Стаття

1. № 30 (430) жовтень 2015 р. ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ2
УРОК ЛІТЕРАТУРИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ
ОСВІТИ: ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ
Завдання переходу від авторитарного навчан-
ня до формування системи компетентностей як
основи загальної освіченості особистості вимага-
ють перегляду підходів до основних методів, при-
йомів, форм здобуття освіти. Досить важливою
в цьому контексті є проблема вимог до сучасного
уроку української літератури як основної форми
навчально-виховного процесу в школі.
Для того щоб урок літератури спонукав до
самостійних пошуків учнів у царині мистецтва
слова, необхідно з’ясувати його специфіку й ви-
робити оптимальну стратегію, завдяки якій він
пробуджуватиме в школярів бажання не лише
навчатись, але й самовдосконалюватись, щоб від-
крити для себе якомога більше таємниць літера-
турної творчості.
Сьогодні гостро стоїть проблема формування
літературо-художніх компетенцій. Учителі го-
ворять про те, що не всі учні читають твори,
які становлять освітній мінімум. Учні не мають
ґрунтовних теоретико-літературних знань,
без яких неможливо вивчати літературу як
мистецтво слова; немає чіткого уявлення про
зв’язок конкретних творів з історико-літера-
турним процесом.
ФОРМУВАННЯ Й РОЗВИТОК
ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІХ
КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ НА УРОКАХ
УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Т. А. Шинкаренко, учитель української мови та літератури вищої категорії,
учитель-методист Іллічівської ЗОШ І–ІІІ ст. № 4, Одеська обл.
МОЯ МЕТОДИКА
Соціологічні та психолого-педагогічні дослі-
дження підтверджують, що далеко не всі учні ви-
являють готовність постійно вивчати твори мис-
тецтва: кожний третій підліток є пасивним чита-
чем. Це викликає занепокоєння.
У багатьох учнів не сформовані правильні кри-
терії оцінки художнього твору, тому вони не
вміють глибоко сприймати справжнє мисте-
цтво, насолоджуватися ним, розумно викорис-
товувати його для свого духовного збагачення.
Більшість учнів не лише середніх, а й старших
класів недостатньо володіють технікою вираз-
ного читання.
У статті Тетяни Чорної «Читати чи не читати?
Ось у чому питання…» на сайті OSVITA.UA ці не-
втішні наслідки названі «гіркими плодами „гума-
нітарної катастрофи”».
Усе це зумовлено багатьма факторами, серед
яких — недосконалість і невисока педагогічна
результативність уроків літератури, відсутність
у навчальному процесі динамізму, атмосфери
мистецтва, високого інтелектуального та емоцій-
ного фону.
У Державному стандарті базової і повної серед-
ньої освіти, затвердженому 23 листопада 2011 р.,
визначена мета освітньої галузі «Мови і літера-
тури»: розвиток особистості учня, формування
в нього мовленнєвої і читацької культури, кому-
нікативної та літературної компетентності, гума-
ністичного світогляду, національної свідомості,
високої моралі, активної громадянської позиції,
естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.
Пропоную декілька шляхів формування та
розвитку літературно-художніх компетенцій
учнів на уроках української літератури.
Твір, який читають, має теперішнє; твір, який
перечитують, має майбутнє.
О. Дюма-син

2. ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ № 30 (430) жовтень 2015 р.3
МОЯ МЕТОДИКА
АКТИВНІ ФОРМИ РОБОТИ
З ХУДОЖНІМ ТЕКСТОМ
«Найкорисніші ті книги, які змушують чита-
ча доповнювати», — наголошував Вольтер. Вдум-
ливе читання — основна умова розуміння учнями
твору, позиції автора. Ніяка розповідь учителя
про книгу не замінить спілкування з авторським
текстом. Тому набагато цінніші знання учнів, здо-
буті ними самими, хоча, звісно, діяльність учнів
повинна бути спроектована вчителем.
Коли я лише розпочинала свою педагогічну ді-
яльність, я вважала, що знайшла чи не найкращу
форму роботи учнів із текстами творів. Наприклад,
щоб мотивувати учнів до прочитання повного варі-
анта твору, пропонувала їм або виписати всі стра-
ви, які трапляються в «Енеїді» І. Котляревського,
або навести приклади малих фольклорних жанрів
з «Кайдашевої сім’ї» І. Нечуя-Левицького.
Звичайно, я досягала своєї мети — учні читали
твори повністю, але зараз я розумію, що мета по-
винна бути іншою. Завдання літератури як роду
мистецтва — спонукати читача думати; завдан-
ня літератури як предмета в школі — навчити
висловлювати свої думки про прочитане. Робота
учня не має обмежуватися текстом, навпаки, вона
починається там, де закінчується твір.
Глибоко сприйняти художній текст означає не
лише уявити і запам’ятати те, про що пише ав-
тор. Треба відчути й пережити весь твір в його
гармонійній єдності: зміст окремих частин не
вичерпує художньої цілісності. Справді тала-
новитий твір завжди виходить за межі життє-
вих конфліктів, які зображені в ньому.
Література — одна з форм суспільної свідо-
мості, акумулятор морального досвіду народу, на-
копиченого в процесі його багатовікової історії.
І завдання словесника — зробити кожен свій урок
уроком життя, формувати учня як особистість
ідейно, морально, естетично.
«Урок літератури, — відзначав В. Сухомлин-
ський, — це таке слово про твір, слухаючи
яке, підліток думає про свій життєвий шлях,
про своє сьогодення і майбутнє. Урок літера-
тури повинен бути безпосереднім звернен-
ням до людини, яку виховують».
Сучасний урок української літератури перед-
бачає художню комунікацію. Художній твір, як
і будь-який текст, уведений одночасно у дві ситуа-
ції — ситуацію автора, у якій його створюють (сис-
тема знань, поглядів, переконань автора, його уяв-
лення про адресата, розуміння предмета мовлення
тощо), і ситуацію адресата, у якій його інтерпре-
тують (особистісні характеристики читача, влас-
ні знання адресата про проблему, що викладають
у тексті, знання особливостей сфери спілкування
та ін.). Учнів треба навчити «заговорити мовою»
твору, який вивчають, перейняти певною мірою
манеру письменника. Внаслідок створення таких
умов здійснюється й розвиток емоційно-естетичної
чутливості до творів мистецтва та всього естетич-
ного загалом, творчого мислення та спостережли-
вості, вимогливості естетичного смаку, активності
у проявах оцінної діяльності, бажання створювати
красу, що є завданнями літературної освіти.
Пропоную конкретні активні форми роботи з тек-
стом художнього твору, які використовую у своїй
роботі та вважаю ефективними для формування та
розвитку літературно-художніх компетенцій учнів.
Активні форми роботи
з текстом художнього твору
1) Виписування цитат з їх тлумаченням. Літе-
ратурно-художня компетентність: здатність до
інтелектуально-чуттєвого сприймання тексту,
навички цитування тощо.
2) Дослідження творчої лабораторії митця: зі-
ставлення остаточного варіанту тексту з його
рукописними варіантами, аналіз авторських
правок. Літературно-художні компетентності:
навички вдумливого аналітичного читання, розу-
міння мовностильових особливостей тексту, від-
стежування зв’язків і біографічних моментів з улю-
бленими темами митця, з’ясування психологічних
причин вибору тематики творчості.
3) Дослідження редакторських і цензурних втру-
чань в авторський текст. Проблемним при цьо-
му є таке питання: що твір набув або втратив
внаслідок зміни слова? Літературно-художня ком-
петентність; навички художнього спостереження.
4) Робота зі словником: учень знаходить у словни-
ку певного типу статтю, яка відповідає автор-
ському слову чи афористичному виразу. У ре-
зультаті зіставлення інформації зі словника
з художнім текстом він доходить висновку про
використання письменником одного з відомих
значень слова, про поетичне новоутворення

3. № 30 (430) жовтень 2015 р. ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ4
МОЯ МЕТОДИКА
митця, застосування ним багатства національ-
ної синонімії чи фразеології та інше. Літератур-
но-художні компетентності: навички художньої спо-
стережливості, аналіз мовних явищ тощо.
5) Зіставлення авторського мовлення з мовлен-
ням іншого письменника. Його проводять не
всебічно, а в певному аспекті, доступно для
школяра — так вияскравлюється риса індиві-
дуального стилю. Літературно-художня компе-
тентність: навички лексичної роботи.
6) Стилістичний експеримент. Учитель вносить
певні зміни у фрагмент художнього тексту
(прибирає епітети чи інші художні вирази, за-
мінює їх на слова, вжиті в прямому значенні
або на інші, не характерні для творчої манери
саме цього митця) і пропонує дітям, які вже
прочитали твір, знайти «помилку» — спочат-
ку не заглядаючи в книгу, а потім відкривши
відповідну її сторінку. Літературно-художні
компетентності: навички активного слухання, ху-
дожньої спостережливості.
7) Система завдань, які спонукають до проведен-
ня діалогу між художнім текстом і епохою,
літературною традицією, іншими текстами,
біографією автора, власним «Я» читача. Літе-
ратурно-художні компетентності: здатність до
діалогу з літературним героєм, твором, готовність
до уявної зустрічі з особистістю автора.
8) Завдання від тексту: назвати епізод з твору,
навести вірш або цитата з епосу чи драми, які
треба відповідно пояснити.
9) Завдання до тексту: пропоную підтвердити
або проілюструвати текстом якесь теоретич-
не судження чи поняття. Літературно-художні
компетентності: здатність синтезувати переко-
нання на основі читацького досвіду, здатність до
узагальнення конкретно-чуттєвих даних, уміння
бачити художнє ціле через зображення конкретно-
го, здатність до абстрагування від конкретного до
типового у художньому образі, здатність долати
стереотипи та конформні інтерпретації тексту,
здатність до доказової естетичної оцінки прочи-
таного, уміння знаходити аналогії.
Отже, основною формою навчальної діяль-
ності на уроці літератури є не розповідь учи-
теля про книгу, не пояснення вчителем книги,
а спільна — учнів та учителя — робота над
художнім твором, їх діалог, спрямований на
розуміння твору.
ПРОБЛЕМНИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ —
МОТИВАЦІЯ УЧНІВ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ
ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІХ КОМПЕТЕНЦІЙ
На етапі мотивації навчальної діяльності учнів
часто використовую проблемні питання чи ситуації.
Наприклад, перший урок вивчення творчості
В. Симоненка в 11 класі розпочинаю віршем «Я…»,
який до цього з учнями не розглядаю. Читаю його
напам’ять, на останньому рядку зупиняюсь і про-
поную учням завершити вірш. Звичайно, учнівські
пропозиції бувають різними, але близькими до Си-
моненкового «Хто поважає мільйони Я».
У такий спосіб розвиваю в учнів таку специ-
фічну літературно-художню компетенцію при ви-
вченні лірики, як здатність до інтуїтивного про-
никнення в текст. У кінці уроку, побудованому
з орієнтацією на порушену проблему, учні, до-
бре ознайомлені із кредо митця, підходять дуже
близько до авторського рядка. Після цього легко
підбити підсумки уроку.
Часто власне тему уроку трансформую у про-
блемне питання. Наприклад, спочатку на дошці
запис є таким: «Василь Стус — вільний поет Укра-
їни». Але коли в кінці цього речення з’являється
знак питання, починається цікавий процес аналі-
зу, спостереження причиново-наслідкових зв’яз-
ків, занурення у творчість і життя поета.
Маю ще одну пропозицію щодо початку уро-
ку вивчення творчості Василя Стуса. Учні роз-
глядають картину М. Кушніра «Духовна єдність
України», яку він закінчив у 2004 році. На ній —
280 історичних облич, серед яких і Ярослав Му-
дрий, і Руслана Писанка. Всі вони різні за роз-
міром. Портрет В. Стуса за розміром однаковий
із портретом Т. Шевченка. Проблемне питання:
«Стус — другий Шевченко?».
Інколи ставлю проблему перед читанням тво-
ру учнями. Наприклад, урок, що передує розбору
твору М. Хвильового «Я (Романтика)», закінчую
проблемним питанням: «Ідея та людина: що/хто
переможе?»
Бажання учнів знайти відповідь на поставлене
запитання виконує роль мотивації до активної по-
шукової діяльності, заглиблення в матеріал, який
вивчаємо.
Це сприяє і розвитку таких
літературно-художніх компетенцій:
 здатність до художнього осмислення історії;
 здатність розпізнавати та враховувати значен-
ня соціально-психологічного фону тексту;

4. ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ № 30 (430) жовтень 2015 р.5
МОЯ МЕТОДИКА
 розпізнавання людських психотипів через
конкретних персонажів твору;
 віднайдення в тексті архетипів долі тощо.
Проблемний метод розвиває критичне мис-
лення учнів, учить самостійно набувати зна-
ння, вдосконалює їхні вміння аналізувати ху-
дожній твір, критичні статті, інші суміжні ма-
теріали, зацікавлює їх предметом вивчення та
спонукає до роздумів та пошуків.
НАОЧНІСТЬ, ЩО СПОНУКАЄ ДО РОЗВИТКУ
(ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ)
Зараз учителі активно використовують на сво-
їх уроках мультимедійні системи. Але дуже часто
презентації, створені в програмі PowerPoint, до-
дають уроку лише ефектності, а не бажаної ефек-
тивності. Нагромадження зайвих картинок, ані-
мацій, що лише відвертають увагу учнів, текстові
слайди з інформацією, яку можна знайти в під-
ручнику, — усе це не дає право вчителеві говори-
ти, що на своїх уроках він використовує іннова-
ційні технології. Педагог має оцінити доцільність
та виправданість залучення техніки до підготовки
та проведення уроку.
Зупинюсь спочатку на таблицях та схемах.
Якщо учні розглядають їх у підручнику чи на-
віть на слайді, то вони вже мають готовий про-
дукт. Інша справа, коли таблиця чи схема буду-
ється поступово. Учні можуть простежити логічні
зв’язки, причиново-наслідкові зв’язки. Процеси
аналізу та синтезу, порівняння та узагальнення,
конкретизації, індукції, дедукції, аналогії зрозу-
мілі усім учням, адже вони беруть у них найак-
тивнішу участь. Наприклад, таблиця «Трагічне та
комічне в «Кайдашевій сім’ї» І. Нечуя-Левицько-
го» спочатку має такий вигляд:
комічнекомічне ліричнеліричне
СМІХ КРІЗЬ СЛЬОЗИ
іронія
гумор
Чорний гумор, сатира
Життєрадісне переживання
краси людини і світу
Але, поступово заповнюючи таблицю необхід-
ною інформацією, на завершальному етапі роботи
з нею учні мають свій спільний продукт:
комічнекомічне
 Бійка Карпа
з батьком.
 Мотря
виколює око
Кайдашисі.
 Набожність
духовенства
у Києві.
 «Пані еко-
номша» (Кай-
дашиха)
переверта-
ється на возі,
коли їде на
оглядини до
Бієвиць.
 Баба Палажка
замовляє ста-
рого Кайдаш
від п’яних
марень.
 Задивившись
на Мотрю,
Карпо не
пильнує
воза — і вісь
у ньому лама-
ється.
 Прийшовши
напідпитку
з шинку,
Омелько Кай-
даш не втра-
пляє у двері.
 Портретні
характерис-
тики старих
і молодих
Кайдашів.
 Пейзаж
(природа над
Россю).
 Поетичні
описи праці.
 Парубоцькі
мрії Лавріна
і Карпа про
кохання.
 Побачення
Лавріна
з Мелаш-
кою (алюзія
з народних
пісень про
кохання).
ліричнеліричне
СМІХ КРІЗЬ СЛЬОЗИ
іронія
гумор
Чорний гумор, сатира
Життєрадісне переживання
краси людини і світу
Попри розвиток літературно-художніх компе-
тенцій, така наочність впливає й на розвиток об-
разного мислення дітей. За відгуками моїх учнів,
вони краще запам’ятовують матеріал, якщо урок
супроводжувався мультимедійною презентацією.
Адже серед дітей дуже багато візуалів, яким на-
багато легше буде відтворити матеріал, згадавши,
наприклад, такі таблиці:
ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА
Від гр. polemicos — войовничий,
ворожий, протилежний
Католики й уніати Православні
 Іпатій Потій
 Бенедикт Гербест
 Кирило Терлецький
 Петро Скарга
 Іван Вишенський
 Герасим Смотрицький
 Клірик Острозький
 Христофор Філарет
 Стефан Зизаній

5. № 30 (430) жовтень 2015 р. 6 ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ
МОЯ МЕТОДИКА
Ці таблиці створені мною особисто. Але я набагато ціннішими вва-
жаю ті, які створюють мої учні. Вони самі знаходять образи-символи
для таких схем, тож зрозуміло, що їхні знання з теми, яку вони «па-
кували» у схему, глибокі та ґрунтовні. Наприклад, шлях до щастя за
Г. Сковородою учні подали у вигляді сходинок:
Під час створення таких таблиць в учнів формуються
літературно-художні компетентності:
 здатність до інтуїтивного проникнення в текст;
 продуктивність внутрішнього зору;
 навички асоціативного зображення;
 аналіз та синтез набутих знань тощо.
Результат такого виду роботи, як «Асоціативне гроно», має ефектні-
ший вигляд на екрані, ніж на дошці. Прочитавши роботу Г. А. Могиль-
ницької «...Свята земелько, божа ти донечко!..» До проблеми адекват-
ного прочитання української класики», запропонувала учням створи-
ти асоціативне ґроно до поняття «гроші» і зраділа, що серед асоціацій
дуже багато було й позитивних (рис. 1–2).
«Сродна» праця, гармонія із собою і світом
приведе тебе до щастя
Присвяти своє життя справі, що відповідає твоїй
«натурі», — «сродній» праці
Пізнавши себе, свою внутрішню «натуру», вдосконалюйся
Пізнай себе — і ти пізнаєш Бога. Дух людини = Бог (його присутність
у людині)
Пізнай себе! Самопізнання — це пізнання добра і зла
Шлях до щастя
(за Г. Сковородою)
 Рис. 1  Рис. 2

6. ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ 7
МОЯ МЕТОДИКА
Зрозуміло, що аналіз твору «Хазяїн» та його
героїв після цього був різнобічним та об’єктивним.
Дуже допомагають презентації Power Point під
час встановлення міжпредметних зв’язків. Ви-
вчаючи твір В. Стефаника «Кам’яний хрест», не
можна не розповісти учням про історичні причи-
ни еміграції та її хвилі.
А ще краще — показати у вигляді слайдів.
Використання наочності не заради наочнос-
ті, а заради підвищення ефективності уроку
приносить певні плоди. Урок стає більш наси-
ченим, яскравішим, емоційнішим, матеріал —
доступнішим, ілюстративним. Час, збережений
на кресленні схем на дошці, використовую для
проведення різноманітних видів роботи, що
позитивно впливає на розвиток літературно-
художніх компетенцій учнів.
Сформовані літературно-художні компе-
тенції — інтеграційний результат навчальної
діяльності, який базується на сумі знань, здо-
бутих у процесі літературної освіти; виявляєть-
ся в уміннях, необхідних для сучасного життя:
активно приймати рішення; бути готовим брати
на себе відповідальність; уміти регулювати кон-
флікти мирним шляхом; опановувати важливе
в суспільному житті усне і письмове спілкування;
здобувати, критично осмислювати й використо-
вувати різноманітну інформацію; самовдоскона-
люватись; бути здатним до раціональної продук-
тивної творчої діяльності. Мета вчителя — роз-
вити ці компетенції в учнів. Але це можливо
тільки тоді, коли педагог готовий розуміти учня,
бачити його не лише сьогодні, а й завтра, вміти
проникати в його внутрішній світ. Це серйозне
мистецтво, яке необхідно опановувати кожному
словесникові.
Пропоную розробку уроку в 11 класі з ураху-
ванням викладених вище положень.
ТЕМА. ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО
«УКРАЇНА В ОГНІ». ТРАГЕДІЯ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Мета уроку:
 належно опрацювати вершинний твір О. Довжен-
ка — «Україна в огні», закріпити вивчене про жанр
кіноповісті, характеротворення, поетику;

7. ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ8
МОЯ МЕТОДИКА
 розвивати в учнів такі літературно-художні ком-
петенції: відстежування зв’язків і біографічних мо-
ментів з темами прозаїка, з’ясування психологічних
причин вибору тематики творчості спостереження
й відтворення оповідного дискурсу, готовність до
читацької комунікації, уміння виділяти вузлові мо-
менти тексту, уміння характеризувати героїв, здат-
ність до художнього осмислення історії, здатність
розпізнавати та враховувати значення соціально-
психологічного фону тексту, розвивати компе-
тенцію розпізнавання людських психотипів через
конкретних персонажів твору; розвивати уміння
знаходити необхідну інформацію і творчо її вико-
ристовувати;
 виховувати любов до рідного краю, національну
гідність і свідомість, розвинути творчу уяву і вміння
оптимістично сприймати оточуючий світ.
Очікувані результати
 Після цього уроку учні мають знати:
 творчу біографію митця, розуміти її трагізм;
 текст твору, розуміти особливості жанру кінопо-
вісті, специфіку публіцистичного тексту.
 Після цього уроку учні повинні вміти:
 переказувати історію написання та опублікуван-
ня «України в огні»;
 вдумливо читати текст, коментувати найосновні-
ші фрагменти, публіцистичні відступи;
 виокремлювати провідні мотиви, проблеми, об-
говорювати їх з позицій сьогодення, дискутувати
про їхню актуальність.
Тип: комбінований урок з елементами проектної
діяльності.
Обладнання: презентація в PowerPoint, уривки
фільму Ю. Солнцевої «Незабутнє».
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розвиток асоціативного мислення, активація
емоційної чутливості
На столі — запалена свічка.
 Які асоціації у вас виникають зі словом вогонь?
 Коли вогонь несе тепло? Коли спопеляє?
Ми знаємо, що людина часто керує вогнем.
Сьогодні ми продовжимо розбирати твір Олексан-
дра Довженка «Україна в огні». Твір, який роз-
повідає про те, наскільки жорстокою може бути
людина, якою керує спопеляючий вогонь її серця
і яка керує вогнем-винищувачем.

8. ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ № 30 (430) жовтень 2015 р.9
МОЯ МЕТОДИКА
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ
Проблемне питання:
У чому трагедія українського народу?
Протягом уроку учні мають відповісти на це
питання.
ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ
НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Бесіда
 Нагадайте, з чого починається твір.
 Чого бажала мати Запорожчиха своїм дітям?
На екрані — монтаж уривків фільму Ю. Солнцевої
«Незабутнє». Учитель читає вірш Віктора Геращенка
«Війна».
Доля орана, переорана,
Зморшки-борозни на лиці.
Щастям збіднена, горем зморена,
Від осколків — одні рубці.
З смерті вирватись поталанило,
Спогад траурний, геть гіркий.
Все калічило, било, ранило —
Пережовано дні, роки…
Доля мічена, покалічена,
А виною всьому вона —
Тричі проклята, в смерть приречена,
Душогубка людей — війна.
Евристична бесіда
про долю твору «Україна в огні»
 Якого жанру твір О. Довженка «Україна
в огні»?
 Ви переглянули кадри з фільму «Незабутнє»,
знятого російською мовою за твором О. До-
вженка режисером Юлією Солнцевою. Яке міс-
це вона посідала в долі Олександра Довженка?
 Фільм побачив світ у 1968 році. А яка доля
спіткала твір «Україна в огні» після його ство-
рення?
 Чому його було заборонено?
 Як ми можемо дізнатись про почуття самого
Довженка з цього приводу?
 Твір «Україна в огні» суперечив офіційній
ідеології. Чи вважаєте ви доцільною зміну
Ю. Солнцевою назви «Україна в огні» на «Не-
забутнє»?
 Я пропоную вам об’єднатися в групи (по ря-
дах). Перша група буде підбирати аргументи
на користь думки, що твору більше підходить
назва «Україна в огні». Друга група спробує
довести, що назва «Незабутнє» — більш вдала.
А третя група поміркує, чому Юлія Солнцева
вирішила замінити назву «Україна в огні» на
«Незабутнє».
Групова робота
Доповіді груп.
 Який період війни зображено у творі?
 Як ставиться до втікачів народ?
 Усіх, хто залишався в окупації, офіційна про-
паганда оголосила зрадниками і запроданця-
ми. А як почувалися солдати, які відступа-
ли? З вуст якого героя ми про це дізнаємося
і в якій ситуації?
 Як ви розцінюєте вчинок Олесі?
 А я, наприклад, згадую слова Ліни Костенко
«…це була любов, а не розпуста». А як розці-
нив вчинок Олесі Василь, ми дізнаємось від
нього самого. Я вже вам говорила, що фільм
«Незабутнє» знятий російською мовою. Група
ваших однокласників реалізувала незвичний
проект. Вони здійснили дубляж уривку з цьо-
го фільму українською мовою.
Уривок фільму показують без звуку. Грає фоно-
ва музика, учень читає монолог Василя, починаючи зі
слів «Ні, я не забуду тебе, Олесю» (текст О. Довженка
набув незначних змін для того, щоб слова збігалися із
мімікою актора).
 Надзвичайно емоційний момент! Чи можемо
ми почати відповідати на проблемне питання?
 Трагедія українського народу — у трагедії
української жінки.
 Де ще у творі порушується ця проблема? (Ли-
манчук і Христина Хуторна).
 Що доводить, що Довженко не просто написав
про такий факт, а керувався реальними випад-
ками? (Звернення до «Щоденника» О. Довженка).
 Подивіться на дошку. Це кадр з кінофільму
(демонструємо без звуку). Як ви вважаєте, хто
ці два німці? Про що вони розмовляють?
 До Довженка німців зображували примітив-
ними, тупими. Вперше в українській літерату-
рі Довженко виводить в образах Ернста й Отто
фон Краузів ворогів інтелектуальних, розваж-
ливих, хитрих, гідних супротивників, які зна-
ють, що саме є ахіллесовою п’ятою в українців
і мудро використовують цю мічену карту.
 Чи можемо ми визначити другу проблему?
У чому ще трагедія українського народу?
 Було багато зрадників, але більше було людей
високої моралі. Які герої твору можуть висту-
пати антиподами?

9. № 30 (430) жовтень 2015 р. ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ10
МОЯ МЕТОДИКА
Аналіз образів Лавріна Запорожця
та Максима Заброди
 Чи є актуальною проблема нерозвиненості
національної свідомості українців сьогодні?
Чому?
 Сьогоднішня війна — наслідок того, що
в Україні багато тих, хто не знає своєї історії
і не прагне долучитися до неї. Ми знаємо, що
знання — це основа переконань. Яка ж націо-
нальна свідомість, які ж переконання будуть
у тих, хто формує свою думку лише на почуто-
му? Відомі слова Ісуса Христа: «Пізнайте істи-
ну, і Вона зробить вас вільними». Істина! А не
штучні висновки зацікавлених сторін.
 Звернімось знову до фільму (епізод «Солдат
і мертва мати» демонструємо зі звуком).
 Про яку трагедію кричать ці страшні картини?
 Назва «Україна в огні» містить візуальну кар-
тину, у якій домінує червоний колір. Ваша од-
нокласниця, яка отримала випереджальне за-
вдання (індивідуальний проект), поділиться із
результатами свого дослідження. Їй потрібно
було відстежити, скільки разів трапляються
назви певних кольорів у творі, яке смислове
навантаження вони несуть, і зробити певні ви-
сновки.
Доповідь учениці. Проблема цінності загальнолюд-
ських ідеалів.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Ця свічка — символ вогню, який не є руй-
нівним, спопеляючим. А який вогонь палає в ва-
ших душах?
— Звернімось до продукту нашого спільного
проекту — «Книги пам’яті», у яку ми помістили
спогади ветеранів нашого мікрорайону. У кінці
цієї книги є звернення ветеранів до вас, до моло-
ді, до тих, хто жив у мирний час, а зараз стоїть
перед загрозою нової війни. Я попрошу вашого од-
нокласника прочитати це звернення.
Учень читає звернення ветеранів, яке супроводжу-
ється фотокартками учасників війни, що мешкають
у м. Іллічівську.
Звернення учасників бойових дій
до своїх дітей і внуків
Дорогі діти, ви повинні пам’ятати, що ми за-
хищали на полях битв честь, славу, гідність і не-
залежність нашої Батьківщини.
Будьте справедливими, об’єктивними та чес-
ними. Шануйте старших. Пам’ятайте, що завдяки
їм, їхній мужності, героїзму, самовідданій праці
та любові до Батьківщини вони здобули перемогу.
Будьте господарями своєї країни. Боріться
і добивайтеся! У вас є все: і сили, і знання, і мо-
лодість, а ще повинна бути стійка національна
позиція. Навчайтесь, думайте — це необхідно, як
повітря.
Будьте чесними із собою, виховуйте свій дух!
Будьте щасливими!
V. ОЦІНЮВАННЯ
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
 Скласти тестові завдання «Творчість Олексан-
дра Довженка»;
 написати звернення до сучасників «Будь гід-
ним!» (за бажанням).
ЛІТЕРАТУРА
1. Державний стандарт базової і повної загальної се-
редньої освіти http://www.mon.gov.ua/ua/activity/
education.
2. Лізинський В. М. Прийоми та форми в навчальній
діяльності. — Х. : Веста : «Ранок», 2007. — 160 с.
3. Настільна книга педагога. Посібник для тих,
хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники :
В. М. Андрєєва, В. В. Григораш. — Х. : Вид. група
«Основа», 2009. — 352 с.
4. Савчук Н. Формування та розвиток літературно-
художніх компетенцій учнів у процесі шкільної
літературної освіти // Українська мова та літерату-
ра. — 2010. — № 13. — С. 9–15.
5. Чорна Т. Читати чи не читати? Ось у чому питан-
ня... http://osvita.ua/school/school_today/4238.
 Кадр із фільму «Незабутнє»