Віртуальна виставка до 85-річчя від дня народження Григора Тютюнника

1. ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
ДО 85-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА
ЖИТТЯ У СЛОВІ…
1931 - 1980

2. Народився 5 грудня 1931р. у с. Шилівці на Полтавщині у сім’ї столяра. У 1937р.
батька заарештували і відправили на заслання, з якого він не повернувся. Учився
виключно російською мовою. Після війни вступив у Зіньківське ремісниче училище,
бо там одягали і годували. Працював на Харківському заводі ім. Малишева, але
захворів на легені, повернувся в Шилівку, став колгоспником. А мусив відпрацювати
3 роки. За «втечу» відсидів 4 місяці в колонії. Згодом повертається на Донбас, де
береться за самоосвіту. Після армії навчався на філологічному факультеті
Харківського університету. Важко переніс у 1961р. смерть брата, Григорія
Тютюнника. Непросто було запальному Григору стримувати себе в такий бурхливий
час. У 1961р. журнал «Крестьянка» друкує оповідання «В сумерки», написане
російською. У 1963р. у Києві працював у газеті «Літературна Україна», у сценарній
майстерні кіностудії ім. Довженка. У 1966р. надруковано першу книжку «Зав’язь». У
1970-х друкуються його твори. У 1980р. присуджено літературну премію ім. Лесі
Українки. 7 березня 1980р. заподіяв собі смерть.

3. РОЗДІЛ І
«Кожен письменник обирає тему найближчу, найріднішу його життєвому
досвідові і, неодмінно, своєму ідеалові людини в тому часі, у якому він живе.
Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, для мене завжди були і залишаться
доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах.»
Г. Тютюнник
ЖИВА УКРАЇНСЬКА ДУША…

4. Засенко П. Вічна загадка любові : сценарій для
літературної вітальні, присвячений Григорові
Тютюннику / П. Засенко. – Київ : [б.в.], 1992. –
34 с.
Коваль В. Серце моє в колючому дроті / В.
Коваль. – Київ : Редакція журналу «Дніпро», 2005.
– 703 с.

5. Мовчан Р. Українська проза ХХ століття в
іменах : посібник. В. 1 / Р. Мовчан. – Київ :
Актуальна освіта, 1997. – 224 с.
Неживий О. Життя у слові. Джерелознавча
проблематика творчості Григора Тютюнника :
монографія / О. Неживий. – Київ : Академія, 2014.
– 224 с.

6. Творчий спадок Григора Тютюнника кількісно
невеликий – укладається у двотомник, що
з’явився в 1984 році. Жанрово одноманітний -
це новели, оповідання, кілька повістей.
Нешироке і тематичне коло його творів.
Найглибшим болем Тютюнника було сучасне
йому село. З нього він вийшов сам у небезпечні
мандри по інших, чужих світах. Але там
залишилося коріння власного роду, там жила
мама, туди просто було в будь-який момент
повернутися за цілющими соками народної
мудрості, несхитної, випробуваної віками моралі
як до рятівного острівця.
Тому, безперечно, саме сільська тематика була
дуже спокусливою для багатьох тогочасних
прозаїків. Але в її освоєнні Григір Тютюнник іде
власним шляхом.
РОЗДІЛ ІІ
ХУДОЖНІЙ СВІТ ПИСЬМЕННИКА

7. Тютюнник Г. Вибрані твори : оповідання.
Повісті / Г. Тютюнник. – Київ : Дніпро, 1981. –
604 с.
Тютюнник Г. Облога : вибрані твори / Г.
Тютюнник. – Київ : Пульсари, 2004. – 584 с.

8. Тютюнник Г. Повести и рассказы / Г.
Тютюнник. – Москва : Советский писатель,
1989. – 720 с.
Тютюнник Г. Холодная мята : повесть.
Рассказы / Г. Тютюнник. – Москва : Известия,
1981. – 379 с.

9. Три зозулі з поклоном.
Три бентеги з тавром.
І полин за полоном —
Ніби пам'яті тромб.
Тільки далі зникомі
Прогортають печаль.
Світ спіткнувсь на підкові,
А минуле — не жаль.
Обвивайся навколо
Мого серця тугіш.
Наступити на горло
Власній пісні — ще гірш.
Чи ступити за обрій...
Гіркота — долі чвир.
Хто сьогодні хоробрий
Захопити цей вир
І страшні ваші учти
І залоги пусті? ...
Власні тіні домучте,
А мене — відпустіть.
Григір Тютюнник