Пухлини. Лекція друга - загальні відомості про пухлиниmicrosvit
План лекції:
1. Будова пухлини та її атипія.
2. Основні властивості пухлинного росту та його клінічні форми.
3. Класифікація пухлин
4. Номенклатура пухлин та термінологія
Пухлини. Лекція друга - загальні відомості про пухлиниmicrosvit
План лекції:
1. Будова пухлини та її атипія.
2. Основні властивості пухлинного росту та його клінічні форми.
3. Класифікація пухлин
4. Номенклатура пухлин та термінологія
Професор Щадрін О.Г.
Керівник відділення проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку (Інститут ПАГ НАМН України, Київ)
Головний позаштатний дитячий гастроентеролог МОЗ України
Основний: Хронічне обструктивне захворювання легень, емфізематозний тип,
група С, важкий перебіг, стадія загострення
Ускладнення основного: Легенева недостатність III ступеня. Хронічна серцева
недостатність I ступеня.
Супутній: Емфізема легень
На основі скарг (задишка в спокої, яка посилюється при незначному фізичному
навантаженні, постійний продуктивний кашель з виділення слизово-гнійного
мокротиння), даних анамнезу (стаж куріння 35 років), даних фізикального
обстеження (ціаноз, емфізематозна форма грудної клітки, розширення меж
легень, коробковий звук при перкусії, послаблене везикулярне дихання , сухі
хрипи при аускультації, збільшення частоти дихання, епігастральна пульсація,
незначне розширення, набухання яремних вен, акроціаноз, підвищення АТ), а
також даних додаткових методів дослідження (на рентгенограмі: низьке
розташування купола діафрагми, збільшення ретростернального простору (в
бічній проекції), збільшення передньо-заднього розміру грудної порожнини
(бочкоподібна грудна клітка), пр
І.С. Лембрик
Д.м.н. професор кафедри педіатрії
ДВНЗ “ІФНМУ”
Член Європейського та Українського клубу панкреатологів
В.В. Ходан, асистент кафедри педіатрії
Зав. кафедрой педиатрии 1 и медицинской генетики, доктор медицинских наук , профессор
А. Е. Абатуров
Ассистент кафедры педиатрии 1 и медицинской генетики А.А. Никулина
Днепропетровская медицинская академия
д.м.н., профессор Белоусова О.Ю.
заведующая кафедры педиатрической гастроэнтерологии и нутрициологии ХМАПО
Председатель Харьковской областной ассоциации детских гастроэнтерологов и нутрициологов
Воспалительные заболевания кишечника (ВЗК) – это группа идиопатических хронических воспалительных состояний в кишечнике.
Две главные составляющие, определяемые этим термином, - это болезнь Крона (БК) и язвенный колит (ЯК), которые могут иметь как общие, так и четкие клинические патологические признаки.
ШАДРІН О.Г.
д. мед. н., професор,
керівник відділення проблем харчування та соматичних
захворюваннь дітей раннього віку ДУ ІПАГ НАМН України
Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України
за спеціальністю
«Дитяча гастроентерологія»
Київ 2015
Д.м.н., профессор Годованец Ю.Д.
к.м.н. Годованец А.С., Курик Е.В., Дроник Т.А.
Буковинский государственный медицинский университет, кафедра педиатрии, неонатологии и перинатальной медицины
(г. Черновцы, Украина)
Доповідач: Лукашук В.Д., Кафедра педіатрії №5 НМУ
Відділ дитячої ендокринної патології: завідувач – д.м.н., професор
Большова Олена Василівна;
к.м.н., н.с. Лукашук Ірина Вікторівна
2. Гіпербілірубінемії
Синдром, при якому збільшується рівень
білірубіну в крові внаслідок надмірної
продукції непрямого білірубіну, порушення
захвату, транспорту і коньюгації непрямого
білірубіну та порушення екскреції прямого
білірубіну
3. Обмін білірубіну та його порушення
Ретикуло-ендотеліальна система:
Гемоглобін крові непрямий білірубін
непрямий білірубін+альбуміни
Печінка:
непрямий білірубін+глюкуронова кислота= прямий
білірубін
Жовчні протоки
Кишечник:
Стеркобіліноген стеркобілін
Нирки:
Уробіліноген уробілін
Підвищений гемоліз
еритроцитів
Дефіцит УДФ-
глюкуронілтрансферази
Екскреції: неспроможність АТФ-
залежної транспортної системи
канальців гепатоцитів
Захват білірубіну:
недостатність
білітранслокази гепатоцита
Транспорт білірубіну:
дефіцит фермента глутатіон-
S-трансферази
4. Непряма гіпербілірубінемія,
викликана порушенням в системі
крові (гемоліз еритроцитів)
Клінічні симптоми: слабкість,блідість
або лимоно-жовтий відтінок шкіри
збільшена селезінка, печінка не збільшена
Лабораторні критерії: підвищений рівень
непрямого і нормальний рівень прямого білірубіну;
знижений гемоглобін крові, ретікулоцитоз,
уробілін в сечі підвищений
Захворювання: вроджені і набуті гемолітичні анемії,
автоімунні анемії
5. Непряма гіпербілірубінемія, викликана
захворюванням печінки (захват і транспорт
білірубіну)
Клінічні симптоми: слабкість, субіктеричність
склер, печінка при пальпації збільшена, мʼяка,
безболісна,
Лабораторні критерії: підвищений рівень
непрямого і нормальний рівень прямого
білірубіну, можливо підвищені показники цитолізу
гепатоцитів
Захворювання: токсичні та медикаментозні гепатити:
антигельмінтні препарати, цефтріаксон, цефазолін,
левоміцетин, НПЗП, протитуберкульозні препарати
токсичні отрути: сполуки свинцю, мишʼяку, мідний
купорос, отруєння грибами.
6. Непряма гіпербілірубінемія,
викликана захворюванням печінки
(порушення коньюгації білірубіну в печінці)
Клінічні симптоми: слабкість,субіктеричність склер,
жовтушність долонь і підошв, носогубного
трикутника, важкість в правому підреберʼї, нудота,
закрепи або діарея, печінка при пальпації
збільшена, мʼяка, безболісна
Лабораторні критерії: підвищений рівень непрямого
і нормальний рівень прямого білірубіну, підвищений
рівень гемоглобіну крові
Захворювання: Синдром Жильбера, синдром Люсі-
Дрісколл, синдром Кріглера-Найяра
7. Пряма гіпербілірубінемія, викликана
захворюванням печінки
(порушення екскреції прямого білірубіна)
Клінічні симптоми: слабкість,блідість, часткове
або повне знебарвлення калу
Лабораторні критерії: підвищений рівень
прямого і нормальний або дещо підвищений
рівень непрямого білірубіну, підвищений рівень
лужної фосфатази, АЛТ, АСТ,тимолова проба
позитивна, уробіліноген в сечі підвищений
Захворювання: синдром Дабіна-Джонсона, синдром
Ротора, гострі та хронічні вірусні гепатити,
автоімунні гепатити, внутрішньопечінковий холестаз
8. Функціональні гіпербілірубінемії
(пігментний гепатоз)
спадкові захворювання, повʼязані з порушенням
коньюгації непрямого білірубіну, екскреції
прямого білірубіну і проявляються хронічною
або інтермітуючою жовтухою без змін структури
і функції печінки
До пігментних гепатозів відносять:
синдром Кріглера-Найара 1-го і 2-го типу
синдром Жильбера
синдром Дабіна-Джонсона
синдром Ротора
синдром Люсі — Дрісколл
9. Диференціальні ознаки
синдрома Жильбера
перші ознаки захворювання в
підлітковому віці
співвідношення хлопчики і
дівчатка 10:1
не різко виражена, інтермітуюча
жовтушність склер і шкірних
покривів
слабкість
важкість в правому підреберʼї,
печінка при пальпації у більшості
дітей не збільшена
відсутня спленомегалія
підвищений рівень непрямого
білірубіну в 2-3 рази
підвищений рівень гемоглобіну
(вище 160 г/л) і зменшення ШОЕ
уробілін і стеркобілін в межах
норми
Накопичення пігменту перибіліарно в
гепатоцитах. [Подымова С.Д.,1998 г.]
10. Диференціальні ознаки
синдрома Дабіна-Джонсона і Ротора
жовтушність склер і шкірних
покривів постійна і
супроводжується незначним
свербіжем шкіри
печінка при пальпації
збільшена на 1-2 см
більш виражені диспепсичні
симптоми
постійно порушене
самопочуття
підвищений рівень прямого
білірубіну і дещо підвищений
рівень непрямого білірубіну
уробілін в сечі
Синдром Дабіна-Джонсона
Накопичення пігменту в центрі печінкової
частки. [Подымова С.Д.,1998 г.]
11. Етіологічні та розрішуючі фактори
пігментних гепатозів
Етіологічні фактори:
Генетично обумовлені – аутосомно-домінантний тип
спадковості
Розрішуючі фактори:
Фізичне та емоційне навантаження
Знижена калорійність харчування відповідно віку
дитини
Прийом ліків: анаболічні стероїди, глюкокортикоїди,
ріфампіцин, левоміцетин, стрептоміцин, аспірин,
ампіциллін, парацетамол, антигельмінтні препарати
Респіраторна інфекція
Оперативне втручання
Прийом алкогольних напоїв
12. Діагностика пігментних гепатозів
анамнез захворювання: коли зʼявилася жовтушність шкіри
і склер, з чим повязує їх виникнення, колір сечі,
випорожнень
анамнез життя: перенесені захворювання, операції,
прийом ліків
сімейний анамнез: чи є гіпербілірубінемія у родичів
огляд шкірних покривів, склер, пальпація живота
загальний аналіз крові
загальний аналіз сечі
біохімія крові
обстеження на маркери вірусного гепатиту
УЗД органів черевної порожнини, компьютерна
томографія органів черевної порожнини
проба с голодуванням протягом 48 годин (добовий
каллораж – 400 ккал). При збільшенні рівня білірубіна
через 2 доби на 50-100% проба є позитивною
проба з фенобарбіталом по 3 мг/кг протягом 5 діб
приводить до зниження рівня білірубіну в крові.
13. Молекулярна діагностика: аналіз ДНК
гена УДФГТ
несвоєчасна діагностика гіпербілірубінемії
призводить до чисельних обстежень,
прийому різних препаратів, які не показані
пацієнту
доведений діагноз дозволить правильно
вирішити питання щодо експертизи
працевлаштування, служби в армії
правильний діагноз важливий для
усунення тривоги хворого і його родичів
щодо стану свого здоровʼя
14. Гіпербілірубінемія у підлітків (власні спостереження)
затяжна жовтяниця і непряма
гіпербілірубінемія на першому
місяці життя
конфлікт по АВО системі матері і
дитини
обтяжена спадковість по ЖКХ
не виражена субіктеричність
склер
у більшості пацієнтів було
діагностовано дисфункцію
сфінктера Одді (спазм), ознаки
холестазу і дискринії
зменшення рівня непрямого
білірубіну після парентеральної
дезінтоксікаційної терапії
15. Більше профілактика, а не лікування
Заборонена робота з значними фізичними і психічними
навантаженнями
Різко обмежений прийом ліків, інсоляція
Виключення алкогольних напоїв
Дотримання режиму харчування з обмеженням жирних
сортів мʼяса та консервів
Вітамінотерапія (вітаміни групи В) парентерально курсом
3 тижні 1-2 рази на рік
Не показано санаторно-курортне лікування, теплові
процедури на праве підребер´є
При синдромі Жильбера - препарати, які збільшують
активність УДФ-глюкуронілтрансферази – фенобарбітал і
зіксорин
При синдромі Дабіна-Джонсона і Ротора – лікування не
розроблено
Лікування супутньої патології біліарної системи