Гангрена легень

1. гангрена легень

2. Гангрена легень
 Гангрена легені - це гнійно-гнильний розпад
некротизованої долі або всієї легені, не
відокремлений від навколишньої тканини
обмежувальною капсулою і має схильність до
прогресування, що зазвичай обумовлює вкрай
тяжкий загальний стан хворого.
 Гангренозний абсцес – менш великий і
схильний до обмеження, ніж при гангрені
процес омертвіння легеневої тканини.

3. Збудники
Гострі абсцеси та гангрена легень найчастіше
викликаються:
Стафілококом - гемолітичний та золотистий
стафілокок
Грамнегативною мікробною флорою - Klebsiella,
E.Coli, Proteus, Pseudomonas aerugenosa, Legionella
pneumonia.
Неклостридіальними формами анаеробної інфекції –
Peptostreptococcus, Bacteroids melaningenicus, Bac.
Fragilis, Fusobacterium nuсleatum and necrophorum;
Найпростіші Paragonimus westermani, Entamoeba
histolytica, мікобактерія туберкульозу.

4. Патогенез
Шляхи проникнення інфекції
Бронхогенний (аспіраційний, постпневмонічний та
обтураційний)
Гематогенно-емболічний
Травматичний
Інші, пов'язані з переходом нагноєння з інших органів
та тканин (емпієма плеври, абсцес печінки)
Чинники формування гнійного розплавлення:
1. Гострий інфекційний запальний процес у легеневій
паренхімі;
2. Порушення кровопостачання та некроз легеневої
тканини;
3. Порушення прохідності бронхів у зоні запалення та
некрозу.

5. Фактори ризику
 Алкоголізм
 Передозування наркотиків
 Загальна анестезія при хірургічних втручаннях
 Тривале блювання
 ГПМК, міастенія, БАС з ураженням бульбарних центрів
 Епілепсія
 Новоутворення у легенях
 Сторонні тіла в дихальних шляхах
 ГЕРХ
 Цукровий діабет
 Гострі легеневі нагноєння частіше виникають переважно у
чоловіків віком 20-50 років, які хворіють у 3-5 рази частіше, ніж у
загальній популяції, що пояснюється зловживанням алкоголем,
курінням, більшою схильністю до переохолодження, а також
професійним шкідливістю.
 У 60% уражається праве легеня, у 34% - ліве та у 6% ураження
виявляється двостороннім.

6. Клініка гангрени легень
 Провідні синдроми:
 1.Гнилістна інтоксикації
 2.Гостра дихальна недостатність

7.  1. Гектична лихоманка, озноби, пітливість
 2. Кашель зі смердючим гнилістним мокротинням
 3. Болі у грудній клітці
 4. Притуплення перкуторного звуку з ділянками
 тимпаніта через вогнища розпаду. вологі хрипи
 5. Симптом Крюкова-Зауербруха – болючість
міжреберних проміжків над зоною ураження
 6. Симптом Кісслінга – при натисканні стетоскопом
з'являється кашель

8. Лабораторні Дані
 1. ЗАК - лейкоцитоз, зрушення вліво до
юних, метамієлоцитів, анемія
 2. Бх.крові– гіпопротеїнемія
 3. Аналіз мокротиння – секвестри
легеневої тканини (пробки Дітріха), кров
 4. ДВЗ-синдром

10. Бронхография

11. Компьютерная томограмма

12. Дослідження мокроти
 При відстоюванні в посудині мокрота
розділяється на три шари. На дні накопичується
густо детрит, над ним - шар каламутної рідини
(гній) і на поверхні розташовується пінистий слиз.
У харкотинні можна бачити дрібні легеневі
секвестри, а при мікроскопічному дослідженні
виявляються у Великій кількості лейкоцити,
еластичні волокна, холестерин, жирні кислотита
різноманітна мікрофлора.

13. Дослідження функції зовнішнього
дихання
 У хворих
виявляються
змішані чи
рестриктивні
порушення
вентиляції
 Кровохаркання –
протипоказання
для проведення
дослідження

14. Ускладнення
1.Інфекційно-токсичний шок (гостра
судинна, дихальна, серцева, ниркова
недостатність, ДВЗ-синдром)
2. Гострий респіраторний дистрес-синдром
(шокова легеня, некардіогенний набряк
легень)
3. Піопневмоторакс та емпієма плеври
4. Легенева кровотеча
5. Сепсис із септикопіємією
6.Бронхогенне поширення інфекції на
протилежний бік

15. ЛІКУВАННЯ

16. Принципи Лікування
 Дієта з енергетичною цінністю до 3000 к/кал на добу, з підвищеним
вмістом білків до (110 – 120 г/добу). Збільшення продуктів багатих на
вітаміни. Обмеження кухонної солі до 6 -8 г на добу. Рясне пиття.
Медикаментозна терапія
 Антибіотикотерапія
 Інфузійна терапія
 Симптоматична (знеболювальне, жарознижувальні, відхаркувальні
засоби)
 Трансбронхіальний дренаж при бронхоскопії
 Надшкірна пункція абсцесу під контролем УЗД
 Інгаляції антисептиків, протеолітичних ферментів, бронхолітиків
 Ендотрахеальне введення антисептичних препаратів та ферментів
 Хірургічне лікування
 Фізіолікування (вібраційний масаж, постуральний дренаж)

17. Антибіотикотерапія
Вибір препарату здійснюється за результатами
бактеріологічного дослідження мокротиння.
Емпіричний вибір антибіотика при абсцесі та гангрені
грунтується на знанні найчастіших збудників хвороби
(анаероби Bacteroides, Peptostreptococcus та ін., нерідко у
поєднанні з ентеробактеріями або Staphylococcus aureus).
Препаратами вибору вважають: амоксицилін+клавуланову
кислоту, ампіцилін+сульбактам, тикарцилін+клавуланову
кислоту, цефоперазон+сульбактам.
До альтернативних лікарських засобів відносять лінкозаміди
у поєднанні з аміноглікозидами або цефалоспоринами III-
IV поколінь, фторхінолони у поєднанні з метронідазолом
та монотерапію карбапенемами.

18. Інфузійна терапія
 -парентеральне харчування (розчини
 амінокислот, кров, плазма
 -Дезінтоксикаційна терапія
(низкомолекулярні кристалоїди,
реополіглюкін, гемодез і т.д.)
 -гемодинамічна терапія (поліглюкін,
реополіглюкін, низькомолекулярні
кристалоїди і т.д.)

19. Хірургічне лікування
Застосовуються методи
"малої" хірургії - дренування гнійної порожнини з використанням
одного або декількох дренажів (залежно від величини
порожнини) та введенням через дренажі антибіотиків, інших
антисептиків.
Торакальна «велика» хірургія – при неможливості виключити рак
легені, розмір абсцесу більше 6 см, розвиток гангрени:
- Лобектомія; - Білобектомія; - Пульмонектомія –
Плевропульмонектомія -Плевректомія
Залежно від поширеності процесу.
У разі виникнення кровотечі :
-Бронхообтурація дренуючого бронху
-Емболізацію бронхіальних артерій
-Резекцію легені
-Емболізація бронхіальних артерій

20. Прогноз
При гангрені легені смерність 30-40%

21. Профілактика
 Профілактика гострих легеневих нагноєнь
пов'язана з проведенням широких заходів щодо
боротьби з грипом, гострими респіраторними
захворюваннями, алкоголізмом, поліпшенням
умов праці та життя, дотриманням правил
особистої гігієни, ранньою госпіталізацією
хворих на пневмонію.