Актор, режисер, співак, організатор театрального життя українців в Україні й поза нею – кожна з цих характеристик відображає одну із граней багатостороннього обдарування Миколи Карповича Садовського. Сценічні образи актора виділялися історичною й соціальною конкретністю, психологічною глибиною та ідейною чіткістю. Гра його характеризувалась емоційним наповненням, діапазон ролей вражає. Микола Садовський – яскравий представник театру в Україні, який залишив помітний слід в історії українського театрального мистецтва. Його творчі здобутки й сьогодні є цікавими для дослідників і театралів. До 165-річчя від дня народження актора відділ художньої культури та мистецтв пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Корифей українського театру».

1. Корифей
українського театру
(до 165-річчя від дня народження Миколи Садовського,
українського актора, режисера та громадського діяча)

2. Того враження, яке вся творчість корифеїв, а особливо Садовського,
справляла на широкі маси публіки, не виявити словами, бо слова надто
мізерні. Цілу галерею типів і характерів змалював на подив світові цей
великий драматичний артист.
С. В. Тобілевич

3. • Садовський Микола Карпович (справжнє прізвище Тобілевич) - український
актор, режисер, громадський діяч, корифей українського побутового театру.
• Народився 13 грудня 1856 року в с. Кам'яно-Костувате (нині Вознесенського
району Миколаївської області).
• Навчався в Херсонській чоловічій гімназії та Єлисаветградському земському
реальному училищі. Замолоду брав участь в аматорських театральних гуртках.
Учасник Російсько-турецької війни 1877-1878 рр.
• З 1881 р. - у професійному театрі в трупах Г. Ашкаренка, М. Кропивницького, М.
Старицького. У 1888 р. організував власну трупу. У 1898 р. трупа М. Садовського
об'єдналася з Товариством російсько-малоросійських артистів братів Тобілевичів (І.
К. Карпенка-Карого та П. К. Саксаганського).
• У 1905 р. очолював театр «Руська бесіда» у Львові.
• У 1906 р. заснував у Полтаві перший український стаціонарний театр.
• У роки української державності М. Садовський працював головним
уповноваженим у справах народних театрів. З червня 1919 р. -
головноуповноважений з питань організації народних театрів для фронту і тилу на
території УНР. У 1920 році емігрував до Галичини, з 1921 р. очолював театр
«Просвіти» в Ужгороді. З 1923 р. жив у Празі.
• На батьківщину повернувся 1926 року. Працював у різних театрах Києва.
• Помер 7 лютого 1933 року в м. Київ.

4. Легендарні брати Тобілевичі:
М. Садовський (1856-1933 рр.)
І. Карпенко-Карий (1845-1907 рр.)
П. Саксаганський (1859-1940 рр.)

5. Ролі М. Садовського
Героїчно-історичний репертуар:
Богдан Хмельницький («Богдан
Хмельницький» М. Старицького);
Сава Чалий («Сава Чалий» І. Карпенка-
Карого);
Гетьман Дорошенко («Гетьман
Дорошенко» Л. Старицької-
Черняхівської).

6. Ролі М. Садовського
Героїчно-побутовий репертуар:
Дмитро («Не судилося» М. Старицького);
Іван («Суєта» І. Карпенко-Карого);
Командор («Камінний господар» Лесі
Українки);
Городничий («Ревізор» М. Гоголя).

7. Веселовська, Г. І. Театр Миколи Садовського (1907–1920) :
монографія / Г. І. Веселовська. – Київ : Темпора, 2018. – 412 с.
Книжка Г. І. Веселовської про
Київський театр Миколи
Садовського зацікавить не тільки
людей театрознавчого фаху, але й
усіх любителів театрального
мистецтва. Порадує як тих, хто цінує
заглиблений аналіз театрального
процесу, так і тих, для кого будь-яка
«театральна тема на папері»
провіщає задоволення суто
естетичне – задоволення читання та
переживання.

8. Василько, В. С. Микола Садовський та його театр / В. С. Василько. – Київ :
Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ., 1962. – 196 с.
Автор представленої книги –
режисер Василь Василько – зобразив
театр Миколи Садовського як колишній
його представник. Це надає особливої
цінності матеріалу, що містить не лише
архівні відомості, а й спогади Василя
Степановича. У невимушеній розповіді
очевидця розкрито творчі принципи
корифея українського театру.

9. Спогади про Миколу Садовського : збірник. – Київ : Мистецтво, 1981. – 182 с.
Автори збірника – відомі діячі
української культури: С. Тобілевич, І.
Мар’яненко, О. Дейч, Є. Кротевич, П.
Коваленко та інші. Невимушені розповіді
очевидців про корифея українського
професіонального театру, про його
режисерську й акторську діяльність,
творчі принципи, а також їхні роздуми
про акторську майстерність і складають
творчий портрет Миколи Садовського.

10. Василько, В. С. Театру віддане життя / В. С. Василько. – Київ :
Мистецтво, 1984. – 408 с.
У книзі спогадів та роздумів діяча
театрального мистецтва Василя
Василька дано широку та розмаїту
картину театрального життя України.
Автор приділяє увагу таким акторам та
режисерам, як Микола Садовський та
Марія Заньковецька, згадує про роботу
в Молодому театрі та «Березолі» тощо.

11. У 1957 році театру нашого міста було присвоєно ім’я корифея української
сцени Миколи Садовського

12. Дякую за увагу!
Віртуальну виставку підготувала
бібліотекар І категорії відділу художньої культури та мистецтв Ірина Яринчак