Віртуальна виставка
Щедрий вечір – Добрий вечір!
Зимові свята та традиції українського народу
художниця Інна Бородаєва.
Новий рік
Історія святкування
Українські новорічні традиції
Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших
календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом
століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх
континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням
чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і
релігійних переконаннях.
Новий рік — одне з небагатьох свят, що об`єднує все
людство, за всіх часів у різних народів існували й існують
свої традиції зустрічі Нового року та своя
святкова атрибутика.
В Україні традиція новорічного святкування має
особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у
різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у
січні – та й тепер 2 рази. Вечір 31 грудня називали щедрим,
або багатим, до нього готували багатий святковий стіл.
Традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух».
Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених
соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка
новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — за них правили зібрані
докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками,
паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні
багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. «Дідух» символізував
спільного предка.
Оскільки традиційне народне святкування Нового року
в Україні мало під собою глибоке релігійне та звичаєве
підґрунтя, то люди не могли відмовитися від старовинного
обряду прадідів та продовжували святкувати Новий рік
між Різдвом та Водохрещам, тепер не 1, а 14 січня. Саме це
свято зберегло усю традиційну обрядовість та релігійно-
культовий зміст, які передавалися з покоління в покоління.
Так з’явився в Україні Старий Новий рік.
Свято 1 січня стало для українців веселим світським
святом, яке об’єднало нас з рештою світу: не лише однією
спільною датою, а й традицією святкування, яка передалася
на наші землі ще Петром I. У свою чергу Новий рік 14 січня
залишається невід’ємною складовою річного обрядового
циклу українців та найповніше відображає традицію
українського новорічного святкування, яке перекликається з
міфічними та релігійними уявленнями поколінь предків та
несе у собі глибокий символічний зміст.
День Святого Миколая –
шановане свято в Україні
19 грудня в Україні відзначають День Святого
Миколая. Святий Миколай – один із найшанованіших
святих церкви – чудотворець, заступник бідних, захисник
дітей, а також покровитель мандрівників. Миколая
Чудотворця вважають найближчим до Бога святим. Отець
Миколай відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога
дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю.
З давніх часів День Святого Миколая святкувався
весело. Заздалегідь готували подарунки, пекли печиво,
запрошували музикантів, скликали гостей. І, звичайно ж,
чекали головного нічного гостя – Миколи-чудотворця,
запалювали свічки, читали молитви. Для дітлахів пеклося
особливе печиво – миколайчики.
Після Святого Миколая починали готуватися до
Різдва, вчити колядки, робити вертепи.
З нього почалася нова ера і нове літочислення. Цього дня
сталася велика для всього християнського світу подія –
народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з
єврейської означає «спасіння»). Його народила діва Марія, яку з
тих часів називають Богородицею. Різдво – одне з 12
найбільших християнських свят і люди йдуть до церкви на
святкову службу.
Після святкової літургії завершується Різдвяний піст і
починається Коляда.
Різдво Христове
Коляда – це бог свята й миру давніх слов'ян. В язичницькі
часи на свято вшановували день зимового сонцестояння. А нині
Колядою називають період, коли співаються різдвяні пісні,
бажаючи господарям щастя й злагоди. Колядники заходять до
кожної хати, а в церквах ставлять вертеп – виставу на
євангельський сюжет, що розповідає про народження Ісуса Христа,
чудесне з'явлення ангелів пастушкам, відвідини трьох царів зі
сходу і порятунок Немовлятка від страшного царя Ірода.
Від цього дня і аж до Стрітення (15 лютого) вітають одне
одного словами: «Христос народився!» – «Славімо його!». У цей
день ніхто не згадував і не розповідав сумних історій, бо Різдво
об'єднує усіх злагодою і любов'ю.
Колядницька зірка
Головний атрибут українського святкування Різдва – восьмикутна зірка. Вона символізує народження. Це –
символ Бога, символ сонця, символ світла. Восьмикутна зірка – це дуже давня позитивна символіка сонця. Саме таке
походження має колядницька зірка. Цей символ зустрічається фактично в кожному напрямку народного мистецтва з
давніх давен – в українських писанках, українській вишивці, народному різбленні, витинанці. В українському
народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки 8 – 4 (хрест теж має 4 напрямки).
Християни вважають восьмикутну зірку своїм, християнським символом. Це Віфлеємська зірка (звичай чекання
першої зірки у Святвечір).
Різдво — прекрасна пора, коли домівки повняться не лише ароматами хвої та смачної
їжі, а й співом різдвяних колядок. Виконання обрядових пісень у всіх культурах завжди було
прекрасною розвагою і зануренням у святкову атмосферу, як дітей, так і дорослих.
Головна різдвяна пісня:
як українська колядка "Щедрик" завоювала світ
Мелодія завдовжки в життя
Особливе місце серед різдвяних пісень для українців і західного світу посідає композиція
Миколи Дмитровича Леонтовича "Щедрик". Ця колядка є однією з найвідоміших святкових
композицій, яка зачаровує публіку в усьому світі вже понад 100 років.
Написав Леонтович свою композицію такою, якою ми її знаємо, не за один раз, а працював
над "Щедриком" практично все своє життя. Під час написання чотирьох нотної мелодії він черпав
натхнення в українських народних піснях і мелодіях, які чув у дитинстві на Поділлі, де виріс.
Світова слава
Слава прийшла до цієї композиції завдяки диригентові
хору "Українська республіканська капела" Олександру
Кошицеві і 80-ти його учасникам. Саме вони привезли
композицію за океан. Хор був створений Директорією для
популяризації України, української мови та культури у світі.
«Нема на світі нікого іншого, хто б у такій високій
майстерній мірі, як Кошиць, посідав мистецтво
трактувати хор, як музичний інструмент або оркестр, з
якого він з безмежним артизмом уміє видобути всі звукові
проміння»,
— писала швейцарська газета «Basler Anzeiger» 14 жовтня
1919 року.
Щедрий вечір – Добрий вечір!
«Щедрик»
Хор ім.Г.Верьовки
«Добрий вечір тобі пане господарю»
Піккардійська терція
Дані аудіозаписи можливо послухати за наступними посиланнями :
https://www.youtube.com/watch?v=SwrNRsce1XQ
https://www.youtube.com/watch?v=TPhDRMr6ttM
«Добрий вечір тобі пане господарю» Піккардійська терція
«Щедрик» хор ім. Г. Верьовки
Іван Гончар «Колядки». Народні звичаї Південної Київщини. 1972 рік.
Папір, гуаш, темпера.
Воропай О.
Звичаї нашого народу :
Етнографічний нарис /
О. Воропай. - Київ : Велес, 2005. –
527 с. : z-фото.
Дерево життя - Київ :
Успіх і кар’єра, 2009. – 224 с.
Скуратівський В. Т.
Святвечір : Нариси-дослідження: у 2-х кн. Кн.1 /
В. Т. Скуратівський. - Київ : Перлина. – 285 с. : іл
Ткач М. М.
Дідова полиця. Пізнавальні джерела та світоглядні
мотиви традиційної культури українців : навч. посіб. /
М. М. Ткач. - Ніжин, 2013. - 456 с.
Крисаченко В. С.
Українознавство : у 2-х кн.: Кн.1 /
В. С. Крисаченко. - Київ : Либідь. –
352 с.
Етнографія України : навч. посіб.
для студ. вищих навч. закладів / за
ред. С. А. Макарчука. - 2-ге вид., -
Львів : Світ, 2004. – 518 с : a-іл
Сінельнікова В. В.
Українці Нижнього Поволжя:
історія і сьогодення : монографія. - Київ :
Видавництво Ліра-К, 2017. - 336 с.
Гаєвська Т. І. Традиційна звичаєвість українців
кінця ХІХ - початку ХХ століття : монографія / Т. І.
Гаєвська . - Київ : Ін-т культурології НАМ України,
2012. – 376 с.
Максимович М.
Дні та місяці українського селянина /
М. Максимович.- Київ : Обереги, 2002. –
189 с.
Лозко Г. С.
Українське народознавство /
Г.С. Лозко. - Харків. : Див, 2005. –
470 с.
Українське народознавство : навч. посіб. /
за ред. С.П. Павлюк. - 3-тє вид., випр. - Київ :
Знання, 2006. – 567 с.
Українська етнологія : навч. посіб. для студ.
Вищих. навч. закладів / за ред. В. Борисенко. -
Київ : Либідь, 2007. – 399 с. : a-іл.
Незабаром Новий рік
Переступить Ваш поріг!
Хай до Вас він завітає
З тим, що серце забажає!
Хай рікою щастя ллється,
Хай добро в сім’ї ведеться
Хай між Вами згода буде
Хай Ісус Вас не забуде!
Віртуальну виставку підготувала
провідний бібліотекар Наукової бібліотеки
Київського національного
університету культури і мистецтв
Шапчиць Ольга Іванівна

«Щедрий вечір – Добрий вечір!»

  • 1.
    Віртуальна виставка Щедрий вечір– Добрий вечір! Зимові свята та традиції українського народу художниця Інна Бородаєва.
  • 2.
  • 3.
    Новий рік –одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях. Новий рік — одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика. В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази. Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл.
  • 4.
    Традиційним святковим символомна Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. «Дідух» символізував спільного предка.
  • 5.
    Оскільки традиційне народнесвяткування Нового року в Україні мало під собою глибоке релігійне та звичаєве підґрунтя, то люди не могли відмовитися від старовинного обряду прадідів та продовжували святкувати Новий рік між Різдвом та Водохрещам, тепер не 1, а 14 січня. Саме це свято зберегло усю традиційну обрядовість та релігійно- культовий зміст, які передавалися з покоління в покоління. Так з’явився в Україні Старий Новий рік. Свято 1 січня стало для українців веселим світським святом, яке об’єднало нас з рештою світу: не лише однією спільною датою, а й традицією святкування, яка передалася на наші землі ще Петром I. У свою чергу Новий рік 14 січня залишається невід’ємною складовою річного обрядового циклу українців та найповніше відображає традицію українського новорічного святкування, яке перекликається з міфічними та релігійними уявленнями поколінь предків та несе у собі глибокий символічний зміст.
  • 6.
    День Святого Миколая– шановане свято в Україні 19 грудня в Україні відзначають День Святого Миколая. Святий Миколай – один із найшанованіших святих церкви – чудотворець, заступник бідних, захисник дітей, а також покровитель мандрівників. Миколая Чудотворця вважають найближчим до Бога святим. Отець Миколай відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю. З давніх часів День Святого Миколая святкувався весело. Заздалегідь готували подарунки, пекли печиво, запрошували музикантів, скликали гостей. І, звичайно ж, чекали головного нічного гостя – Миколи-чудотворця, запалювали свічки, читали молитви. Для дітлахів пеклося особливе печиво – миколайчики. Після Святого Миколая починали готуватися до Різдва, вчити колядки, робити вертепи.
  • 7.
    З нього почаласянова ера і нове літочислення. Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія – народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Його народила діва Марія, яку з тих часів називають Богородицею. Різдво – одне з 12 найбільших християнських свят і люди йдуть до церкви на святкову службу. Після святкової літургії завершується Різдвяний піст і починається Коляда. Різдво Христове
  • 8.
    Коляда – цебог свята й миру давніх слов'ян. В язичницькі часи на свято вшановували день зимового сонцестояння. А нині Колядою називають період, коли співаються різдвяні пісні, бажаючи господарям щастя й злагоди. Колядники заходять до кожної хати, а в церквах ставлять вертеп – виставу на євангельський сюжет, що розповідає про народження Ісуса Христа, чудесне з'явлення ангелів пастушкам, відвідини трьох царів зі сходу і порятунок Немовлятка від страшного царя Ірода. Від цього дня і аж до Стрітення (15 лютого) вітають одне одного словами: «Христос народився!» – «Славімо його!». У цей день ніхто не згадував і не розповідав сумних історій, бо Різдво об'єднує усіх злагодою і любов'ю.
  • 9.
    Колядницька зірка Головний атрибутукраїнського святкування Різдва – восьмикутна зірка. Вона символізує народження. Це – символ Бога, символ сонця, символ світла. Восьмикутна зірка – це дуже давня позитивна символіка сонця. Саме таке походження має колядницька зірка. Цей символ зустрічається фактично в кожному напрямку народного мистецтва з давніх давен – в українських писанках, українській вишивці, народному різбленні, витинанці. В українському народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки 8 – 4 (хрест теж має 4 напрямки). Християни вважають восьмикутну зірку своїм, християнським символом. Це Віфлеємська зірка (звичай чекання першої зірки у Святвечір).
  • 10.
    Різдво — прекраснапора, коли домівки повняться не лише ароматами хвої та смачної їжі, а й співом різдвяних колядок. Виконання обрядових пісень у всіх культурах завжди було прекрасною розвагою і зануренням у святкову атмосферу, як дітей, так і дорослих. Головна різдвяна пісня: як українська колядка "Щедрик" завоювала світ
  • 11.
    Мелодія завдовжки вжиття Особливе місце серед різдвяних пісень для українців і західного світу посідає композиція Миколи Дмитровича Леонтовича "Щедрик". Ця колядка є однією з найвідоміших святкових композицій, яка зачаровує публіку в усьому світі вже понад 100 років. Написав Леонтович свою композицію такою, якою ми її знаємо, не за один раз, а працював над "Щедриком" практично все своє життя. Під час написання чотирьох нотної мелодії він черпав натхнення в українських народних піснях і мелодіях, які чув у дитинстві на Поділлі, де виріс.
  • 12.
    Світова слава Слава прийшладо цієї композиції завдяки диригентові хору "Українська республіканська капела" Олександру Кошицеві і 80-ти його учасникам. Саме вони привезли композицію за океан. Хор був створений Директорією для популяризації України, української мови та культури у світі. «Нема на світі нікого іншого, хто б у такій високій майстерній мірі, як Кошиць, посідав мистецтво трактувати хор, як музичний інструмент або оркестр, з якого він з безмежним артизмом уміє видобути всі звукові проміння», — писала швейцарська газета «Basler Anzeiger» 14 жовтня 1919 року.
  • 13.
    Щедрий вечір –Добрий вечір! «Щедрик» Хор ім.Г.Верьовки «Добрий вечір тобі пане господарю» Піккардійська терція
  • 14.
    Дані аудіозаписи можливопослухати за наступними посиланнями : https://www.youtube.com/watch?v=SwrNRsce1XQ https://www.youtube.com/watch?v=TPhDRMr6ttM «Добрий вечір тобі пане господарю» Піккардійська терція «Щедрик» хор ім. Г. Верьовки Іван Гончар «Колядки». Народні звичаї Південної Київщини. 1972 рік. Папір, гуаш, темпера.
  • 15.
    Воропай О. Звичаї нашогонароду : Етнографічний нарис / О. Воропай. - Київ : Велес, 2005. – 527 с. : z-фото. Дерево життя - Київ : Успіх і кар’єра, 2009. – 224 с. Скуратівський В. Т. Святвечір : Нариси-дослідження: у 2-х кн. Кн.1 / В. Т. Скуратівський. - Київ : Перлина. – 285 с. : іл
  • 16.
    Ткач М. М. Дідоваполиця. Пізнавальні джерела та світоглядні мотиви традиційної культури українців : навч. посіб. / М. М. Ткач. - Ніжин, 2013. - 456 с. Крисаченко В. С. Українознавство : у 2-х кн.: Кн.1 / В. С. Крисаченко. - Київ : Либідь. – 352 с. Етнографія України : навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / за ред. С. А. Макарчука. - 2-ге вид., - Львів : Світ, 2004. – 518 с : a-іл
  • 17.
    Сінельнікова В. В. УкраїнціНижнього Поволжя: історія і сьогодення : монографія. - Київ : Видавництво Ліра-К, 2017. - 336 с. Гаєвська Т. І. Традиційна звичаєвість українців кінця ХІХ - початку ХХ століття : монографія / Т. І. Гаєвська . - Київ : Ін-т культурології НАМ України, 2012. – 376 с. Максимович М. Дні та місяці українського селянина / М. Максимович.- Київ : Обереги, 2002. – 189 с.
  • 18.
    Лозко Г. С. Українськенародознавство / Г.С. Лозко. - Харків. : Див, 2005. – 470 с. Українське народознавство : навч. посіб. / за ред. С.П. Павлюк. - 3-тє вид., випр. - Київ : Знання, 2006. – 567 с. Українська етнологія : навч. посіб. для студ. Вищих. навч. закладів / за ред. В. Борисенко. - Київ : Либідь, 2007. – 399 с. : a-іл.
  • 19.
    Незабаром Новий рік ПереступитьВаш поріг! Хай до Вас він завітає З тим, що серце забажає! Хай рікою щастя ллється, Хай добро в сім’ї ведеться Хай між Вами згода буде Хай Ісус Вас не забуде!
  • 20.
    Віртуальну виставку підготувала провіднийбібліотекар Наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв Шапчиць Ольга Іванівна