з досвіду роботи вчителя зарубіжної літератури Кранкус О.М.

1. УКРАЇНА
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ
ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ СВІТЛОВОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 10
СВІТЛОВОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Формування навичок читацьких компетентностей шляхом упровадження
інновацій освіти та здоров’язберігаючих технологій на уроках
зарубіжної літератури
Автор: Кранкус Ольга Миколаївна
вчитель вищої категорії, «старший вчитель»
загальноосвітньої школи I-III ступенів № 10
Світловодської міської ради
Кіровоградської області
2018 р.

2. Головна мета вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітній школі –
прилучення учнів до здобутків світової літератури і культури, розвиток творчої
особистості (читача), формування гуманістичного світогляду, високої моралі,
естетичних смаків, якостей громадянина України, який усвідомлює свою
належність до світової спільноти.
Актуальність методичної проблеми: вивчення зарубіжної літератури
побудовано на поєднанні проблемно-тематичного і жанрового принципів,
концентричного розширення хронологічного аналізу творів, що дає можливість
виховувати у школярів повагу до книги, потребу йти з улюбленими творами й
митцями протягом подальшого життя. Головним пріоритетом системи освіти
України згідно із Законом України «Про освіту», Державною програмою «Освіта
України XXI століття», Національною програмою «Діти України» та іншими
нормативними документами є збереження і зміцнення фізичного, психічного і
морального здоров’я молоді, вихованні свідомого дбайливого ставлення до
здоров’я, дотримання принципів здорового способу життя, забезпечення
різнобічного розвитку людини як найважливіших умов формування освіченої,
компетентної, творчої, культурної, духовної особистості.
Формування літературної компетентності, очікувані результати :
 стійка мотивація до читання;
 читацька та мовленнєва культура;
 активізація до вивчення іноземних мов;
 висока мораль, ціннісні орієнтації;
 розширення культурно-пізнавальних інтересів.
Об’єктом дослідження є організація навчально-виховного процесу у зага-
льноосвітньому закладі з урахуванням методичної проблеми школи: «Підви-
щення якості навчально-виховного процесу шляхом впровадження ІКТ та здо-
ров’язберігаючих технологій».
Предметом дослідження є формування літературної компетентності та її
складників, розвиток умінь і навичок володіння учнями українською мовою, а

3. також іноземними мовами, видами мовленнєвої діяльності, основами культури
усного і писемного мовлення.
На сучасному етапі читання творів світової літератури має на меті не тільки
розуміння авторської думки, а й наслідування кращих рис характеру героїв чи-
тачами в повсякденному житті. Аналізуючи сюжет, композицію, діалоги, моно-
логічну мову героїв, учні прагнуть досягати найвищих результатів діяльності
улюблених героїв. На уроках зарубіжної літератури нами створено «Скарбничку
позитиву», в якій записуються позитивні епізоди з тих чи інших творів.
Мистецтво - це творче відображення дійсності за допомогою художніх об-
разів. Письменник не копіює наше життя, а через свою творчу уяву, фантазію
створює ніби новий віртуальний світ у художніх образах. Завдання вчителя-до-
помогти розкрити художню дійсність автора за законами краси.
Сучасне життя важко уявити без художніх книжок. Читаючи їх, ми знайо-
мимося з героями минулого й сьогодення, про яких цікаво й захопливо розпові-
дають автори. Книжка «оживає» лише тоді, коли її беруть до рук, розгортають і
поринають із нею в нові світи. Цікаві книжки - вічні. Кожна людина по своєму
сприймає художній твір. Отже, книжка проживає щоразу нове життя. Тож наслі-
дуймо слова корифея українського слова І.Франка: «Книги – морська глибина:
хто в них пірне аж до дна, той … дивнії перли виносить».
Сучасний учень – читач живе в прагматичному світі, в якому немає браку
інформації. Свідомо чи несвідомо він користується різними медіаджерелами: Ін-
тернетом, комп’ютером, телебаченням, перебуває під їхнім впливом. З’явився
термін «медійне покоління». Для цього покоління абсолютно зайвий старий фо-
рмат вивчення літератури «письменник-геній – наше все – відобразив прагнення
народу». Літературознавець О.Білецький наголошував, що історія літератури не
тільки історія письменників, а й історія читачів. О.Потебня, видатний українсь-
кий філолог, вважав, що читач може краще за самого поета осягнути ідею твору,
що сила твору не в тому, що розповів автор, а в тому, як він діє на читача. [1]

4. Новий формат викладання літератури передбачає від вчителя два осно-
вних кроки:
1. Допомогти учневі сформулювати думку за схемою «мене хвилює/не
хвилює, мені боляче/байдуже». Здається спрощено, але вимагає чесно-
сті читача.
2. Уміння пояснити, чому тобі боляче, чому тебе це хвилює і т.д. Не те,
що, як ми думаємо, хотів сказати автор, письменник, а що я, конкрет-
ний читач, зумів винести з прочитаного.
Учителі Кіровоградщини на високому рівні навчилися аналізувати та інтер-
претувати художні тексти, наш досвід презентований на шпальтах всеукраїнсь-
ких методичних видань, нас запрошують в інші області України, щоб осягнути
особливості нашої роботи з літературними творами. У центрі нашої методичної
уваги завжди стояв ТЕКСТ. Сьогодні на часі новий формат – у центрі уроку зна-
ходиться не ТЕКСТ, а УЧЕНЬ - ЧИТАЧ. Таким чином, у першому десятиріччі
ХХІ століття текстоцентрична парадигма викладання літератури змінилася на
читацькоцентричну.

5. Кольористика як засіб розкриття внутрішнього світу героїв
Якщо у середній школі під час
вивчення художніх творів колір є
засобом асоціативно-образного
бачення твору, то у процесі вивчення
художніх творів у старших класах
колір варто розглядати як
психологічний аспект, за допомогою
якого автор передає внутрішній світ
героя, його емоційний стан, переживання, почуття, настрої. Проте, за
переконанням психологів, героя варто розглядати не просто як художній образ,
а людину художнього простору. Саме колір, за переконанням психологів, дає
змогу побачити такі зв’язки у художньому творі. За допомогою кольору
розкривається поведінка літературних героїв, їхній характер, позитивні та
негативні риси, соціальні та культурні аспекти життя народу загалом,
національні традиції, історичні надбання, «непізнаність людської сутності й
особливо внутрішнього світу людини». З позицій психології у творах літератури
найчастіше розглядаються символічні особливості природи кольорів і їхніх
відтінків. Найдавнішими серед кольорів, як зазначають дослідники, є ті кольори,
що втратили свою первинну назву. Такими є білий, жовтий, зелений, сірий,
чорний, що є у багатьох слов’янських мовах і сягають до основ праслов’янської
мови. Давніми щодо походження є такі колірні назви, як: червоний, рудий, синій,
блакитний, а згодом відтінки зазначених кольорів. До ранніх назв також
відносяться ті, що вказують на семантичні зв’язки із основним словом. Вони
доволі часто трапляються у художніх творах. Показовим є те, що письменники
застосовують саме ті давні назви: лілейний (білий), васильковий (синій),
волошковий (синій), лавандовий (фіолетовий), бузковий (світло-ліловий),
трояндовий (червоний) тощо. Можемо зазначити, що у застосуванні кольорів у
художніх творах знаходить відображення не лише навколишній світ людини, а й
національна свідомість народу, його культура, звичаї, традиції, світогляд.

6. Використання здоров’язберігаючих технологій на уроках літератури
Сучасна література має підготувати учнів до входження в сучасний світ, до-
помогти інтегруватися в соціокультурне середовище, знаходити спільну мову з
однолітками різних країн і народів. Художній твір, прочитаний у повному обсязі
(повільно, уважно, творчо), дає можливість отримати цілісне естетичне та емо-
ційне враження, спонукати роботу думки й уяви, сформувати вміння й навички
читацької культури. Настанова на зменшення кількості художніх текстів і водно-
час на їх цілісне прочитання, сприймання й осмислення, що забезпечує програма,
відповідає здоров’язберігаючим технологіям в освіті (уникнення фізичного пе-
ревантаження учнів, створення комфортного освітнього середовища, форму-
вання оптимістичних очікувань та їх реалізація у процесі зустрічі з прекрасним).
Здоров’я школярів - це інтегральний показник їхнього фізичного, психіч-
ного і соціального благополуччя. З точки зору реформи сучасної системи освіти
найважливішою детермінантою яка визначає стан здоров’я учнів, є якість орга-
нізації навчально-виховного процесу
Виховання культури здоров’я - виховання в учнів особистих якостей, які
сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здо-
ров’я, як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя,
підвищенню відповідальності за особисте здоров'я, здоров’я родини. Знання, во-
лодіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою
професійної компетентності сучасного педагога.
Саме тому на уроках зарубіжної літера-
тури проводяться фізкультхвилинки за спеці-
ально розробленою системою вправ для кож-
ного уроку за розкладом окремо, перед почат-
ком промовляються девізи-налаштування на
позитив:
«Збережемо найцінніше, збудуємо найкраще!»
«Ми - майбутнє нашої держави,
Ми гідні козацької слави.»
«Ми відстоїмо гідність країни,

7. Дух козацтва повіки не згине!»
«Ми крокуємо в майбуття,
нас чекає успішне життя!»
Таким чином, маю підставу стверджувати, що діяльність педагога у сфері
збереження здоров’я має містити в собі ознайомлення та впровадження здо-
ров’язбережувальних технологій, а саме: релаксація, вправи-енергізатори, паль-
чикова гімнастика, музикотерапія, фітотерапія, кольоротерапія. [5,6]
У рамках проведення тижня учителів зарубіжної літератури та російської
мови був проведений відкритий урок на тему: «О.Пушкін. Вступ до поеми «Рус-
лан і Людмила.» Система образів. Синтез фольклорних і літературних елемен-
тів.»
Мета: дослідити особливості системи образів, розглянути особливості поєд-
нання фольклору і літературного твору; розвивати навички читання мовою ори-
гіналу.
Тип уроку: поглиблення знань;
Учні отримали випереджальні завдання:
- прослухати увертюру Глінки до «Вступу»;
- створити кольоропис;
- переглянути мультфільм, порівняти з текс-
том;
На уроці використовувались різноманітні
методи та прийоми:
- дихальні вправи;
- «ти-мені, я-тобі»;
- орфоепічна хвилинка;
- інсценізація початку «Вступу» ( в якості фізкультхвилинки);
- кольоротерапія ;
В результаті:
- навчились читати мовою оригіналу;
- з’ясували особливості системи образів;
- дослідили синтез фольклорних і літературних елементів.

8. Складовими літературної компетентності є емоційно-ціннісна,
літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які
мають бути сформовані в процесі читання художніх творів.
Сучасна та класична літератури покликані підготувати учнів до входження
в сучасний світ, мають допомогти інтегруватися в соціокультурне середовище,
дають можливість знаходити спільну мову з однолітками різних країв і народів.
Етапи формування читацької компетентності відрізняються принципами
відбору літературних текстів, змістом навчального матеріалу, державними
вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів середньої та старшої
школи, але поміж ними існує тісний зв'язок і наступність.
Читання художніх творів вияскравлює індивідуальність учнів, формує їхній
світогляд, громадянську позицію, національну ідентичність, дає можливість
знайти своє місце в сучасному світі, наслідуючи кращі риси героїв прочитаних
творів.
Сучасний освітній процес характеризується широким впровадженням
здоров’язберігаючих технологій, що сприяють вихованню культури здоров’я,
посилюють мотивацію на дотримання здорового способу життя.
Ілюстративний матеріал: https://goo.gl/gUxFsa

9. Тема. А.С.Пушкин (1799-1837) – «светоч русской поэзии»
Цель:
- углубить знания посредством выполнения разных видов заданий с исполь-
зованием ИКТ;
- развивать навыки «видения художественных средств поэтической речи, ра-
боты с документами в формате Word и Power Point;
- воспитывать стремление к чтению лирики А.С.Пушкина и наследованию
наилучших качеств поэтической души;
Оборудование: портрет автора, иллюстрации «Пушкин в бронзе», отрывок
из романа «Евгений Онегин» (глава 1 ст. ХХІХ, ХХХ), музыкальное сопровож-
дение – мазурка из балета «Пахита», презентации «Пушкин в Михайловском»,
«Лицейское братство» и комментарии к ним, кадр из кинофильма «Последняя
дуэль» кинокомпания «Золотой век», 2006 год, стихотворения «Няне», «19 ок-
тября» (тексты, аудиозапись), «Письмо Онегина к Татьяне» (аудиозапись).
Тип урока: углубление знаний
Ход урока:
І. Актуализация знаний:
1. Теоретический блок:
Художественные средства поэтиче-
ской речи, тропы
Эпитеты, сравнения, метафора, гипер-
бола, олицетворение, повторы
Разновидности лирики Пейзажная , философская , граждан-
ская, интимная
Синтаксические единицы, предло-
жения по цели высказывания, со-
ставу
Обращения, однородные члены предло-
жения, эмоционально-окрашенные, с
незаконченной мыслью
Фонетическая особенность рус-
ского языка, присуща лирике
А.С.Пушкина
Неполногласие, использование старо-
славянизмов
Поэзия динамики и движения Доминирующее использование глаголов
Жанры лирики Стихи, поэмы, элегии, сонеты, эпи-
граммы, посвящения, роман в стихах
2. Дыхательные упражнения
3. Орфоэпическая минутка: [гаварит, младой, майиво, занимок].
II. ”Вхождение в тему”:

10. 1. Составление ряда ассоциаций: Пушкин – это … (стихи, сказки, поэмы, эпи-
граммы, Царскосельский лицей, дуэль…)
2. Комментирование эпиграфа урока: “Здравствуй, племя младое, незнако-
мое!” (К кому обращается автор, фонетическая особенность)
3. Определение ключевого слова в теме: ”Светоч” - человек, являющийся об-
щепризнанным источником истины
4. Эмоциональный настрой (прослушивание и просмотр мазурки в сопровож-
дении выразительного чтения отрывка из “Евгения Онегина” гл.1, ст.XXIX,
XXX)
5. «Просмотрим и ответим на вопросы» (кадр из кинофильма “Последняя ду-
эль”)
Вопросы Предполагаемые ответы
О каком городе говорит лирический
герой
Санкт-Петербург
Чьё он творенье Петра I
Какие чувства вызывает чтение А.Без-
рукого
Восторг, радость, гордость, восхище-
ние
Ключевое слово Люблю
6. Просмотр презентаций, прослушивание комментариев, выполнение заданий
“Лицейское братство “ “Пушкин и Михайловское “
Две – три фамилии лицеистов Две-три хронологии, связанные с име-
нием
7. Прослушивание и анализ поэзий, выполнение заданий на ИКТ в документе
Word
8. “Исследуем динамику строк“ (прослушивание и анализ “Письма Онегина к
Татьяне“)
- в чём смысловое использование автором эмоционально-окрашенных
предложений;
- за что упрекает себя Онегин;
- каков удел героя;
- сосчитать количество глаголов с целью определения статики или дина-
мики движения;
9. “У лукоморья” (работа с документом Word: вставить пропущенные слова по
памяти)

11. III. Подведение итогов (выполнение заданий теста)
IV. Домашнее задание:
- История создания романа “Евгений Онегин”
- Составить алгоритм “День молодого повесы”
- Создать презентацию PREZI “Пушкин в бронзе”

12. Тема. Дополнительное чтение. Лопе де Вега «Собака на сене». («El perro
del hortelano»)
Цель:
- обучающие: дополнить знания учащихся о мастерах пера комедии
эпохи Возрождения. Раскрыть особенности авторского изображения любовных
переживаний героев;
- развивающие: развивать умения и навыки читательской деятельности
(анализ художественного текста, опираясь на лирические дуэты, «сольные»
партии героев);
- воспитательные: воспитывать стремление бороться за свои чувства,
не смотря ни на что; за право любить по своему выбору;
Оборудование: Лопе де Вега «Собака на сене» (текст), «Феникс среди
писателей» (презентация PREZI), карточки с опережающими вопросами и
заданиями, фрагменты из к/ф «Собака на сене» «Ленфильм» 1977, тексты
сонетов.
Тип урока: комбинированный.
Ход урока:
І. Организационный момент.
ІІ. Актуализация опорных знаний, мотивация учебной деятельности:
Теоретический блок Предполагаемые ответы
- в чем особенности эпохи Возрождения? - развитие личности, активности,
инициативы, таланта человека.
- кто и что становится главным
содержанием искусства?
- человек, его земная жизнь, борьба за
счастье.
- идейное знамя Возрождения. - гуманизм.
- бессмертные имена эпохи.
- чье творчество заинтересовало вас?
- Дж. Боккаччо, Ф. Петрарка, Мигель де
Сервантес, В. Шекспир
Раскрыть гуманистический потенциал произведений, сформировать
духовно-эмоциональный мир читателя позволяют тексты для дополнительного
чтения.
ІІІ. Объявление темы и цели урока.
IV. Работа по теме урока:
1. Просмотр презентации «Феникс среди писателей»:
опережающие вопросы предполагаемые ответы

13. - почему в названии упоминается
птица Феникс?
- это символ вечного обновления, бес-
смертия. Творчество автора – великое до-
стояние мировой литературы.
- в чем особенность стиля комедио-
графа?
- используя наследие античного театра,
Лопе законом творчества считал «подра-
жание природе»
- что подчеркивает жанровое раз-
нообразие творческого наследия?
- автор сумел охватить все важнейшие
проблемы своего времени, раскрывая бо-
гатство внутреннего мира человека.
- согласны ли вы, что любовь… - учащиеся отвечают, ссылаясь на личный
опыт, жизненные ситуации
2. «Барометр настроения». Сольная партия Теодоро «Настанет день и
час…».
опережающие вопросы ответы с опорой на сонет
- способны ли мы предугадать при-
ход любви?
- любовь к тебе придет, зови иль не зови
- в чем тайна любви? - где встретишь ты ее, не знаешь наперед,
темны пути любви
- что подскажет тебе о приходе
любви?
- испытывали вы что-нибудь по-
добное?
- ее узнаешь ты, узнаешь в тот же миг
3. Комментарий эпиграфа:
Любовь – огонь, и молния, и гнев.
Бороться с ней и спорить с ней опасно.
(Лопе де Вега «Собака на сене»)
4. Работа с текстом. Любовь глазами героев пьесы: «Любовь
стремится прямо к цели. […] Любовь – опасная стезя.[…] Любовь – упор-
ство до конца. […] Любовь, как бог, и мстит, и губит.[…] Любовь и музыка
созвучны. […] Любовь должна быть величавой. […] Любовь на все пойти
способна. […] Любовь ревнивые замки волшебной силой отмыкает. […]
Любовь всегда вколачивает с любовью науку ревности.
5. Любовь в «геометрических объятьях»:
- Чей любовный треугольник вызвал у вас всплеск эмоций?
Марсела Диана Теодоро
Теодоро Фабьо Федерико
Рикардо Марсела Диана

14. 6. Работа с текстом: Как зарождается любовь, с чем борются герои и
почему их любовь побеждает?
Диана Теодоро
Зарождение чувства
О, если бы судьбе преобразиться, Остановись, мое мечтание!
Так, чтобы он подняться мог ко мне, Каким величьем бредишь
ты!...
Иль, чтобы я к нему могла спуститься
Любовные перипетии
Зажечься страстью, видя страсть чужую, Но
только я в недоумении;
И ревновать, еще не полюбив, - Я не слыхал,
чтобы любовь
Я потому люблю, что я ревную, Могла от ревности
зажечься.
Ревную без любви, но ясно знаю: Родится ревность от
любви.
Хочу любви, любви в ответ хочу.
Испытание любовью
Или вы к Марселе Она, наверно, вам
болтает
Не чувствуете нежной страсти? Какие-нибудь
небылицы.
Не признавались ей в любви? Марсела – глупая
ужасно.
То помогите, бога ради, Так неожиданно и
смело
Советом той моей подруги, В любви признаться, как
она!
Ее томит и сна лишает
Любовь к простому человеку.

15. Моей руки – для вас не тайна – Сеньора, разве с
этим делом
Весьма усердно ищут двое Не лучше обратиться к
старшим?
Ища вниманья знатной дамы, Неся в душе пленительную
муку,
Усердны будьте и упрямы: Пойду к победе, не страшась
угроз Не камни – женские сердца.
Кто любит, может, если хочет, О, как я мог так безоглядно
Возненавидеть. И отныне Поверить ласковому слову!
Мою любовь я истреблю. Давно известно, - меж
неравных
не уживается любовь
7. Повторный комментарий эпиграфа.
Сонет «Меж неравных …»
- антонимические понятия: сталь – молот, горн – холод, разгореться – осту-
жают;
- эпитеты: пламенный, леденящий, многократной, булатный, нежным,
надменным;
- повторы: и в этой пытке, сгорю и я;
- действия: подчиняется, расплющивает, бросают, рождается, воспламе-
няют, закалят.
Кульминация отношений:
Уйдите. Истекая кровью, Желаю счастья вашей
чести
Честь борется с моей любовью.
А вы мешаете борьбе
Да будет проклята она …Диана давно бы вышла замуж за
меня,
Из-за нее я лишена Когда б не честь, не титул, не родня
Того, с кем жить бы рада вместе Ей честь страшна

16. Мой деспот – родовая кровь; А я – ничто, найденыш бедный,
И разве я боролась мало? И мой единственный отец –
Мой ум, мое к наукам рвенье, мое
перо.
8. Работа в группах. Лирический дуэт «Любовь»…
Она Он
К любви К кому обращаются герои? К любви
Мучаешь меня, Какие чувства переживают? Чего ты хочешь от меня
Забыть готова, Надеждой обольщая сладкой
Душу мне казня Мечтанием несбыточным
дразня
Жестокой,
Эпитеты, сравнения, олицетворение
Как змея,
Тень твоя приходит снова
Вползла украдкой
Любовь, зачем ты мучаешь меня?
Ключевой вопрос Любовь, зачем ты мучаешь меня?
- Стоит ли влюбляться, если так страдаешь?
V. Итоги урока, оценивание:
- Удалось ли героям пройти испытание любовью?
- Через что пришлось пройти, борясь за нее?
- Осуждаете ли обман влюбленных?
- Чему научились у героев пьесы?
VI Домашнее задание:
Устное высказывание: «Хочу любить и быть любимой», «Мой долг –
любить и за любовь бороться».

17. Тема. А.Пушкин (1799-1837). Вступление к поэме «Руслан и
Людмила». Синтез фольклорных и литературных элементов. Система
образов.
Цель:
- познакомить с блок-этапами работы над анализом и восприятием
текста «золотого» фонда классики;
- продемонстрировать реализацию эмоционально-ценностной линии
Госстандарта образования;
- исследовать особенности системы образов «Вступления», их связь с
УНТ;
- создать палитру текста с целью формирования духовно-
эмоционального мировоззрения читателя;
Оборудование: А.Пушкин, Вступление к поэме «Руслан и Людмила»
(оригинал), презентация в сопровождении увертюры Глинки к поэме «Руслан и
Людмила», И.С.Ожегов «Словарь русского языка», цветные карандаши, краски.
Блок № 1. Взаимосвязь вступления с другими видами искусства
(живопись, музыка). Просмотр презентации.
Блок 2. Неполногласие (использование автором особенностей
старославянского языка «времен минувших, старины болтливой»
Златая, песнь, дол, брег, чредой, пленяет, злато.
Блок № 3. Орфоэпическая разминка (особенности русской фонетики и
орфоэпии.
Графика Орфоэпия Фонетика
Дуб ду [п] Оглушение звонкого
согласного в конце
слова
И днем и ночью [идн,
ом,
иночйу] Читаем вместе
По цепи [по цэп,
и] Подвижность,
разноместность
ударения
Налево налев [а] О без ударения –
слышим [а]
Сказку ска[с]ку Звонкий согласный +
глухой согласный =

18. глухой
Говорит г[а]в[а]рит О без ударения
– слышим [а]
Дорожках доро[ш]ках Звонкий
согласный + глухой
согласный = глухой
Зверей зв[и]рей Е без ударения
– слышим [и]
Ножках но[ш]ках Звонкий
согласный + глухой
согласный = глухой
Стоит ст[а]ит О без ударения
– слышим [а]
Без бе[с] Оглушение
звонкого согласного в
конце слова
Окон ок[а]н О без ударения
– слышим [а]
Дверей дв[и]рей Е без ударения
– слышим [и]
О заре [а] заре О без ударения
– слышим [а]
Песчаный п[и]счаный Е без ударения
– слышим [и]
Вод во[т] Оглушение
звонкого согласного в
конце слова
Дядька дя[т ,
]ка Звонкий
согласный + глухой
согласный = глухой
Морской м[а]рской О без ударения
– слышим [а]
Грозного грозн [ава] -ого, -его -
читаем [ава], [йэва]
Блок № 4. Физкультминутка (чтение «Вступления» (в звуках и
движении).
Исходное положение: сидя.
Текст Фразы, движения
У лукоморья дуб зеленый Встать, выпрямить осанку, руками
имитируем крону дуба
Златая цепь на дубе том Сомкнуть руки, «ух –ты!»
И днем Показываем солнце
И ночью Руки под щеки

19. Кот ученый «Мяу-мяу!»
Все ходит по цепи кругом На месте шагаем вокруг оси
Идет направо - песнь заводит Приставными шагами вправо, «Ля-ля-
ля!»
Налево – сказку говорит Приставным шагами влево, «Жили-
были…»
Там чудеса «Не может быть»
Там леший бродит Маршируем на месте
Русалка на ветвях сидит Принять исходное положение - сидя
Блок № 5. Словарная работа. Связь с УНТ (устаревшая лексика,
жанровые особенности сказки).
Текст Толкование значения Фольклорные
элементы, устаревшая
лексика
У Граница с чем-то Дверь в сказочный
мир
Лукоморье Изгиб морского берега Сказочный элемент
Дуб Мощь Часто встречающееся
дерево в сказках
Цепь Единое сплетение из звеньев Движение по кругу,
замкнутое
пространство без
начала и конца
И днем и ночью Постоянно Борьба добра со злом
Кот Дом, уют, мурлыканье Часто встречающейся
герой сказок
Ученый Мудрый Народная мудрость,
опыт
Кругом Круг, без начала и конца Движение по кругу,
цикличность
Песнь заводи Поет Звери разговаривают
Сказку говорит Не просто рассказывает,
убаюкивает
Звери разговаривают
Там Иной мир Иррациональное
начало
Чудеса Сказочный мир УНТ
Леший Сказочное существо,
живущее в лесу
УНТ: «иди к лешему,
леший его знает»
Бродит Ходит как тень Сравнение
Русалка Сказочное существо,
живущее в воде
УНТ
На ветвях сидит Качели Неотъемлемый
элемент народных

20. гуляний
Там Где-то далеко Сказочный мир,
повтор
Неведомых Неизвестные, таинственные Загадочный мир
Невиданных Не существующие в
реальности
Сказочный мир
Избушка В контексте «на курьих
ножках»
Нет доступа
непосвященным
Без окон, без дверей Вход только верящим в
чудеса
Особенности сказки
как жанра
Дол Удлиненная впадина Устаревшее
О заре Очень рано Устаревшее
Там Не здесь Повтор
Видений Возникшее в воображении
умеющего фантазировать
Волшебный мир
Пустой Неизведанный, таинственный Мир волшебства
Чредой Гурьба УНТ
Витязь, богатырь Доблестный воин УНТ
Тридцать Магическое число Жанровая
особенность сказки
Дядька Ссылка на Никиту Козлова,
воспитатель
Устаревшее
Морской Живущий в воде Другое измерение
Королевич Сын короля УНТ
Мимоходом По пути, проходя мимо Устаревшее
Пленяет Берет в плен Устаревшее,
неполногласие
Царь Единовластный государь УНТ
Там Где-то очень далеко Повтор
Перед народом У всех на глазах Открытое
пространство
Колдун Занимающийся волшебством Герой сказок
Несет богатыря Не по своей воле Герой преодолевает
преграды
Темница Место заключения Устаревшее
Царевна Дочь царя УНТ
Тужит Горюет, кручинится Устаревшее
Бурый волк В реальном мире - медведь Сказочный персонаж
Волк Подобен собаке Частый герой сказок
Там Где-то очень далеко за чертой Повторы усиливают
происходящее в
ирреальном мире
Ступа бредет сама
собой
Неуправляемое движение,
летательный аппарат
Мечта народа – летать
Кощей Делающий пакости Ассоциативный образ

21. зла
Чахнет Теряет силу, здоровье УНТ
Дух Мышление УНТ: «как на духу, не
хватает духу»
Поведаю Расскажу, донесу
информацию
Устаревшее, из уст в
уста
Свету Всем Связь поколений
Блок № 6. Система образов.
Образ Эпитет Действие
Дуб Зеленый Стоит, растет
Цепь Златая Висит
Кот Ученый Ходит, идет, говорит
Леший Бродит
Русалка Сидит
Дорожках Неведомых Виднеются
Следы зверей Невиданных Оставили
Избушка На курьих ножках Стоит
Лес, дол Полны Наполнены, виднеются
Брег Пустой Виднеется
Тридцать витязей Прекрасных Выходят
Дядька Морской Сопровождает, выходит
Вод Ясных Плещутся
Королевич Пленяет
Колдун Несет
Царевна Тужит
Волк Бурый Служит
Ступа С Бабою-Ягой Идет, бредет
Кащей Чахнет
Дух Русский Пахнет
Сказки Свои Пересказываются
Сказку Эту Говорят, слушают
Я Был, пил, видел, сидел,
слушал, помню,
поведаю
Блок № 7. Палитра сказочного мира Лукоморья (цветовое прочтение
начала «Вступления» с использованием цветных карандашей и красок).
Текст Цвет
Лукоморье Цвет морской волны
Дуб Зеленый, коричневый
Цепь Желтый
И днем Яркие цвета

22. И ночью Серый, черный
Кот Серовато-белый
По цепи Желтый
Леший Коричнево-черный
Русалка Желто-зеленый

23. Тема. Модерністська проза на початку 20 ст. (західна література.
Ф.Кафка (1883-19924). Фундаментатор модерністської прози, оригінальний
майстер письма.). Спроба «занурення» в підтекст новели «Вирок».
Мета (очікуваний результат):
- розкрити основні риси модернізму, засад творчості Кафки;
- провести паралелі між життєвими фактами і авторськими образами;
- прослідкувати за своєрідністю стилістики автора;
- дослідити систему образів письменника;
- проаналізувати текст новели «Вирок», ідучи за автором, визначити
основні мотиви, проблемні питання, що ставить останній за читачами.
Обладнання: Д.В.Затонський «Бібліотека світової літератури.
Ф.Кафка. Роман та оповідання» (Харків, ФОЛІО 2006, ст.. 3-18). Текст новели
Ф.Кафка «Вирок».
ОФОРМЛЕННЯ ДОШКИ:
…Я – худий, слабкий, вузькогрудий.
Ти – сильний, великий, з широкими
плечима.
Ф.Кафка (1883-1924)
Зашифровка образність трагедій.
Новела «Вирок»
? Чи зрозумілий герой Кафки сучасному
читачеві?
? чим стає вирок для героя?
Кафка не любив теорій.
Він говорив образами,
тому, що мислив образами.
Образна мова була для нього
найприроднішою.
Й.Бродський
Доречне використання портретів автора, його
родини, ілюстрацій до новели
Потік свідомості
Основоположник теорії
абсурду
Автобіографічний початок
Література – це я сам
Основні мотиви творчості
Письменник - пророк
ХІД УРОКУ
1. Підготовчий етап:
- розкрити особливості модерністської літератури

24. - «пригадай вивчене» (потік свідомості, теорія абсурду, автобіо-
графічний початок, «література – це я сам»);
2. Проблемні запитання до змісту новели:
- що найбільше вразило в біографії автора, як складаються осо-
бисті стосунки батька і автора;
- чи є факти взаємин батька і Кафки, що перейшли на сторінки
новели. Розкрити їх актуальність сьогодні;
- постановка проблемних запитань (див. оформлення дошки).
3. Теоретичний місток:
ПЛАН:
І. Літературний пантеон ХХ століття. Парадоксальна особистість
Ф.Кафки.
ІІ. «Література – це я сам…»:
1. Відкривач літературного материка-модернізму.
2. Зовнішня біографія – вкрай бідна на події; внутрішній світ –
інакомовлення, метафоризм, «сповнений пригод душі»;
3. Відчуження особистості, її конфлікт зі світом, маленька лю-
дина ХХ століття» - майстерня митця породжує нові образи і незвичних
героїв.
4. Новела «Вирок» : феномен влади і власної трагедії глухих ку-
тів.
ІІІ. Враження від прочитаного. Чи зрозумілий герой Кафки
сучасному читачеві?
4. Питання до тексту новели (герменевтичний аналіз)
- як автор передає одночасно: вік, настрій, внутрішній стан ге-
роя, нестабільність положення в родині («неділя, весняний, молодий, по-
легшена конструкція містка, будинку, кімната на другому поверсі»);
- який літературний прийом, властивий модернізму, викорис-
товує автор («потік свідомості: лист, річка, задумався, задивився вдаль на
зелені пагорби»). Перенесення в просторі, «місток пам’яті»;

25. - «Тема маленької людини ХХ століття». (Молодий комерсант,
кидає свій світ в пошуках кращої долі. Довгоочікуване щастя лиш посміх-
нулось, його не прийняв чужий світ. Тема самотності і одиноцтва.);
- Дослідження стилістики речень, емоційність подій (автор ви-
користовує питальні та риторичні речення за метою висловлення);
- Проблема успішності (кожен має право на успіх, але одиниці
досягають його);
- Розкриття проблеми «батьки і діти» (власна криза відношень
батька і Кафки: авторитаризм з боку батька і повна покора з боку сина.
Відсутність можливості мати власну думку);
- «Дрібниці пам’яті» (спроба героя підтримати ілюзію про рі-
дне місто, факти відчужених подій);
- Дослідження проблеми шлюбу: (нерозв’язаний вузол. Ще одна
спроба Кафки досягнути незалежності від батька. Автор використовує діа-
лог як один із засобів межової позиції героя: порогової, варіативної);
- Розкриття смислового ряду: («щасливий приятель, неуважна
усмішка»: нерішучість героя, внутрішня зосередженість, спроба відкласти
передачу інформації про одруження);
- В чому «підтекст» стосунків з батьком: («немає потреби йти
до нього в кімнату, кожен утуплював очі в свою газету»);
- Чому Георг збентежений? (відвертий монолог батька «виби-
ває» його з байдужої колії в стосунках з ним після смерті матері);
- Що символізує ланцюжок від годинника? (невидимий мораль-
ний тиск батька над сином. Годинник – відлік життя героя);
- Як подальший діалог це підтверджує (незадоволення, різкі
рухи, просвітлення пам’яті, порівняння сина з приятелем, смуток батька
від втрати влади над сином. Його звинувачення діють на психіку героя,
батько отримує від цього задоволення, герой відчуває від цього страх, по-
грозу, чує вирок. (смерть уводі);

26. - Як автор розкриває трагедію героя (батько виголошує вирок,
Господь залишає героя, в останніх словах звучить розпач, на мосту людно,
але ніхто йому не допомагає);
- Мотив порогу в трагедії: (доля - ріка, дорога. Герой – втікач з
тюрми життя).
5. Спів ставна характеристика батька і сина.
Текстуальне дослідження ключового слова в стосунках батька і
сина.
«ОПІР»
СИН Стосунки БАТЬКО
Молодий Вік - На порозі смерті
Отримав життя Рід занять + Подарував життя
Мрійливий погляд в минуле Соціальний
стан -
Прагматичний, спроба
забути події життя
Оберігає приятеля Громадянський
стан +
Інформує не приховуючи
Наречений Пам'ять - Вдівець
Турботливий Стосунки з
приятелем
Георга -
Дратівливий, обурений,
жорстокий
Пригнічений Байдужий
Бунтівник-винуватець
Засуджений
Звинувач, кат
Одинак, вигнанець,
приречений
Грішник, одинак
Смерть - звільнення Смерть - покарання
6. Підведення підсумків:
? Чим став «вибір героя для нього та його батька» (висловлення
власних думок учнів, проведення паралелей їх власних стосунків з бать-
ками, з’ясування авторської позиції).
7. Домашнє завдання:

27. - творче завдання: лист до героя або його батька;
- пошукове завдання: дослідження даної теми в інших новелах;
- теоретичне завдання: аналіз новели за теорією потоку свідомо-
сті.