історія заснування міста Жовкви та основних пам'яток

1. ВІДДІЛ ОСВІТИ
ЖОВКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ
ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
МОЯ МАЛЕНЬКА
БАТЬКІВЩИНА – РАДОСТІ
ПОТІХА
“ЖОВКВА –
ІДЕАЛЬНЕ МІСТО
РЕНЕСАНСУ”

2. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ: КОРОЛІВСЬКЕ МІСТО НА РОЗТОЧЧІ
Місто Жовква єадміністративним центром району на північному заході Львівської області. Місто розташоване
в 25 км від обласного центру, за 40 км від українсько-польського кордону. Площа міста –764 га, населення –13,4
тис. Жовква є унікальним зразком збереженого «ідеального міста», а центральна частина міста має статус
Державного історико-архітектурного заповідника.
Жовква розташована біля підніжжя гори Гарай (365 м) — крутого уступу Розточчя, яка здіймається на 150
метрів над прилеглою рівниною. Біля підніжжя гори прорізає річка Свиня, утворюючи кілька вигинів.
Місто було закладене в 1594 р. на території давнього села Винники коронним гетьманом і канцлером
Польської Республіки Станіславом Жолкевським як приватне укріплене місто - резиденція. Місто із великим
замком гетьмана будували за єдиним планом архітектори - італійці Паоло де - Дукато Клеменсі (Павло
Щасливий, перший війт Жовкви), Паоло Домінічі (Павло Римлянин) і Амброзіо Натклаус Ваберене (Амброзій
Прихильний) на основі пропорційної схеми “ідеального” міста італійського теоретика П’єтро Катанео.
Жовква є найбільш імовірним місцем народження і дитинства (з 1595 по 1605 р.) засновника Української
держави у 17 ст. гетьмана Богдана Хмельницького. В Жовкві перебував російський цар Петро І з грудня 1706 по
квітень 1707 року (під час Північної війни із Швецією). В Жовкві народилися, жили і працювали близько 30
відомих художників українського бароко – так звана Жовківська школа малярства і різьби по дереву 17-18 ст.
(Іван Руткович, Йов Кондзелевич, Василь Петранович та інші), а також відомі придворні художники,
скульптори і архітектори короля Яна ІІІ. Жовква була відомим історичним осередком релігійного життя,
єврейської філософської думки і книгодрукування. У 1603 році місту було надане самоврядування на
Магдебурзькому праві. Найбільшого свого розвитку, слави і багатства Жовква досягла в другій половині 17–
першій половині 18 ст., коли була резиденцією і центром приватних землеволодінь короля Яна ІІІ Собеського і
його родини. На території історичного ядра міста сьогодні знаходиться 55 пам’яток архітектури світового,
національного і регіонального значення, дві пам’ятки містобудування,16 пам’яток історії.

3. ЗАМОК ЖОЛКЕВСЬКОГО
Замок закладений засновником Жовкви,
польським військовим і
головнокомандувачем Станіславом
Жолкевським у 1594 році на високому
плоскому підвищенні берега річки Свині.
Будувався до 1606 року архітектором
Павлом Щасливим.
У ХVII ст королівська резиденція Яна ІІІ
Собеського.
Під час Північної війни, у грудні 1706 — квітні
1707 року у Жовківському замку розмістив
свою резиденцію Петро І. Вважається, що
саме тут розроблявся історичний
Жовківський план перемоги над шведами.
Також замок відвідував український гетьман
Іван Мазепа.
Протягом XIX—XX століть у замку
розміщувалися уряди міста і повіту, гімназія.
У 1915 році твердиня була спалена
російськими військами.

4. За переказами, навколо замку знаходився
сад дружини Жолкевського. Сад був
неймовірної краси, але до нашого часу він не
зберігся. У 1606 році за замком Жолкевський
створив звіринець, де розводили зубрів,
оленів, сарн та інших тварин. Але проіснував
він тільки до кінця XVII століття. Цей звіринець
дав назву одній із міських брам —
«Звіринецька».
На початку XXI століття замок перебуває у
важкому стані й потребує ґрунтовної
реставрації — частково відновлений лише
головний вхід («фронтальне крило замку»).
На території та у приміщеннях замку тепер
діє музей «Жовківський замок», адвокатська
контора, осередки кількох політичних партій,
нещодавно створений Туристичний
інформаційний центр та, ще від радянських
часів, громадський туалет.

5. БРАМИ МІСТА
Глинська брама, колись Краківська,
побудована вкінці XVI століття. У 1964 була
розібрана радянськими військами, оскільки
заважала проїзду військової техніки.
Відновлена у 1990 стараннями Товариства
пам'яток культури. Брама завершена
фронтонами, на яких зображено із заходу
герб Станіслава Жолкєвського — «Любич», із
сходу герб короля Яна ІІІ Собєського —
«Яніна», та акротеріями у вигляді кам'яних
погрудь лицарів у шоломах.
Звіринецька брама отримала свою назву від
звіринця, закладеного поблизу замку
Жолкєвськими. Єдина збережена брама. У
верхньому її ярусі знаходилося приміщення для
сторожі. Брама зведена разом із міськими
укріпленнями, що будувалися у 1913—1926
роках.

6. ВІЧЕВА ПЛОЩА
ЦЕНТРАЛЬНА ПЛОЩА ЖОВКВИ – ПЛОЩА ВІЧЕВА, ІСТОРИЧНА ЇЇ НАЗВА –
РИНОК. ДО НАШИХ ДНІВ МАЙЖЕ ПОВНІСТЮ ЗАЛИШИЛАСЬ ЖИТЛОВА
ЗАБУДОВА ПЛОЩІ – ДВОПОВЕРХОВІ КАМ’ЯНИЦІ З ПІДСІННЯМИ ТА
ЗАЇЗДАМИ.
ДО НАШОГО ЧАСУ ДІЙШЛО НЕ БАГАТО ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВЛАСНИКІВ ТА
ІСТОРІЮ ОКРЕМИХ КАМ'ЯНИЦЬ. ЗОКРЕМА, У XVII СТОЛІТТІ БУДИНОК № 13
НАЛЕЖАВ МИТНИКУ РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЯКУБУ БЕЦАЛУ, ЩО КУПИВ ЙОГО У
ЗОЛОТНИКА СТАНІСЛАВА ТОМАШОВИЧА. У БУДИНКУ № 7
РОЗМІЩУВАЛАСЯ ЄВРЕЙСЬКА ДРУКАРНЯ УРІ ФЕБУСА «ГАЙ ЛЕВІ»,
ЗАПРОШЕНОГО ЯНОМ ІІІ СОБЕСЬКИМ ІЗ АМСТЕРДАМА В 1691 Р. А В
БУДИНКУ № 9 МОГЛО МІСТИТИСЯ ПОСОЛЬСТВО ВЕНЕЦІЙСЬКОЇ
РЕСПУБЛІКИ, ЗГАДКИ ПРО ЯКЕ Є В ІСТОРІЇ МІСТА ВІРМЕНСЬКОГО МОНАХА-
ДОСЛІДНИКА САДОКА БАРОНЧА. ПРО ЦЕ МОЖЕ СВІДЧИТИ КРИЛАТИЙ ЛЕВ
НА ФАСАДІ.

7. ТОРГОВІ РЯДИ
Комплекс уцілілих у вирі часу торгових рядів
Жовкви являє собою побудованих стіна до стіни
чотирьох будівель (три перші – двоповерхові, а
замикаюча має один ярус), об’єднаних єдиним
підсіннями (відкритою арочною галереєю) з
приміщеннями для ведення бізнесу, але
відрізняючихся одна від одної як архітектурним
рішенням внутрішнього планування, так і
зовнішніми фасадами.
Вони стали центром міжнародної
торгівлі міста з Європою. Сюди
приїзджали купці з багатьох куточків
України та Європи. Вагомий внесок у
розвиток торгівлі у місті зробила
місцева єврейська громада, що
завдяки Магдебурзькому праву
отримала широкі привілеї.

8. МІСЬКА РАТУША
Попередня ратуша була зведена архітектором Петром
Бебером у 1687 році. Угорі на стіні ратуші знаходився сонячний
годинник, а знизу — взірець аршину та напис: «Міра мірою, а
продаж і купно згідно з часом». Її розібрали 1832 через
аварійний стан і місцеві радники мусіли провадити свої
засідання спочатку в одному із будинків на вулиці Львівській, а
потім у фронтальному крилі замку.
Сучасна ратуша збудована 1932 за
конкурсним проектом архітектора
Броніслава Віктора на місці
колишніх казарм та казематів. У
передвоєнні часи з вежі ратуші
міський сурмач опівдні виконував
спеціально скомпоновану
мелодію — «хейнал». Тепер опівдні
дзвони годинника відбивають уривок
гімну «Ще не вмерла Україна»

9. ПАРАФІЯЛЬНИЙ КОСТЕЛ
СВЯТОГО ЛАВРЕНТІЯ
Збудований у 1606–1618 роках на
штучному насипі, закладеному
полоненими турками, як родовий
мавзолей родини Жолкевських та
пантеон лицарської слави. У
підземеллі похований Станіслав
Жолкевський, його дружина
Реґіна з Гербуртів зі сином Яном,
родина Даниловичів, батько
короля Якуб Собєський,
королевичі, державні секретарі,
настоятелі, меценати храму. За
кількістю і значимістю поховань
видатних діячів Польської
держави костел часто називають
«Малим Вавелем».
Храм вважають найбільшою,
найгарнішою, найбагатшою
спорудою Жовкви. Його дзвіниця
отримала назву «малої
Пізанської вежі».

10. ЦЕРКВА РІЗДВА
ХРИСТОВОГО
Церкву збудовано 1612 року на місці дерев'яної
завдяки привілею Станіслава Жолкевського.
У 1691 р. Ян III Собеський переносить до церкви із
Молдавії мощі Івана Сучавського. Тоді ж до
Жовкви прибувають монахи-василіяни. При церкві
закладають монастир, ігуменом котрого стає
румунський філософ митрополит Досифей, що
прибув, супроводжуючи мощі.
жовківський художник Іван Руткович із різьбярами
виконав іконостас. Теперішній розпис церкви з
1932 по 1934 створював Юліан Буцманюк. У 1895
було закладено друкарню отців Василіан. У 30-х
рр. ХХ століття митрополит Андрей Шептицький
придбав іконостас для збірки Національного
музею у Львові.
Недалеко від вівтаря лежать нетлінні останки
мученика святого Партенія (†250), котрі у 1783
привезли з Відня. Вони замінили мощі Івана
Сучавського, котрі повернули Сучаві на вимогу
тамтешніх мешканців.

11. ЦЕРКВА СВЯТОЇ ТРІЙЦІ
Збудована на колишньому Львівському
передмісті у 1720 коштом парафіян та
королевича Костянтина на місці згорілої у 1717
році. Церква становить собою дерев'яну,
тризрубну будівлю із цегляною добудовою —
ризницею. Білокам'яне обрамлення вікон та
портал перенесені сюди із розібраної замкової
вежі.
У церкві знаходиться п'ятиярусний іконостас, що
налічує приблизно 50 ікон, створений майстрами
Жовківської школи малярства та різьби Івана
Рутковича на початку XVIII ст. В іконописі втілено
новаторський пошук — образи святих наділені
елементами українського типажу. Іконостас
виготовлений з липи, його декор має глибоке
різьблення, котре виконав Ігнатій Стобенський.
21 червня 2013 р. на 37-й сесії Комітету
Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Камбоджі
церква Святої Трійці внесена до списку
всесвітньої спадщини в числі 16-ти дерев'яних
церков Карпатського регіону Польщі і України.

12. ЦЕРКВА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ
БОГОРОДИЦІ
Серед північного передмістя Жовкви, на місті
давнього поселення Винники, збереглася
пам′ятка дерев′яної архітектури - церква
Різдва Пресвятої Богородиці.
Фундаційний напис на хорах свідчить, що її
збудовано у 1705 році стараннями пароха
Йосипа Креницького на місці старішої,
можливо церкви з кінця XVI ст. Така дата
збереглася на правій стулці царських воріт,
ліва датована 1587 роком.
Церква приваблює довершеністю
унікального барокового іконостасу, що
виконаний у 1708-1710рр. жовківським
умільцем Кунашем. Іконостас розписаний у
1710-1727рр. майстрами жовківської школи,
провідної на той час у малярстві та різьбі.
На південний захід від церкви розташована
збудована 1715 року стовпова дерев′яна
двоярусна дзвіниця, вкрита пірамідальним
наметовим дахом.
Церкву було реставровано у 1968 році.

13. ДОМІНІКАНСЬКИЙ КОСТЕЛ
Теофілія Собеська на честь свого сина
Марка, який загинув у битві під Батогом
(1652) вирішила збудувати костел.
По завершенні будівництва в 1655 році храмовий комплекс
включав в себе кам’яний костел і дерев’яну будівлю келій,
оточених оборонною стіною з вежею. Збудований за
власним проектом Теофілії Собеський на власні кошти
центральний його храм же став місцем останнього
спочинку і автора, і полеглого героя – всередині костелу
були встановлені їх надгробки.

14. СИНАГОГА
Збудували святиню у 1698 р. у стилі ренесансу.
Вона є однією з найбільших у Європі оборонних
споруд у цьому стилі. З другим приходом у
Жовкву радянської влади, синагогу перетворили
на склад.
Синагога відома у всьому світі тим, що її
занесли у список Нью-Йоркського фонду
світових пам'яток «100 пам'яток світу, що
перебувають у загрозливому стані».

15. РІЧКА СВИНЯ ТА ПАРК
Неподалік від Жовківського замку, біля підніжжя
пагорба, власники замку створили «Звіринець» —
специфічну паркову ділянку, на зелених галявинах
якого паслися сарни та олені. Полювання було
улюбленим дозвіллям усіх хазяїв замку міста
Жовква — і Жолкевських, і Даниловичів та їхнього
внука — короля Польщі Яна ІІІ Собєського
Замковий парк Марії-Казимири належить до
пам’яток садово-паркового мистецтва. На
жаль сьогодні він втратив свою первинну
красу та самобутність, однак і надалі є
улюбленим місцем відпочинку мешканців
міста.

16. НАДЗВИЧАЙНЕ МІСТО НА
СХИЛАХ РОЗТОЧЧЯ
АВТОР ПРЕЗЕНТАЦІЇ:
Вихованка гуртка
“Екскурсоводи-краєзнавці”
Жовківського районного центру
дитячої та юнацької творчості.
Гожельник Тетяна
КЕРІВНИК:
Скрипка Михайло Степанович,
керівник гуртка, 0978647291,
miklesnow1988@gmail.com