До уваги користувачів пропонується презентація про життя та творчість видатного шевченкознавця - Павла Івановича Зайцева. Досліджуються основні віхи біографії вченого, публіциста, редактора, літературного критика, перекладача, громадського політичного діяча, уродженця м. Суми. Подана інформація про плід його багаторічної праці, монографію – «Життя Тараса Шевченка».

1. Павло Іванович Зайцев – наш земляк
«…П. І. ЗАЙЦЕВ був з того покоління, котре засвоїло значний
запас загальнолюдського гуманістичного світобачення, отже,
рівень його освіти та й загальної культури сягав значно вище ніж
його мали «партійні дослідники». Це була жива душа сповнена
віри, оптимізму, гумору, яка в найважчих ситуаціях могла
нехтувати побутовими негараздами ( а, отже, бути морально
незалежною ), могла бути і душею товариства, несучи людям
світло свого ясного духу…»
В. Шевчук

2. Знаний у світових наукових колах
і маловідомий на Батьківщині
шевченкознавець, публіцист, педагог,
перекладач, редактор, громадськополітичний діяч

3. ГІМНАЗИЧНІ РОКИ
Сумська Олександрівська гімназія
Павло Зайцев навчався в Сумській Олександрівській гімназії. Його батько,
педагог Іван Арсенович, працював помічником класних
наставників цієї ж гімназії. Цікаво, що батько Павла
аж ніяк не був українофілом, а навпаки, вважався серед учнів гімназії одним
із «стовпів» режиму. Тож, світогляд гімназиста Зайцева, очевидно, формувався
під впливом двох «центрів тяжіння»: консервативного родинного виховання в
стилі відданості «царю и отечеству» та радикального
молодіжного середовища, яке жваво підхоплювало перші вістки революційної
хвилі початку XX ст.
Гімназію П. Зайцев закінчив у Сумах в 1904 році.

7. ПОЧАТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

8. ВЕСЬ ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ – СЛУЖІННЯ
З вибухом революції 1917 року Павло Зайцев
був обраний членом Виконавчого комітету
Української Народної Ради в Петрограді.
1917 рік став для Зайцева переломним.
Він повертається до Києва. Викладає педагогіку
у Науково-педагогічній академії,
одночасно є членом Центральної Ради.
Обіймає посаду директора департаменту
загальних справ Міністерства освіти.
Не полишає педагогічної діяльності.
Він редактор видавництва «Друкар» (1919-1920рр.),
журналів «Книгар» та «Наше минуле» (1918-1919рр.)
УКРАЇНІ

11. … З 1941 року Зайцев оселяється в Німеччині ( і проживає тут до
самої смерті). Він - професор Українського вільного університету
в Мюнхені, співробітник берлінських часописів «Український вісник»
та «Українець». Потому вчений опинився в таборах депортованих,
але не полишав наукової та громадської роботи, не зважаючи на
негласні переслідування радянських спецслужб.
1948 року його обрано членом Української вільної академії наук та
директором Інституту шевченкознавства.
1963 року обіймає посаду декана філософського факультету.

12. Помер П. І. Зайцев 2 вересня 1965 року.
6 вересня його було поховано
на цвинтарі Вальфрідгоф у Мюнхені,
де покоїться чимало видатних людей.
Доля відвела вченому 78 років земного життя,
такого многотрудного, повного катаклізмів
і невсипучої енергії.
Сьогодні повертаються із небуття імена багатьох уславлених
наших земляків, тіла яких знайшли вічний спочинок на чужині,
але душі яких завжди були в Україні, ні на хвилину не покидаючи
край, уславлений їхньою творчістю.
Знайдемо час більше дізнатися про них і належно вшанувати
їхню пам’ять.

13. Верстюк В., Остапенко Т. Діячі Української Центральної Ради.:
Бібліографічний довідник. - К., 1998. – С.94-95.
Ясь О. В. Зайцев Павло Іванович // Енциклопедія історії України. –
т. 3. Е-Й. – К.: Наукова думка, 2005. – С. 198-199.
Зюзько Т. А., Німенко Н. А. Зайцев Павло Іванович // Сумщина в
іменах: Енциклопедичний довідник. – Суми, 2004. – С.156
Зайцев П. І. Життя Тараса Шевченка. – Київ.: Мистецтво, 1994. – 352с
Єрмоленко Ю. «Шевченкове сонце правди» // Науковий світ. – 2011. №12. – С.16-17.
Кутинський М. Некрополь України // Дніпро. – 1991. - №10. –С.204.
Гамлет Сумського повіту // Панорама Сумщини. – 1992. – 7 травня.
Охріменко П. Порадували «Обереги» // Сумщина. – 1994. – 10 грудня.
Шенвченко О. Чи пам’ятають нас? // Суми і сумчани. – 2001. –
14 червня.
www.ursr.org/kyiv/90/10/html/110.html
history.sumynews.com/