Серце, віддане музиці: Платон Майборода : (до 95-річчя від дня народження українського композитора) : музично-бібліографічне ревю для дітей середнього та старшого шкільного віку (слайд-шоу ресурсу на блозі «НБУшка»; повна версія доступна локально у НБУ для дітей).
14 березня в Україні відзначають День українського добровольця. Цю дату обрали не випадково, адже саме цього дня у 2014 році перші добровольці стали на захист України – відправилися з Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях.
Сьогодні, на тлі російської агресії проти України, тема добровольців актуальна. Пропонуємо вам презентацію-огляд «Добровільні захисники Вітчизни».
Краєзнавчо-пізнавальний тревелог-екскурсія для учнів 5-9 класів.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/
М. М. Аркас — композитор та історик, фольклорист та літератор, суспільно-політичний та культурний діяч; засновник й організатор, меценат Миколаївської “Просвіти”, автор й виконавець першої ілюстрованої україномовної й популярної книги “Історія України – Русі”, автор опери на текст Т. Г.Шевченка «Катерина».
Таємниці генія-скрипаля (До 240-річчя від дня народження Ніколо Паганіні)estet13
Італійський скрипаль-віртуоз Ніколо Паганіні зумів стати знаменитим на весь світ завдяки віртуозній грі на скрипці. Пліткували, що він уклав договір з дияволом, а замість струн на його скрипці були натягнуті кишки замученої ним жінки.
Паганіні справді грав так, що, здавалося б, це виходить за межі людських можливостей, його успіх у жінок був приголомшливим, а його персона була оточена ореолом таємничості.
Надзвичайні секрети своєї гри Паганіні обіцяв оприлюднити тільки після закінчення своєї кар’єри. Насправді, неперевершений успіх Ніколо Паганіні лежав не тільки в глибокому музичному даруванні цього артиста, але і в надзвичайній техніці, в бездоганній чистоті, з якою він виконував найскладніші пасажі, в нових горизонтах скрипкової техніки, відкритої ним.
Кожна нація має свої рослинні символи, що стали для багатьох народними. Вагомі рослинні символи в Україні - це калина, верба, барвінок, дуб, тополя, чорнобривці, вишня, соняшник, мальва, волошки, мак, колоски. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.
14 березня в Україні відзначають День українського добровольця. Цю дату обрали не випадково, адже саме цього дня у 2014 році перші добровольці стали на захист України – відправилися з Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях.
Сьогодні, на тлі російської агресії проти України, тема добровольців актуальна. Пропонуємо вам презентацію-огляд «Добровільні захисники Вітчизни».
Краєзнавчо-пізнавальний тревелог-екскурсія для учнів 5-9 класів.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/
М. М. Аркас — композитор та історик, фольклорист та літератор, суспільно-політичний та культурний діяч; засновник й організатор, меценат Миколаївської “Просвіти”, автор й виконавець першої ілюстрованої україномовної й популярної книги “Історія України – Русі”, автор опери на текст Т. Г.Шевченка «Катерина».
Таємниці генія-скрипаля (До 240-річчя від дня народження Ніколо Паганіні)estet13
Італійський скрипаль-віртуоз Ніколо Паганіні зумів стати знаменитим на весь світ завдяки віртуозній грі на скрипці. Пліткували, що він уклав договір з дияволом, а замість струн на його скрипці були натягнуті кишки замученої ним жінки.
Паганіні справді грав так, що, здавалося б, це виходить за межі людських можливостей, його успіх у жінок був приголомшливим, а його персона була оточена ореолом таємничості.
Надзвичайні секрети своєї гри Паганіні обіцяв оприлюднити тільки після закінчення своєї кар’єри. Насправді, неперевершений успіх Ніколо Паганіні лежав не тільки в глибокому музичному даруванні цього артиста, але і в надзвичайній техніці, в бездоганній чистоті, з якою він виконував найскладніші пасажі, в нових горизонтах скрипкової техніки, відкритої ним.
Кожна нація має свої рослинні символи, що стали для багатьох народними. Вагомі рослинні символи в Україні - це калина, верба, барвінок, дуб, тополя, чорнобривці, вишня, соняшник, мальва, волошки, мак, колоски. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.
Вінок Кобзареві: пам’ятники Тарасу ШевченкуНБУ для дітей
Ім’я Тараса Григоровича Шевченка справедливо посідає почесне місце серед видатних геніїв людства. Його слово і нині на сторожі існування рідної культури та мови, вчить любити Батьківщину, єднає українців всього світу. Образ Шевченка знайшов відображення у народних легендах та переказах, поетичному слові, образотворчому мистецтві. Його ім'ям названо населені пункти, вулиці та площі, гірські вершини, освітні та мистецькі заклади. На вшанування пам’яті Кобзаря в Україні та світі створено найбільшу кількість cкульптурних композицій.
Ви читали «Серванта із Кіхота»? А «Капотинську відьму»? Можливо, Шахтар Руставелі ваш улюблений автор? Пропонуємо вам звернутися до нашого читацького єралашу-вернісажу для того, щоб поповнити свою скарбничку літературних шедеврів!
Зачинатель національної соціально-побутової прози: Григорій Федорович Квітка-...НБУ для дітей
Серед класиків українського письменства одне з найвизначніших місць заслужено посідає Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, який заклав основу для нової української прози. Недарма Михайло Драгоманов зарахував Г. Квітку-Основ’яненка, поруч із Т. Шевченком та М. Гоголем, до трійки найбільших українських класиків 19 століття.
З нагоди 235-річчя від дня народження видатного українського письменника запрошуємо тебе на віртуальну літературну екскурсію.
Любові висока струна : бібліографічна пам’ятка до 140 річчя від дня народженн...Дарницька Книгиня
Яків Степанович Степовий — представник української музичної інтелігенції першої чверті XX століття, один із фундаторів національної композиторської школи і продовжувач традицій Миколи Лисенка. Майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, автор музичних збірок для дітей, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні.
Л.М. Ревуцький - світоч української національної музики.mhvardiya
На порозі третього тисячоліття, коли Україна впевнено утверджується у своїй суверенній демократичній державності, ім’я Л. М. Ревуцького не відійшло з плином часу.
Навпаки, ми можемо розповісти правду про походження митця, його унікальний родовід.
Сьогодні можна на повний голос стверджувати, що Лев Миколайович Ревуцький був одним з найбільш творчо потужних митців України 20 століття, послідовним і відданим патріотом, котрий, попри всі складності політичної ситуації, полишив нам у спадок музику, сповнену високої духовності, досконалої художньої майстерності та глибоконаціонального звучання.
Музичний бібліо-календар. І квартал 2023 року.estet13
Запитайте у різних людей про те, що значить музика для них, і отримаєте різні відповіді. Музика може дарувати насолоду, може бути способом самовираження, хобі, справою всього життя тощо. Ми всі любимо музику: одній людині подобається класика, іншій до вподоби приємний танцювальний ритм або рок-музика...
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки пропонує своїм читачам ознайомитися із деякими фактами із життя відомих українських та світових музикантів, композиторів, виконавців.
Ну а тим, кому просто цікаво дізнатися щось нове зі світу музики, бажаємо якомога частіше і більше слухати ту музику, яка подобається. І настрій покращиться, і життя стане яскравіше!
Пропонуємо вашій увазі інформаційну пам’ятку, присвячену Л. М. Ревуцькому, відомому українському композитору, який завдяки своєму таланту та любові до музики увіковічнив своє ім′я. З іменем Л. М. Ревуцького пов’язана ціла епоха розвитку української музики, створення ним власної композиторської школи, формування національно-стильового напряму в загальноєвропейській культурі, відповідного категоріям високої духовності й професіоналізму.
"Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави!"library_darnitsa
Народознавчий нарис «Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави» присвячений кобзарям-бандуристам, ювілярам 2018 року. Думи та історичні пісні кобзарів сповнювали серця людей вірою у перемогу нашого народу, наснажували, підносили і очищали, допомагали глибше пізнати дорогу Батьківщину.
Віртуальна виставка присвячена 130-річчю від дня народження Лева Миколайовича Ревуцького (1889 —1977), українського композитора, педагога і музично-громадського діяча.
Виготовлено в рамках проекту «Кроками світових геніїв» - унікальний туристичний маршрут Кременчуком». Реалізує «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб». За підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»
Ці віршовані рядки належать авторові багатьох співаних-непереспіваних нами пісень, з-поміж яких найпопулярніші «Два кольори», «Лелеченьки», «Ясени», «Треба йти до осені», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Сину, качки летять» та багатьох інших, які давно вже стали народними, Митцеві від Бога, Герою України, Народному артисту СРСР, Народному артисту України, лауреату Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, українському композитору жанрів класичної та популярної музики, поету Олександру Івановичу Білашу.
Творчість Білаша сприяла загальному піднесенню (60-і роки) української, передусім ліричної пісні, що базувалася на глибинних народних традиціях. Найбільш відомий як автор музики до пісень (понад 260). У доробку композитора 5 опер, 4 оперети, 7 творів для симфонічного та духового оркестру, 3 вокально-симфонічних твори, 7 інструментальних та вокально-інструментальних творів, 3 цикли вокальних творів та 1 хоровий. Написав музику до 8 драматичних вистав та 29 кінофільмів, створив 2 цикли пісень для дітей. З кінця 1970-х років чимало уваги приділив поетичній творчості. Видав 10 збірок власних віршів.
До 90-річчя від дня народження Олександра Білаша відділ мистецтв підготував віртуальну виставку «Злились в мені мелодія і слово воєдино».
21 листопада 2020 року виповнюється 110 років від дня народження Володимира Максимовича Перепелюка (21.11.1910, с. Боришківці, нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області – 03.07.2000, смт Вороновиця Вінницького району) – українського сценічного кобзаря, бандуриста, фольклориста. Він працював завідувачем бібліотеки Вороновицького сільськогосподарського технікуму. 26 років був солістом-бандуристом Державного хору під керуванням Григорія Верьовки. Вийшовши в 70-х рр. на пенсію, працював лісником у Вороновицькому лісництві Вінницького району.
У Вороновицькому музеї історії авіації та космонавтики України в приміщенні палацу Грохольських-Можайських у 2000 р. було відкрито кімнату-музей В. Перепелюка, до якої його родина передала музичні інструменти, що він власноруч змайстрував, його бандуру, колекцію виробів з коріння, рукописи оповідань, книги. У селищі встановлено пам’ятний знак кобзарю.
Традиційно раз на два роки проводиться обласне свято кобзарського мистецтва «Струни вічності», а кожні п’ять років під такою ж назвою відбувається Всеукраїнський фестиваль.
З нагоди ювілею митця відділ краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва підготував віртуальну книжкову виставку «Найталановитіший кобзар України – Володимир Максимович Перепелюк».
Славетна постать музичної України (до 200-річчя від дня народження українсько...НБУ для дітей
До 200-річчя від дня народження українського композитора, автора національного гімну М. М. Вербицького. Музично-пізнавальний екскурс для дітей старшого шкільного віку.
Віртуальна книжкова виставка.
Він був і залишається для кожного українця одним із символів того найкращого, що було надбано народом за свою історію. Можна розмірковувати про те,скільки б він міг зробити, якби прожив принаймні 50 років, але й те, що він залишив нам у спадок, - понад 100 пісень і кілька десятків інструментальних творів, - величезне й незнищенне. Ми наснажуємося тією красою, яку він перелив у «Червону руту», «Літо пізніх жоржин», «Баладу про мальви», «Колиску вітру» – і ряд можна продовжити,бо майже кожна його пісня – то перлина.
Similar to СЕРЦЕ, ВІДДАНЕ МУЗИЦІ: ПЛАТОН МАЙБОРОДА (20)
Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Єгор Анчишкін НБУ для дітей
У новому випуску «ІТ.UA: народжені в Україні» розповідається про технологію «розпізнавання облич», яку створив український розробник Єгор Анчишкін. Стартапом Viewdle зацікавилася найуспішніша корпорація Google та на його основі запустила свій пошук за зображенням.
Дізнайся про історію успіху популярної технології та її творця.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua
«Доля уславила мене». Письменниця Докія ГуменнаНБУ для дітей
Докія Гуменна належала до плеяди українців, які жили і творили в далекому зарубіжжі, тому вона не оминула й теми життя української еміграції, розкиданої по всіх світах. Пропонуємо вашій увазі презентацію «Доля уславила мене», що представлена на сайті бібліотеки на платформі онлайн-проєкту «Музей книги»: https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=10486
Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Максиміліан ЛевчинНБУ для дітей
«ІТ.UA: народжені в Україні» представляє відео про відомого інженера та успішного стартапера Максиміліана Левчина. Завдяки його розробці системи PayPal світ технологій зробив крок уперед та відкрив для людей поняття «електронних грошей».
Дізнайся історію успіху мільярдера та надихнися на власні здобутки.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua
Краєзнавчо-пізнавальна тревелог-екскурсія "Найцікавіші міста Рівненщини"НБУ для дітей
Краєзнавчо-пізнавальна тревелог-екскурсія для учнів 5–9 класів.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/
Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Ян КумНБУ для дітей
Черговий випуск проєкту «ІТ.UA: народжені в Україні» переносить нас до світу сучасних інформаційних технологій та розповідає про відомого розробника українського походження Яна Кума. Програміст прославився на увесь світ завдяки створенню популярного месенджера WhatsApp, яким користуються мільйони людей.
Від минулого до сьогодення Україні є ким пишатися.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua
Файли cookie як елемент безпеки в онлайн-середовищіНБУ для дітей
Щодня мільйони людей, авторизуються на різних вебсторінках. Завдяки cookie це можна зробити один раз, а далі заходити із збереженими настройками та не заповнювати повторно призначені для користувача форми.
Новий випуск проєкту «ІТ.UA: народжені в Україні» присвячений видатному вченому у галузі кібернетики та обчислювальної техніки – Тадеушу Мар’яновичу. Український науковець входив до числа найбільш активних сподвижників академіка Віктора Глушкова, основоположника інформаційних технологій в Україні. Переглядаємо відео та шануємо українських учених.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua
В кожній країні існують свої книжкові перлини, які мають історію написання та видання. Вони допомагають зрозуміти оточуючий світ, розкривають таємниці добра і зла, збагачують знаннями...
До 190-річчя від дня народження українського поета, перекладача Степана Руданського). Видання з фонду рідкісних та цінних видань НБУ для дітей
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=5497
З нагоди Всеукраїнського тижня права хотілося б переконатися, що кожен знає свої права та обов’язки. Так само, як і у реальному житті, онлайн-середовище має певні правила, які ми представляємо на прикладі доступних та надійних бібліотечних ресурсів. Інтернет-простір має багато пасток та небезпек, тож знання, а головне дотримання певних норм, захистять та допоможуть безпечно подорожувати безмежним онлайн-світом.
Пам’ятай про свої цифрові права та дотримуйся обов’язків. Будь онлайн та залишайся у безпеці.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua
У черговому випуску проєкту «ІТ.UA: народжені в Україні» ви дізнаєтеся про видатного вченого В'ячеслава Петрова та його розробку – перший накопичувач інформації. Саме українець був головним конструктором компакт-диска, який багато років є надійним носієм збереження інформації.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua
Любомир Романків - винахідник світового масштабу, який розробив революційну технологію і фактично започаткував еру персональних комп’ютерів.
Вивчаємо, пишаємося та не забуваємо про здобутки українців!
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=9306
У сучасну цифрову епоху медіаграмотність відіграє важливу роль.
Саме тому щорічно увесь світ відзначає тиждень медіа- та інформаційної грамотності.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua
Існує багато програм для створення анімацій та мультфільмів. Одна з них – Wick Editor.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/
До 140-річчя від дня народження Михайла Жука, українського художника, літератора. Видання з фонду рідкісних та цінних видань НБУ для дітей
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=5497
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
1. Читати далі
( 95-до річчя від дня народження укра )їнського композитора
-Музично бібліографічне ревю
для дітей середнього та старшого шкільного віку
Міністерство культури України
Національна бібліотека України для дітей
СЕРЦЕ, ВІДДАНЕ МУЗИЦІ:
ПЛАТОН МАЙБОРОДА
2. Музичний відеокалейдоскоп
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
Пісенний зорепад
- дивись відео
- слухай музику
Умовні позначки:
Андрій Малишко - друг і співавтор
Тепла пісня про маму: історія створення пісні «Рідна мати моя»
Музика супроводжує людину з перших днів життя через лагідну мамину колискову,
зворушливі народні пісні, класичні та оперні твори… У духовному житті українського народу
пісня посідає особливе місце. Вона живе з нами пліч-о-пліч протягом тисячолітньої історії, у
першу чергу завдячуючи людям, які щиро діляться з нами своїм талантом. З нагоди 95-річчя
від дня народження видатного українського композитора, педагога Платона Іларіоновича
Майбороди запрошуємо тебе на віртуальну музично-бібліографічну екскурсію, яка
складається з наступних розділів:
Музичні та життєві вітражі Платона Майбороди
Повернутися назад Читати далі
Калейдоскоп думок: видатні особистості про П. Майбороду
Інтернет-полиця композитора
Музично-розважальний ринг
Бібліотечна полиця композитора
Платон Майборода: фотоархів
Поетичне слово про композитора
- повернутися до розділу,
змісту
3. Батько
Іларіон Майборода
Мати
Дарина Єлисеївна
«Рідна мати моя, ти ночей не доспала...». Хто не знає цих поетичних рядків?! Ця пісня давно вже
стала народною. Написали її брати по духу – поет Андрій Малишко і композитор Платон Майборода.
Платон Майборода… Композитором-епохою, великим піснярем, пелехівським соловейком
називають Платона Іларіоновича. Його твори ввійшли до золотої скарбниці українською музики.
Народився Платон Майборода 1 грудня 1918 року на хуторі Пелехівщина Глобинського району
на Полтавщині у селянській родині. Увесь рід Майбородів з давніх-давен кохався в музиці і народних піснях.
«Мій прадід, Федір Майборода, – згадує Платон Іларіонович, – був чумаком. Саме від нього перейняли його
внуки (мій батько й два дядьки) любов до народу, його історичного минулого. І, очевидно, та пісенність,
любов до музики, які притаманні нашому родові, беруть початок саме від нього».
Батько композитора Іларіон Іванович хоч і закінчив лише три класи церковно-
парафіяльної школи, був людиною великої душевної краси. Він вирізнявся широтою
інтересів, багато читав і теж мав хист до музики – самотужки вивчив нотну грамоту та
навчав її інших. Разом із братом Віктором майстрував музичні інструменти. А мати Дарина
Єлисеївна співала в церковному хорі. Батьки маленького Платона підтримували музичні
традиції родини, знали багато пісень, грали на різних музичних інструментах. Так і виник у
сім’ї Майбородів своєрідний інструментальний ансамбль, що складався зі скрипки,
бандури, балалайки та мандоліни. Не дивно, що в такій сім’ї на дзвінкій піснями
Полтавщині виростали справжні таланти. Першим вийшов на шлях у музичне мистецтво
старший брат Платона – Георгій. Він став прикладом для молодшого на мистецькій ниві.
Талановитим хлопчиком був малий Платон. У шкільні роки він став одним з
найактивніших учасників художньої самодіяльності, займався у музичному гуртку,
самотужки вивчив нотну грамоту, оволодів грою на кількох народних інструментах –
мандоліні, домрі, гітарі. Швидко зростав мистецький авторитет обдарованого хлопця серед
вчителів та учнів, і незабаром йому доручили керувати шкільним музичним гуртком. Вже
тоді Платон Майборода робив перші спроби самостійно писати музику.
Повернутися назад Читати далі
Музичні та життєві вітражі Платона Майбороди: слово про композитора
І генії були дітьми…
4. У 1932 році сім’я переїхала до Запоріжжя. Тут Платон
продовжив навчання в середній школі та брав активну участь у
самодіяльному музичному гуртку. Але найголовніше те, що він мав
змогу відвідувати концерти місцевих артистів, великих самодіяльних
оркестрів, вистави драматичного театру, оперні спектаклі. Культурне
життя міста не могло лишитися поза увагою обдарованого юнака та не
відобразитись на формуванні його таланту. Закоханість у музику,
палке бажання самому опанувати це високе мистецтво привели
Платона Майбороду до рішення вступити до Київської консерваторії,
де вже у класі видатного композитора і педагога Л. Ревуцького
навчався його брат.
Але шлях молодшого Майбороди до музичного олімпу почався з невдачі – Платона у 1936 році не
прийняли до консерваторії через брак музичних знань. Помітивши здібного хлопця, член приймальної комісії
Лев Миколайович Ревуцький порадив йому піти до музичного училища імені Р. Глієра. Наполегливо і з
величезним бажанням вивчаючи музичну науку, Платон Майборода подолав чотирирічний курс училища за
два роки (1936-1938 рр.).
У 1938 році Платона Іларіоновича було прийнято до Київської консерваторії, де він навчання у
класі Л. Ревуцького. За порадою вчителя Платон, окрім програмних занять, серйозно вивчав українську
народну пісенність. Під час літніх канікул брав участь у фольклорних експедиціях, виїздив у різні місцевості
України, де збирав і записував перлини народної творчості. Особливе враження справив на молодого
композитора гуцульський фольклор. Саме обробки народних пісень для голосу в супроводі фортепіано «Ой
крутеє та витеє деревце», «Ой летіла зозуленька», «Пісня про Довбуша» отримали гарну оцінку й дістали
визнання творчого доробку митця. Під враженням експедицій композитор написав пісню «Шість їх було» на
вірш О. Бандурка, яка стала його першим надрукованим твором.
На третьому курсі консерваторії П. Майборода почав роботу над фрагментами майбутньої
симфонічної увертюри «Прометей». Але роботу над новими композиціями довелося припинити – почалася
Велика Вітчизняна війна. Платон Майборода разом із товаришами та братом Георгієм стали на захист рідного
краю.
Повернутися назад Читати далі
Музичні та життєві вітражі Платона Майбороди: слово про композитора
Підкорення музичного Олімпу
http://www.ex.ua/view/11355637
5. Перші бої з фашистами, де брав участь 22-річний солдат-санітар Платон,
проходили в районі Канева – Черкас. Ворог нестримно рвався до Дніпра. Оборона
була тяжкою. Не одного пораненого бійця виніс він на своїх плечах під градом куль
та вибухів снарядів. Багато воїнів-захисників загинуло, потрапило у полон.
Повернутися назад Читати далі
.
Брати Майбороди опинилися в таборі для військовополонених, звідки їм вдалося втекти і
повернутися до рідного села. Тяжким було життя на окупованій ворогом території. Після успішного наступу
Радянської Армії німецькі війська почали формувати ешелони бранців з України, Білорусі, Росії, які
відправлялися для роботи закордон. До одного з ешелонів потрапили й брати Майбороди. Їх вивезли до
польського міста Катовіце, де примусили працювати на заводі. Після звільнення польської землі П.
Майборода знову влився в армійські лави і у складі військ Першого Українського фронту брав участь у
розгромі ворога в Силезії (область у Центральній Європі, що знаходиться на території сучасної Польщі, Чехії
та Німеччини), а потім і в Німеччині.
В останній місяць війни Платона Майбороду призначили музичним керівником військового ансамблю
пісні й танцю у Відні. Під час концертів композитор відчував, з яким захопленням сприймають закордоном
наші пісні, як заслуховуються чарівними українськими мелодіями. Перебування у Відні для музиканта з
України було тісно пов’язане з іменем геніального композитора Людвіга ван Бетховена. У вільний час
Платон розшукував пам’ятні місця, де бував великий митець.
Наприкінці 1945 року після наполегливих клопотань Л. Ревуцького перед штабом армії Платона
Майбороду демобілізували, і він повернувся на Батьківщину. Вже у післявоєнний час у 1947 році він
закінчив композиторський факультет Київської консерваторії. Його дипломною роботою стала розпочата ще
перед війною симфонічна увертюра «Прометей», або, як її ще називають, «Героїчна увертюра».
Музичні та життєві вітражі Платона Майбороди: слово про композитора
Випробування війною
6. Плідно співпрацював П. Майборода і з М. Рильським, В. Сосюрою, М. Стельмахом, В. Бичком,
Д. Луценком, В. Симоненком та іншими, написав твори на поезії Тараса Шевченка й Лесі Українки. Серед
робіт останнього десятиліття життя композитора дуже виділяється його монументальний «Гімн Києву» на
вірші В. Коротича, визнаний переможцем конкурсу на кращу пісню про Київ, який проводився на честь
1500-річчя міста. Починаючи з 50-х років, пісні Платона Майбороди завоювали серця мільйонів любителів
музики в Україні і далеко за її межами. Їх виконували відомі співаки України – Н. Матвієнко, Є.
Мірошниченко, Д. Петриненко, М. Кондратюк, Д. Гнатюк, В. Буймістер, О. Гришко, Р. Майборода, А.
Мокренко, Т.Винниченко-Майборода, О. Таранець тощо. Він був «своїм» для кінематографістів та діячів
театру. Музика П. Майбороди стала окрасою багатьох фільмів і вистав, а пісні, зійшовши з екранів, живуть у
народі донині. Композитор написав музику до 15 вистав Київського, Вінницького та Запорізького
драматичних театрів (зокрема, «Не судилось» М. Старицького, «У кожного своя мета» Я. Баша, «Якщо ти
любиш» й «Сині роси» М. Зарудного, «Де тирса шуміла» А. Шияна, «Правда й кривда» М. Стельмаха) та 17
фільмів Національної кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка.
Про неповторність і незвичайність таланту композитора влучно висловився Олександр Білаш,
знайшовши чи не найвиразніше визначення сутності Майбороди як явища: «Платон Майборода вибухнув
піснею».
За натхненну творчість Платон Майборода удостоєний найвищої нагороди – любові народної.
Повернутися назад Читати далі
Музичні та життєві вітражі Платона Майбороди: слово про композитора
Роки музичного одкровення
Після закінчення консерваторії Платон Іларіонович шість років
викладав сольфеджіо, теорію музики та гармонію у Київському музичному
училищі ім. Р. Глієра та у вечірній музичній школі для молоді. У цей час
увагу П. Майбороди привертає пісня. Він уважно ознайомлюється з доробком
українських поетів, особливо своїх сучасників. Дуже чуйний до виразності
поетичного слова композитор відчув глибоку змістовність та наспівність
поезії Андрія Малишка, Олекси Ющенка, Тереня Масенка. На слова цих
поетів і було написано більшість його пісень.
Уклад. С. В. Кисельова, Т. В. Первак
http://www.ex.ua/view/11355637
7. 1950 рік – Лауреат Сталінської премії третього ступеня;
Лауреат Державної премії СРСР.
1957 рік – Заслужений діяч мистецтв УРСР.
1962 рік – Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1968 рік – Почесне звання «Народний артист УРСР».
1979 рік – Почесне звання «Народний артист СРСР».
Нагороджений орденами:
1960 рік – орден Леніна;
1982 рік – орден Трудового Червоного Прапора;
1985 рік – орден Вітчизняної війни ІІ ступеня.
Посмертно відзначений:
2007 рік – дипломом «Краща пісня ХХ століття» (Київ);
2008 рік – премією Російської академії кіномистецтва «Ника» за
видатний внесок у музику кіно.
Державні нагороди та відзнаки
Повернутися назад Читати далі
Музичні та життєві вітражі Платона Майбороди: слово про композитора
8. 1. У цьому будинку в 1957-1989 роках жив і працював відомий український композитор
Платон Майборода (м. Київ).
2. Меморіальна дошка Платонові Майбороді на будинку по вул. Софіївській, 16/16 у м. Києві.
Скульптор М. І. Білик. 1992 р.
Повернутися назад Читати далі
Пам’ять про українського Майстра пісні жива в Україні. У 1989 році ім’я П. Майбороди було
присвоєно Академічному хору Національної Радіокомпанії України, а в 1990 р. – Запорізькому музичному
училищу. У Києві в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтв України створено
меморіальний кабінет-світлицю (разом з А. Малишком). На будинку, де жив композитор (м. Київ, вул.
Софіївська, 16), встановлено меморіальну дошку. З листопада 2008 року на мапі Шевченківського району
столиці України є вулиця, названа на честь Платона Майбороди.
Музичні та життєві вітражі Платона Майбороди: слово про композитора
Світлі струни пам'яті
1.
2.
9. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (м. Київ).
Меморіальний куток композитора П. Майбороди.
(Режим доступу: http://csam.archives.gov.ua/галерея/)
Музичні та життєві вітражі Платона Майбороди: слово про композитора
Повернутися назад Читати далі
Світлі струни пам'яті
10. Андрій Малишко - друг і співавтор
Світлою барвою сіяє в музиці Платона Майбороди поезія
Андрія Малишка. Щирою сповіддю двох сердець – поета і
композитора – стали понад 20 пісень.
Співпраця П. Майбороди з відомим українським поетом Андрієм
Малишком розпочалася в 1949 році. На Київській кіностудії режисер
М. Слуцький знімав документальний фільм «Радянська Україна», а
автором поетичної частини сценарію був Андрій Самійлович
Малишко. До одного з епізодів фільму поет написав вірші, а
молодому композиторові П. Майбороді було запропоновано написати
на них музику. Ця зустріч переросла в глибоку творчу дружбу.
Малишко і Майборода подарували людям чудові перлини поезії й
музики, що увійшли до золотого пісенного фонду України: символи
столиці України – «Київський вальс» і «Білі каштани», «Пісня про
вчительку», «Ми підем, де трави похилі», «Ти моя вірна любов» та
«Колискова», а пісню «Рідна мати моя» («Пісня про рушник») було
перекладено багатьма мовами народів світу. Останній спільний твір
П. Майбороди та А. Малишка – пісня «Моя стежина». Слова поет
написав уже в лікарні, у лютому 1970 року. Музики йому так і не
довелося почути.
Творча співдружність П. Майбороди й А. Малишка –
приклад великої, справжньої дружби двох людей, двох митців –
творців чудових пісень, що увійшли до скарбниці національної
музичної культури.
Повернутися назад Читати далі
http://www.ex.ua/view/11355637
11. Тепла пісня про маму: Платон Майборода про написання пісні «Рідна мати моя»
(«Пісня про рушник»)
«Здавна вже так заведено в Україні, що мати, проводжаючи з дому свою дитину,
завжди дасть на дорогу хліба та ще й загорне його в білу хустину. Цей добрий звичай, зверніть
увагу, гарно описаний і в українських народних казках. А коли ж прощається з домом дорослий
син, мати дає йому в мандрівку вишиваний рушник, щоб стелилася її дитині добра доля… Ось
якраз цю народну традицію і вирішив показати в одному з епізодів нового фільму «Літа
молодії» режисер О. Мішурін. Фільм знімався на довженківській кіностудії, а епізод за
сценарієм передбачався такий: хлопець і дівчина їдуть до Києва вступати до театрального
інституту, дорогою знайомляться і добираються до столиці на даху вагона. Хлопець згадує, що
мати, виряджаючи його з дому, дала на дорогу хліб і до хліба, і мовчки розгортає мамин
рушник… І тут режисерові спало на думку: а чому хлопець розгортає мамин рушник мовчки,
чому б йому не заспівати пісню про рушник? Він сказав мені це, ідея сподобалася. Та справа
ускладнювалася тим, що пісню треба було написати протягом дня. Як це зробити, коли ще й
слів немає? Я відчував, що слова такої пісні може написати тільки Андрій Малишко, але він
якраз відпочивав у санаторії «Конча-Заспа». А мені ж так хотілося, щоб задумана пісня була! Я
вже, здається, чув її настрій, мелодію, чув слова прощання матері з сином на зорі за селом і
зрозумів, що пісня проситься на світ, треба давати їй життя. Швидко записав ноти, а їм до пари
підібрав слова, які б могли передати суть задуманого у фільмі епізоду та змалювати картину
прощання з матір’ю, згуртував їх у чотири віршовані рядки і одразу ж подзвонив Андрієві
Малишку в санаторій. Награв йому по телефону мелодію і запропонував перші чотири рядки
виключно як зразок розміру вірша:
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
В тихім шелесті трав ти мене сповила,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Повернутися назад Читати далі
12. Наступного дня Андрій приїхав до Києва і привіз вірша. Я
прочитав і був вражений тим, що поет залишив початок майже
незмінним, за винятком другого рядка: замість слів «в тихім шелесті
трав ти мене сповила» написав «і водила мене у поля край села»…
Звичайно, поет Андрій Малишко міг не прийняти запропонованого
куплета, відкласти вбік і написати свого, безперечно, ще кращого,
або, в крайньому разі, «загнати» мого десь у кінець пісні. І я б не
образився, бо, повторюю, передав перші чотири рядки виключно як
зразок розміру вірша. Та друг Андрій Малишко виніс «мою» строфу
на початок пісні як заспів для наших двох голосів – то був не тільки
вияв такту, то знову засвітила мені любов’ю вірність друга…»
Платон Майборода
До речі...
…«Пісня про рушник» набула такої популярності, що її було перекладено 35 мовами світу.
…першим виконавцем пісні став Олександр Таранець. Проте найбільшої популярності «Пісня про
рушник» набула у виконанні Дмитра Гнатюка, який любив жартувати, що під час своїх гастролей
«підперезав усю планету рушником».
…вперше «Пісню про рушник» передав «Голос Америки». Платона Майбороду кілька разів викликали до
КДБ. Намагалися з’ясувати, хто і як передав «за бугор» копію фонограми. «Винуватця» так і не знайшли. На
студії вагалися, чи залишати в фільмі пісню, трансльовану «ворожими голосами». Врешті вирішили: якщо
стрічка вийде без неї, це лише підтвердить існування у СРСР цензури (http://gazeta.ua/articles/history-
newspaper/_pisnyu-pro-rushnik-pershim-peredav-golos-ameriki/294230).
(Джерело: Гоян Я. Рушник кошового : Платон Майборода / Я. Гоян //
Присвята. - К., 2001. - С. 356-357)
Режисер: Юля Лазаревська
Жанр фільму: документальний
Кіностудія: «Контакт», Україна
Рік: 2004
Повернутися назад Читати далі
Тепла пісня про маму: Платон Майборода про написання пісні «Рідна мати моя»
(«Пісня про рушник»)
http://www.ex.ua/view/11355637
13. Олег Шак
заслужений артист України
Таїсія Повалій
народна артистка України
Філіп Кіркоров
Народний артист Інгушетії,
Росії та України
Ігор Крутой
Народний артист Росії та України
Олексій Матіас
(Олексій Саченок)
переможець шоу
«Фабрика зірок. Суперфінал» (2010)
ВІА «Кобза»
Пісню «Рідна мати моя» давно вважають народною. Своєї популярності вона не втратила і
донині. Виконати її вважають за честь корифеї не тільки української, а й зарубіжної естради. Серед
них:
Повернутися назад Читати далі
Дмитро Гнатюк
Народний артист України.
Народний артист СРСР.
Герой України
14. 1937 рік
«Пісня про папанівців» на слова М. Бажана.
«Хай час ясний цвіте і лине». Пісня на слова В. Сосюри.
1938 рік
Обробки українських народних пісень:
«А я в батька росла» (для сопрано в супроводі ф-но).
«Ой коли б я гроші мав» (для баритона в супроводі ф-но).
«Ой умру я, мій миленький» (для сопрано в супроводі ф-но).
«Шість їх було». Пісня на слова О. Бандурка.
1939 рік
Обробки українських народних пісень для чоловічого хору в супроводі ансамблю бандуристів:
«Зажурилась Україна».
«Ой на горі огонь горить».
«Ой три сестриці-жалібниці».
«Я не нездужаю». Романс на слова Т. Шевченка (для баритона в супроводі ф-но).
1940 рік
Обробки гуцульських народних пісень для баритона в супроводі ф-но:
«Ой крутеє витеє деревце».
«Ой летіла зозуленька».
«Пісня про Довбуша».
«Як почуєш вночі». Романс на слова Лесі Українки (для тенора в супроводі ф-но).
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
Повернутися назад Читати далі
Вокальні твори:
15. 1947 рік
«Колгоспна пісня» на слова С. Олійника.
«Комсомольська пісня» на слова О. Новицького.
Пісні для дитячого хору:
«З Новим роком!» на слова М. Пригари.
«Пісня про Зою Космодем’янську» на слова П. Тичини.
«Пісня про Леніна» на народні слова.
«Пісня про Червону Армію» на слова І. Неходи.
«Пісня школярів» на слова М. Пригари.
«Ялинка» на слова М. Пригари.
«Пісня про Росію» на слова М. Ісаковського та О. Твардовського.
Три пісні про героїв-партизан для чоловічого хору в супроводі бандур:
«Пісня про Бакрадзе» на слова О. Новицького.
«Пісня про Вершигору» на слова В. Лефтія.
«Розляглися тумани» на слова О. Новицького (перша ред.)
1948 рік
«Вже зоря вечорова засяяла». Пісня на слова О. Ющенка.
«Дівоча пісня» на слова О. Ющенка.
«Карпатська дівчина». Пісня на слова І. Цинковського (для тенора в супроводі ф-но).
«Мир переможе війну». Пісня на слова Т. Масенка.
Обробки українських народних пісень для баритона в супроводі ф-но:
«Добрий вечір тобі, зелена діброво», «Там, де Ятрань круто в’ється».
«Смерть війні». Пісня на слова А. Малишка.
«Щорсівська». Пісня на слова О. Ющенка.
Повернутися назад Читати далі
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
Вокальні твори:
16. 1949 рік
«Гей у полі чистому». Пісня на слова Т. Масенка.
«Гімн труду» на слова О. Ющенка.
«Київ святковий». Пісня на слова А. Малишка.
«Колгоспний вальс». Пісня на слова А. Малишка.
«Лірична пісня» на слова О. Ющенка.
«Пісня про героїню-полтавчанку» на слова Т. Масенка.
«Пісня про Дніпро» на слова Т. Масенка.
«Пісня про рідну землю» на слова А. Малишка.
«Пісня трудових резервів» на слова Т. Масенка.
«Похідна пісня» на слова Т. Масенка.
«Привітальна пісня білоруському народу» на слова О. Ющенка.
«Прощальна пісня» на слова Т. Масенка.
«Рідним полем, Сумщиною». Пісня на слова Т. Масенка
(про Героя Соціалістичної Праці Марію Савченко).
«Розляглися тумани» на слова О. Новицького (друга ред.)
Три пісні про Героїв Соціалістичної Праці на слова О. Ющенка:
«Над широким Дніпром» (про Олену Хобту).
«Поля неозорні» (про Марка Озерного).
«Ще тумани сиві» (про Марію Лисенко).
1950 рік
«В колі біля вогнища іскристого». Піонерська пісня на слова В. Бичка.
«Як над морем зорі зацвітуть». Пісня на слова Т. Масенка.
Повернутися назад Читати далі
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
Вокальні твори:
17. 1951 рік
«Нам Партія силу дає». Пісня на слова О. Ющенка.
«Юні загони». Піонерська пісня на слова О. Ющенка.
1952 рік
«Гей, виходьмо, веселі подруги». Пісня на слова Т. Масенка.
«Пісня про Київ» на слова Т. Масенка.
1953 рік
«Білі каштани». Пісня на слова А. Малишка.
«Любов моя». Пісня на слова Т. Масенка.
«Пісня дружби» на слова М. Нагнибіди.
1954 рік
«Гімн братерству» на слова М. Рильського.
«Елегія» на слова М. Стельмаха.
«Каховська балада» на слова Т. Масенка.
«Каховська веснянка» на слова Т. Масенка.
«Київський вальс» на слова А. Малишка.
«Краю мій ясний». Пісня на слова Т. Масенка
«Ми пройдемо над сонячним лугом». Пісня на слова Т. Масенка.
«Пісня про Каховське море» на слова Т. Масенка.
«Пролягла доріженька». Пісня на слова А. Малишка.
«Слався, мирний труд!». Пісня на слова А. Малишка.
Повернутися назад Читати далі
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
Вокальні твори:
18. 1955 рік
«Друзі хороші мої». Пісня на слова Т. Масенка.
«Журавлі». Пісня на слова А. Малишка.
«Ми підем, де трави похилі». Пісня на слова А. Малишка.
1956 рік
«Колискова». Пісня на слова А. Малишка.
«Що ж ти ходиш в непокої». Пісня на слова В. Швеця.
1957 рік
«Дівоча-запорізька». Пісня на слова В. Юхимовича.
«Пісня про Миколу Кузнєцова» на слова Т. Масенка.
«Пісня про Україну» на слова А. Малишка.
1958 рік
«Тебе я кликав». Пісня на слова О. Ющенка.
«Як на дальнім небосхилі». Мелодія і слова А. Малишка, обробка П. Майбороди.
1959 рік
«Єсть на світі доля». Пісня на слова Т. Шевченка.
«Про любов свою». Пісня на слова М. Нагнибіди.
«Рідна мати моя». Пісня на слова А. Малишка.
«Ти моя вірна любов». Пісня на слова А. Малишка.
«Чого мені тяжко». Пісня на слова Т. Шевченка.
«Якщо ти любиш». Пісня на слова М. Нагнибіди.
1960 рік
«Кров людська – не водиця». Дума на слова О. Никоненка.
Повернутися назад Читати далі
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
Вокальні твори:
19. 1962 рік
«За вікном». Пісня на слова С. Крижанівського.
«Зоре моя вечірняя». Обробка української народної пісні для сопрано в супроводі ф-но.
«Пісня про козацькі могили» на слова А. Малишка.
1963 рік
«Дніпрові хвилі». Вальс на слова Т. Масенка.
«І курить доріженька». Пісня на слова М. Нагнибіди.
«Наддніпряночка». Пісня на слова Л. Реви.
«Партизанська дума» на слова М. Стельмаха.
«Пісня про лікаря» на слова А. Малишка.
1964 рік
«Білі чайки». Пісня на слова А. Шияна.
«Колискова «ніжного» батечка» на слова М. Білецького.
«Нас правда Леніна веде». Пісня на слова П. Бровки, М. Грибачова, М. Ісаковського,
С. Смирнова, О. Твардовського.
«У сні не воюють солдати». Пісня на слова В. Лукашевича та А. Малишка.
1965 рік
«Вогник». Пісня на слова А. Малишка.
«Наш фестиваль». Пісня на слова І. Неходи.
«Пісня про робітничу гвардію» на слова О. Новицького.
«Студентська застольна». Пісня на слова А. Малишка.
1966 рік
«Наше київське метро». Пісня на слова О. Ющенка.
«Я служу на Закарпатті». Пісня на слова Г. Новосьолова та К. Дрока.
Повернутися назад Читати далі
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
Вокальні твори:
20. 1967 рік
«Гаї шумлять біля потоку». Пісня на слова А. Малишка.
«Дунайська понерська». Пісня на слова П. Воронька.
«Пісня братів» на слова О. Підсухи.
«Пісня про вчительку» на слова А. Малишка.
1968 рік
«Пісня про партизанку» на слова М. Скуратова.
1969 рік
«Балада про партизана» на слова П. Воронька.
«Пісня київського «Арсеналу»» на слова О. Ющенка.
1970 рік
«Моя стежина». Пісня на слова А. Малишка.
1971 рік
«Їй було вісімнадцять». Пісня на слова Д. Луценка.
1972 рік
«Ромен-цвіт». Пісня на слова О. Ющенка.
1973 рік
«Березань, Березань». Пісня на слова Т. Масенка.
«Виростеш ти, сину». Пісня на слова В. Симоненка.
«Пісня допитливих». Дитячий хор на слова М. Сома.
«Пісня про Дніпропетровськ» на слова П. Шаповала.
«Пісня про Ніжин» на слова О. Ющенка.
Повернутися назад Читати далі
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
Вокальні твори:
21. 1973 рік
«П’ять ночей та днів». Пісня на слова В. Інбер (укр. Текст Т. Масенка).
«Рідна земле моя». Пісня на слова Д. Луценка.
«Та забіліли сніги». Обробка української народної пісні для тенора в супроводі ф-но.
«Тополина баркарола». Пісня на слова В. Симоненка.
«Як мені даровано багато». Пісня на слова В. Симоненка.
1974 рік
«Пісня для тебе» на слова М. Ткача.
«Повій, вітре, на Вкраїну». Обробка української народної пісні для сопрано в супроводі ф-но.
1975 рік
«Не збивай, зозуле, цвіту». Пісня на слова М. Ткача.
«Пісня фараонів» на слова М. Ткача.
1977 рік
«Подвиг». Пісня на слова Д. Луценка.
«Ти і я – одна сім’я». Пісня на слова М. Ткача.
Симфонічні твори
1947 рік Героїчна увертюра «Прометей».
Вокально-симфонічні твори
1954 рік Ораторія «Дума про Дніпро» на слова Т. Масенка (для читців, солістів, хору та
симфонічного оркестру).
1960 рік Вокально-симфонічна поема «Тополя» на слова Т. Шевченка.
1974 рік Кантата «Полтава» на слова А. Пашка (для соліста, хору та симфонічного оркестру).
Повернутися назад Читати далі
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
Вокальні твори:
22. 1948 рік «Комсомольська лінія» Є. Кравченка. Київський театр юного глядача
(Київський академічний театр юного глядача на Липках).
1949 рік «Професор Буйко» Я. Баша. Запорізький драматичний театр ім. М. Щорса
(Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр ім.
В. Г. Магара).
1951 рік «Дніпровські зорі» Я. Баша. Запорізький драматичний театр ім. М. Щорса
(Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр ім.
В. Г. Магара) (нова редакція – 1970 р.).
1952 рік «Вибачайте, коли ласка» А. Макайонка. Київський драматичний театр
ім. І. Франка (Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка).
1953 рік «Не називаючи прізвищ» В. Минка. Київський драматичний театр ім.
І. Франка (Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка).
1955 рік «Мовчати заборонено» В. Минка. Київський драматичний театр ім. І.Франка
(Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка).
1956 рік «Над Дніпром» О. Корнійчука. Запорізький драматичний театр ім. М. Щорса
(Запорізький академічний обласний український музично-драматичний
театр ім. В. Г. Магара).
«Сини йдуть далі» М. Зарудного. Вінницький музично-драматичний театр
ім. М. Садовського (Вінницький державний академічний музично-
драматичний театр ім. М. Садовського).
«У кожного своя ціль» Я. Баша. Харківський драматичний театр ім.
Т. Г. Шевченка (Харківський державний академічний український драматичний
театр ім. Т. Г. Шевченка ).
Повернутися назад Читати далі
Музика до театральних вистав:
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
23. 1958 рік «Ну й дітки!» М. Зарудного. Вінницький музично-драматичний
театр ім. М. Садовського (Вінницький державний академічний
музично-драматичний театр ім. М. Садовського).
1959 рік «Не судилось» М. Старицького. Київський драматичний театр ім.
І. Франка (Національний академічний драматичний театр ім.
І.Франка).
«Якщо ти любиш» М. Зарудного. Вінницький музично-
драматичний театр ім. М. Садовського (Вінницький державний академічний
музично-драматичний театр ім. М. Садовського).
1960 рік «Щорс» Ю. Дольд-Михайлика. Запорізький драматичний театр
ім. М. Щорса (Запорізький академічний обласний український
музично-драматичний театр ім. В. Г. Магара).
1963 рік «Де тирса шуміла» А. Шияна. Київський драматичний театр ім.
І. Франка (Національний академічний драматичний театр ім.
І.Франка).
1964 рік «Марина» М. Зарудного. Київський драматичний театр ім.
І.Франка (Національний академічний драматичний театр ім. І.Франка).
1965 рік «Правда і кривда» М. Стельмаха. Київський драматичний театр ім.
І.Франка (Національний академічний драматичний театр ім.
І.Франка).
1967 рік «Сині роси» М. Зарудного. Київський драматичний театр ім.
І.Франка (Національний академічний драматичний театр ім.
І. Франка).
Повернутися назад Читати далі
Запорізький
академічний обласний
український музично-
драматичний театр ім.
В.Г. Магара
Вистава «Щорс»
Ю. Дольд-Михайлика.
Режисер: В. Магар.
Композитор: П. Майборода
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
Музика до театральних вистав:
(Фото з сайту: http://www.magara.zp.ua/)
24. 1949 рік «Радянська Україна». Документальний фільм Київської кіностудії.
1956 рік «Долина синіх скель» (реж. М. Красій). Художній фільм Національної
кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.
1957 рік «Далеке й близьке» (реж. О. Козир) та три пісні у фільмі-концерті
«Пісні над Дніпром». Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.
Довженка.
1958 рік «Гроза над полями» (реж. М. Красій), «Зміна починається о шостій»
(реж. В.Воронін). Художні фільми Національної кіностудії художніх фільмів ім.
О. Довженка.
1958 рік «Літа молодії» (реж. О. Мішурін). Художній фільм Національної
кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.
1960 рік Дума у художньому фільмі «Кров людська - не водиця» (перша
частина трилогії) (реж. М. Макаренко) Національної кіностудії художніх
фільмів ім. О. Довженка.
1961 рік «Дмитро Горицвіт» (реж. М. Макаренко) та «Українська рапсодія» (реж.
С. Параджанов). Художні фільми Національної кіностудії художніх
фільмів ім. О. Довженка.
Повернутися назад Читати далі
Музика до кінофільмів:
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
25. 1963 рік «Люди не все знають» (третя частина трилогії «Кров людська - не
водиця« (реж. М. Макаренко). Національна кіностудія художніх
фільмів ім. О. Довженка.
1969 рік «Дума про Британку» (реж. М. Вінграновський). Художній фільм
Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.
1973 рік «Абітурієнтка» (реж. О. Мішурін). Художній фільм Національної
кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.
1974 рік «Прощавайте, фараони!» (реж. В. Вінник за участю Д. Черкаського).
Художній фільм Одеської кіностудії художніх фільмів.
1975 рік «Прості турботи» (реж. І. Шмарук). Художній фільм Національної
кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.
1977 рік «Дипломати мимоволі» (реж. О. Мішурін). Художній фільм
Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.
1979 рік «Оглядини» (реж. В. Іванов). Художній фільм Національної кіностудії
художніх фільмів ім. О. Довженка.
1980 рік «Візит у Ковалівку» (реж. А. Буковський). Художній фільм
Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.
Повернутися назад Читати далі
Музика, написана душею: хронологічний список творів композитора
Музика до кінофільмів:
26. «Це був студент з великими творчими перспективами. Його характеризували
справжня художня інтуїція і темперамент, прекрасна музична пам’ять. Йому були доступні
будь-які музичні жанри. П. Майборода виявив прекрасне чуття оркестрового колориту.
Симфонічні його твори відзначалися динамічністю, широким подихом, у них помітно
пробивалася творча індивідуальність автора і національні риси української мелодики. Але з
особливою любов’ю працював він у галузі пісенної творчості і… домігся саме в ньому великих
успіхів…» (композитор, педагог Лев Миколайович Ревуцький).
«Не часто так буває, що за окремою піснею бачиться цілий народ. Саме такі пісні
Платона Майбороди, вони вросли у наш український, національний ґрунт назавжди» (співак
Анатолій Юрійович Мокренко).
«Платон Майборода вибухнув піснею» (композитор Олександр Білаш).
«...Платон Майборода – ціла, і – певен! – неперехідна епоха в багатонаціональній
пісенній творчості. Більше того, спираючись на могутню основу унікальної української пісенної
спадщини, він, зрештою, своїми творами зробив нашій народній пісні справді всесвітнє
паблісіті» (поет Борис Олійник).
«Неоціненність і величність Платона Іларіоновича в тому, що він прозорими, як чисті
джерельні струмені води, піснями виразив дух свого народу, його радощі й печалі, біль утрат і
дерзання, розчарування і ствердження, силу почуттів і любов до рідного краю, до Батьківщини.
Композитор, при всій авторській самобутності, зумів торкнутися музичного генія свого народу,
національного мелосу. І ніде не схибив, не сфальшував» (співак Дмитро Гнатюк).
Калейдоскоп думок: видатні особистості про П. Майбороду
Повернутися назад Читати далі
27. Платону Майбороді
Одгримлять мелодії судьбою,
І відкотяться важкі громи,
Але ми з тобою, ми з тобою
Назавжди залишимось людьми.
То не легко, друже, в суєслов’ї,
Де складна і де терниста путь,
Дати пісню з крові, із любові,
Що її сніги не заметуть.
Хай летять над Соловки і грати
Ті пісні любові і добра,
Щоб було народу що співати,
Коли слово рідне не вмира.
А. Малишко
*** П. Майбороді
Знову дороги лягли поміж нами,
Знову любов як веселочка чиста.
Де ти, мій друже, проходиш полями,
Де тобі світить зоря промениста?
Ми подружили, до праці охочі,
Ми побраталися в доброму ділі,
Як ми співали осінньої ночі –
Карії очі та рученьки білі!
Добре, що серце не знає омани,
Добре, що наші дороги кипучі.
Хай над тобою ті білі каштани
Вічно цвітуть, як дніпровськії кручі.
Хліб тобі здасться черствішим без мене,
Пісня про хліб – то зовсім не зле-бо.
Дерева нашого листя зелене
Знає, де корінь і де його небо.
А. Малишко
Повернутися назад Читати далі
Поетичне слово про композитора
28. Платону Майбороді
Відшумів, відболів, відспівав.
Крила склав і припав до землі.
Не розбивсь – хоч і тяжко упав,
Тільки голос – відлунням в імлі…
І в останню дорогу пісні,
Ніби чайки, взяли на крило.
Понесли його душу в труні –
Все, що мав, все, що в нього було.
Не спішіть, зупиніться, замріть!
Він вигойдував вас, як дітей.
Сядьте й крилами смерть зупиніть –
Бо не всіх він прийняв ще гостей.
Відшумів, відболів, відспівав,
Догорів, як із воску свіча.
Голос свій Україні віддав,
Як останню свитину з плеча…
Олександр Білаш
Щоб не згубить
у світі Україну,
Він витер очі
рідним рушником.
Микола Сом
Повернутися назад Читати далі
Поетичне слово про композитора
30. Платон Майборода на фронті (перший зліва)
Брати-композитори
з матір’ю Дариною Єлисеївною
(Фото: архів "Комсомольской правды".
Режим доступу: http://kp.ua/daily/070513/392574/)
Повернутися назад Читати далі
Платон Майборода: фотоархів
31. Платон Майборода серед своїх учнів
у Київському музичному училищі ім. Р. Глієра.
1949 р.
Платон Майборода із своїм вчителем
Л. М. Ревуцьким.
1955 р.
Повернутися назад Читати далі
Платон Майборода: фотоархів
32. Повернутися назад Читати далі
В гостях у М. Т. Рильського. Сидять (зліва
направо): А. Малишко, П. Воронько,
І. Козловський, М. Рильський;
стоять: П. Майборода, В. Костенко.
1963 р.
Павло Тичина, Олесь Гончар, Платон Майборода - перші
лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченка.
Київ, 7 червня 1962 р.
Платон Майборода: фотоархів
33. Повернутися назад Читати далі
Робота над новою піснею.
П. Майборода та
заслужений артист УРСР Г. Красуля.
1974 р.
Закладка Парку дружби у селищі
Дружба Сумської області.
М. Нагнибіда та П. Майборода.
1971 р.
Платон Майборода: фотоархів
34. Повернутися назад Читати далі
Юлія Бєлякова і Платон Майборода
під час концерту в Музеї М. Лисенка.
1985 р.
Художня рада музею Миколи Лисенка (зліва направо):
Георгій Майборода, Андрій Штогаренко, Юлія
Бєлякова, Платон Майборода, Михайло Дерегус.
1981 р.
Платон Майборода: фотоархів
(Фото з журналу: Музика. - 2013. - № 1. - С. 69, 71)
35. Повернутися назад Читати далі
Платон Майборода: фотоархів
(Фото з книжки: Альманах пошани й визнання Полтавщини = Almanac of Honour and Recognition of the Poltava
Land : 100 видат. особистостей Полтавщини минулих ст. - презент.-іміджне вид. – Полтава, 2003. – С. 120-121)
36. Режисер: О. Мішурін
Композитор: Платон Майборода
Кіностудія ім. О. Довженка
Рік: 1973
Режисер: О. Мішурін
Композитор: Платон Майборода
Кіностудія ім. О. Довженка
Рік: 1977
Режисер: О. Мішурін
Композитор: Платон Майборода
Кіностудія ім. О. Довженка
Рік: 1958
Режисер: Микола Красій
Композитор: Платон Майборода
Кіностудія ім. О. Довженка
Рік: 1956
Музичний відеокалейдоскоп
Повернутися назад Читати далі
37. Пісня «Гаї шумлять біля потока»
з кінофільму «Долина синіх скель».
Слова: Андрій Малишко.
Музика: Платон Майборода.
Повернутися назад Читати далі
Пісня «Ти і я - одна сім'я»
з кінофільму «Дипломати мимоволі».
Слова: М. Ткач.
Музика: Платон Майборода.
Жартівлива пісня рибалок
з кінофільму «Літа молодії».
Слова: Андрій Малишко.
Музика: Платон Майборода.
Музичний відеокалейдоскоп
(Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=
RMVPFIiWP7s&list=PL526C7C92FD6A8988)
(Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=xoFNNANeJ_A)
(Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=PuUe8HndOM4)
38. Колискова
Музика: Платон Майборода
Вірші: Андрій Малишко
Виконують: Ніна Матвієнко та
хор «Дударик»
Гей, за дальнім небосхилом
Музика: Платон Майборода
Вірші: Андрій Малишко
Виконує: гурт «Рушничок»
Ми підем, де трави похилі
Музика: Платон Майборода
Вірші: Андрій Малишко
Виконує: Віктор Шпортько
Моя стежина
Музика: Платон Майборода
Вірші: Андрій Малишко
Виконує: Олександр Таранець
Братом називав Платон Майборода свого друга Андрія Малишка. Разом вони
створили багато чудових пісень. Майже всі їх пісні дуже полюбились людям і стали справді
народними. Їх знають і співають вже більше ніж півстоліття. Пропонуємо тобі прослухати
деякі з них.
Вчителько моя
Музика: Платон Майборода
Вірші: Андрій Малишко
Виконують: Микола Кондратюк,
дитячий хор та Симфонічний
оркестр Українського радіо
Повернутися назад Читати далі
Пісенний зорепад
39. Ти і я – одна сім’я
Музика: Платон Майборода
Вірші: Михайло Ткач
Виконує: ВІА «Кобза»
Три тополі («Не повернеться перша любов»)
Музика: Платон Майборода
Вірші: Михайло Ткач
Виконує: тріо Мареничів
Елегія
Музика: Платон Майборода
Вірші: Михайло Стельмах
Виконує: Раїса Кириченко
Пісня для тебе
Пам’яті Андрія Малишка
Музика: Платон Майборода
Вірші: Михайло Ткач
Виконує: Анатолій Мокренко
Що ж ти ходиш
Музика: Платон Майборода
Вірші: В. Швець
Виконує: Микола Фокін
Повернутися назад Читати далі
Київський вальс
Музика: Платон Майборода
Вірші: Андрій Малишко
Виконують: Йосип Кобзон та
Таїсія Повалій
Пісенний зорепад
40. Назвіть вищий навчальний заклад, у якому навчався Платон Майборода:
Полтавське державне музичне училище ім. М. Лисенка
Сумське вище училище мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського
Національна Музична Академія України ім. П. І. Чайковського
Дніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки
Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка
Одеська національна музична академія ім. А. Нежданової
Повернутися назад Читати далі
Музично-розважальний ринг
Перевір себе
42. Уважно прочитай розповідь Платона Майбороди про
історію створення пісень та дай відповідь на запитання:
«У кожного твору є своя історія, своя, як би мовити, біографія.
Про деякі з таких біографій пісень я розповім. Одного разу, розбираючи
пошту, я натрапив на два листи, які схвилювали мене своєю
співзвучністю моїм думкам. В них Київські студенти просили написати
пісню про рідне місто, про його чудову красу і, звичайно, про любов.
Того ж дня я показав ці листи моєму другові Андрію Малишку.
Ідея написати пісні про Київ захопила поета. Незабаром Андрій
Самойлович дав текст майбутніх пісень. Перша з них звалася «Білі
каштани»…»
А як називалася друга пісня?
Повернутися назад Читати далі
Музично-розважальний ринг
Перевір себе
(Джерело: Шиян А. Пелехівський соловей / А. Шиян // Дороги життя / А. Шиян. – К., 2006. - С. 126)
43. Історія створення пісні:
У листі до Платона Майбороди і
Андрія Малишка студенти Київського
медичного інституту висловили свою мрію
про пісню, присвячену квітучому Києву, який
їм хотілося б залишити у споминах, коли
вони, вже молоді лікарі, роз'їдуться по різних
куточках країни. Саме студенти–медики й
були першими слухачами і виконавцями
пісні, яка згодом набула повнокровного
життя та стала однією з найулюбленіших.
Повернутися назад Читати далі
«Київський вальс»
Фінальний виступ всіх учасників 4 сезону телепроекту «Шанс»
(Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=r2f8f7iUeIA)
44. Вкажіть рядок, де зазначено пісні Платона Майбороди:
«Києве мій», «Балада про сурмачів», «Пісня про невідкриті острови»;
«Я піду в далекі гори», «Червона рута», «Водограй»;
«Виростеш ти, сину», «Пісня мого дитинства», «Пісня для тебе»;
«Одна калина», «Ні, то не я», «Палала у моєму небі зірка»;
«Берізка», «Велике місто», «Весна прийде»;
«Просто літо», «Снег», «Бджілка».
Повернутися назад Читати далі
Музично-розважальний ринг
Перевір себе
45. «Виростеш ти, сину», «Пісня мого дитинства», «Пісня для тебе»
Ромен-цвіт (Пісня мого дитинства)
Музика: Платон Майборода
Слова : Олекса Ющенко
Виконують: Алла Шутько, Світлана
Петрова та Антоніна Мамченко
Виростеш ти, сину
Музика: Платон Майборода
Вірші: Василь Симоненко
Виконує: Таїсія Повалій
Пісня для тебе
Музика: Платон Майборода
Слова: Михайло Ткач
Виконує: Анатолій Мокренко
Повернутися назад Читати далі
http://www.ex.ua/view/11355637
http://www.youtube.com/
watch?v=Xo2GA3YmB3Y
http://www.youtube.com/
watch?v=Jq9jkJFLWTg
46. З якої пісні цей уривок?
Ілюстр. Паскаля Кемпіона (Pascal Campion)
Повернутися назад Читати далі
Перевір себе
Музично-розважальний ринг
47. Вчителько моя
Музика: Платон Майборода
Вірші: Андрій Малишко
Київський вальс
Музика: Платон Майборода
Вірші: Андрій Малишко
Рідна мати моя
Музика: Платон Майборода
Вірші: Андрій Малишко
Виростеш ти, сину
Слова: Василь Симоненко
Музика: Платон Майборода
Повернутися назад Читати далі
Ілюстр. Паскаля Кемпіона (Pascal Campion)
48. Гоян Я. Рушник кошового : Платон Майборода : [есе :
спогади про життя та творчість П. Майбороди, історії написання пісень]
/ Я. Гоян // Присвята. - К., 2001. - С. 346-381.
[До 90-річчя Платона Майбороди] : [добірка статей] //
Музика. - 2008. - № 6. - С. 22-24.
Капустін В. С. Рідна мати моя (Пісня про рушник). 18. «І
на тім рушникові…» : [історія написання пісні, ноти] / В. С. Капустін //
Одна на цілий світ. - К., 2003. – С. 93-96.
Кузик В. В. П. Майборода / В. В. Кузик. - К. : Музична
Україна, 1987. - 46 с.
Майборода П. І. «Я прийду до тебе з піснею...» : вибрані
вокальні твори / П. І. Майборода ; упоряд. В. В. Кузик ; худож. оформ.
Ю. Г. Кудя. - К. : Музична Україна, 2008. - 319 с. : ноти, портр. -
(Бібліотека Шевченківського комітету).
Приступ Н. Брати музики : першого грудня виповнюється
95 років із дня народження композитора Георгія Майбороди та 90 -
Платона Майбороди / Н. Приступ // Україна молода. - 2008. - 29 листоп.
- С. 12.
Хорозова О. Платон Майборода: серце, віддане пісні /
О. Хорозова // Літературна Україна. - 2011. - 27 січ. - С. 16.
Шиян А. Пелехівський соловей / А. Шиян // Дороги життя.
- К., 2006. - С. 116-139.
Повернутися назад Читати далі
Розширити знання про життя та композиторські роботи Платона Майбороди тобі
допоможуть матеріали з фонду Національної бібліотеки України для дітей:
Бібліотечна полиця композитора
49. Пісні Платона Майбороди [Звукозапис].
Диск 1 / викон.: Симфонічний оркестр Українського
радіо ; Оркестр народних інструментів Українського
радіо ; Оркестр народної та популярної музики НРКУ [та
ін.] ; дириг.: С. Литвиненко, Ю. Таранченко, О. Сачук [та
ін.]. - [К.] : Національна радіокомпанія України, [2005?].
- 1 електрон. опт. диск (CD). - Назва з коробки. - Містить
вкладку: Олійник Б. У пісню перейшов. - Систем.
вимоги: CD-пристрій.
Повернутися назад Читати далі
Прослухати чудові мелодії композитора ти зможеш на дисках:
Бібліотечна полиця композитора
50. Пісні Платона Майбороди [Звукозапис].
Диск 2 / викон.: Симфонічний оркестр Українського
радіо ; Оркестр народних інструментів Українського
радіо ; Оркестр народної та популярної музики НРКУ [та
ін.] ; дириг.: С. Литвиненко, Ю. Таранченко, О. Сачук [та
ін.]. - [К.] : Національна радіокомпанія України, [2005?].
- 1 електрон. опт. диск (CD). - Назва з коробки. - Систем.
вимоги: CD-пристрій.
Повернутися назад Читати далі
Бібліотечна полиця композитора
51. Кузик В. Немеркнучі зірки. Платон Майборода [Електронний ресурс] :
[сторінка містить інформацію про життя та творчість видатного українського композитора та
документальний фільм з авторського циклу культурологічних програм «Немеркнучі зірки»
Олега Бійми] // Ex.ua : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://www.ex.ua/view/11355637. — Назва з екрана.
Кузик В. Майборода Платон Іларіонович [Електронний ресурс] : [біографічна
довідка, творчий доробок композитора] // Національна Спілка композиторів України : [веб-
сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: http://composersukraine.org/index.php?id=2405. —
Назва з екрана.
Майборода Платон Илларионович [Електронний ресурс] : [короткі відомості,
фільмографія] // Кино-Театр.ru : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://www.kino-teatr.ru/kino/composer/33558/bio/. — Назва з екрана.
Новохатська Т. «І на тім рушникові…» [Електронний ресурс] : [життя та
творчість композитора, історія написання «Пісні про рушник»] // Запорізька правда : [веб-
сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: http://www.zp-pravda.info/index.php?
option=com_content&view=article&id=841:q---q&catid=44:2009-05-26-19-18-42&Itemid=62. —
Назва з екрана.
Повернутися назад Читати далі
Інтернет-полиця композитора
52. Пальонний В. І. Піснями встелені шляхи / В. І. Пальонний, І. В.
Магльона : (до 90-річчя з дня народження П. І. Майбороди) // Національна бібліотека
України імені В. І. Вернадського [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nzvdpu_pp/2007_18/text%20rozdil%203-
4/pisnyamu%20vsteleni%20wlyaxu.pdf. — Назва з екрана.
Платон Ілларіонович Майборода [Електронний ресурс] : [коротка
біографічна довідка, пісні] // Українські пісні : [веб-сайт]. — Електрон. дані. —
Режим доступу: http://www.pisni.org.ua/persons/401.html. — Назва з екрана.
Тимофєєва Т. «Я візьму той рушник, простелю, наче долю» : (до 90-
річчя П. Майбороди та 95-річчя Г. Майбороди) / Т. Тимофєєва // Українське життя в
Севастополi : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://ukrlife.org/main/ukiz/krynitsya_16.pdf. — Назва з екрана.
Шевченко В. Оборванная песня Иллариона Майбороды. Расстрельное
дело Запорожского городского отдела НКВД [Електронний ресурс] : [про батька
композитора І. Майбороду] // Хроники и комментарии : [веб-сайт]. — Електрон. дані.
— Режим доступу: http://operkor.wordpress.com/2010/06/17/оборванная-песня-
иллариона-майбород/#more-4541. — Назва з екрана.
Інтернет-полиця композитора
Повернутися назад Читати далі
56. Укладач С. В. Кисельова
На початок
«Бувають щасливо обдаровані натури і бувають так
само щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-
музикант — це українці».
Петро Ілліч Чайковський
«Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто
не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду
юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і
хоробрим?».
Олександр Довженко
Доторкніться до дивовижного світу музичного мистецтва.
Відкрийте музику своєї країни. Зачаровуйтесь нею. Слухайте її.
До нових зустрічей!