1. ВСЯ НАША НАДІЯ – В НАС, ВСЯ СИЛА – В НАРОДІ !
МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД В ХІХ ст. ПЕРЕБУВАВ У КОЛОНІАЛЬНІЙ ЗАЛЕЖ
НОСТІ ВІД ДВОХ ІМПЕРІЙ - РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРО – УГОРСЬКОЇ.
УКРАЇНЦІ ЗАЗНАВАЛИ НЕВИМОВНИХ ФІЗИЧНИХ І МОРАЛЬНИХ
СТРАЖДАНЬ. КОЛОНІАЛЬНИЙ ГНІТ ГАЛЬМУВАВ ДУХОВНИЙ ПОСТУП
НАЦІЇ, СТРИМУВАВ КУЛЬТУРНО – МИСТЕЦЬКІ ПРОЦЕСИ.
КАРДИНАЛЬНІ ЗРУШЕННЯ У ГРОМАДСЬКІЙ ДУМЦІ ПОЧАЛИ ВІДБУ
ВАТИСЯ ПІСЛЯ СКАСУВАННЯ КРІПАЦТВА ТА ПРОВЕДЕННЯ В РОСІЇ
ЗЕМСЬКОЇ, СУДОВОЇ, ОСВІТНЬОЇ ТА ІНШИХ РЕФОРМ. ПРОГРЕСИВНО
НАСТРОЄНА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ СТАЛА ОСНОВНОЮ СИЛОЮ НАРОДНИЦЬКОГО
РУХУ, ОДНАК СЕЛЯНИ ЗАЛИШИЛИСЯ БАЙДУЖИМИ ДО ГАСЕЛ РІЗНО
ЧИНЦІВ.

2. ВЕЛИКУ КОРИСТЬ ПРИНОСИТЬ РЕАЛІЗАЦІЯ КУЛЬТУРНИЦЬКИХ
ПРОГРАМ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАД. У 1873 р. СТВОРЕНИЙ ПІВДЕННО –
ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА, В
ЯКОМУ АКТИВНО ПРАЦЮВАЛИ ІСТОРИКИ О. ЛАЗАРЕВСЬКИЙ,
М. ДРАГОМАНОВ,
МОВОЗНАВЕЦЬ П. ЖИТЕЦЬКИЙЙ. ПІД КЕРІВНИЦТВОМ
НАРОДОЗНАВЦЯ П. ЧУБИНСЬКОГО ВИДАНО СІМ ТОМІВ ВЕЛИЧЕЗНОГО
ЗА ОБСЯГОМ ФОЛЬКЛОРНО – ЕТНОГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ.
ПОЖВАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО, НАУКОВОГО І КУЛЬТУРНО –
ОСВІТНЬОГО ЖИТТЯ ВІДБИВАЄТЬСЯ У ТВОРЧОСТІ І. НЕЧУЯ –
ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО, ОЛЕКСАНДРА КОНИСЬКОГО,
ОЛЕНИ ПЧІЛКИ, З ЯКОЇ ПОСТАЛИ КАРТИНИ ПЕРЕСЛІДУВАНЬ
УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ,

3. ВОРОЖОГО СТАВЛЕННЯ ДО НАЙНЕВИННІШИХ ВИЯВІВ
УКРАЇНСЬКОЇ
ДУХОВНОСТІ. ЕМСЬКИЙ УКАЗ ЦАРЯ 1876 р. ТА
УРЯДОВА ІНСТРУКЦІЯ 1881 р. ЗАБОРОНЯЮТЬ ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКИХ
КНИЖОК, НАВІТЬ ВВЕЗЕННЯ ЇХ З – ЗА КОРДОНУ. БАГАТЬОХ
УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ БУЛО ЗААРЕШТОВАНО І ВИСЛАНО НА ПІВНІЧ.
ЛЬВІВ СТАЄ ЦЕНТРОМ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ Й КУЛЬТУРНО –
ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. З 1868 р. ПОЧИНАЄ ДІЯТИ ТОВАРИСТВО
“ПРОСВІТА” . З 1875 р. - ЛІТЕРАТУРНЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА.
НА ГАЛИЧИНІ ОРГАНІЗОВУЮТЬСЯ БІБЛІОТЕКИ, ЧИТАЛЬНІ,
ДРАМАТИЧНІ ТА МУЗИЧНО – ХОРОВІ ГУРТКИ. В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
ВИДАЮТЬСЯ ГАЗЕТИ (“ДІЛО”),
КАЛЕНДАРІ, БРОШУРИ.
ЖУРНАЛИ (“ПРАВДА” , “ЗОРЯ” ),

4. У СХІДНІЙ УКРАЇНІ ВДАЛОСЯ ОТРИМАТИ ДОЗВІЛ ТІЛЬКИ НА
ВИДАННЯ
(1885),
КІЛЬКОХ АЛЬМАНАХІВ. СЕРЕД НИХ – “ЛУНА” (1881), “НИВА”
“СТЕП” (1886). ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ З’ЯВЛЯЛИСЯ
ТАКОЖ У НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ “КИЕВСКАЯ СТАРИНА”.
У ТАКИХ
НЕСПРИЯТЛИВИХ УМОВАХ ДОВОДИЛОСЯ ІСНУВАТИ УКРАЇНСЬКІЙ
ЛІТЕРАТУРІ В КІН. ХІХ СТ. ЛІТЕРАТУРА ЗМУШЕНА БУЛА
ОРІЄНТУВАТИСЯ
ГОЛОВНИМ ЧИНОМ НА СЕЛЯНСТВО ЯК НОСІЯ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
ОПРАЦЬОВУВАЛИ
ОТОЖ НЕ ДИВНО, ЩО ПИСЬМЕННИКИ
НАСАМПЕРЕД СЕЛЯНСЬКУ ТЕМУ.
ЗВИЧАЙНО, ТАКИЙ АСПЕКТ ХУДОЖНЬОГО ЗМАЛЮВАННЯ, ТАКА
ВИМУШЕНА ОРІЄНТАЦІЯ НЕ СПРИЯЛИ ОХОПЛЕННЮ ВСІХ СТОРІН
ДІЙСНОСТІ.

5. ТОМУ ПИСЬМЕННИКИ, ДОЛАЮЧИ ЗАБОРОНИ ВЛАСТЕЙ І
ЦЕНЗУРНІ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ, ПОСТІЙНО НАМАГАЛИСЯ ЗДІЙСНЮВАТИ
ПРОРИВ І В ІНШІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ, ПОРУШУВАТИ ПРОБЛЕМИ
ЩО ТОРКАЛИСЯ МІСЦЯ І РОЛІ В НЬОМУ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ, РОБІТНИЦТВА,
ЧИНОВНИЦТВА, ДУХІВНИЦТВА. НАШЕ ПИСЬМЕНСТВО ЗНАХОДИЛО
НОВІ СИЛИ, ЩОБ ВІРНО СЛУЖИТИ СПРАВІ СОЦІАЛЬНОГО І
НАЦІОНАЛЬНОГО ВИЗВОЛЕННЯ РІДНОГО НАРОДУ. В ПОХМУРІ,
ГНІТЮЧІ РОКИ КОЛОНІАЛЬНОГО ПРИГНІЧЕННЯ УКРАЇНЦІВ НАСАМПЕРЕД
ЛІТЕРАТУРА ПІДТРИМУВАЛА СВІТЛО ВИСОКИХ СПОДІВАНЬ НА КРАЩЕ
МАЙБУТНЄ.

6. І ВСІ МИ ВІРИЛИ, ЩО СВОЇМИ
РУКАМИ
РОЗІБ’ЄМО СКАЛУ, РОЗДРОБИМО ГРАНІТ,
ЩО КРОВ’Ю ВЛАСНОЮ
І ВЛАСНИМИ
КІСТКАМИ
ТВЕРДИЙ ЗМУРУЄМО ГОСТИНЕЦЬ
І ЗА НАМИ ПРИЙДЕ НОВЕ ЖИТТЯ,
ДОБРО НОВЕ У СВІТ.
ІВАН ФРАНКО.

8. БУВ СЕРЕДНЬОГО РОСТУ, А ЙШОВ, ЯК ВЕЛЕТЕНЬ… МАЛО ХТО
ВСТИГАВ ЗА НИМ, А ГОЛОВОЮ СЯГАВ ХТОЗНА – ЯК ВИСОКО.
СПОКІЙНОЇ ВДАЧІ, А ВИБУХАВ, ЯК ПОРОХ, КОЛИ ЙШЛОСЯ ПРО
ДОБРО ТРУДЯЩИХ, І КИДАВ ГРОМИ, ЩОБ РУСЬ НЕ СПАЛА.
З ВІЙСЬКА ВІДПУСТИЛИ ЗА СЛАБКИЙ ЗІР, А БАЧИВ КРАЩЕ ВІД ІНШИХ,
З НИЗИН ДАЛІ СЯГАВ ОКОМ, НІЖ ІНШІ ЗГОРИ.
ВЛАДА ГНОБИТЕЛІВ НЕ ПУСТИЛА ЙОГО ВИКЛАДАТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ,
А ВІН СТАВ УЧИТЕЛЕМ УСЬОГО НАРОДУ.
НАПРАЦЮВАВСЯ ЗА ДЕСЯТЬОХ, А ЖИТТЯ ЙОМУ БУЛО ДАНО ЛИШ ОДНЕ,
ТА Й ТО НЕДОВГЕ.
( ТАРАС, СИН І.Я. ФРАНКА )

9. “ У ДОЛИНІ СЕЛО ЛЕЖИТЬ… “
СВЯТА СВЯТИХ ЗЕМЛІ ЦІЄЇ,
ЩО У ФРАНКОВІЙ СТОРОНІ.
ШАНОВНІ ГОСТІ, ЗУПИНІТЬСЯ
І ПОКЛОНІТЬСЯ ЦІЙ ЗЕМЛІ .
М. РИЛЬСЬКИЙ

10. МАЛЬОВНИЧЕ ПІДГІРСЬКЕ СЕЛО
НАГУЄВИЧІ НА ДРОГОБИЧЧИНІ. В
СІМ*Ї СІЛЬСЬКОГО
ФРАНКА
КОВАЛЯ ЯКОВА
27 СЕРПНЯ 1856 Р.
НАРОДИВСЯ СИН ІВАН, ЯКОМУ
СУДИЛОСЯ
СТАТИ ГОРДІСТЮ
УКРАЇНИ.
У ЦЬОМУ
ВЕЛИКА ЗАСЛУГА
ЙОГО ПЕРШИХ
ВИХОВАТЕЛІВ І
НАСТАВНИКІВ – БАТЬКІВ.

11. ПРИВІТ ТОБІ, МІЙ ДРУЖЕ ВІРНИЙ ГАЮ,
ПОВІРНИКУ МОЇХ НАЙКРАЩИХ ДУМ !
ВСЕ ЧИСТЕ, ЯСНЕ, ЩО ЛИШ В СЕРЦІ
МАЮ, НАДИХАВ СВІЖИЙ ЗАПАХ ТВІЙ
І
ШУМ...
І.Я.ФРАНКО

12. “ НА ДНІ МОЇХ СПОМИНІВ
І ДОСІ ГОРИТЬ ТОЙ
МАЛЕНЬКИЙ, АЛЕ МІЦНИЙ
ОГОНЬ… СЕ ОГОНЬ У
КУЗНІ МОГО БАТЬКА.
І МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО
ЗАПАС ЙОГО Я ВЗЯВ
ДИТИНОЮ В СВОЮ ДУШУ
НА ДАЛЕКУ МАНДРІВКУ
ЖИТТЯ. І ЩО ВІН НЕ
ПОГАС
І
ДОСІ “
( І. ФРАНКО )
Кузня в музеї - садибі І. Франка.

13. НАВЧАТИСЯ ПОЧАВ У ШКОЛІ
( 1862 – 1864 ),
СЕЛА ЯСЕНИЦЯ СІЛЬНА
ДЕ ВИКЛАДАЛИ ПОЛЬСЬКУ Й НІМЕЦЬКУ МОВИ,
ПОЧАТКОВУ АРИФМЕТИКУ.
ДЯДЬКО ІВАНА, ПАВЛО КУЛЬЧИЦЬКИЙ, ЖИТЕЛЬ ЦЬОГО СЕЛА,
НАВЧИВ ЙОГО ЧИТАТИ Й ПИСАТИ УКРАЇНСЬКОЮ, А ТІТКА
ЛЮДВІГА
КУЛЬЧИЦЬКА, ЯКА ПОХОДИЛА ІЗ “ЗАГОНОВОЇ ШЛЯХТИ “,
РОЗПОВІЛА МАЛОМУ ПРО ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1863 РОКУ.
ПОТІМ
ІВАН НАВЧАВСЯ У ДРОГОБИЦЬКІЙ
“НОРМАЛЬНІЙ ШКОЛІ”.
ВРАЖЕННЯ ВІД ШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА ЗГОДОМ ВИЛЛЮТЬСЯ В
ОПОВІДАННЯ “ГРИЦЕВА ШКІЛЬНА НАУКА”,
“ОЛІВЕЦЬ” ТА ІН.
“ОТЕЦЬ - ГУМОРИСТ”,

14. “ НОРМАЛЬНА ШКОЛА В ДРОГОБИЧІ ЩЕ ПЕРЕД
ВСТУПОМ ДИТИНИ В НЕЇ БУЛА МІСЦЕМ
ПОСТРАХУ…ШКОЛА БУЛА ДЛЯ НАС ЖОРСТОКІСТЮ,
ТЬМОЮ ОБИЧАЇВ, КАРОЮ, ЛИХОМ. ЯК ТІЛЬКИ
ПРИЙШЛИ ДІТИ ДО ШКОЛИ І СТАЛИ ПЕРЕД
УЧИТЕЛЕМ, ТАК ЗАРАЗ ЩЕЗАВ З ЛИЦЯ УСМІХ,
ГУБИ СТРОГО ЗАМИКАЛИСЯ. НА МІСЦЕ ПРИЯЗНОЇ
( 1864 – 1867 )
ПРИХИЛЬНОСТІ РОДИЛИСЯ ВІДПІР, ЗДЕРЖЛИВІСТЬ,
НЕДОВІР*Я І БОЯЗНЬ ПЕРЕД НЕСПРАВЕДЛИВОЮ
КАРОЮ “
( І. ФРАНКО)

15. ДРОГОБИЦЬКА ГІМНАЗІЯ . 1867 – 1875 р.
“ Я НАБРАВ ЗАМИЛУВАННЯ ДО КНИЖОК І ПОЧАВ ЗБИРАТИ
СВОЮ ВЛАСНУ БІБЛІОТЕКУ, ЯКА ДО КІНЦЯ МОЇХ ГІМНАЗІАЛЬНИХ
ЧАСІВ ВИРОСЛА ДО ЧИСЛА 500 ТОМІВ. СЯ БІБЛІОТЕКА, В ЯКІЙ,
КРІМ РІЗНИХ КЛАСИЧНИХ АВТОРІВ, БУЛО ЗІБРАНО НЕМАЛО Й
ТАКИХ КНИЖОК, ЯКИХ НЕ БУЛО В ГІМНАЗІАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ,
ЗРОБИЛАСЯ ЦЕНТРОМ НЕВЕЛИЧКОЇ ГРОМАДКИ УЧЕНИКІВ “
( І. ФРАНКО )

17. ЗАХОПИВСЯ ЗБИРАННЯМ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ І САМ
ПОЧАВ ПИСАТИ ВІРШІ.
КРИНИЦЯ ТА З ЖИВОЮ, ЧИСТОЮ ВОДОЮ ТО ТВОРЧИЙ ДУХ НАРОДА, А ХОЧ В СУМ ПОВИТИЙ,
СПІВА ДО СЕРЦЯ СЕРЦЕМ, МОВОЮ ЖИВОЮ.
( “НАРОДНА
ПІСНЯ” )
“ПРИ ДУЖЕ НУЖДЕННІЙ ЛАМПІ ЧИТАВ ВІН НАМ ТО СВОЇ ПОЕЗІЇ,
ТО “ КОБЗАРЯ “ ШЕВЧЕНКА, ТО ДЕЩО ЗІ
СЛОВАЦЬКОГО Й
МІЦКЕВИЧА “
( ТОВАРИШ – ГІМНАЗИСТ І. ПОГОРЕЦЬКИЙ )

18. ОСІНЬ 1875 РОКУ.
І. ФРАНКО У ЛЬВОВІ. НАВЧАЄТЬСЯ
В УНІВЕРСИТЕТІ. РОЗГОРТАЄ
АКТИВНУ ЛІТЕРАТУРНУ І
ГРОМАДСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ.

21. СТАЄ ОДНИМ З ОРГАНІЗАТОРІВ
СТУДЕНСЬКОГО ЖУРНАЛУ
“ ДРУГ “

22. ЛИПЕНЬ, 1877 РІК – АРЕШТ.
“ У В’ЯЗНИЦІ , НЕ ЗНАЮ ЧОМУ – СТАВИЛИСЬ ДО МЕНЕ
З ООСОБЛИВОЮ СУВОРІСТЮ. ЗАПХАНО МЕНЕ ДО НАЙГІРШОЇ
КАМЕРИ, ДЕ ПЕРЕБУВАЛО 18 – 28 ЗЛОЧИНЦІВ, ДЕ ЗИМОЮ
НІКОЛИ ВІКНО НЕ ЗАЧИНЯЛОСЯ І ДЕ Я, СЛАБИЙ НА ГРУДИ,
З БІДОЮ ДОБИВАВСЯ ПРИВІЛЕЮ СПАТИ ПІД ВІКНОМ…
ПРОКИДАВСЯ МАЙЖЕ ЗАВЖДИ З ПОВНИМ СНІГУ
ВОЛОССЯМ НА ГОЛОВІ “
( І. ФРАНКО)

23. ЗА ЩО МЕНЕ В ПУТА СКУВАЛИ ?
ЗА ЩО М ЕНІ ВОЛЕНЬКУ ВЗЯЛИ ?
КОМУ Я І ЧИМ ЗАВИНИВ ?
ЧИ ТИМ, ЩО НАРОД СВІЙ ЛЮБИВ ?
БАЖАВ Я ДЛЯ СКОВАНИХ ВОЛІ ,
ДЛЯ СКРИВДЖЕНИХ КРАЩОЇ ДОЛІ
І РІВНОГО ПРАВА ДЛЯ ВСІХ –
СЕ ВЕСЬ І ЄДИНИЙ МІЙ ГРІХ.
( “ДУМКА В ТЮРМІ” , 1877)

24. ЩЕ ДВІЧІ ПОЛІЦІЯ ЗААРЕШТОВУВАЛА
І.ФРАНКА
( У БЕРЕЗНІ 1880 Р. ТА У 1889 Р. )
АЛЕ ВІН БУВ НЕСХИТНИЙ.
ВИПРОБУВАННЯ ЛИШЕ ЗМІЦНЮВАЛИ ЙОГО
РЕВОЛЮЦІЙНО – ДЕМОКРАТИЧНІ ПЕРЕКОНАННЯ.
СУДДЯ МІЙ ЛЮТИЙ, СТАВ ГРОЗИТЬ КИЯМИ
“СКАЖИ ВСЮ ПРАВДУ, ТО ПІДЕШ НА ВОЛЮ ! “
Я ВИЗНАВ ПРАВДУ - І ПІШОВ В КАЙДАНИ.
( “ПІСНЯ АРЕШТАНТСЬКА”, 1889)

25. ВИЩУ ОСВІТУ ЗДОБУВ. АЛЕ НЕ У ЛЬВІВСЬКОМУ
УНІВЕРСИТЕТІ, А В
ЧЕРНІВЕЦЬКОМУ І ВІДЕНСЬКОМУ.
УСПІШНО ЗАХИСТИВ ДОКТОРСЬКУ ДИСЕРТАЦІЮ У ВІДНІ,
ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВІДОМОГО ПРОФЕСОРА
ЯГІЧА. МРІЯВ ПРО КАФЕДРУ В УНІВЕРСИТЕТІ.
ТА АВСТРІЙСЬКИЙ УРЯД НЕ МІГ
НЕБЕЗПЕЧНИЙ СОЦІАЛІСТ
СТІНАХ
ДОПУСТИТИ, ЩОБ
ПРОПАГУВАВ СВОЇ ІДЕЇ В
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.

26. “ МЕНЕ ТАК ВИКОРИСТОВУЮТЬ,
ЩО ВЖЕ І ЖИТИ НЕ ХОЧЕТЬСЯ.
Я ЗМУШЕНИЙ ВЕСТИ КОРЕКТУРУ ЧУЖИХ
ПРАЦЬ, СПРАВЛЯТИ ПЕРЕКЛАДИ НА НІМЕЦЬКУ
МОВИ ТАКИХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ, ЩО Й ДО
БЕЛЕТРИСТИКИ НЕ ГОДЯТЬСЯ , НЕ ТО ДО
НАУЧНИХ ДІЛ.
Я МУШУ СЛУХАТИСЯ, БО МОЄ ІСНУВАННЯ
ЗАГРОЖЕНЕ.
З ТОЇ ПРАЦІ Я ОСЛІП І ОГЛУХ. “
(ІЗ ЛИСТА ДО А.ЧАЙКОВСЬКОГО)

27. У ТРАВНІ 1886 РОКУ ФРАНКО ОДРУЖИВСЯ
В КИЄВІ З КУРСИСТКОЮ
ОЛЬГОЮ ХОРУЖИНСЬКОЮ, ДІВЧИНОЮ
ОСВІЧЕНОЮ, ПРОГРЕСИВНО НАСТРОЄНОЮ.
ЩЕ ДО ШЛЮБУ ФРАНКО ПИСАВ ЇЙ :
“ МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО З НАШОЇ ТИХОЇ І
СКРОМНОЇ ХАТИ ПОВИННА ВИХОДИТИ
СТРУЯ НОВОГО, МОГУТНЬОГО РУХУ… РУХУ РЕАЛЬНОГО І РОЗУМНОГО
НАРОДОЛЮБСТВА “

28. ОЛЬГА СПРАВДІ СТАЛА ТІЄЮ ЖІНКОЮ, ЩО ЗАВЖДИ
ПОРУЧ, СТАЛА ДРУГОМ І
БУЛА
ПОМІЧНИКОМ ПИСЬМЕННИКА..
ЗБІРКА “ З ВЕРШИН І НИЗИН “ ПРИСВЯЧЕНА САМЕ ЇЙ.
НЕ ЗАБУДЬ, НЕ ЗАБУДЬ
ЮНИХ ДНІВ, ДНІВ ВЕСНИ, ПУТЬ ЖИТТЯ, ТЕМНУ ПУТЬ
ПРОСЯЯЮТЬ ВОНИ.
ЗЛОТИХ СНІВ, ТИХИХ ВТІХ,
ЩИРИХ СЛІЗ І ЛЮБВИ,
ЧИСТИХ ПОРИВІВ ВСІХ
НЕ СТИДАЙСЬ, НЕ ГУБИ !

29. І. ФРАНКО ЗАВДЯКИ ВЕЛИКОМУ ТАЛАНТУ І НЕВСИПУЩІЙ
ПРАЦІ
СТАВ ОДНИМ ІЗ НАЙОСВІЧЕНІШИХ ЛЮДЕЙ СВОГО ЧАСУ.
ЙОГО
НАЗИВАЮТЬ АКАДЕМІЄЮ В ОДНІЙ ОСОБІ.
ЩЕ ЗА ЖИТТЯ ДО І. ФРАНКА ПРИЙШЛО
У 80 – 90 – ТІ
РОКИ ВІН БУВ ДЛЯ
ВИЗНАННЯ.
МОЛОДІ ТИМ, КИМ
ТАРАС ШЕВЧЕНКО У 50 – ТІ РОКИ. НАПРИКІНЦІ ЖИТТЯ
ФРАНКО БУВ УЖЕ ЗАГАЛЬНОВИЗНАНИМ
НАУКОВО – ЛІТЕРАТУРНОГО ЖИТТЯ
ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ.
НА СМЕРТНОМУ ЛОЖІ, ЗНЕМОЖЕНИЙ І
ПРИРЕЧЕНИЙ, ВІН
СКАЖЕ : “ СКРІЗЬ І ЗАВЖДИ У
МЕНЕ
СЛУЖИТИ
НАРОДУ
ІНТЕРЕСАМ
ПОСТУПОВИМ
ІДЕЯМ. “
МОГО
КОРИФЕЄМ
БУЛА
ПРОВІДНА ДУМКА
І ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИМ
–

30. У 1906 Р. ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРИСВОЮЄ
ФРАНКОВІ НАУКОВИЙ СТУПІНЬ ДОКТОРА РОСІЙСЬКОЇ
СЛОВЕСНОСТІ. ВИДАТНІ ВЧЕНІ ОЛЕНСАНДР ШАХМАТОВ І
ФЕДІР КОРШ ВИСУВАЮТЬ ЙОГО КАНДИДАТОМ У ЧЛЕНИ
РОСІЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК, ПРАВДА, ІМПЕРСЬКІ
РЕАКЦІЙНІ СИЛИ ПЕРЕШКОДИЛИ ЦЬОМУ ОБРАННЮ.

31. ІЗ ЛИСТА ДО НОБЕЛІВСЬКОГО КОМІТЕТУ :
“…ЦЕЙ ВЕЛИКИЙ ПОЕТ І ПРОЗАЇК, ПІСНІ ЯКОГО СТАЛИ
НАЦІОНАЛЬНИМ ГІМНОМ, ЦЕЙ ВЕЛИКИЙ ПРОВІДНИК СВОГО НАРОДУ,
МІЖНАРОДНИЙ ГЕНІЙ ЗАСЛУГОВУЄ, ЩОБ СЛАВНА КОРОЛІВСЬКА
АКАДЕМІЯ НОГОРОДИЛА ЙОГО НОБЕЛІВСЬКОЮ ПРЕМІЄЮ. “
ВІДЕНЬ, 26 ЛИСТОПАДА 1915 РОКУ.
ЦЕЙ ЛИСТ, НАПИСАНИЙ НАПРИКІНЦІ 1915 РОКУ, НАДІЙШОВ ДО
СТОКГОЛЬМА, НА ЖАЛЬ, УЖЕ ТОДІ, КОЛИ ПИТАННЯ ПРО ЛАУРЕАТІВ
НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ 1915 РОКУ БУЛО ВИРІШЕНЕ. У 1916 РОЦІ
КАНДИДАТУРА І. ФРАНКА НЕ РОЗГЛЯДАЛАСЯ, ОСКІЛЬКИ У ТРАВНІ
ПОЕТ ПОМЕР, А НОБЕЛІВСЬКІ ПРЕМІЇ ПОСМЕРТНО НЕ
ПРИСУДЖУЮТЬСЯ.

32. ВЕСНЯНОГО ТРАВНЕВОГО ДНЯ
1916 РОКУ ВЕЛИКОГО КАМЕНЯРА
НЕ СТАЛО.
“ ПОДІБНО ДО ЛЕГЕНДАРНОГО
ДАНКО, РОЗІРВАВШИ СВОЇ ГРУДИ,
ВІН ДІСТАВ ВОГНЕННЕ СЕРЦЕ І
ОСВІТИВ НИМ ШЛЯХ ДЛЯ ВИЗВОЛЕННЯ
СВОГО НАРОДУ “
( АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ )

33. ДА СВЯТИТЬСЯ НАВІКИ ПРАЦЕЛЮБНІСТЬ
ФРАНКОВА,
НЕВСИПУЩА ТРУЖДЕННІСТЬ
КАМЕНЯРСЬКОГО СЛОВА,
СПРАГОТА ГРОМАДЯНСТВА,
СПІВЧУТЛИВОСТІ РАНА,
ЗАВЗЯТУЩІСТЬ МУЖИЦЬКА,
НЕНАТОМНІСТЬ ТИТАНА.
ЩОБ МИ СПОКІЙ ЗАБУЛИ , БОЯЗЛИВІ Й
ЛЕДАЩІ,
ЩОБ НАС ЖЕРЛО СУМЛІННЯ, ЯК
ШИПШИНОВІ ХАЩІ,
ЩОБ ШУКАЛИ МИ В ПРАЦІ ЛІКУВАННЯ
ВІД СМЕРТІ,
ЩОБ СПЕЧАЛЕНІ ДУШІ, І ВОРОЖДОЮ
РОЗДЕРТІ,
МИ ЄДНАЛИ НАТХНЕННЯМ, ПРИКИПІЛИМ
ДО СПОДУ,
ЯК ЗЕМЛЕЮ ВІТЧИЗНИ, ЯК НАЙМЕННЯМ
НАРОДУ.
Д. ПАВЛИЧКО.

34. “ ІВАН ФРАНКО - ЦЕ РОЗУМ І СЕРЦЕ НАШОГО НАРОДУ.
ЦЕ БОРОТЬБА, МУКА І ПЕРЕДЧУТТЯ
ЩАСТЯ
УКРАЇНИ І ЛЮДСЬКОСТІ.”
М. РИЛЬСЬКИЙ.
УКРАЇНИ.

35. У ВИРІ ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ
І. ФРАНКО –
ТИТАН ПРАЦІ.
ЙОГО ПЕРУ НАЛЕЖАТЬ
5 000 ПРАЦЬ. НАЙПОВНІШЕ ВИДАННЯ В УКРАЇНІ
50 ТОМІВ
ФРАНКО – ПОЕТ.
ЙОГО ВІРШОВАНА
СПАДЩИНА ДУЖЕ
ВЕЛИКА.
ФРАНКО – ПРОЗАЇК
У РАННІ РОКИ ВИНИК
ЗАДУМ СТВОРИТИ
ПАНОРАМНУ КАРТИНУ
ЖИТТЯ НАРОДУ В РІЗНИХ
ЙОГО НАПРЯМКАХ
ФРАНКО –
ПУБЛІЦИСТ
ДРУКУЄТЬСЯ В УКР.
ВИДАННЯХ “НАРОД”,
“ХЛІБОРОБ”,
“ГРОМАДСЬКИЙ ДРУГ”.

36. ФРАНКО І ТЕАТР
ЗАХОПЛЮЄТЬСЯ З ШКІЛЬНИХ РОКІВ.
ГІМНАЗИСТОМ СПІВПРАЦЮВАВ ІЗ
ТРУПОЮ О.БАЧИНСЬКОГО.
ІСТОРИК УКР. ТЕАТРУ ,
ТЕАТРАЛЬНИЙ КРИТИК,
НАЙВИДАТНІШИЙ УКР.
ДРАМАТУРГ.
ФРАНКО І НАРОДНА ПІСНЯ.
ЗАРОДЖЕНА МАТІР*Ю ЛЮБОВ
ДО НАРОДНОЇ ПІСНІ ПАЛАЛА
В ЙОГО СЕРЦІ ВСЕ ЖИТТЯ.
ФРАНКО – ФОЛЬКЛОРИСТ.
ДОРОБОК СКЛАДАЄ БЛИЗЬКО
400 ПІСЕНЬ І 1800 КОЛОМИЙОК.
НА ЙОГО ТВОРИ НАПИСАНО
БЛИЗЬКО 200 КОМПОЗИЦІЙ.
М. ЛИСЕНКО НАПИСАВ НА
ТЕКСТИ ФРАНКА ШІСТЬ
РОМАНСІВ

37. ФРАНКО – САТИРИК
ВИМОГЛИВО СТАВИТЬСЯ ДО
РОБОТИ САТИРИКА. ДБАВ ПРО
ТЕ, ЩОБ ЙОГО ТВОРИ НЕ БУЛИ
ОДНОДЕННИМИ, А ПОРУШУВАЛИ ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ
СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ
ФРАНКО І КНИГА.
НАЙБІЛЬШИЙ КНИГОЛЮБ
СЕРЕД ПИСЬМЕННИКІВ –
КЛАСИКІВ. МАВ ВЛАСНУ
БІБЛІОТЕКУ В 500 ТОМІВ

38. ПРОЗА І. ФРАНКА
РОБІТНИЧА СЕЛЯНСЬ
ТЕМА
КА ТЕМА
“БОРИС
ЛАВ”,
“БОРИС
ЛАВ
СМІЄТЬ
СЯ”
ОПОВІ
ДАННЯ
ПРО
ДІТЕЙ
“ДОБРИЙ
“МАЛИЙ
ЗАРОБОК” МИРОН”
“ВЕЛИКИЙ “ОЛІВЕЦЬ”
ШУМ”
ТЮРЕМНІ ОПОВІ
ДАННЯ
“ НА ДНІ “
САТИРИЧ ІСТОРИЧНІ ОПОВІ НА ТЕМА
ДАННЯ
ТВОРИ
ПРО
ІНТЕЛІ
ГЕНЦІЮ
“ СМОРГОНСЬКА
АКАДЕМІЯ “
“ПЕРЕХРЕСНІ
СТЕЖКИ”
“ЛЕЛЬ І
ПОЛЕЛЬ”
“ЗАХАР
БЕРКУТ”

39. ЛІРИКА І. ФРАНКА
- ГРОМАДСЬКО – ПОЛІТИЧНА
( “ГІМН “, “ КАМЕНЯРІ “, “ГРИМИТЬ”)
- ФІЛОСОФСЬКА
( “МОЙСЕЙ “)
- ІНТИМНА
( “ЗІВ*ЯЛЕ ЛИСТЯ “, “ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З
ГОРІХА ЗЕРНЯ “, “ ПЕРШИЙ ЖМУТОК “ )
- НАЦІОНАЛЬНО – ПАТРІОТИЧНА
( “МОЯ ЛЮБОВ “, “УКРАЇНА “,
“ НЕ ПОРА “).

40. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ “ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ І. ФРАНКА”.
1. МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ І. ФРАНКА:
а) м. Дрогобич
б) с. Нагуєвичі
в) с. Ясениця Сільна
2. РІК НАРОДЖЕННЯ І.Я. ФРАНКА :
а) 1856
б) 1865
в ) 1860
3. У ЯКОМУ РОЦІ І.ФРАНКО ВСТУПИВ ДО ДРОГОБИЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ:
а) 1867
б) 1869
в) 1865
4. У 1875 РОЦІ І. ФРАНКО СТАЄ СТУДЕНТОМ :
а) Львівського університету
б) Віденського університету
в) Варшавського університету

41. 5. В ЯКОМУ РОЦІ І. ФРАНКА БУЛО ВПЕРШЕ КИНУТО ДО ТЮРМИ :
а) 1875
б) 1876
в) 1877
6. НАЗВА ПЕРШОЇ ЗБІРКИ ПОЕЗІЙ І. ФРАНКА :
а) “З вершин і низин”
б) “Баляди і розкази”
в) “Мій Ізмарагд”
7. НАЗВА ЖУРНАЛУ, В ЯКОМУ І. ФРАНКО ВПЕРШЕ СТАВ ПРАЦЮВАТИ
а) “Друг”
б) “Дзвін”
в) “Громадський друг”
8. ЗБІРКА “ЗІВ’ЯЛЕ ЛИСТЯ” - ЦЕ ЛІРИКА :
а) Пейзажна
б) Інтимна
в) Політична

42. 9. “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ” - ЦЕ :
а) Оповідання
б) Соціально – психологічна повість
в) Історичний роман
10. КОМУ НАЛЕЖАТЬ СЛОВА : “ ІВАН ФРАНКО - ЦЕ РОЗУМ І
СЕРЦЕ НАШОГО НАРОДУ” :
а) М. Коцюбинському
б) М. Рильському
в) Д. Павличку
11. ДЕВІЗ ЖИТТЯ І. ФРАНКА :
а) “З людьми і для людей”
б) “Лиш боротись, значить жить”
в) “Я син народу, що вгору йде”.