Мета.
Навчальна: навчити виготовляти оберіг «підкову на щастя», розширити і поглибити знання дітей про підкову як символ щастя;
Розвиваюча: розвивати вміння до самостійного логічного мислення; формувати просторову уяву, фантазію, спостережливість, розвивати життєві компетентності особистості;розвивати уміння відстоювати свої позиції.
Виховна: виховувати естетичний і художній смак при обробці виробу, виховувати почуття задоволення від процесу і результатів роботи, бережливе ставлення до природи, повагу до звичаїв українського народу.
ДЖЕРЕЛА ДУХОВНОСТІ: НАРОДНА ГРА І ХУСТКА – БЕРЕГИНЯ Сценарії виховних зах...Наталья Качковская
Збірка містить сценарії заходів національно-патріотичного виховання , що стали призерами Всеукраїнського конкурсу «Адреса дитинства - Гра « 2014, 2015р.р.
Сценарії зможуть використати у практичній діяльності педагоги-організатори, класні керівники, організатори дитячого дозвілля.
Мета.
Навчальна: навчити виготовляти оберіг «підкову на щастя», розширити і поглибити знання дітей про підкову як символ щастя;
Розвиваюча: розвивати вміння до самостійного логічного мислення; формувати просторову уяву, фантазію, спостережливість, розвивати життєві компетентності особистості;розвивати уміння відстоювати свої позиції.
Виховна: виховувати естетичний і художній смак при обробці виробу, виховувати почуття задоволення від процесу і результатів роботи, бережливе ставлення до природи, повагу до звичаїв українського народу.
ДЖЕРЕЛА ДУХОВНОСТІ: НАРОДНА ГРА І ХУСТКА – БЕРЕГИНЯ Сценарії виховних зах...Наталья Качковская
Збірка містить сценарії заходів національно-патріотичного виховання , що стали призерами Всеукраїнського конкурсу «Адреса дитинства - Гра « 2014, 2015р.р.
Сценарії зможуть використати у практичній діяльності педагоги-організатори, класні керівники, організатори дитячого дозвілля.
Гра – подорож для дітей старшого дошкільного віку на тему: «Україна – наш спі...Anhelina Mytsura
Гра – подорож для дітей старшого дошкільного віку на тему: «Україна – наш спільний дім»
Відомості про автора:
Мельниченко Наталія Володимирівна
Вихователь, спеціаліст I категорії
Центру соціально – психологічної реабілітації дітей
Чернігівської області
Презентація для дітей молодшого шкільного віку, створена для використання на уроках Літературного читання переважно у 1 класі. У презентації розповідається про казки та їх види. Вона містить ілюстрації до різних казок: народних та літературних.
Мета: ознайомити з атрибутами новорічних та різдвяних свят; навчити виготовляти новорічні прикраси; розвивати творчі здібності, фантазію, пам’ять, увагу; формувати навички екологічно грамотної поведінки дітей щодо хвойних насаджень; виховувати дбайливе ставлення до хвойних рослин.
Нетрадиційні форми роботи з батьками в дошкільному навчальному закладі Навча...Anhelina Mytsura
Відомості про автора:
Г.М.Левіцька,
вихователь дошкільного навчального закладу №32
м.Хмельницького
Навчально-методичний посібник створено на основі Базового компоненту дошкільної освіти, програми розвитку дитини «Українське дошкілля».
Гра – подорож для дітей старшого дошкільного віку на тему: «Україна – наш спі...Anhelina Mytsura
Гра – подорож для дітей старшого дошкільного віку на тему: «Україна – наш спільний дім»
Відомості про автора:
Мельниченко Наталія Володимирівна
Вихователь, спеціаліст I категорії
Центру соціально – психологічної реабілітації дітей
Чернігівської області
Презентація для дітей молодшого шкільного віку, створена для використання на уроках Літературного читання переважно у 1 класі. У презентації розповідається про казки та їх види. Вона містить ілюстрації до різних казок: народних та літературних.
Мета: ознайомити з атрибутами новорічних та різдвяних свят; навчити виготовляти новорічні прикраси; розвивати творчі здібності, фантазію, пам’ять, увагу; формувати навички екологічно грамотної поведінки дітей щодо хвойних насаджень; виховувати дбайливе ставлення до хвойних рослин.
Нетрадиційні форми роботи з батьками в дошкільному навчальному закладі Навча...Anhelina Mytsura
Відомості про автора:
Г.М.Левіцька,
вихователь дошкільного навчального закладу №32
м.Хмельницького
Навчально-методичний посібник створено на основі Базового компоненту дошкільної освіти, програми розвитку дитини «Українське дошкілля».
Традиційний український рушник супроводжував людину впродовж усього життя – від колиски і до домовини.
Неможливо уявити традиційну українську оселю без рушника. Він відіграє важливу роль в побуті та обрядах українського народу. Жодна подія не обходиться без головного сімейного оберега-рушника.
Пропонуємо дізнатися про обрядові рушники нашого народу та їх захисні та сакральні функції із презентації відділу мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.
Українські народні символи та обереги..pptxssuserb263391
Народні символи України – це те, що найбільше любить і шанує народ.
Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх
вишивають на сорочках, рушниках. Вони уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі. Народні символи – це наші святині.
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю.Lyi Tsvetkova
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю є одним із важливих напрямків роботи з народознавства. Презентація для педагогів розроблена до семінару з метою ознайомлення з основними народними святами
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Обереги нашого життя
1.
2. Обереги мої українські, –
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.
Нам любов'ю серця зігрівають –
Доброта і тепло в них завжди.
Вони святість і відданість мають,
Захищають від лиха й біди.
5. Українська оселя – оберіг для
кожної людини
Наша хатка невеличка,
Лиш комірка і світличка;
Та вона нам веселенька,
Бо в ній господарить ненька.
Чиста хата, повна скриня,
Добре прибрана комора,
Бо до праці неня скора.
6.
7. За давнім звичаєм, у
традиційній
селянській оселі
найсвятішим місцем
вважався покуть
(червоний або
красний кут).
Розміщувався він, як
правило, по діагоналі
від печі й обов'язково
"обличчям до сонця",
себто на схід.
8. Покуть був своєрідним
домашнім вівтарем.
Із запровадженням
християнства, тут
знайшлося місце для
божниці з іконами, а
сам покуть завішували
спеціальним
рушником, який в
народі називали
божником.
9.
10. Піч – невід'ємний атрибут
традиційної української
оселі.
Нерідко її називали хатнім
вогнищем чи опікункою
дому.
Піч - це оберіг тепла і
затишку, лікарня і
насолода для ока. А вогонь
у печі – це символ добрих і
людяних стосунків усієї
сім’ї, оберіг усієї родини.
Люди вірили, що вогонь
очищає душу від усього
злого і недоброго, наділяє
її силою та здоров’ям.
11.
12. Піч є живою істотою,
духовним оберегом
родини. Тому нерідко
її порівнювали з
матір'ю,
годувальницею,
приказуючи: "Добрі
речі біля печі" чи "Як
піч не згуртує, то
лихий запанує".
19. На багатьох українських
рушниках квітне, простягає
догори дивні, химерно
закручені гілки незвичайне
дерево. Це Дерево Життя. Воно
тягнеться до гори, до неба, отже
це світлий і добрий символ. А
ще сильний. І тому він міг
набувати охоронних
властивостей. Рушник, на якому
було вишите Дерево життя,
вважався хорошим помічником
у дорозі, також ним обрамляли
ікони.
20.
21. В хатньому інтер'єрі стіл відігравав
не меншу роль, ніж, скажімо, піч
або покуть. Оселя вважалася
неповноцінною, допоки на
почесному місці не з'являвся
"господар хати", як його називали в
народі. Тому, переселяючись у
новий дім, мешканці перед
входинами переносили й стола, що
слугував їм у попередньому житлі.
Він мав привнести в оселю статки й
злагоду.
Постійне місце столу – біля покутя.
22.
23. Під час сніданку,
обіду й вечері
члени сім'ї щодня
гуртувалися
довкола столу.
Першим, як
правило, сідав до
столу господар або
найстаріший член
родини – на
покуть, за ним
відповідно
займали місця й
інші родичі.
24. Якщо стіл вважався
"господарем хати", то
лава – "господинею
оселі". Як стверджує
народна мудрість,
подивитись на лаву,
щоб зрозуміти, яка
хазяйка в хаті. Тому
українські жінки
постійно стежили за
"візитними картками"
своєї домівки –
напередодні свят і
навіть у будні їх
ретельно чистили й
мили.
25. В оселі обов'язково
мала бути одна, дві,
а інколи й більше
лав.
Розташовувалися
вони уздовж стін.
Основною
вважалася та, що
з'єднувала мисник із
покутем; потім –
застільна, що
простягалась уздовж
стола.
29. Скриню тримали в коморі, і
в хаті, неподалік столу. За
потреби на ній могли
відпочивати чи виконувати
якусь тимчасову роботу,
розміщувати домоткані
килими або ліжники тощо.
Але основне призначення
скрині – тримати в ній
переважно жіночі речі:
весільний одяг і, зокрема,
вінець, святкові рушники,
вишивки, обрядовий
серпанок, святкове
вбрання, "одяг на смерть"
та ін.
30. Колиска (гойдалка,
люля) була ще й
родинним символом,
виколихувала
майбутнє родоводу,
зберігала традиції,
материнську цінність і
батьківську гордість.
Допоки вигойдувалася
колиска, наш народ і
за найтяжчих часів
зберігав (і зберіг!)
пісню, мову, родовідні
традиції.
31. Традиційно колиску виготовляли лише з "чистих", тобто
благородних порід дерев (клена, калини, ясена, ліщини,
горіха та ін.)
32. Підвішували колиску до сволока або до стелі на спеціально
виготовленому гачку (крюкові). Вона мала знаходитися біля
ліжка. Якщо дитина прокидається, мати тут же
приколихувала немовля, а при потребі й пеленала.
33. ЛЯЛЬКА - МОТАНКА
Берегиня – мати всього живого,
первісне божество – захисник
людини, богиня родючості, природи
та добра. З часом берегиня стала
охоронницею дому, її скульптурки
ставили у хатах, зображені в
амулетах, носили на шиї.
34. ЛЯЛЬКА - МОТАНКА
має бути безлика, щоб не
завдати шкоди
конкретній людині.
Замість обличчя
накладають нитки або
клапті тканини хрестом.
Символічним є те, що
Ляльку - Мотанку не
шили голкою, а робили за
допомогою ниток,
стрічок, клаптиків
тканини шляхом
намотування.
35.
36. Хай ллється пісня у моєму краї,
Хай рушниками вкриється земля.
А світла радість всюди
процвітає,
І на добро усіх нас окриля.
Нехай живуть традиції чудові,
Що в Україні нашій збереглись.
І щирість та любов живе у мові,
І пісня ллється, як давно колись.