моніторинг

1. Довідка
про підсумки вивчення
стану викладання та рівня навчальних досягнень учнів
із зарубіжної літератури у 5-11-х класах
у 2018-2019 навчальному році
Згідно з річним планом роботи на 2018/2019 навчальний рік протягом ІІ
семестру у період квітень-травень 2019 р. адміністрацією закладу вивчено
питання стану викладання зарубіжної літератури, рівня навчальних досягнень
учнів 5-11-х класів.
Завданнями шкільного предмету «Зарубіжна література» є:
формування в учнів уявлення про зарубіжну літературу як мистецтво
слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури окремих
народів світу;
виховання поваги до духовних скарбів людства;
навчання школярів визначати національну своєрідність і
загальнолюдську значущість творів світової літератури;
розвиток усного і писемного мовлення школярів, а також їхнього
мислення;
формування в учнів потреби в читанні літературних творів;
відпрацювання навичок розрізнення явищ елітарної та масової
культури.
У новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої
освіти зазначені такі галузеві компетентності: комунікативна, літературна,
мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична,
проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча,
історична і здоров’язбережувальна.
Під час вивчення зарубіжної літератури, окрім вказаних вище,
формуються такі предметні компетенції:
емоційно-ціннісна (розкривається гуманістичний потенціал та
естетична цінність творів світової літератури, формується світогляд учнів, їх
національна свідомість, мораль та громадянська позиція),
літературознавча (вивчаються літературні твори у єдності змісту і
форми, учні набувають знання із основних літературознавчих понять,
застосовують їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів,
розглядають літературні твори, явища і факти у контексті літературного
процесу, виявляють специфіку літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку
світової літератури, розкривають жанрово-стильові особливості художніх
творів, знайомляться з основними принципами художнього перекладу),
загальнокультурна (під час уроків учні усвідомлюють твори художньої
літератури як важливу складову мистецтва, знайомляться з основними
цінностями світової художньої культури, розкривають особливості творів,
літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлюють
зв’язки літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями,
віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, на
уроках розширюється ерудиція учнів, виховується їх загальна культура, повага

2. до національних і світових традицій, толерантне ставлення до представників
різних культур, віросповідань, рас і національностей),
компаративна (порівнюють літературні твори, їх компоненти (теми,
мотиви, образи, поетичні засоби), явища і факти, що належать до різних
літератур, встановлюють зв’язки між українською та світовою літературами,
розглядають традиційні теми, сюжети, мотиви, образи у різних літературах,
зіставляють оригінальні твори і україномовні переклади).
Викладання предмету ведеться відповідно до нормативних документів:
1. «Методичних рекомендацій щодо вивчення зарубіжної літератури в
загальноосвітніх навчальних закладах»;
2. Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних
закладах І-ІІІ ступенів;
3. Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів.
Під час фронтальної перевірки вивчалися питання:
- науково – методичний рівень проведення уроків;
- виконання вимог до сучасного уроку, впровадження інноваційних
технологій навчання;
- формування знань, умінь та навичок у відповідності до вимог діючих
програм із зарубіжної літератури;
- дотримання критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;
- володіння вчителями інноваційними методами та формами навчання;
- стан ведення тематичного обліку знань;
- реалізація вчителями виховного потенціалу уроку;
- результативність навчання (на підставі тематичних контрольних робіт);
- забезпеченість учнів підручниками;
- робота з обдарованою молоддю
Методи перевірки:- співбесіда з учителями; - відвідування уроків; -
самоаналіз педагогів вивчення документації: класні журнали, календарні та
поурочні плани учителів, зошити (робочі і для контрольних робіт).
І. Програмове, навчально-методичне забезпечення
Навчально-методичне забезпечення складається з навчальних програм,
підручників, навчальних та методичних посібників. Вивчення стану ведення
класних журналів, календарно-тематичного планування, якості поурочних
планів показало, що педагоги у своїй діяльності раціонально і правильно
спланували вивчення програмового матеріалу, є система робіт із
розвитку зв’язного мовлення, виразного читання, педагоги знають і
дотримуються вимог інструктивно-методичних рекомендацій МОН України,
забезпечують виконання навчальних програм. Згідно з існуючими вимогами в
учнів є необхідна кількість робочих та контрольних зошитів. вчасно
перевірено учнівські зошити. Зміст письмових робіт та їх складність
відповідають вимогам чинної програми. Перевіряючи зошити, вчителі
приділяють увагу дотриманню єдиного орфографічного режиму, змістовності
виконаних учнями завдань, каліграфічним навичкам.
ІІ. Кадрове забезпечення викладання зарубіжної літератури
Зарубіжну літературу в 5-11 класах викладають 2 вчителі (слайд)

3. ІІІ. Забезпеченість підручниками зарубіжної літератури
Забезпеченість підручниками учнів 5-11 класів складає 100%.
ІV. Матеріально-технічна база предметного кабінету.
Учні 5-11-х класів вивчають предмет в основному у предметному
кабінеті Робота щодо обладнання кабінету проводиться відповідно до
Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів.
Навчально-методичне забезпечення складається з навчальних програм,
підручників, частково книг із текстами творів світової літературної класики,
навчальних та методичних посібників, роздавального матеріалу для
індивідуальної чи парної роботи, систематизованих матеріалів для
проведення контрольних робіт. Кабінет обладнаний комп’ютерною технікою.
V. Упровадження інноваційних технологій, виконання вимог до сучасного
уроку.
Аналіз відвіданих уроків свідчить, що вчителі володіють сучасною
методикою навчання, розвивають інтелект, літературний та
загальнокультурний кругозір, виховують духовність, гуманізм, формують
читацькі смаки з урахуванням вікових особливостей, розвивають творче
мислення, спонукають до висловлювання та відстоювання особистої
думки, здійснюють компетентнісний підхід на уроках. Кожний учитель має
власні підходи до реалізації освітніх завдань.
Булавинець Євгенія Василівна. Проводить уроки на високому і
достатньому науково-методичному рівнях. Педагог дотримується вимог
програми із зарубіжної літератури , зміст програмового матеріалу розкриває
повно, доступно, чітко виділяє та пояснює основні поняття. Уроки літератури
змістово насичені, цікаві. Педагог записує план кожного уроку на дошці, що
дозволяє учням системно сприймати і запам’ятовувати матеріал. Підбираючи
форми і методи роботи з дітьми на уроках, вона враховує вікові особливості
учнів. Особливу увагу звертає на роботу безпосередньо з художніми творами,
що дає можливість учням сприймати літературу як мистецтво слова,
оволодівати навичками самостійного аналізу й оцінки художніх творів.
Працює над розвитком логічного мислення учнів. Учитель щорічно готує
учнів до участі у предметній олімпіаді, яка проходить у формі мистецького
фестивалю. Використовує сучасні інформаційно-комунікаційні технології,
метод «Кола Вена», проводить літературні вікторини, міні-конкурси читців,
захист малюнків. Постійно працює над підвищенням фахового рівня через
самоосвіту та співпрацю із колегами.
Проте потребує удосконалення робота з використання інтерактивних
методів.
Результати навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури у 2018-
2019 н. р. (Слайд 3) Якість навчання її учнів складає 87%, початковий рівень
— відсутній.
Полулях Галина Іванівна. Має належну науково – теоретичну
підготовку, розвиває в учнів соціальні, полікультурні, ділові, комунікативні,
інформаційні, самоорганізаційні компетентності. Ці завдання вона розв’язує,
починаючи кожен урок з повідомлення орієнтованих на конкретний результат
цілей; створення на уроках позитивного настрою, відповідної мотивації,
ситуації взаємопідтримки. Уроки проводить в основному за традиційною

4. системою і класичною структурою. Віддає перевагу діалогічній формі
спілкування, індивідуальній та колективній формам роботи. Педагог
повідомляє запитання та завдання, за якими перевірятиметься рівень знань,
умінь та навичок з даної теми. В основі її роботи лежить активізація
пізнавальної діяльності, формування в учнів інтересу до отримання знань,
практична спрямованість навчальної діяльності, розуміння учнями суспільних
процесів через детальний аналіз поведінки героїв. Навчальний матеріал подає
у тісному зв’язку з набутим досвідом, уміло поєднує процес навчання з
вихованням учнів. Рівень використання інноваційних педагогічних
технологій — невисокий.
Проаналізовано результати навчальних досягнень учнів із зарубіжної
літератури у 2018-2019 н. р. (Слайд 4) Якість навчання її учнів складає 60%,
початковий рівень – 16 %.
VІІ. Результати контрольних робіт із зарубіжної літератури за
завданнями адміністрації. (Слайд 5,6)
Проте вчителям слід більше уваги звертати на охайність виконання
робіт учнями у робочих зошитах та їх зовнішній вигляд. Спостерігаються
випадки, коли вчителі допускають методичні помилки при викладанні, не
завжди раціонально поєднують методи фронтальних, групових та
індивідуальних форм роботи, почасти переважає репродуктивна модель
навчання. Потребує удосконалення формування мовленнєвої функції учнів.

5. АНАЛІТИЧНИЙ ЕТАП МОНІТОРИНГУ
ВИСНОВКИ
Аналіз зібраної навчально-методичної інформації свідчить, що вчителі
володіють сучасною методикою навчання, розвивають інтелект, літературний
та загальнокультурний кругозір, виховують духовність, гуманізм, формують
читацькі смаки з урахуванням вікових особливостей, розвивають творче
мислення, спонукають до висловлювання та відстоювання особистої думки,
здійснюють компетентнісний та діяльнісний підходи на уроках. Кожний
учитель має власні підходи до реалізації освітніх завдань.
Проаналізовано результати навчальних досягнень учнів із зарубіжної
літератури 2 груп, які свідчать про необхідність удосконалення системи
освітніх літературних компетенцій.
Досліджувана група №1:
Якість навчання учнів складає 87%, початковий рівень — відсутній.
Досліджувана група №2:
Якість навчання учнів складає 60%, початковий рівень – 16 %.

6. АНАЛІТИЧНИЙ ЕТАП МОНІТОРИНГУ
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Удосконалення рівня знань
із зарубіжної літератури
Зарубіжну літературу потрібно викладати як мистецтво слова, як книгу
життя, естетичні зв’язки з різними мовами і культурами, національними
літературами, філософією, психологією, історією, зі світом мистецтва.
Принципи активізації
пізнавальної діяльності учнів 5-11 класів
1. Принцип мотивації (шляхом емоційного впливу або використовуючи
психологічні прийоми).
2. Принцип проблемності (нові знання створюються внаслідок власної
активної пізнавальної діяльності).
3. Принцип взаємонавчання (метод «Акваріум», «Ажурна пилка»).
4. Принцип дослідження (творчий, пошуковий характер, включає елементи
аналізу та узагальнення).
5. Принцип індивідуалізації (врахуванням індивідуальних особливостей і
можливостей).
6. Принцип самонавчання (самостійна робота може бути індивідуальною,
парною, груповою, колективною, але її ефективність підвищується, якщо
вона передбачає процес взаємодопомоги та взаємонавчання. До форм і
методів організації самостійної роботи належать випереджальні завдання
пошукового характеру, завдання узагальнюючого характеру (складання
схем, таблиць, опорних конспектів), завдання творчого характеру,
проблемні запитання та завдання.
7. Принцип інноваційної технічності (ІКТ).