1. План
1.Чотири складових художньо-
мовленнєвої діяльності дітей дошкільного
віку.
2. Базовий компонент дошкільної освіти
про розвиток художньо-мовленнєвої
діяльності у дітей.
3.Завдання формування художньо-
мовленнєвої компетенції в дошкільному віці.
4. Форми роботи з літературою.
5. Види занять.
1.Художньо-мовленнєва діяльність дитини
дошкільного віку являє собою складний
полікомпонентний утвір. У ньому можна
виділити чотири провідних, стрижньових
складових:
2. 1)сприймання на слух та розуміння дітьми
змісту художніх творів;
2) відтворення змісту і виконавча діяльність
(декламування, відповіді на запитання,
переказування, бесіда за ілюстраціями,
узагальнюючі бесіди, читання за ролями,
тощо);
3) театралізована діяльність (інсценування,
театральні вистави);
4) творчо-імпровізаторська діяльність (ігри-
драматизації, ігри за сюжетами літературних
творів, їхнім виконанням, словесною
творчістю.
В основі художньо-мовленнєвої діяльності
лежать художні образи, пропоновані дитині
художньою літературою.
3. 6. Принципи відбору художніх творів для
дітей.
7.Джерела художнього читання та
розповідання дітям.
8.Принципи ознайомлення дітей з
художніми творами.
1. Принципи відборухудожніх творів для дітей
1. Висока художня майстерність твору. Іноді
вихователі читають дітям оповідання, яке вдалося знайти
відповідно до теми заняття чи на актуальну тему сьогодення. Такі
"чергові" оповідання здебільшого мають невдалу форму, в'ялий
сюжет, невиразних героїв, які залишають дітей байдужими і тут же
забуваються.
2. Образність, жвавість, відповідність літературним
нормам мови художнього твору. Висока художня
майстерність твору багато в чому визначається мовою. Цінність
твору для дітей в тому, що він повинен бути написаний живою,
образною і водночас літературною мовою. Добре якщо письменник
використовує яскраві порівняння, метафори, фразеологічні звороти,
які легко запам'ятовуються, пряму мову (діалоги дійових осіб). Слід
уникати творів, у мові яких трапляється багато слів зі
зменшувальними суфіксами, полегшуючими дитячими словами.
4. 3. Цікавий сюжет. Оповідання із захоплюючим сюжетом, з
яскравою і гострою характеристикою героїв надзвичайно
подобаються дітям. Такий сюжет мають українські народні казки,
дитина ладна не розлучатися з героями казок, сюжет казки тримає її
увесь час у напруженні. До творів, які відповідають означеній
вимозі, можна віднести оповідання М.Коцюбинського,
В.Сухомлинського, К.Ушинського, казки І.Франка тощо.
4.. Простота і ясність композиції. Дитячий твір повинен
мати чітку композиційну структуру, конкретність у зображенні
героїв (позитивних, негативних), обстановки, деталей, які
допомагають уявити дитині не тільки яскравий образ героя, а й
місце, де відбуваються події.
5. Доступність художнього твору дитини. Цей принцип
узгоджується з принципом відповідності змісту художнього твору
віковим особливостям дітей. Залежно від вікової групи вихователь
повинен добирати і книги дитячих письменників, які пишуться для
дітей молодшого, середнього, старшого дошкільного віку
(диференційовано). Дитячі видавництва повинні чітко
диференціювати, для якого вікового періоду видаються книжки.
Недоцільно об'єднувати весь дошкільний вік (скажімо, "для дітей
дошкільного віку"), а ще гірше, коли книжка рекомендується для
двох суміжних вікових періодів – дошкільного і молодшого
шкільного віку. Книжка принесе користь, якщо ії зміст буде
зрозумілим і доступним дитині. Водночас не слід забувати, що
іноді інтереси дітей перевищують свій віковий рівень, їм багато
5. читають вдома, тоді вихователь може читати і більш складні
оповідання.
6. Принцип новизни і контрасту в змісті художніх
творів. Є предмети, явища, життєві події, країни, з якими можна
ознайомити дітей лише через художню літературу (Космос, деякі
тварини, життя на Півночі, на Півдні, в Африці, діяльність
шахтарів, моряків, льотчиків, військові події, події з минулих країн
тощо).
Якщо події, про які розповідається в оповіданні, далекі від
дитини, вона їх ніколи не бачила і не сприймала безпосередньо,
необхідно добирати ілюстровані дитячі книжки, які б розширили
поле безпосереднього сприймання дитини. Серед різних видів
ілюстрацій дитячих книжок ( лінійний, світло-тіньовий,
умовний рисунок) найзрозумілішим є світло-тіньовий
рисунок.
7. Урахування конкретних педагогічних завдань,
задля вирішення яких добирається художній твір.
Тематика художніх творів для дітей досить різноманітна. Художні
твори використовуються майже на всіх заняттях. Зважаючи на це
вихователю слід чітко диференціювати, з якою метою буде
використаний твір і на занятті з якого розділу його слід читати. Так,
скажімо, твори природничої тематики (про пори року, явища
природи, птахів, тварин, комах тощо) читають на заняттях з розділу
"Рідна природа", твори на соціально-побутову тематику (професії
дорослих, транспорт, про рідну країну, свята тощо) - на заняттях
ознайомлення з явищами довкілля. Казки, твори на морально-
6. етичні та розважальні (гумористичні) теми читаються на заняттях з
художньої літератури.
Вдало дібрати твір - це лише початок роботи з художнім
твором. Вихователь повинен дотримуватись і відповідних
принципів ознайомлення дітей з художніми творами.
2.Принципи ознайомлення дітей з художніми творами
1. Принцип емоційно-виразного читання художнього
твору. Сутність виразного читання - в його емоційній насиченості.
Вибравши твір, треба кілька разів прочитати його, визначити
характер інтонації, логічні паузи, логічний наголос, темп читання,
тембр мовлення героїв та персонажів твору. Оволодіння
мистецтвом художнього читання і розповідання є професійним
обов'язком кожного вихователя.
2. Усвідомлення і розуміння дітьми змісту художнього
твору. Художній твір лише тоді може справити на дитину
позитивний вплив, коли вона його добре зрозуміла, усвідомила хід
подій, ідею чи мораль твору. Тому перед читанням твору слід
продумати, які слова та фрази будуть важкими для розуміння дітей
та як їх пояснити: перед читанням, у процесі читання, після
читання.
Скласти запитання для вступної бесіди за змістом оповідання
(пізнавального змісту), дібрати ілюстрації та картинки, які
допоможуть дітям наочно уявити описані події.
3. Повторність читання. Якщо художній твір невеликого
розміру, його слід одразу прочитати на занятті ще один чи два рази.
7. З великим за розміром твором можна обмежитися повторним
читанням окремих уривків, найбільш яскравих і значущих епізодів.
Повторне читання одного й того самого твору передбачається
протягом місяця, кварталу, року. Знайомий твір читають на інших
заняттях, скажімо в ході етичної бесіди, на заняттях з розвитку
мовлення (переказування знайомого твору). Уривки знайомих
творів читають у процесі бесід про довкілля, літературних вікторин,
на тематичних літературних вікторинах, на тематичних
літературних вечорах та ранках. Знайомі твори діти можуть слухати
в записах на платівках, на магнітофоні, дивитися театральні
вистави, діафільми, мультфільми, кінофільми.
4. Включення дітей в активну пізнавальну діяльність за
змістом художнього твору. Реалізації цього принципу сприяють
елементи драматизації та інсценізації на заняттях, ігри-
драматизації, інсценування художніх творів, розігрування сюжетів
віршів, забавлянок, пісень, театралізовані та сюжетно-рольові
ігри за змістом художніх творів; малювання, аплікація за мотивами
прослуханих творів з наступним розповіданням за своїми
малюнками-ілюстраціями.
5. Взаємозв'язок пізнавальних, виховних і мовленнєвих
завдань. Кожний художній твір впливає на дитину з трьох сторін:
інформує про щось нове, дає їй нові знання; виховує розумово,
морально, естетично; збагачує, уточнює і активізує словник дитини.
Отже, всі ці завдання вихователь повинен чітко визначити в
програмовому змісті заняття, на якому буде читати твір.
8. 6. Принцип тематичного читання творів. У практиці роботи
дошкільних закладів використовують читання творів на одну тему
впродовж певного періоду: на одному занятті, протягом місяця,
кварталу. Так скажімо, на занятті з природи на тему «Весна» (Зима,
Осінь, Літо) можна дібрати 2-3 невеликих оповідання, в яких
ідеться про різні періоди весни. За їхнім змістом проводять
порівняльну бесіду. Або на занятті з ознайомлення з довкіллям на
тему «Професії твоїх батьків» дітям читають 2-3 оповідання, вірші
про професії дорослих, розглядають картини, ілюстрації. Твори з
цієї самої тематики читають дітям і на інших заняттях упродовж
1-2 місяців, завершується читання цього циклу творів тематичною
заключною бесідою «Професія твоїх батьків».
Підготовка до етичної бесіди (про скромність, ввічливість,
чесність, правдивість тощо) вимагає тематичного читання творів
протягом кварталу.
7. Принцип оцінювального ставлення дітей до змісту
художнього твору. Розуміння, усвідомлення тексту зумовлює у
дитини емоційні переживання, співчуття, що є основою для
формування адекватних оцінних суджень та етичних оцінок.
