Зимові свята та традиції українського народу

1. Віртуальна виставка
Щедрий вечір – Добрий вечір!
Зимові свята та традиції українського народу
художниця Інна Бородаєва.

2. Новий рік
Історія святкування
Українські новорічні традиції

3. Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших
календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом
століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх
континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням
чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і
релігійних переконаннях.
Новий рік — одне з небагатьох свят, що об`єднує все
людство, за всіх часів у різних народів існували й існують
свої традиції зустрічі Нового року та своя
святкова атрибутика.
В Україні традиція новорічного святкування має
особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у
різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у
січні – та й тепер 2 рази. Вечір 31 грудня називали щедрим,
або багатим, до нього готували багатий святковий стіл.

4. Традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух».
Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених
соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка
новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — за них правили зібрані
докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками,
паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні
багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. «Дідух» символізував
спільного предка.

5. Оскільки традиційне народне святкування Нового року
в Україні мало під собою глибоке релігійне та звичаєве
підґрунтя, то люди не могли відмовитися від старовинного
обряду прадідів та продовжували святкувати Новий рік
між Різдвом та Водохрещам, тепер не 1, а 14 січня. Саме це
свято зберегло усю традиційну обрядовість та релігійно-
культовий зміст, які передавалися з покоління в покоління.
Так з’явився в Україні Старий Новий рік.
Свято 1 січня стало для українців веселим світським
святом, яке об’єднало нас з рештою світу: не лише однією
спільною датою, а й традицією святкування, яка передалася
на наші землі ще Петром I. У свою чергу Новий рік 14 січня
залишається невід’ємною складовою річного обрядового
циклу українців та найповніше відображає традицію
українського новорічного святкування, яке перекликається з
міфічними та релігійними уявленнями поколінь предків та
несе у собі глибокий символічний зміст.

6. День Святого Миколая –
шановане свято в Україні
19 грудня в Україні відзначають День Святого
Миколая. Святий Миколай – один із найшанованіших
святих церкви – чудотворець, заступник бідних, захисник
дітей, а також покровитель мандрівників. Миколая
Чудотворця вважають найближчим до Бога святим. Отець
Миколай відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога
дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю.
З давніх часів День Святого Миколая святкувався
весело. Заздалегідь готували подарунки, пекли печиво,
запрошували музикантів, скликали гостей. І, звичайно ж,
чекали головного нічного гостя – Миколи-чудотворця,
запалювали свічки, читали молитви. Для дітлахів пеклося
особливе печиво – миколайчики.
Після Святого Миколая починали готуватися до
Різдва, вчити колядки, робити вертепи.

7. З нього почалася нова ера і нове літочислення. Цього дня
сталася велика для всього християнського світу подія –
народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з
єврейської означає «спасіння»). Його народила діва Марія, яку з
тих часів називають Богородицею. Різдво – одне з 12
найбільших християнських свят і люди йдуть до церкви на
святкову службу.
Після святкової літургії завершується Різдвяний піст і
починається Коляда.
Різдво Христове

8. Коляда – це бог свята й миру давніх слов'ян. В язичницькі
часи на свято вшановували день зимового сонцестояння. А нині
Колядою називають період, коли співаються різдвяні пісні,
бажаючи господарям щастя й злагоди. Колядники заходять до
кожної хати, а в церквах ставлять вертеп – виставу на
євангельський сюжет, що розповідає про народження Ісуса Христа,
чудесне з'явлення ангелів пастушкам, відвідини трьох царів зі
сходу і порятунок Немовлятка від страшного царя Ірода.
Від цього дня і аж до Стрітення (15 лютого) вітають одне
одного словами: «Христос народився!» – «Славімо його!». У цей
день ніхто не згадував і не розповідав сумних історій, бо Різдво
об'єднує усіх злагодою і любов'ю.

9. Колядницька зірка
Головний атрибут українського святкування Різдва – восьмикутна зірка. Вона символізує народження. Це –
символ Бога, символ сонця, символ світла. Восьмикутна зірка – це дуже давня позитивна символіка сонця. Саме таке
походження має колядницька зірка. Цей символ зустрічається фактично в кожному напрямку народного мистецтва з
давніх давен – в українських писанках, українській вишивці, народному різбленні, витинанці. В українському
народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки 8 – 4 (хрест теж має 4 напрямки).
Християни вважають восьмикутну зірку своїм, християнським символом. Це Віфлеємська зірка (звичай чекання
першої зірки у Святвечір).

10. Різдво — прекрасна пора, коли домівки повняться не лише ароматами хвої та смачної
їжі, а й співом різдвяних колядок. Виконання обрядових пісень у всіх культурах завжди було
прекрасною розвагою і зануренням у святкову атмосферу, як дітей, так і дорослих.
Головна різдвяна пісня:
як українська колядка "Щедрик" завоювала світ

11. Мелодія завдовжки в життя
Особливе місце серед різдвяних пісень для українців і західного світу посідає композиція
Миколи Дмитровича Леонтовича "Щедрик". Ця колядка є однією з найвідоміших святкових
композицій, яка зачаровує публіку в усьому світі вже понад 100 років.
Написав Леонтович свою композицію такою, якою ми її знаємо, не за один раз, а працював
над "Щедриком" практично все своє життя. Під час написання чотирьох нотної мелодії він черпав
натхнення в українських народних піснях і мелодіях, які чув у дитинстві на Поділлі, де виріс.

12. Світова слава
Слава прийшла до цієї композиції завдяки диригентові
хору "Українська республіканська капела" Олександру
Кошицеві і 80-ти його учасникам. Саме вони привезли
композицію за океан. Хор був створений Директорією для
популяризації України, української мови та культури у світі.
«Нема на світі нікого іншого, хто б у такій високій
майстерній мірі, як Кошиць, посідав мистецтво
трактувати хор, як музичний інструмент або оркестр, з
якого він з безмежним артизмом уміє видобути всі звукові
проміння»,
— писала швейцарська газета «Basler Anzeiger» 14 жовтня
1919 року.

13. Щедрий вечір – Добрий вечір!
«Щедрик»
Хор ім.Г.Верьовки
«Добрий вечір тобі пане господарю»
Піккардійська терція

14. Дані аудіозаписи можливо послухати за наступними посиланнями :
https://www.youtube.com/watch?v=SwrNRsce1XQ
https://www.youtube.com/watch?v=TPhDRMr6ttM
«Добрий вечір тобі пане господарю» Піккардійська терція
«Щедрик» хор ім. Г. Верьовки
Іван Гончар «Колядки». Народні звичаї Південної Київщини. 1972 рік.
Папір, гуаш, темпера.

15. Воропай О.
Звичаї нашого народу :
Етнографічний нарис /
О. Воропай. - Київ : Велес, 2005. –
527 с. : z-фото.
Дерево життя - Київ :
Успіх і кар’єра, 2009. – 224 с.
Скуратівський В. Т.
Святвечір : Нариси-дослідження: у 2-х кн. Кн.1 /
В. Т. Скуратівський. - Київ : Перлина. – 285 с. : іл

16. Ткач М. М.
Дідова полиця. Пізнавальні джерела та світоглядні
мотиви традиційної культури українців : навч. посіб. /
М. М. Ткач. - Ніжин, 2013. - 456 с.
Крисаченко В. С.
Українознавство : у 2-х кн.: Кн.1 /
В. С. Крисаченко. - Київ : Либідь. –
352 с.
Етнографія України : навч. посіб.
для студ. вищих навч. закладів / за
ред. С. А. Макарчука. - 2-ге вид., -
Львів : Світ, 2004. – 518 с : a-іл

17. Сінельнікова В. В.
Українці Нижнього Поволжя:
історія і сьогодення : монографія. - Київ :
Видавництво Ліра-К, 2017. - 336 с.
Гаєвська Т. І. Традиційна звичаєвість українців
кінця ХІХ - початку ХХ століття : монографія / Т. І.
Гаєвська . - Київ : Ін-т культурології НАМ України,
2012. – 376 с.
Максимович М.
Дні та місяці українського селянина /
М. Максимович.- Київ : Обереги, 2002. –
189 с.

18. Лозко Г. С.
Українське народознавство /
Г.С. Лозко. - Харків. : Див, 2005. –
470 с.
Українське народознавство : навч. посіб. /
за ред. С.П. Павлюк. - 3-тє вид., випр. - Київ :
Знання, 2006. – 567 с.
Українська етнологія : навч. посіб. для студ.
Вищих. навч. закладів / за ред. В. Борисенко. -
Київ : Либідь, 2007. – 399 с. : a-іл.

19. Незабаром Новий рік
Переступить Ваш поріг!
Хай до Вас він завітає
З тим, що серце забажає!
Хай рікою щастя ллється,
Хай добро в сім’ї ведеться
Хай між Вами згода буде
Хай Ісус Вас не забуде!

20. Віртуальну виставку підготувала
провідний бібліотекар Наукової бібліотеки
Київського національного
університету культури і мистецтв
Шапчиць Ольга Іванівна