Провісники нашої волі. З історії гімну УкраїниРОМЦ БКР
Михайло Вербицький — один із перших композиторів-професіоналів Галичини. У 1863 році він написав музику на вірші Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», яка нині відома як Державний Гімн України.
Провісники нашої волі. З історії гімну УкраїниРОМЦ БКР
Михайло Вербицький — один із перших композиторів-професіоналів Галичини. У 1863 році він написав музику на вірші Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», яка нині відома як Державний Гімн України.
Славетна постать музичної України (до 200-річчя від дня народження українсько...НБУ для дітей
До 200-річчя від дня народження українського композитора, автора національного гімну М. М. Вербицького. Музично-пізнавальний екскурс для дітей старшого шкільного віку.
«Аби душа не сивіла» : до 90 річчя з дня народження А. О. Горської library_darnitsa
Її називали совістю українського шістдесятництва. Художниця запам'яталась сучасникам яскравою, сильною особистістю, яка мала свою гідність та мужність в обстоюванні власних переконань, що за свої погляди та бажання донести правду до громадськості поплатилася власним життям.
Лауреати обласної літературної премії імені Василя Симоненка (До 80-річчя від...РОМЦ БКР
Біографічний довідник представляє лауреатів обласної літературної премії імені Василя Симоненка та містить стислі біографічні відомості, а також короткі дані про трудовий стаж та творчі здобутки лауреатів.
Довідник адресований учнівській та студентській молоді, бібліотечним працівникам, освітянам та широкому колу читачів.
До 115-ї річниці від дня народження видатного українського кінорежисера, сценариста, педагога Ігоря Савченка працівники відділу художньої культури та мистецтва підготували віртуальну виставку «Ігор Савченко. Він – України син».
Запрошуємо всіх охочих до перегляду!
Бібліографічна пам’ятка
до 145-річчя від дня народження Миколи Скрипника. Його яскравий образ цілісної особистості, людини незвичайної і трагічної долі нікого не залишає байдужим.
Віртуальна виставка присвячена 180-річчю від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839 — 1884), українського етнографа, фольклориста, поета,
громадського діяча.
"Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави!"library_darnitsa
Народознавчий нарис «Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави» присвячений кобзарям-бандуристам, ювілярам 2018 року. Думи та історичні пісні кобзарів сповнювали серця людей вірою у перемогу нашого народу, наснажували, підносили і очищали, допомагали глибше пізнати дорогу Батьківщину.
Славетна постать музичної України (до 200-річчя від дня народження українсько...НБУ для дітей
До 200-річчя від дня народження українського композитора, автора національного гімну М. М. Вербицького. Музично-пізнавальний екскурс для дітей старшого шкільного віку.
«Аби душа не сивіла» : до 90 річчя з дня народження А. О. Горської library_darnitsa
Її називали совістю українського шістдесятництва. Художниця запам'яталась сучасникам яскравою, сильною особистістю, яка мала свою гідність та мужність в обстоюванні власних переконань, що за свої погляди та бажання донести правду до громадськості поплатилася власним життям.
Лауреати обласної літературної премії імені Василя Симоненка (До 80-річчя від...РОМЦ БКР
Біографічний довідник представляє лауреатів обласної літературної премії імені Василя Симоненка та містить стислі біографічні відомості, а також короткі дані про трудовий стаж та творчі здобутки лауреатів.
Довідник адресований учнівській та студентській молоді, бібліотечним працівникам, освітянам та широкому колу читачів.
До 115-ї річниці від дня народження видатного українського кінорежисера, сценариста, педагога Ігоря Савченка працівники відділу художньої культури та мистецтва підготували віртуальну виставку «Ігор Савченко. Він – України син».
Запрошуємо всіх охочих до перегляду!
Бібліографічна пам’ятка
до 145-річчя від дня народження Миколи Скрипника. Його яскравий образ цілісної особистості, людини незвичайної і трагічної долі нікого не залишає байдужим.
Віртуальна виставка присвячена 180-річчю від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839 — 1884), українського етнографа, фольклориста, поета,
громадського діяча.
"Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави!"library_darnitsa
Народознавчий нарис «Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави» присвячений кобзарям-бандуристам, ювілярам 2018 року. Думи та історичні пісні кобзарів сповнювали серця людей вірою у перемогу нашого народу, наснажували, підносили і очищали, допомагали глибше пізнати дорогу Батьківщину.
Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, громадянин library_darnitsa
В історію він увійшов, поряд із Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим, як діяч «Наддніпрянської Трійці», яка заклала підвалини розвитку модерної української культури.
Сіяч добра, краси й науки : до 200-річчя з дня народження Опанаса Васильович...Дарницька Книгиня
У біобібліографічному нарисі «Сіяч добра, краси й науки» представлено біографічні відомості про Опанаса Марковича, та його творчий шлях. Він є укладачем «Словника української мови», автором творів «Описание Малоросии» та «Записки о дворянском сословии Черниговской губернии», написав багато статей у пресі, музику до опери «Наталка Полтавка» за п’єсою І. Котляревського (1857р.) та опери «Чари» за п’єсою Кирила Тополі (1866 р.).
17 вересня 2021 року виповнюється 157 років від дня народження відомого українського письменника, громадського діяча Михайла Михайловича Коцюбинського. Він – автор численних повістей, новел та оповідань. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata Мorgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та ін.
Упродовж життя Михайло Михайлович Коцюбинський написав чимало публіцистичних і літературно-критичних праць. Його творчість позначена духом високої ідейності та народності, демократизмом і гуманізмом, відданістю принципам реалізму, глибокої правди. Він залишив по собі величезну творчу спадщину та зробив неоціненний внесок у розвиток української літератури.
17 вересня 2020 року виповнюється 156 років від дня народження відомого українського письменника, громадського діяча, земляка – Михайла Михайловича Коцюбинського. Він є автором численних повістей, новел та оповідань, вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори письменника екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та ін.
«Буковинський світоч»: до 165-річчя С. Смаль-Стоцького: біобібліографічний портрет із серії «Забуті голоси з Чернівців».
Присвячується 165-ій річниці видатного буковинця – професора Степана Смаль-Стоцького – творця українського національного відродження на Буковині, основоположника української фонетичної граматики, якою користуються і донині. Цей біобібліографічний портрет продовжує серію «Забуті голоси з Чернівців», повертаючи сучасникам маловідомі імена славетних земляків.
Адресовано учням 5-9 класів.
Віртуальна виставка-портрет до 220-річчя від дня народження українського кобз...estet13
Віртуальна виставка-портрет до 220-річчя від дня народження українського кобзаря «Гомер наш польовий, славетний Вересай"
Кобзарство – унікальне явище не лише української, а і світової культури. Його носії – кобзарі, впродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом.
Тому під терміном «кобзарство» розуміємо митців, які грають на кобзах, бандурах, лірах, торбанах і, як правило, співають під їх супровід.
Чернігівщина належала до важливих регіонів поширення кобзарства та лірництва в Україні. На цих землях існувала «чернігівська школа» кобзарства та лірництва. На цих землях жили Андрій Шут, Андрій Бешко, Андрій Гайденко, Іван Романенко, Павло Братиця, Савка Панченко, Терентій Пархоменко, Оврам Гребінь та інші.
Серед історичних постатей та яскравих особистостей України ХІХ століття чільне місце займає Остап Вересай - кобзар, чиї думи про свободу та справедливість і сьогодні не втрачають своєї актуальності; людина, яка попри сліпоту з дитинства, сімдесят років поневірянь та переслідувань з боку жандармів, досягла значних результатів в народній епиці. Його постать, по праву, посіла гідне місце в історії України і заслуговує на увагу.
У відділі мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей експонується книжково-інформаційна виставка «І ПРАДІДИ В СТРУНАХ БАНДУРИ ЖИВУТЬ…», яка надасть відповіді на питання «Що таке кобзарство? Хто такі кобзарі?», познайомить відвідувачів із прізвищами найбільш відомих кобзарів Чернігівської землі, біографією та творчістю Остапа Вересая.
Запрошуємо всіх зацікавлених та поціновувачів кобзарського мистецтва завітати до відділу мистецтв!
В’ячеслав Чорновіл: «Похід у безсмертя» : бібліографічний нарис до 85-річчя ...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний нарис випущений до 85-річчя від дня народження В’ячеслава Максимовича Чорновола – видатного українського політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого-третього скликань, лідера Народного руху України, Героя України, одного з творців шістдесятництва, який з честю витримав роки випробовувань, пройшов крізь ув’язнення й заслання не зрадивши своїх переконань, програмою яких була боротьба за повну свободу української нації.
2. Портрет
Софія Русова: «Високий, чорнявий, з
чорними очима, з густими бровами,
низьким гучним голосом, з владними
рухами, високим чолом, тип організатора,
який добре знає, що організує, вміє
володіти людьми і провадить свою справу
через усі перешкоди».
Саме цю дивовижну здатність долати
перешкоди й мав на увазі Михайло
Драгоманов, коли вигукнув: «Сила
чорноземна наш Чубинський!»
3. Біографія
Народився 27 січня 1839 р. на хуторі
Чубинський Полтавської губернії (нині
село Чубинське за 4 км від Борисполя) у
небагатій дворянській сім'ї.
4. Біографія
Закінчив Переяславське повітове
училище, Другу київську чоловічу гімназію
та вступив на юридичний факультет
Петербурзького університету.
5. Біографія
Там знайомиться з
видатними
географами того
часу: Георгієм
Семеновим Тянь-
Шанським,
Миколою
Пржевальським та
Миколою Миклухо-
Маклаєм.
6. Біографія
У студентські роки брав
участь у діяльності
петербурзької
української громади. Був
автором журналу
«Основа», де
познайомився з Тарасом
Шевченком, Миколою
Костомаровим,
Пантелеймоном
Кулішем, Василем
Білозерським.
7. Біографія
1861 року захищає в Петербурзі дисертацію
«Нариси народних юридичних звичаїв і
понять з цивільного права Малоросії» й
одержує вчений ступінь кандидата
правознавства.
Повернувшись в Україну, пише статті для
«Основи»: «Значення могорича у договорі,
господарські товариства, найм робітників»,
«Український спектакль у Чернігові», «Два
слова про сільське училище», «Ярмарок у
Борисполі». Публікує статті «Декілька слів
про значення казок, прислів’їв та пісень для
криміналіста», «Програма для вивчення
народних юридичних звичаїв у Малоросії».
8. Біографія
В Україні бере активну участь у роботі
Київської “Громади”, захоплюється
ідеями хлопоманства.
Павло Чубинський намагався відкрити
безплатну сільську школу в Борисполі.
Він вважав за обов’язок допомагати
селянам, які тоді звільнилися з
кріпацтва й мали багато клопотів із
власністю на землю.
9. Творчість
Восени 1862 Павло
Чубинський за
півгодини написав вірш
«Ще не вмерла
Україна». Мотив твору
взятий з польської
мазурки «Єще Польска
нє зґінела» та з пісні
сербських повстанців,
де були слова «Серце
біє і кров ліє за нашу
свободу».
10. Творчість
Цей текст Чубинський
написав у Києві на
Великій Васильківській
у домі купця Лазарєва.
Тепер на тому місці
будинок номер 106.
На боці сербів за
незалежність від
Османської імперії
воювали двоє братів
Чубинського. Спершу
пісню співали на
сербський мотив, потім
на музику Лисенка.
11. Творчість
Перша публікація вірша П. Чубинського у
львівському журналі «Мета», 1863, № 4.
Цікаво, що спочатку авторство приписували
Тарасу Шевченку. Також побутувала думка,
що це не авторський твір, а народний.
Пісня отримала значне поширення на
Західній Україні. Через деякий час
композитор Михайло Вербицький пише
музику до нього, при цьому дещо
відредагувавши текст. Надрукований з
нотами у 1865. В межах царської Росії
вперше надрукований у 1908 р. Як
державний гімн почав використовуватись у
1917 році.
12. Біографія
20 жовтня 1862 р. шеф жандармів князь
Долгоруков дає розпорядження вислати
Чубинського «за вредное влияние на умы
простолюдинов» на проживання в
Архангельську губернію під нагляд поліції.
Проти Павла Чубинського були висунуті
звинувачення в тому, що він закликає жити
селян так добре та вільно, як поміщики і
чиновники, рекомендує припинити платити
«могоричі» своїм господарям.
Також письменника звинувачували за те,
що відвідував могилу Шевченка та «пил
водку с простолюдинами и распевал
возмутительные малороссийские песни».
13. Творчість
За сім років заслання українець зробив
чимало для російської науки, зокрема
написав дослідження про ярмарки в
Архангельському краї, про смертність на
Архангельщині, про Печорський край,
торгівлю в північних губерніях Росії,
дослідив юридичні звичаї в губернії тощо.
Чубинський організував гуртки допомоги
сиротам і знедоленим дітям Півночі, а
також очолював експедицію з вивчення
Печорського краю і Заполярного Уралу. За
його ініціативою була відправлена
експедиція навіть на Нову Землю.
14. Біографія
У 1869 р. дістає дозвіл на
повернення до України й
очолює етнографічно-
статистичну експедицію
Російського географічного
товариства в Південно-
Західному краї.
1873—1876 керував
Південно-Західним
відділом Російського
географічного товариства.
У 1869—1871 Чубинський
обробив та підготував до
друку сім томів «Трудів
етнографічно-статистичної
експедиції».
15. Біографія
Після повернення в
Україну у 1872 р.
одружується з
Катериною
Порозовою, сестрою
дружини інженера-
цукровара
Толпигіна.
Чубинський тоді
служив у
цукроварній фірмі
Яхненків і
Симиренка.
16. Творчість
За свої цінні наукові
праці одержав золоту
медаль від Російського
географічного
товариства (1873),
золоту медаль на
Міжнародній Виставці
в Парижі (1875) та від
Російської академії
наук Уваровську
премію (1879).
17. Біографія
У 1879 р. Чубинський
тяжко захворів, його
розбив параліч, і він
до кінця життя був
прикутий до ліжка.
Помер 26 січня 1884 р.
Прощалися з поетом у
тій самій церкві на
Подолі, де колись
прощалися з Тарасом
Шевченком.
Похований у Борисполі
на Книшовому
кладовищі.
18. Нащадки
Могила зруйнована в 1930-х, відновлена
1990 року. Його діти: Олександра —
оперна співачка, Михайло — професор-
криміналіст, Федір — ветеринар і Павло —
інженер – збудував залізничну платформу
«Чубинський». Правнук Чубинського
Володимир — поет і композитор, був
переслідуваний за радянських часів,
учинив самогубство.
19. Вшанування пам’яті
1963 р. до 100-річчя українського гімну
«Ще не вмерла Україна» відділ
Організації Оборони Лемківщини видав
серію марок, наліпок, франкотипів,
поштових листівок із зображенням
авторів гімну Павла Чубинського і
Михайла Вербицького, роботи митця
Mиколи Бідняка.
20. Вшанування пам’яті
Побіля села Нова Олександівка
Бориспілького району у 1994 р. створено
ландшафтний заказник
загальнодержавного значення «Хутір
Чубинського».
21. Вшанування пам’яті
Пам'ятник-погруддя
Павла Чубинського
встановлено в день
десятої річниці
проголошення
незалежності України
біля будинку
Бориспільського
державного
історичного музею на
вулиці Київський
шлях.
22. Вшанування пам’яті
У 2009 році Національний банк України увів
в обіг ювілейну монету «Павло Чубинський».
На аверсі монети вгорі розміщено
стилізований рослинний орнамент, у центрі
— композиція, що символізує етнографічні
дослідження науковця — народні музичні
інструменти, гетьманські клейноди тощо.
На реверсі монети зображено портрет
Чубинського.
23. Цікаво знати
Українські полярники, які
відправляються на зимівлю в
Антарктиду, покладають квіти до
пам'ятної дошки Чубинського на
будинок гімназії, де він навчався.
24. Довідник
Хлопоманство — народницько-культурна
течія української інтелігенції на
Правобережній Україні 50—60-ті роки 19
століття, яка прагнула зближення з
народом.
Хлопомани — термін на означення
прихильників селянства. Цей рух під
впливом соціально-революційних ідей
Заходу народився спочатку серед
студентів Київського університету.
Усвідомивши собі, що належить служити
«тому народові, серед якого живеш», вони
заснували українську громаду.
25. Корисні посилання
Стаття про Павла Чубинського на
україномовному розділі Вікіпедії
http://www.ukrtvory.com.ua/cub.html
Чубинський Павло - життєвий та творчий
шлях
http://www.ui.ua/ua/all_ukraine/historyua/ukr
Історія України-Русі в 19 столітті. Життя,
побут і культура, як основа розвитку
української самосвідомості та поява
товариств «Просвіта»
http://dt.ua/SOCIETY/sila_chornozemna_nash_
«Сила чорноземна наш Чубинський…»
26. Корисні посилання
http://svatovo.ws/gerb_ukrainy_gimn_2.html
Державний Гімн України
http://lemko-olk.com/old/chronological.php
Об’єднання лемків Канади
http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_
Павло Чубинський писав вірші «під
Шевченка»
http://dds.edu.ua/ua/articles/2/slovo/2010/58
Павло Чубинський – вчений, поет,
громадський діяч
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=
Павло Чубинський. Забута доля