних припущень і
здогадів;
♦ надавати можливість досліджувати свої припущення в про
цесі дискусійного обговорення;
♦ створювати умови для застосування нових уявлень.
5. ♦ зіставлення кількох різних думок про літературне явище (про стиль
письменника, твір, героя);
♦ ознайомлення з думкою критика, письменника, громадського діяча тощо, яка не
відповідає враженням самих учнів, є несподіваною для школярів, потребує
перевірки;
♦ зіставлення літературного твору з ілюстраціями до нього.
♦ емоційний характер навчання;
♦ індивідуалізація процесу навчання.
Звернімо увагу, що розвитку дослідницької діяльності учнів можуть сприяти такі
види робіт, як:
♦ складання бібліографії до певної теми;
самостійний пошук матеріалу до теми та його опрацювання;
підготовка рефератів, доповідей та повідомлень проблемно-дискусійного,
компаративного характеру;
♦ написання творчих робіт.
6. • літературознавчі (коментар та самостійний оригінальний аналіз художнього твору, певного
літературного явища, події; дослідження з питань теорії літератури, аналіз наукових
першоджерел, критичних матеріалів, зіставлення варіантів одного літературного тексту, різних
творів, порівняння оригіналу і перекладу);
• біографічні (збір та дослідження невідомих фактів із життя письменників, перекладачів);
• краєзнавчі ( вивчення пам’ятних місць, матеріалів музеїв, пов’язаних з життям і творчістю
письменників та перекладачів);
• Історичні (аналіз історичних подій та їх відображення у літературному творі);
• мистецтвознавчі (аналіз літературних творів у зв’язку з творами образотворчого
мистецтва, музичного, театрального, кіно та телемистецтва);
• перекладознавчі (зіставлення оригіналу твору з підрядником, з різними перекладами
твору);
7. - актуальність;
- новизна і перспективність;
- наявність джерельної бази;
- доступність пізнавальним можливостям
учнів;
- відповідність їхнім віковим інтересам і
потребам.
8. Обгрунтування актуальності
Визначення обєкта і предмета досліджень
Постановка мети і конкретного завдання дослідження
Відпрацювання гіпотези і теоретичних положень дослідження
Вибір методів дослідження
Обробка і критичний аналіз результатів роботи
Формулювання висновків дослідження
Оформлення списку використаних джерел
9. - актуальність та складність теми дослідження;
- наукове та практичне значення роботи;
- повнота викладу матеріалів дослідження;
- глибокий аналіз творів в єдності їх ідейно-естетичної сутності з
використанням вивчених теоретико-літературних понять та
аргументована власна оцінка художнього тексту;
- уміння зіставляти,узагальнювати,вести наукову дискусію;
- самостійність і творчий характер дослідження;
- грамотне,відповідне до сучасних норм,оформлення наукового
досліджння:
-науковий стиль викладу матеріалу;
- уміння користуватись довідниковою літературою;
- наявність посилань на використані джерела
10. Панченко Максим— учень 11 класу, дійсний член МАН,
призер(2 місце) 2 етапу обласного конкурсу-захисту науково-
дослідницьких робіт
15. Г.К. Андерсен
“Снігова королева”
5 клас
- Розкажіть про дружбу хлопчика
та дівчинки.
- Де знаходився невеличкий
садочок?
- Які квіти вирощували батьки
дітей?
17. Які мої витівкиЯкі мої витівки
допомоглидопомогли
розвеселитирозвеселити
малюка?малюка?
Які наші пригодиЯкі наші пригоди
найбільше вамнайбільше вам
сподобалися?сподобалися?
Що ви можете намЩо ви можете нам
новенького?новенького?
запропонувати?запропонувати?
18. Створюючи свою драму,
Ф.Шиллер використав багато
різних джерел. Він вивчив
історію Швейцарії хроніста
Й.Чуди, «Описання землі»
Й.Фюслі, книги Дж.Чокке про
Швейцарію та Й.Ебеля про
гірські народності, виписує
точну спеціальну карту
Фірвальдштетського озера і
навколишньої місцевості.
Ф.Шиллер прагнув вплести в
тканину п’єси відповідний
місцевий колорит і навіть
географічні назви місць, де
відбувалися події. Як ми
переконалися, сюжет твору
тісно пов’язаний з
фольклором. Автор
використовує ліричні пісні,
19. 1. Образ України у життєвій і творчій долі В. Короленка
2. Образ України у життєвій і творчій долі О. Пушкіна
3. Образ України у життєвій і творчій долі О. де Бальзака
4. Історичні поеми “Гайдамаки” Т.Шевченка та “Конрад Валленрод” А.
Міцкевича. Спроба компаративного аналізу.
5. Повість М. Гоголя “Тарас Бульба” у контексті українського фольклору
6. М. Башкирцева – видатна українська малярка. Загадка особистості
7. Роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” як духовний заповіт
нащадкам
8. Загадка В. Шекспіра
9. Українське Полісся у життєвій і творчій долі О. Купріна і В.
Короленка
10. Іван Мазепа – найпопулярніший українець у світовій літературі
26. “Продовж речення”
“Навчаючи вчуся”
Диктант “Так-ні”
“Холодний душ”
“Гронування”, “асоціативний
кущ”
Створення буктрейлерів,
скрапбуків
Написання сенканів, діамант
Ігри - квести
“Обмін ролями”
“Створення ситуації змагань”
“Допомога друга”
“Навмисна помилка”
Улюблені прийоми
на уроці
27. Наочність – випробуваний засіб
підвищення ефективності уроку
5 %
10 %
20 %
30 %
50 %
75 %
90 %
Лекція
Читання
Відео/аудіо-
матеріали
Демонстрація
Дискусійні групи
Практика через дію
Навчаючи вчуся
“Піраміда навчання”
28. Любіть не школу, а дітей,
які приходять до школи;
любіть не книжки про
дійсність, а саму дійсність;
не життя звужуйте до
навчання, а навчання
розширюйте до життя і
якнайбільше живіть живим
життям.
П.П.Блонський
