Іван Франко презентація. Жінки в житті Івана Франка

1. (1856 -1916)
До 160-До 160-ї річниці від дня народженняї річниці від дня народження

2. «Ти, брате, любиш Русь,
як хліб і кусень сала, -
я ж гавкаю раз в раз,
щоби вона не спала!»

3. Поет, прозаїк, драматург,
вчений, етнограф,
фольклорист, історик,
філософ, соціолог,
економіст, журналіст,
перекладач, громадсько-
політичний діяч.
Народився 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичі ДрогобицькогоНародився 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичі Дрогобицького
повіту в родині коваля Якова Франка і Марії Кульчицької. Батько раноповіту в родині коваля Якова Франка і Марії Кульчицької. Батько рано
помер, проте, помітивши виняткову допитливість і обдарованість сина,помер, проте, помітивши виняткову допитливість і обдарованість сина,
встиг віддати його до початкової школи в селі Ясениця-Сільна, девстиг віддати його до початкової школи в селі Ясениця-Сільна, де
викладали польську й німецьку мови, початкову арифметику.викладали польську й німецьку мови, початкову арифметику.
Дядько Івана, Павло Кульчицький, навчив його читати й писатиДядько Івана, Павло Кульчицький, навчив його читати й писати
українською, а тітка Людвіга Кульчицька, яка походила із «загродовоїукраїнською, а тітка Людвіга Кульчицька, яка походила із «загродової
шляхти», розповідала малому про польське повстання 1863 р.шляхти», розповідала малому про польське повстання 1863 р.

4. Іван Франко серед учнів третього класу Дрогобицької гімназіїІван Франко серед учнів третього класу Дрогобицької гімназії
(в другому ряду – перший зліва). Фото 1870 р.(в другому ряду – перший зліва). Фото 1870 р.

5.  Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повітуІван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту
у Східній Галичині (тепер Львівська область).у Східній Галичині (тепер Львівська область).
 1862 - 1864 рр. - Іван Франко навчається в початковій школі Ясениця Сільна.1862 - 1864 рр. - Іван Франко навчається в початковій школі Ясениця Сільна.
 1864 - 1867 рр. - навчання в школі при василіанському монастирі у Дрогобичі.1864 - 1867 рр. - навчання в школі при василіанському монастирі у Дрогобичі.
 1867- 1875 рр. - навчання в Дрогобицькій гімназії.1867- 1875 рр. - навчання в Дрогобицькій гімназії.
 1874 р. Іван Франко дебютував сонетом "Народна пісня" у львівському журналі "Друг".1874 р. Іван Франко дебютував сонетом "Народна пісня" у львівському журналі "Друг".
 З 1875 р. Іван Франко - студент філософського факультету Львівського університету,З 1875 р. Іван Франко - студент філософського факультету Львівського університету,
учасник редколегії журналу "Друг".учасник редколегії журналу "Друг".
 У 1876 р. виходить перша поетична збірка "Баляди і розкази".У 1876 р. виходить перша поетична збірка "Баляди і розкази".
 У червні 1877 р. Івана Франка заарештовано (на 9 місяців).У червні 1877 р. Івана Франка заарештовано (на 9 місяців).
 У 1878 році разом з Михайлом Павликом засновує демократичний журнал "ГромадськийУ 1878 році разом з Михайлом Павликом засновує демократичний журнал "Громадський
друг"; видає два збірники "Дзвін", "Молот".друг"; видає два збірники "Дзвін", "Молот".
 У березні 1880 р. в селі Яблуневі австрійські жандарми вдруге заарештували ІванаУ березні 1880 р. в селі Яблуневі австрійські жандарми вдруге заарештували Івана
Франка.Франка.
 З 1881 року бере активну участь у виданні журналу "Світ".З 1881 року бере активну участь у виданні журналу "Світ".
 В 1891 році Франко завершує навчання в Чернівецькому університеті.В 1891 році Франко завершує навчання в Чернівецькому університеті.
 З 1883 року він працює у щоденній газеті "Діло", журналі "Зоря".З 1883 року він працює у щоденній газеті "Діло", журналі "Зоря".
 У 1885 році Франко відвідує Київ, а в 1886 р. одружується зі студенткою Вищих жіночихУ 1885 році Франко відвідує Київ, а в 1886 р. одружується зі студенткою Вищих жіночих
курсів Ольгою Хоружинською.курсів Ольгою Хоружинською.
 1887 р. - вихід збірки "З вершин і низин"1887 р. - вихід збірки "З вершин і низин"
 У 1892 р. І. Франко прослухав лекції з класичної філології у Віденському університеті йУ 1892 р. І. Франко прослухав лекції з класичної філології у Віденському університеті й
захистив докторську дисертацію "Варлаам та Йоасаф".захистив докторську дисертацію "Варлаам та Йоасаф".
 1896 р. - виходить збірка "Зів'яле листя", а в 1897 р. - "Мій Ізмарагд".1896 р. - виходить збірка "Зів'яле листя", а в 1897 р. - "Мій Ізмарагд".
 1900р - збірка "Із днів журби"1900р - збірка "Із днів журби"
 26 листопада 1915 року українська громадськість Відня висунула кандидатуру Івана26 листопада 1915 року українська громадськість Відня висунула кандидатуру Івана
Франка на здобуття Нобелівської премії (отримати завадила смерть).Франка на здобуття Нобелівської премії (отримати завадила смерть).
 28 травня 1916 року Івана Франка не стало, він похований на Личаківському цвинтарі у28 травня 1916 року Івана Франка не стало, він похований на Личаківському цвинтарі у
Львові.Львові.
Коротка біографіяКоротка біографія

6. ► Поезія І. Франка відзначаєтьсяПоезія І. Франка відзначається
незнаною досього в українськійнезнаною досього в українській
літературі різноманітністю віршовихлітературі різноманітністю віршових
форм.форм.
► Письменник вільно володів білимПисьменник вільно володів білим
віршем і сонетом, октавами івіршем і сонетом, октавами і
терцинами, стансами і верлібром,терцинами, стансами і верлібром,
але визначальною в його поетиціале визначальною в його поетиці
була образно-художня системабула образно-художня система
фольклору українського народу.фольклору українського народу.
Звідси – простота, доступність,Звідси – простота, доступність,
глибина його поезій.глибина його поезій.
ТворчістьТворчість

7. Збірки:Збірки:
- «В поті чола» (1890) -«Зів’яле листя» (1896)- «В поті чола» (1890) -«Зів’яле листя» (1896)
- «Мій Ізмарагд» (1897)- «Мій Ізмарагд» (1897)
- «Галицькі образки» (1897)- «Галицькі образки» (1897)
- «Смерть Каїна» (1889)- «Смерть Каїна» (1889)
- «Іван Вишенський» (1900)- «Іван Вишенський» (1900)
- «Із днів журби» (1900)- «Із днів журби» (1900)
- «Semper tiro» (1906)- «Semper tiro» (1906)
- «Давнє і нове» (1911)- «Давнє і нове» (1911)
Твори:Твори:
- поема «Мойсей» (1905)- поема «Мойсей» (1905)
- повість «- повість «Boa constriktorBoa constriktor» (1878)» (1878)
- соціальний роман «Борислав сміється» (1882)- соціальний роман «Борислав сміється» (1882)
- історичну повість «Зазар Беркут» (1882)- історичну повість «Зазар Беркут» (1882)
- дитячий твір «Лис Микита» (1890)- дитячий твір «Лис Микита» (1890)
- роман «Для домашнього вогнища» (1892)- роман «Для домашнього вогнища» (1892)
- соціально-психологічна драма «Украдене- соціально-психологічна драма «Украдене
щастя»(1893)щастя»(1893)
- дитячий твір «Абу-Касимові капці» (1895)- дитячий твір «Абу-Касимові капці» (1895)
- роман «Основи суспільности» (1895)- роман «Основи суспільности» (1895)
- роман «Перехресні стежки» (1899–1900 рр.)- роман «Перехресні стежки» (1899–1900 рр.)
- та інші.- та інші.
ТворчістьТворчість

8. ► У Івана Франка було багато псевдонімів — Джеджалик, Брут Хома, Мирон,У Івана Франка було багато псевдонімів — Джеджалик, Брут Хома, Мирон,
Живий, Кремінь, Марко (близько 100 псевдонімів). Іван Франко писавЖивий, Кремінь, Марко (близько 100 псевдонімів). Іван Франко писав
твори не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами.твори не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами.
Він був першим професійним українським письменником, який відваживсяВін був першим професійним українським письменником, який відважився
жити з праці пера. Не мав державної роботи, не мав жодних нагород, нежити з праці пера. Не мав державної роботи, не мав жодних нагород, не
мав кафедри в університеті. Мав замість того Львів і слова для нього: «Імав кафедри в університеті. Мав замість того Львів і слова для нього: «І
підеш ти в мандрівку століть з мого духа печаттю».підеш ти в мандрівку століть з мого духа печаттю».
► Франко вважав себе пекарем, який випікає хліб для щоденною вжитку. ТаФранко вважав себе пекарем, який випікає хліб для щоденною вжитку. Та
творчий доробок І. Франка став для нас духовною програмою і скарбомтворчий доробок І. Франка став для нас духовною програмою і скарбом
неоціненним, який не вичерпається.неоціненним, який не вичерпається.
Джерело:Джерело: httphttp://://dovidka.biz.uadovidka.biz.ua//tsikavi-fakti-pro-ivana-frankatsikavi-fakti-pro-ivana-franka//
Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.uaДовідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
ТворчістьТворчість

9. ТворчістьТворчість

10. Видано - 9 поетичних збірок: "Баляди і розкази" (1876), "З вершин і низин"
(1887), "Зів'яле листя" (1896), "Мій Ізмарагд" (1897), "Із днів журби" (1900),
"Semper tiro" (1906), "Давнє й нове" (1911), "Із літ моєї молодості" (1914).
Казки: "Фарбований лис».
Оповідання для дітей: "У кузні", "Малий Мирон" та ін.
Оповідання для дорослих: "На роботі", "Хлопська комісія" та ін.
Повісті: "Захар беркут", "На дні"
Романи: "Борислав сміється", "Перехресні стежки"
П'єси: "Украдене щастя", "Учитель"
ТворчістьТворчість

11. «Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса. Небезпечне«Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса. Небезпечне
оружжя — жіноча краса. Ані мудрість, наука, ні старшіоружжя — жіноча краса. Ані мудрість, наука, ні старші
літа не дають проти неї міцного щита», — писав Іванліта не дають проти неї міцного щита», — писав Іван
Франко.Франко.
І хоч великий Каменяр стверджував, що в його життіІ хоч великий Каменяр стверджував, що в його житті
«тричі являлася любов», дослідники його творчості і«тричі являлася любов», дослідники його творчості і
життя знають, що значно більше поет «потерпав» віджиття знають, що значно більше поет «потерпав» від
жіночої вроди.жіночої вроди.
Сам Франко не приховував: «Знаний вплив на моєСам Франко не приховував: «Знаний вплив на моє
життя, а значить, також на мою літературу мали моїжиття, а значить, також на мою літературу мали мої
зносини з жіноцтвом».зносини з жіноцтвом».

12. Франко влюбився у дочку одного руського попа, ОльгуФранко влюбився у дочку одного руського попа, Ольгу
Рошкевич...Рошкевич...
Це була найбільша і взаємна любов у Івановому та ОльжиномуЦе була найбільша і взаємна любов у Івановому та Ольжиному
житті.житті.
Ольга Рошкевич була дуже освіченою. Вона перекладала Золя іОльга Рошкевич була дуже освіченою. Вона перекладала Золя і
Гонкурів, роман Ланської «Обрусителі», оповідання шведськоїГонкурів, роман Ланської «Обрусителі», оповідання шведської
письменниці Марії-Софії Шварц «Сімнадцяті і двадцять першіписьменниці Марії-Софії Шварц «Сімнадцяті і двадцять перші
уродини».уродини».
Ольга РошкевичОльга Рошкевич

13. КлиментинаКлиментина
Попович-БоярськаПопович-Боярська
““Ой не йду я до ворожки поради питати, ні,Ой не йду я до ворожки поради питати, ні,
любистком я не буду хлопця чарувати.любистком я не буду хлопця чарувати.
В мене чари самородні в погляді глибокім,В мене чари самородні в погляді глибокім,
він розпалить його серце полумвін розпалить його серце полум''ямям
широким…”широким…”
Вражений поезією КлиментиниВражений поезією Климентини
Попович,Франко друкує вірш “Гарна дівчино,Попович,Франко друкує вірш “Гарна дівчино,
пахущая квітко” – “Оком і словом стріляєшпахущая квітко” – “Оком і словом стріляєш
ти мітко. В серці чутливий потайник укритий:ти мітко. В серці чутливий потайник укритий:
хто тебе видить, той мусить любити”.хто тебе видить, той мусить любити”.
• Попович зволікала зі шлюбом, а Франко теж не поспішав. Мабуть,
взаємини їхні не були побудовані на глибших почуттях, а тільки на щирій
приязні, принаймні з боку Франка, про що свідчить його раптове одруження з
Ольгою Хоружинською у Києві.

14. • Дочка Владислава, польського повстанця й
емігранта, який після повстання 1863 р. емігрував
до Франції, а згодом знайшов притулок з сім'єю в
Австро-Угорській імперії в Галичині й осів у місті
Станіславові (нині Івано-Франковськ).
• Вона була мовчазною, гордою шляхтянкою,
польською патріоткою з аристократичними
поглядами, великою прихильницею Сенкевича й
Міцкевича.
• Юзефа була хвора на сухоти, тому не моглаЮзефа була хвора на сухоти, тому не могла
стати дружиною Івана. Франкові вона відмовиластати дружиною Івана. Франкові вона відмовила
та сказала чесно і відверто - кохання не для неї.та сказала чесно і відверто - кохання не для неї.
Юзефа ДзвонковськаЮзефа Дзвонковська

15. Целіна Журовська (по чоловікові
Зигмунтовська) була полька,
походила з Перемишльської округи.
Батько її шукав на Дрогобиччині
нафту і на розшуках утратив увесь
свій маєток. Родина була приречена
на загибель.
Це остання любов Івана Франка, яка
відіграла велику роль в його житті.
Особа Целіни цікавила багатьох
дослідників життя і творчості поета.
Целіна Журовська

16. Іван Франко з дружиноюІван Франко з дружиною
Ольгою ХоружинськоюОльгою Хоружинською
Іван Франко одружився з киянкою,Іван Франко одружився з киянкою,
заможньою нареченою Ольгоюзаможньою нареченою Ольгою
Хоружинською. Цей шлюб був зХоружинською. Цей шлюб був з
розрахунку. Письменник у ній хотіврозрахунку. Письменник у ній хотів
бачити друга. Ольга - хотіла бути йогобачити друга. Ольга - хотіла бути його
коханою дружиною. Їй було боляче, коликоханою дружиною. Їй було боляче, коли
вони приїхали у чужий для неї Львів, їївони приїхали у чужий для неї Львів, її
чоловік закохався. Зчоловік закохався. З’’явиласьявилась збірказбірка
«Зів«Зів’’яле листя».яле листя».

17. ОльгаОльга
Хоружинська-ФранкоХоружинська-Франко
• Ольга здобула прекрасну освіту: закінчила Харківський
Інститут шляхетних дівчат, вищі жіночі курси в Києві.
Досконало володіла англійською, французькою, німецькою,
російською мовами. Чудово грала на фортепіано.
• Вирішила стати його дружиною й помічницею та
присвятити своє життя чоловікові і своєму народові.
• Ольга ревнувала Івана до жінок, які входили в його душу.
Але вона тріумфувала над ними, що саме вона зуміла стати
його половинкою – “Він був моїм, моїм і лишився…”
• Народила Франку трьох синів і доньку.
• 7 липня 1941 р. у львівській божевільні відмучилася Ольга
Хоружинська-Франко. Вона прожила вірною йому усе життя і
вмирала з фотографією чоловіка у руках.

18. «З теперішньою моєю жінкою я оженився без любові, а з«З теперішньою моєю жінкою я оженився без любові, а з
доктрини, що треба оженитися з українкою, і то більш освіченою,доктрини, що треба оженитися з українкою, і то більш освіченою,
курсисткою. Певна річ, мій вибір був не архіблискучий і, мавшикурсисткою. Певна річ, мій вибір був не архіблискучий і, мавши
іншу жінку, я міг би розвинутися краще і доконати більшого», —іншу жінку, я міг би розвинутися краще і доконати більшого», —
згодом розчаровано писатиме поет.згодом розчаровано писатиме поет.
Донька Ганна Франко-Ключко згадує :Донька Ганна Франко-Ключко згадує : ««Чи ж не вона була вірноюЧи ж не вона була вірною
помічницею – дружиною батька, чи ж не допомагала йому впомічницею – дружиною батька, чи ж не допомагала йому в
літературній праці? Скільки разів її імлітературній праці? Скільки разів її ім’’я містилося у виданнях, алея містилося у виданнях, але
і безіменна, вона жила життям тата, була його ді безіменна, вона жила життям тата, була його дорадницею йорадницею й
підтримкою»підтримкою»..

19. Ольга усвідомила, що Іван Франко «не серцем її вибирав іОльга усвідомила, що Іван Франко «не серцем її вибирав і
одружився з нею не з любові», що ніколи не скаже і не напише їйодружився з нею не з любові», що ніколи не скаже і не напише їй
того, що колись писав, Ользі Рошкевич, Юзефі Дзвоновській,того, що колись писав, Ользі Рошкевич, Юзефі Дзвоновській,
Целіні Зигмунтовській (Журовській). Кохання до ЦеліниЦеліні Зигмунтовській (Журовській). Кохання до Целіни
перемучило його десять років.перемучило його десять років.
Не могла Ольга стерти з пам’яті ганьби, коли Іван Якович повів їїНе могла Ольга стерти з пам’яті ганьби, коли Іван Якович повів її
на пошту, де працювала Целіна. Франко тоді різко втратив зір,на пошту, де працювала Целіна. Франко тоді різко втратив зір,
тому попросив дружину вдивитися в кохану жінку й детальнотому попросив дружину вдивитися в кохану жінку й детально
описати її вроду, одяг. Звісно, вона переживала, коли він їздив доописати її вроду, одяг. Звісно, вона переживала, коли він їздив до
Перемишля на побачення з Целіною, залишав коханій гроші.Перемишля на побачення з Целіною, залишав коханій гроші.

20. СімСім’’я Івана Франка: дружина і дітия Івана Франка: дружина і діти

21. Діти Івана Франка: Андрій, Петро, Тарас, Ганна

22. У ЖитомиріУ Коломії
ПамПам’’яткиятки
Київ (МАУПКиїв (МАУП))
КиКиїв. Ст.метро “Університет”їв. Ст.метро “Університет”

23. У Івано-ФранковськуУ Івано-Франковську
ПамПам’’яткиятки

24. ПамПам’’яткиятки
Львів. Личаківський цвинтарЛьвів. Личаківський цвинтар
У Нагуєвичах

25. У БориславіУ Бориславі
У КриворівніУ Криворівні
У ЗбаражіУ Збаражі
ПамПам’’яткиятки

26. ПамПам’’яткиятки
У СимферополіУ Симферополі
У ВідніУ Відні
У ОдесіУ Одесі На КавказіНа Кавказі

27. ПамПам’’яткиятки
Меморіальна дошка у ХарковіМеморіальна дошка у ХарковіПогруддя у ТеребовліПогруддя у Теребовлі

28. У ДрогобичіУ Дрогобичі
ПамПам’’яткиятки
У ВінниціУ Вінниці
У ЛіпікуУ Ліпіку

29. 20 гривень, 1992-1994. 20 гривень, 1994-2003.20 гривень, 1994-2003.
20 гривень, 2003.
Визнання: портрет Івана
Франка на українських грошах
Дві гривні, 2006.

30. Поштова марка
СРСР, 1956.
Поштова марка України,
1994, 3000 карбованців .
Поштова марка України, 2006.
Поштова маркаПоштова марка
СРСР, 1956.СРСР, 1956.
Визнання:Визнання:
Іван Франко у філателіїІван Франко у філателії
Поштова марка
Румунії, 1956.
Поштова марка НДР,1971,Поштова марка НДР,1971,
пасажирський лайнер “Іванпасажирський лайнер “Іван
Франко”Франко”

31. «На дні моїх споминів і досі
горить той маленький, але
міцний вогонь...
Це вогонь у кузні мойого
батька. І мені здається, що
запас його я взяв дитиною
в свою душу на далеку
мандрівку життя»,
— писав той, хто висвітив цим вогнем
найтемніші куточки життя народу,
змалював їх перед цілим світом. Крім
того, він збагатив своєю працею
багато галузей європейської науки

32. Помер І. Франко на чужих руках — сини були в армії, дочка в Києві,
дружина в лікарні. А оскільки був «такий бідний, як цілий наш народ», ховали його 31 травня у
Львові на Личаківському цвинтарі в чужій (померлого перед тим Шухевича) вишиваній сорочці
та єдиному старенькому костюмі.
Духовна влада відмовила в «парадному» поховальному обряді, «виділила» лише одного
священика з волоської церкви. Грошей на окрему могилу не було, то поховали
в «позиченій» ямі на шість домовин...
Лише через десять років упокоївся Поет там, де тепер підняв молот
гранітний Каменяр.
28 травня 1916 року
Іван Якович Франко
закрив навіки свої світлі
стомлені очі.

33. Бібліографія:Бібліографія:
 Бурлака Г.Бурлака Г. Скарб Івана Франка / Г. Бурлака, Я. Мельник // Світогляд. – 2012. – № 5. – С. 58–65.Скарб Івана Франка / Г. Бурлака, Я. Мельник // Світогляд. – 2012. – № 5. – С. 58–65.
 Василенко М.Василенко М. Грунтовний, унікальний життєпис Івана Франка / Михайло Василенко // Укр. літ. газета. – 2011. – 28 січ. (№ 2). – С.Грунтовний, унікальний життєпис Івана Франка / Михайло Василенко // Укр. літ. газета. – 2011. – 28 січ. (№ 2). – С.
15.15.
 Василенко МВасиленко М.. ГГ.. Іван Франко: поступ ідеї / МІван Франко: поступ ідеї / М. Г.. Г. Василенко.Василенко. –– Коломия : ВІК, 2010.Коломия : ВІК, 2010. –– 398, [1] с.398, [1] с.
 Велет духу – Іван ФранкоВелет духу – Іван Франко // Персона. – 2009. – С. 13.// Персона. – 2009. – С. 13.
 Гвоздовський В.Гвоздовський В. Геніальний провидець національно-державного творення України / Василь Гвоздовський // Персонал. – 2006. –Геніальний провидець національно-державного творення України / Василь Гвоздовський // Персонал. – 2006. –
№ 9. – С. 3–9.№ 9. – С. 3–9.
 Головань Т.Головань Т. Іван Франко як виклик: із нагоди 95-ї річниці з дня смерті Івана Франка / Тарас Головань // Літературна Україна. –Іван Франко як виклик: із нагоди 95-ї річниці з дня смерті Івана Франка / Тарас Головань // Літературна Україна. –
2011. – 16 черв. (№ 24). – С. 1–2.2011. – 16 черв. (№ 24). – С. 1–2.
 Гомотюк О.Гомотюк О. Україна і українство як об’єкт наукових студій Івана Франка / Оксана Гомотюк // Мандрівець. – 2010. – № 5. – С. 19–24.Україна і українство як об’єкт наукових студій Івана Франка / Оксана Гомотюк // Мандрівець. – 2010. – № 5. – С. 19–24.
 Горак Р.Горак Р. Бажав я для скованих волі / Р. Горак. – Львів : Апріорі, 2016. – 320 с.Бажав я для скованих волі / Р. Горак. – Львів : Апріорі, 2016. – 320 с.
 Горак Р.Горак Р. Третя варта / Р. Горак. – Львів : Апріорі, 2011. – 260 с.Третя варта / Р. Горак. – Львів : Апріорі, 2011. – 260 с.
 Горак Р.Горак Р. Франкова Ясениця-Сільна / Р. Горак. – Львів : Апріорі, 2015. – 216 с.Франкова Ясениця-Сільна / Р. Горак. – Львів : Апріорі, 2015. – 216 с.
 Горак Р.Горак Р. Цілком невідлме... / Роман Горак // Дзвін. – 2007. – № 9. – С. 116–138.Цілком невідлме... / Роман Горак // Дзвін. – 2007. – № 9. – С. 116–138.
 Дронь К.Дронь К. «Тайнопис» саду в художній прозі Івана Франка: гра реальності та фантазії / Катерина Дронь // Слово і Час. – 2009. – №«Тайнопис» саду в художній прозі Івана Франка: гра реальності та фантазії / Катерина Дронь // Слово і Час. – 2009. – №
6. – С. 59–67.6. – С. 59–67.
 Іван Франко у вимірах епохиІван Франко у вимірах епохи : календар : до 150-річчя від дня народж. Івана Франка // Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2006.: календар : до 150-річчя від дня народж. Івана Франка // Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2006.
– 31 с.– 31 с.
 Кононенко П.Кононенко П. Іван Франко / П. Кононенко // Українська література в портретах і довідках: давня література ХІХ ст. – К. : Либідь,Іван Франко / П. Кононенко // Українська література в портретах і довідках: давня література ХІХ ст. – К. : Либідь,
2000. – С. 324–328.2000. – С. 324–328.
 Магера Т.Магера Т. Мала проза Івана Франка в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття / Тетяна Магера // Мандрівець. – 2008.Мала проза Івана Франка в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття / Тетяна Магера // Мандрівець. – 2008.
– № 5. – С. 52–57.– № 5. – С. 52–57.
 Марчук В.Марчук В. Каменяр: молот – його символ, зміст – праця / Віталій Марчук, Володимир Пастухов // Персонал. – 2007. – № 3. – С. 6–Каменяр: молот – його символ, зміст – праця / Віталій Марчук, Володимир Пастухов // Персонал. – 2007. – № 3. – С. 6–
11.11.
 Микитюк В.Микитюк В. Іван Франко і його вчителі / Володимир Микитюк // Дивослово. – 2007. – № 8. – С. 17–22.Іван Франко і його вчителі / Володимир Микитюк // Дивослово. – 2007. – № 8. – С. 17–22.
 Наконечна Є. М.Наконечна Є. М. Іван Франко і його рідне село / Є.Іван Франко і його рідне село / Є. М. Наконечна. – Тернопіль : Навч. кн.–Богдан, 2014. – 35 с.М. Наконечна. – Тернопіль : Навч. кн.–Богдан, 2014. – 35 с.
 Охріменко Т.Охріменко Т. Іван Франко і його сонети / Т. Охріменко // Всесвіт. літ. та культура. – 2010. – № 7/8. – С. 50–51.Іван Франко і його сонети / Т. Охріменко // Всесвіт. літ. та культура. – 2010. – № 7/8. – С. 50–51.
 Павличко Д. В.Павличко Д. В. Іван Франко – будівничий української державності : есе / Д. В. Павличко. – 2-е вид. – К. : Веселка, 2008. — 38 с. –Іван Франко – будівничий української державності : есе / Д. В. Павличко. – 2-е вид. – К. : Веселка, 2008. — 38 с. –
(Урок літератури).(Урок літератури).
 Панасенко Т. М.Панасенко Т. М. Іван Франко / Т. М. Панасенко. – Харків : Фоліо, 2013. – 121 с. – (Програма «Українська книга»).Іван Франко / Т. М. Панасенко. – Харків : Фоліо, 2013. – 121 с. – (Програма «Українська книга»).
 Сабат Г.Сабат Г. Про свиню, звірячий парламент і втидливу опозицію: сатирично-політичні казки Івана Франка / Г. Сабат // Слово і Час. –Про свиню, звірячий парламент і втидливу опозицію: сатирично-політичні казки Івана Франка / Г. Сабат // Слово і Час. –
2010. – № 5. – С. 38–45.2010. – № 5. – С. 38–45.