Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, обряди, що
складалися протягом багатьох століть і висвячені віками.
Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну
націю, охороняють від забуття .Оберегами від злих сил
вважалися в народі рослини, які мали чудодійні властивості.
Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони усюди – на
клумбах, у кімнатах у вазонах, на вишитих рушниках. Із них
робили цілющі відвари, напої.
- А що буде, коли сплести квітку до квітки?
- Ну звичайно ж віночок!
Існує декілька варіантів традиційного українського віночка. Це зумовлено
тим, що в різних місцевостях використовували іноді свої квіти, в’язали
стрічки іншого кольору, мали на увазі свої варіанти символіки квітки,
стрічки.
Вінок належить до українських національних символів-оберегів.
Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її
стрічкою, а на свята надягали вінки.
Вінок у багатьох народів (зокрема в українців) — це дівоча прикраса з
живих або штучних квітів, колосків,тощо. Вінки досить різноманітні. В
Україні їх налічують 77 видів.
Починали носити віночок дівчатка з трьох років. Перший — для
трирічної дівчинки — плела мама, змочувала у росах, коли на небі сонце
зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок
вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка
лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися болю голови,
незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.
У чотири роки плівся інший віночок. Усі кінчики пелюсток були вже
розсічені, доплітався безсмертник, листочки яблуні.
А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг
думку, крім того, вплітали й волошку.
Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок. І вперше вплітали
квіт яблуні.
Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і
лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє
чарами. А ще вінок на голові і для здоров'я, тому є квіти, які потрібно
обов'язково вплести.
До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному
вінку могло бути до 12 різних квіток.
Кожна квітка у віночку щось символізувала.
Барвінок — символ життя, він має довгі пагінці — безконечники, які
стеляться по садочку, горнуться до осел і людської. Листячко цупке, не
боїться суховію, з нього, нанизуючи одне на одне, дівчата виготовляли
стрічки-віночки, сколювали ним волосся, щоб не заважало у буденній
роботі. А квіти барвінку нагадують зірочки на вечірньому небі.
Використовували барвінок у лікуванні застудних захворювань, для
поліпшення зору; ним хліб святковий прикрашали, виготовляли весільні
букетики і до віночка вплітали.
Калина — символ України, символ краси та дівочої вроди. Це дерево нашого
українського роду. Колись воно пов'язувалося з народженням Всесвіту і
назву свою взяло від давньої назви Сонця — Коло. Червоні ягоди калини із
ягідками-сердечками — то символ крові та невмирущого роду.
У народі існує легенда, що любисток і волошка колись були птахами і
вчили людей любити одне одного, бути щирими і відвертими. А коли
померли ці пташки, то проросли квітами, пахучими рослинками —
любистком та волошкою. У них чудові лікувальні властивості: ними
миють волосся, освіжають хату, купають маленьких дітей. Тому ці
квіти у віночку є символом людської відданості, уміння бути корисними.
Ромашку у віночок не вплітали дуже довго, поки не дізнались, що вона не
лише красива, а й сильна своїми лікувальними властивостями, дає людям
здоров'я, доброту й ніжність. її вплітають у віночок поряд з кетягами
калини, яблуні та вишні. Перевивають батіжком хмелю, бо він несе в собі
значення розвитку, молодого буяння та любові. Вважають, що хміль —
це весільна символіка. Як хміль в'ється, прикрашаючи свої пагони
духмяними бурульками, так і хлопець має витись біля нареченої, бути
готовим до одруження.
Ніжна пелюстка маку несе в собі пам'ять роду. Дівчата, в сім'ї яких був
загиблий, з любов'ю і сумом покладали на голову віночки із семи маків,
присягаючи цим зберегти і продовжити рід. А взагалі мак у віночку
з'явився дуже давно, у XVI — XVII ст. І він є не лише символом туги й
печалі, а й дає сон і думку береже.
Безсмертник у віночку дарує здоров'я, загоює найтяжчі рани. І
назва у нього символічна: без смерті прожити.
У найперший віночок дівчатам вплітали чорнобривці, щоб гарними на
вроду були, чорнобривими. Вірили в те, що ці квіти допомагають
позбутися головного болю.
Цвіт вишні та яблуні — це символ материнської любові.
Пелюстки цих квіток збирали навесні, а потім додавали до купелі
немовляти, а чай з них знімає застуду. Тому й у віночку дівочому
цвіту вишні та яблуні відведено почесне місце.
Деревій — красива квітка, схожа на квітуче деревце. Де б вона не
з'явилась, обов'язково порадує всіх своїм квітом. Діти називають
цю квіточку рибкою, бо форма листячка в неї мас форму рибки,
різьблена й приємна на дотик. Як символ нескореності, деревій
посідає центральне місце у віночку.
Вінок обов’язково оздоблювали стрічками різних кольорів. Стрічки
вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати.
Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі, пообіч якої
жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та
молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу і здоров’я.
Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість,
малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу
вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом
(на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не
пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що
вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку —
символ печалі й магічності.
Дівчина-сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І
люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками,
хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина
ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.
Народна етнічна спадщина — безцінний скарб кожного
народу. Справжнє розуміння української культури
неможливе без знання народних традицій та обрядів, без
знайомства з національними символами і оберегами. Одним
із таких символів-оберегів є український вінок.
Презентацію підготувала
бібліотекар І категорії відділу естетичного
спрямування
та організації змістовного дозвілля
користувачів
Бадамшина Юлія

Символіка квітів і стрічок в українському віночку

  • 2.
    Кожна нація, коженнарод мають свої звичаї, обряди, що складалися протягом багатьох століть і висвячені віками. Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну націю, охороняють від забуття .Оберегами від злих сил вважалися в народі рослини, які мали чудодійні властивості. Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони усюди – на клумбах, у кімнатах у вазонах, на вишитих рушниках. Із них робили цілющі відвари, напої. - А що буде, коли сплести квітку до квітки? - Ну звичайно ж віночок!
  • 3.
    Існує декілька варіантівтрадиційного українського віночка. Це зумовлено тим, що в різних місцевостях використовували іноді свої квіти, в’язали стрічки іншого кольору, мали на увазі свої варіанти символіки квітки, стрічки. Вінок належить до українських національних символів-оберегів. Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки. Вінок у багатьох народів (зокрема в українців) — це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків,тощо. Вінки досить різноманітні. В Україні їх налічують 77 видів.
  • 4.
    Починали носити віночокдівчатка з трьох років. Перший — для трирічної дівчинки — плела мама, змочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися болю голови, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала. У чотири роки плівся інший віночок. Усі кінчики пелюсток були вже розсічені, доплітався безсмертник, листочки яблуні. А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку, крім того, вплітали й волошку. Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок. І вперше вплітали квіт яблуні.
  • 5.
    Вважалося, що вінокз живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров'я, тому є квіти, які потрібно обов'язково вплести. До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала.
  • 6.
    Барвінок — символжиття, він має довгі пагінці — безконечники, які стеляться по садочку, горнуться до осел і людської. Листячко цупке, не боїться суховію, з нього, нанизуючи одне на одне, дівчата виготовляли стрічки-віночки, сколювали ним волосся, щоб не заважало у буденній роботі. А квіти барвінку нагадують зірочки на вечірньому небі. Використовували барвінок у лікуванні застудних захворювань, для поліпшення зору; ним хліб святковий прикрашали, виготовляли весільні букетики і до віночка вплітали.
  • 7.
    Калина — символУкраїни, символ краси та дівочої вроди. Це дерево нашого українського роду. Колись воно пов'язувалося з народженням Всесвіту і назву свою взяло від давньої назви Сонця — Коло. Червоні ягоди калини із ягідками-сердечками — то символ крові та невмирущого роду.
  • 8.
    У народі існуєлегенда, що любисток і волошка колись були птахами і вчили людей любити одне одного, бути щирими і відвертими. А коли померли ці пташки, то проросли квітами, пахучими рослинками — любистком та волошкою. У них чудові лікувальні властивості: ними миють волосся, освіжають хату, купають маленьких дітей. Тому ці квіти у віночку є символом людської відданості, уміння бути корисними.
  • 9.
    Ромашку у віночокне вплітали дуже довго, поки не дізнались, що вона не лише красива, а й сильна своїми лікувальними властивостями, дає людям здоров'я, доброту й ніжність. її вплітають у віночок поряд з кетягами калини, яблуні та вишні. Перевивають батіжком хмелю, бо він несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Вважають, що хміль — це весільна символіка. Як хміль в'ється, прикрашаючи свої пагони духмяними бурульками, так і хлопець має витись біля нареченої, бути готовим до одруження.
  • 10.
    Ніжна пелюстка макунесе в собі пам'ять роду. Дівчата, в сім'ї яких був загиблий, з любов'ю і сумом покладали на голову віночки із семи маків, присягаючи цим зберегти і продовжити рід. А взагалі мак у віночку з'явився дуже давно, у XVI — XVII ст. І він є не лише символом туги й печалі, а й дає сон і думку береже.
  • 11.
    Безсмертник у віночкударує здоров'я, загоює найтяжчі рани. І назва у нього символічна: без смерті прожити.
  • 12.
    У найперший віночокдівчатам вплітали чорнобривці, щоб гарними на вроду були, чорнобривими. Вірили в те, що ці квіти допомагають позбутися головного болю.
  • 13.
    Цвіт вишні таяблуні — це символ материнської любові. Пелюстки цих квіток збирали навесні, а потім додавали до купелі немовляти, а чай з них знімає застуду. Тому й у віночку дівочому цвіту вишні та яблуні відведено почесне місце.
  • 14.
    Деревій — красиваквітка, схожа на квітуче деревце. Де б вона не з'явилась, обов'язково порадує всіх своїм квітом. Діти називають цю квіточку рибкою, бо форма листячка в неї мас форму рибки, різьблена й приємна на дотик. Як символ нескореності, деревій посідає центральне місце у віночку.
  • 15.
    Вінок обов’язково оздоблювалистрічками різних кольорів. Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу і здоров’я.
  • 16.
    Далі йшли жовтогаряча— символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.
  • 17.
    Дівчина-сирота вплітала вкосу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.
  • 18.
    Народна етнічна спадщина— безцінний скарб кожного народу. Справжнє розуміння української культури неможливе без знання народних традицій та обрядів, без знайомства з національними символами і оберегами. Одним із таких символів-оберегів є український вінок.
  • 19.
    Презентацію підготувала бібліотекар Ікатегорії відділу естетичного спрямування та організації змістовного дозвілля користувачів Бадамшина Юлія