Віртуальна виставка до 130-річчя від дня народження українського театрального режисера, громадського діяча, актора, драматурга й публіциста, педагога, перекладача, фундатора нового українського модерного театру «Березіль» Леся Курбаса.

1. До 130-річчя від дня народження українського театрального режисера,
громадського діяча, актора, драматурга й публіциста, педагога,
перекладача, фундатора нового українського модерного театру
«Березіль» Леся Курбаса
ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА

2. Лесь Курбас, справжнє ім’я якого Олександр – Зенон народився 25
лютого 1887 року у містечку Самбір у родині акторів галицького
театру Степана та Ванди Курбасів. До речі, Курбас – це сценічне
прізвище, а справжнє Яновичі. Вступив до демократичного театру
Садовського у місті Києві та працював там у ролі актора та
режисера. Лесь Курбас – засновник політичного та філософського
театрів в Україні. Його театри мали назву «Молодий театр» та
«Березіль».
Товаришував з М. Кулішем, А. Петрицьким та В. Меллером. Був
одружений з акторкою Валентиною Чистяковою. В червні 1924 року
знамените Всеукраїнське кіно-фото управління запросило його на
один рік обійняти посаду режисера до Першої державної одеської
кінофабрики. Режисер знав вісім мов, але при цьому не вивчив
російської. В 1933 році його заарештовують як небезпечного злочинця,
який намагається знищити всю диктатуру Компартії. Йому
присуджують три роки ув’язнення, потім висилають до Табору
«Медвежа Гора» в Казахстані, а пізніше на Соловки. Остання
вистава, поставлена на засланні – це «Інтервенція». В листопаді
1937 року його було розстріляно в урочищі Сандормох в Карелії разом з
іншими в’язнями.

3. Лесь Курбас – помітна постать у театральному
свiтi, адже на той час вiн був новатором: творив
власний театр, синтезував ритм, поєднував малярство
й музику, створював "звуковi пейзажi". За
твердженням критикiв, його постанову "Золотого
черева" на харкiвськiй сценi можна вважати
вiзитiвкою Курбаса, а його самого – творцем
незалежного украïнського театру, адже традицiï
"корифеïв" не наслiдувались, митець вдався до жанру
захiдноï гротесковоï п'єси. У його театрi була вiдсутня
спецiалiзацiя актора, оскільки останній мусив бути
унiверсальним.

4. Бобошко Ю. М. Режисер Лесь Курбас /
Ю. М. Бобошко. – Київ : Мистецтво, 1987. –
197 с.
Волицька І. Театральна юність Леся Курбаса :
(проблема формування творчої особистості) /
І. Волицька. – Львів : Інститут народознавства
НАН України, 1995. – 152 с.

5. Корнієнко Н. М. Лесь Курбас : репетиція
майбутнього / Н. М. Корнієнко. – Київ : Факт,
1998. – 469 с.
Курбас Л. Березіль : із творчої спадщини /
Л. Курбас. – Київ : Дніпро, 1988. – 518 с.

6. Курбас Л. Філософія театру / Л. Курбас;
упоряд. М. Лабінський. – Київ : Вид-во Соломії
Павличко «Основи», 2001. – 917 с.
Лесь Курбас : спогади сучасників / за ред.
В. С. Василька. – Київ : Мистецтво, 1969. –
359 с.

7. Молодий театр : Генеза. Завдання. Шляхи /
упоряд. М. Г. Лабінський. – Київ : Мистецтво,
1991. – 320 с.
Лесь Курбас : статьи и воспоминания о
Л. Курбасе. Литературное наследие. – Москва :
Искусство, 1987. – 463 с.

8. «Створити те, чого немає в дійсності,
кинути людям фантазію, ідеальне,
неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому
може бути різниця актора від гарно
вишколеної мавпи.
А для цього треба розбудити фантазію,
виростити їй крила і навчитись літати…»
Лесь Курбас