історія родини Пастернаків в Зіболках.

2. Назва проекту: ЗІБОЛКИ – РІДНЕ
СЕЛО СІМ’Ї ПАСТЕРНАКІВ.
Автор проекту: Скрипка М. С. вчитель
історії та правознавства Жовківської
ЗОШ №2 та гурток “Краєзнавець”.
Мета проекту: Зібрати та
систематизувати матеріал про родину
Пастернаків, знайти їхні сімейні
фотографії та визначити роль села
Зіболки у формуванні світоглядної
позиції членів сім’ї Пастернаків.

3. Завдання проекту:
1. Зібрати інформаційний матеріал про
родину Пастернаків із села Зіболки.
2. Знайти сімейні фотографії та інші
матеріали, що висвітлюють дане
питання.
3. Простежити життєвий шлях членів
сім’ї Пастернаків, пов’язаний із рідним
селом.
4. З’ясувати роль села у формуванні
світогляду та наукових прагнень
Пастернаків.

4. РОДИНА ПАСТЕРНАКІВ
ПОХОДИТЬ З
НЕВЕЛИЧКОГО ПРИСІЛКА
ВЕРИН СЕЛА ЗІБОЛКИ.
ГЕНЕАЛОГІЧНУ ЛІНІЮ З
ПЕВНІСТЮ МОЖНА
ВИВОДИТИ ВІД ДІДА
ІВАНА- ЗАМОЖНОГО
СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРЯ,
ЩО УСПАДКУВАВ
БЛИЗЬКО 100 МОРГІВ
ПОЛЯ.
БАТЬКІВЩИНА
РОДИНИ
ПАСТЕРНАКІВ.
СУЧАСНИЙ ВИГЛЯД СЕЛА ЗІБОЛКИ

5. З РОДИННИХ ПЕРЕКАЗІВ
ВІДОМО, ЩО ДІД ІВАН З
ПОЧАТКОМ ХІХст.
ОДРУЖИВСЯ НА МІСЦЕВІЙ
ПОЛЯЧЦІ ЛІСОВСЬКІЙ. 1881р.
У СПІЛЦІ З РОДИЧЕМ
МАТВІЄМ ЛІСОВСЬКИМ ІВАН
ПАСТЕРНАК ВЛАСНИМ
КОШТОМ СПОРУДИВ
ДЕРЕВ’ЯНУ КАПЛИЦЮ СВ.
МИКОЛАЯ І ПОЖЕРТВУВАВ
ДЛЯ ПОТРЕБ 2 НЕВЕЛИКІ
ДЗВОНИ.
СКЛАВ НА УТРИМАННЯ
ЛІТУРГІЧНОЇ КАПЛИЦІ СУМУ В
100 ГУЛЬДЕНІВ І ПРИЗНАЧИВ
ДЛЯ МІСЦЕВОГО ПАРОХА В
ЗІБОЛКАХ ОДИН МОРГ
ОРНОГО ПОЛЯ, ЩОБ 2 РАЗИ
НА РІК ПРОВОДИЛАСЯ
ЛІТУРГІЙНА СЛУЖБА.

6. В ГАЗЕТІ “СЛОВО” ЗА 1881 р.
ПРЕДСТАВЛЕНО ЗАГАЛЬНУ АТМОСФЕРУ
СІМ’Ї ПАСТЕРНАКІВ – “БЛАГОЧЕСТИВЕ І
ПАТРІАРХАЛЬНЕ ЖИТТЯ”, ЧИТАЛИ
КНИЖКИ,ГАЗЕТИ, ДОТРИМУВАЛИСЯ
ТРАДИЦІЙ І СХІДНОГО ОБРЯДУ
НА
СТОРІНКАХ
ЧАСОПИСІВ.
В ГАЗЕТІ “ДІЛО” ЗА 1886 №2 ЗАПИСАНО, ЩО ІВАН
ПАСТЕРНАК СТАВ ДЕПУТАТОМ ЖОВКІВСЬКОЇ ПОВІТОВОЇ
РАДИ ВІД СІЛЬСЬКОЇ ВИБОРЧОЇ КУРІЇ РАЗОМ З ІНШИМИ 12
РУСИНАМИ.

7.  У ПОДРУЖЖЯ ІВАНА ТА
ЄВДОКІЇ, ЩО ПОХОДИЛА З
РОДИНИ ЧУЧВАР,
НАРОДИЛОСЯ 6 ДІТЕЙ: ДВОЄ
СИНІВ ТА ЧОТИРИ ДОЧКИ.
СТАРШИЙ СИН ПЕТРО
ЗАЛИШИВСЯ ПРИ
ГОСПОДАРСТВІ, МОЛОДШОГО
ІВАНА(БАТЬКА
МАЙБУТНЬОГО АРХЕОЛОГА)
ВІДДАЛИ НА НАВЧАННЯ ДО
НАРОДНОЇ ШКОЛИ У ЖОВКВІ,
ЗГОДОМ ДО ЛЬВІВСЬКОЇ
АКАДЕМІЧНОЇ ГІМНАЗІЇ.
ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЧНА
ГІМНАЗІЯ(1784) СЬОГОДНІ
Академічна гімназія
– то історичний пам’ятник Львова,
і бути її учнем чи вихованцем – це
висока історична відзнака
Йосип Сліпий
На світлині Іван Пастернак
(в центрі) під час навчання в гімназії.

8.  1885р. І.ПАСТЕРНАК
ВСТУПИВ ДО ЛЬВІВСЬКОЇ
ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ І
ПАРАЛЕЛЬНО НАВЧАВСЯ
НА ТЕОЛОГІЧНОМУ
ВІДДІЛІ ЛЬВІВСЬКОГО
УНІВЕРСИТЕТУ.
 ФІЛОЛОГІЧНІ
ВПОДОБАННЯ ДАЮТЬ
ПОШТОВХ ДО
ЛІТЕРАТУРНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ, СПІВПРАЦЯ
З ВИДАВНИЦТВОМ
“БІБЛІОТЕКА ДЛЯ
РУСКОЙ МОЛОДЕЖИ” У
КОЛОМИЇ(1893)
 ВІН ПЕРЕКЛАДАЄ
ПОВІСТЬ Ф.ГОФМАНА
“ЛЮНКО” У 1894р. І ТАК
ПІДПИСАВ “ПЕРЕВІВ НА
РУСКУ ИВАН З ВЕРЕНЪ”

9.  ВІН ОДРУЖИВСЯ З
ДОНЬКОЮ ПАРОХА
СЕЛА ТРОСТЯНЕЦЬ
ЯВОРІВСЬКОГО
ПОВІТУ ОЛЬГОЮ
МАЦЮРАК.
 1891р. ОТРИМАВ
ПРИЗНАЧЕННЯ НА
ПОСАДУ ПОМІЧНИКА
ПАРОХА В МІСТЕЧКУ
ХИРІВ.
 1894 р. ОДИН ІЗ
ЗАСНОВНИКІВ
ТОВАРИСТВА “ВЛАСНА
ПОМІЧ”
Місто ХИРІВ
Збережена фотографія з
підписом І.Пастернака.

10. ЦЕРКОВНА КНИГА ІВАНА
ПАСТЕРНАКА, ВИДАНА У 1892 році
ПІД ЧАС РОБОТИ ПОМІЧНИКОМ
ПАРОХА Ю.ГЛАДИЛОВИЧА В
ХИРОВІ(1891-1895 рр.)
УРИВОК З КНИГИ

11. 1895 р. ІВАН ПАСТЕРНАК
ОТРИМАВ МОЖЛИВІСТЬ
НАБЛИЗИТИСЬ ДО РІДНОГО
СЕЛА ЗІБОЛКИ. ВІН ОТРИМАВ В
ПРОПОЗИЦІЮ МІСЦЕ ПАРОХА У
СЕЛІ СУЛИМІВ, АЛЕ
ВІДМОВИВСЯ. З 1896 р. ПАРОХ В
с.ВАЦОВИЧІ(біля ДРОГОБИЧА)
ЦЬОГО Ж РОКУ У ХИРОВІ
НАРОДИВСЯ ВОЛОДИМИР
ПАСТЕРНАК. ВІН ЗАКІНЧИВ
ПЕРЕМИШЛЬСЬКУ ГІМНАЗІЮ.
1912р. НАВЧАВСЯ У ЛЬВІВСЬКІЙ
ПОЛІТЕХНІЦІ. У РОКИ ВІЙНИ
ПОТРАПИВ ДО ОФІЦЕРСЬКОЇ
ШКОЛИ РЕЗЕРВУ В ЕГЕРНДОРФІ
ПОБЛИЗУ м.ШТЕРНБЕРГ У
МОРАВІЇ, ДЕ ПОМЕР 4 березня
1916р. ВНАСЛІДОК ЗАПАЛЕННЯ
ЛЕГЕНІВ.
(ДІЛО 1916р.) Могила В.Пастернака
ЕГЕРНДОРФ(Чехія)
СУЛИМІВ
Запис І.Пастернака
на власній книзі
“Апостоли і
Євангелія,1892р.”

12.  2 СІЧНЯ 1892
року з’явився
первісток, якого
наступного дня
охрестили в
місцевій церкві
Різдва Пресвятої
Богородиці і надали
ім’я ЯРОСЛАВ.
 Хрещеними стали
Й. Долошицький
парох міста
Щирець та
власниця маєтку у
Тростянці Доміна
Розалія
Шимановська.
Ярослав Пастернак
Фото 30-х років

13. Залікова книжка
студента Я. Пастернака
Львівської
Богословської академії
з підписом професора
археології М.Клюби.
Львівська Богословська
академія

14. Ярослав Пастернак із селянами у Крилосі
(біля Галича)

15. У Варшаві 1933 р. У Коломиї 1938 р.

17. ЕТНОГРАФІЧНА ЗАМІТКА
Я.ПАСТЕРНАКА,ОПУБЛІКОВАНА
1929 р. У НІЙ АВТОР ОПИСАВ
ЦІКАВІ ЗВИЧАЇ ЗІБОЛОК,
ПОГОДНІ ПРИКМЕТИ ТА
ВІРУВАННЯ.
СВІТЛИНА ВЕСІЛЬНОГО ЗВИЧАЮ
1934р., ОПУБЛІКОВАНА В
ЗАМІТЦІ “ХРИСТИНИ ТА ВЕСІЛЛЯ
В ЗІБОЛКАХ” ЖУРНАЛ “ЖИТТЯ І
ЗНАННЯ” Ч.12 1937р.

18. Студенти Львівської
Богословської академії
із Я. Пастернаком у
с.Глинсько. 1914р
Мандри перлиною
Розточчя – Гараєм
1914р.

19. У березні 1914 р.
Ярослав
Пастернак провів
перші власні
антропологічні
обміри 250
рекрутів м.
Жовкви.
Зокрема, у
Зіболках 19
рекрутів.
Свої дані
опублікував
Етнографічному
збірнику 1919р. у
статті
“Антропометричні
досліди над
українським
населенням
полудневої
Жовківщини”.
Я.Пастернак зробив
висновок, що пересічний
зріст юнаків 165,41 см;
а темне волосся мають
93% хлопців. У Зіболках
середній зріст – 168,5
см.
Фрагменти з статті
“Антропометричні
досліди над українським
населенням полудневої
Жовківщини” 1919р.
Перша стаття Пастернака
про старожитності
Крехівського монастиря.
1913р.

20.  ОЙ ПОХИЛИВСЯ ДУБ
ДУБОЙКОВІ
 Приспів:
 Діброва, дуб зеленейкий
Й а зеленейкий, діброва!
 — Ци ся позволиш, тату,
женити,
Ци ся женити, ци на війну
йти?
— Женися, сину, на війну не
йди.
Я ти запишу всьо
подвіренько,
Всьо подвіренько, всьо
поділенько.
 Походження та примітки
 Записав Я. Пастернак 1912
рік у селі Зіболки, Галичина.
 Колядки і щедрівки
«Етнографічний збірник», т.
XXXVI, Львів, 1914, стор. 118.
Етнографічна робота
Я. Пастернака у Зіболках.

21. 11 СЕРПНЯ
1913р. З
НАПЛЕЧНИКОМ
НА СПИНІ,
ДЕРЕВ’ЯНИМ
ФОТОАПАРАТОМ
НА РЕМІНЦІ
ВІДПРАВИВСЯ У
ПЕРШУ
МАНДРІВКУ ПО
ГАЛИЦЬКИХ
СЕЛАХ У
ПОШУКАХ
СТАПОВИНИ.(НА
ГІРЦІ, КУНИН,
МАГЕРІВ,КРЕХІВ,
ПОТЕЛИЧ і інші.)

22. ЯРОСЛАВ ПАСТЕРНАК
РОЗПОЧИНАЄ РОБОТУ НАД
ЗБОРОМ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО
МАТЕРІАЛУ ЩОДО ІСТОРІЇ ТА
ФУНКЦІОНУВАННЯ
ЦЕРКОВНОЇ ПАРОХІЇ ТА
ГРОМАДИ У СЕЛІ.
На світлині(внизу) за свідченнями
місцевих мешканців, можливо ще
недобудована церква(позаду), на
передньому фоні церковна
дзвіниця, яка не збереглася до
наших днів.

23. У ЦЬОМУ ЛИСТІ
ПАСТЕРНАК
ЗАЗНАЧАЄ, ЩО
ЗБИРАЄ МАТЕРІАЛИ
СЕЛА З 5-ТИ РОКІВ І
ПРАГНУВ СКЛАСТИ
ЦІЛІСНУ ІСТОРІЮ
ЗІБОЛОК,УЗАГАЛЬНИВ
ШИ ЦІННІ ВІДОМОСТІ.
ОДНАК ПІСЛЯ
ВІЙНИ,ОПИНИВШИСЬ
ВІДІРВАНИМ ВІД
РІДНОГО ДОМУ,ВІН З
ОБ’ЄКТИВНИХ
ПРИЧИН ЗМУШЕНИЙ
ПОКИНУТИ ЦЮ
СПРАВУ.
ФРАГМЕНТ ЛИСТА Я.ПАСТЕРНАКА ВІД 18.01. 1917р.
ДО К.СТУДИНСЬКОГО

24. ІВАН ПАСТЕРНАК У
ЛИСТІ ДО
ДИРЕКТОРА
НАЦІОНАЛЬНОГО
МУЗЕЮ
І.СВЄНЦІЦЬКОМУ
ВІД 3 ЛИПНЯ 1922р.
ПИСАВ: “ТЕПЕР МИ
ОБА З МОЇМ
СЛАВКОМ ПОЧАЛИ
СПИСУВАТИ КНИГУ
ПРОПАМ’ЯТНУ.
ІСТОРИЧНІ ДАНІ
ПОЧАВШИ ВІД
1385р. СПИСАВ
САМ СЛАВКО. А
ДАЛЬШЕ ПОЧАВ Я
ПРОДОВЖУВАТИ.
НЕ ЗНАЮ ЧИ БУДЕ
ВІН
ВДОВОЛЕНИЙ,БО
ЩЕ НЕ БАЧИВ ЦІЄЇ
ПРАЦІ.”
ІНШИЙ ЛИСТ І.ПАСТЕРНАКА
ДО І.СВЄНЦІЦЬКОГО.
28.02.1924р.

25. ЧИМАЛО
РІЗНОМАНІТНИХ
ПРЕДМЕТІВ ТА
РЕЛІКВІЙ ІЗ ЗІБОЛОК
ІВАН ТА ЯРОСЛАВ
ПАСТЕРНАКИ
ПЕРЕДАЛИ ДО
НАЦІОНАЛЬНОГО
МУЗЕЮ У ЛЬВОВІ, З
ЯКИМ ТІСНО
ПОВ’ЯЗАНА ЦЯ
РОДИНА.

26. 1910 р. ІВАН ПАСТЕРНАК З РОДИНОЮ ПЕРЕЇЗДИТЬ НА СВОЮ
БАТЬКІВЩИНУ У СЕЛО ЗІБОЛКИ, ДЕ ОСЕЛЯЄТЬСЯ У СПОРОЖНІЛІЙ
ЦЕРКОВНІЙ ПАРОХІЇ ДО САМОЇ СМЕРТІ(1954р.) ЩЕ 1908р. НА 31
році ЖИТТЯ ПОМИРАЄ ДРУЖИНА ОЛЬГА. ВІН ЗАЛИШАЄТЬСЯ З 5
ДІТЬМИ:ЯРОСЛАВОМ,ІВАННОЮ,ВОЛОДИМИРОМ,СЕВЕРИНОМ ТА
АНТОНІНОЮ.
ПОВЕРНЕННЯ ІВАНА
ПАСТЕРНАКА В ЗІБОЛКИ

27. НА СВІТЛИНІ: НАЙСТАРШИЙ З
БРАТІВ ІВАНА ПАСТЕРНАКА,
МЕШКАНЕЦЬ ВЕРЕН З
ДОЧКОЮ МАРІЄЮ І ОНУКАМИ
НА ФОТО 4ДІТЕЙ І.ПАСТЕРНАКА
(зліва направо)СЕВЕРИН, СЕСТРА
ДРУЖИНИ ОЛЬГИ ОЛЕКСАНДРА
МАЦЬОРАК, ЯРОСЛАВ, ІВАННА
ТА АНТОНІНА

28. У помешканні Северина Пастернака
27 липня 1986р.
Крайній зліва – Северин; у центрі –
онука І.Пастернака – Наталія
Долошицька, монахиня з Бельгії;
біля неї – двоюрідна сестра Дарія
Шпот(Годованська) з чоловіком із
Боянця.
Біля Северина люди, які доглядали
за ним у похилому віці.
Родина Івана Пастернака у
зіболківській плебанії 1989 р.

29. НА СВІТЛИНАХ НАТАЛЯ
ДОЛОШИЦЬКА ДОЧКА
ІВАННИ(померла при 2 родах
1919р.), ВНУЧКА
І.ПАСТЕРНАКА.
МОНАХИНЯ В МОНАСТИРІ.
ПРОЖИВАЛА В БЕЛЬГІЇ.

30. Фото монастиря в Бельгії

31.  Пастернак Иван,
38 л., ликвидатор
Народного Дома,
Зиболки /Жолква/,
арест.авг.1914,
28/8 отправлен с
транспортом в
Терезин и Талергоф.
І.Пастернак – один із в’язнів
Талергофу(матеріал з
талергофського альманаху)

32. У листі читаємо: “Дорогий
Отче посилаємо вам 6
доларів і просимо вас
занесіть перед Престолом
Всевишнього горячу молитву
за нас…, щоб Господь допоміг
нам щасливо повернутися до
своєї родинної сторони”.
…очікуємо тої спокійної хвилі
коли зможемо прибути до
нашої вітчизни.

33. На світлинах рідкісні
документи з особистого
архіву М.Бішко(родичка
сім’ї Пастернаків), що
дозволяють частково
розкрити церковну
діяльність Івана
Пастернака його внесок в
релігійне життя села
Зіболки.

34. Северин Пастернак
Фото 1944 р.
Северин Пастернак у
віці 92 роки
На професійній ниві 1949 р.

35.  На жаль Іван Пастернак після
війни більше не бачив своїх
синів. Ярослав у 1944р.
Покинув Україну та оселився в
Торонто(Канада),де активно
займався науковою діяльністю.
Він так і не побачив рідного
сільського колориту,який усе
життя крокував з ним в його
наукових прагненнях. Северин
став відомим професором
геологічних наук, написав
безліч наукових робіт. Лише
після смерті батька він
відвідав свою родину, своє рідне
та мальовниче село -
ЗІБОЛКИ.
Могила І.Пастернака,
Іванни Долошицької та
Олександри Мацьорак

36.  АВТОРИ ВИСЛОВЛЮЮТЬ
ВЕЛИКУ ПОДЯКУ
ВЧИТЕЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ЗІБОЛКІВСЬКОЇ ЗОШ
БІШКО МАРІЇ ДМИТРІВНІ
ЗА НАДАНІ УНІКАЛЬНІ
МАТЕРІАЛИ ІЗ ЖИТТЯ
РОДИНИ ПАСТЕРНАКІВ
БЕЗ ЯКИХ РЕАЛІЗАЦІЯ
ПРОЕКТУ БУЛА Б
НЕМОЖЛИВОЮ.
ІНІЦІАТОР ПРОЕКТУ
СКРИПКА МИХАЙЛО
СТЕПАНОВИЧ