...

1. «Капелюх
чарівника»
Туве Янсон

2. Ось уже майже шістдесят років
діти всього світу, а разом з
ними й дорослі, що в душі досі
залишаються дітьми, із
захопленням читають
зворушливі й дотепні повісті
про мумі тролів та їхніх друзів,
які написала і намалювала Туве
Янсон — геніальна фінська
казкарка та художниця.

3. Капелюх чарівника" - це повість, в якій
описується життя та пригоди друзів.Світ у
казці повний чарівництва, фантазії, взаємної
дружелюбності.
Мумі-троль – смішний, веселий, вигадливий
бегемотик. Він любить подорожі і пригоди,
несподіванки і небезпеки, загадки та ігри. « Мумі
Долина», яку населяють Мумі – тролі та їх друзі -
казковий куточок,острів дитинства. В Мумі долині
відбувається те, про що мріють діти: тут можна
літати на хмарах, грати в «джунглі», в «театр»,
винайти корабель , який ходить по морю і по
суші, і по дну океана. Жителі Мумі долини ніколи
не сумують, вони наділені людськими рисами.

5. Головні герої повісті-казки
“Чарівний капелюх”
Мумі-троль- загальний улюбленець. Хоробрий, але
іноді боязкий. Легко заводить знайомства, чим завдає
головного болю своїй мамі.
Мумі-мама- втілення доброти, ніжності, турботи.
Завжди готова прийняти нову "порцію" друзів
улюбленого сина, нагодувати, приголубити й покласти
спати всю цю ораву.
Мумі-тато- талановитий, вірний своїм уподобанням,
дружбі, здатний на екстравагантні витівки, заохочує все
неординарне у своєму оточенні.

6. Хропся-Сестричка Хропуся. Кокетлива модниця:
має шовковистий чубчик і золотий браслетик на
ніжці. Любить прикраси і проводити багато часу
перед люстерком. Може бути напрочуд серйозною.
Чмих (Крихітне Звірятко)-Трошки жадібний, любить скиглити.
Небайдужий до всього яскравого і солодкого. Знайшов
незвичайний грот.
Нюхмумрик-Це той, хто весною будить Мумі-троля.В
ньому вирує кров романтика і поета. Любить викурити
люльку і пограти на губній гармошці.
Хропусь-Зовні схожий на Мумі-троля, але, як і всі хропусі,
змінює свій колір залежно від настрою. Любить наводити
порядок і проводити різноманітні збори.

7. А також:
Гемуль-В нього величезний ніс. Ходить у сукні, яка дісталася йому
від тітки. Він досить занудний, любить командувати і ніколи не
визнає своєї неправоти. Колекціонує поштові марки.
Ондатр-Справжній філософ. Цілими днями лежить у гамаку з
розумною книгою. Піклування про себе сприймає як належне.
Зануда.

9. Мумі-троль стояв на
сходах ґанку,
дивився, як Долина
загорається у білу
ковдру, й думав собі:
«Сьогодні увечері ми
вкладемося спати».
(Усі мумі-тролі десь у
листопаді поринають
у довгий зимовий
сон).

10. На вершині танцював вільний весняний вітер, а
довкруги простягався неозорий блакитний обрій. На
заході губилося у далечі море, на сході зникала
річка…Тільки Чмих нічого цього не бачив. Бо на
вершечку гори лежав капелюх, високий чорний
циліндр.

11. Отак друзі знайшли капелюх Чарівника і взяли
його з собою додому, навіть не здогадуючись
про те, що відтепер Долина Мумі-тролів стане
місцем чарів та дивовижних подій.

12. У кутку між столиком та кухонними дверима стояв
капелюх Чарівника з яєчною шкаралупою на дні. І враз
сталося щось дивовижне. Яєчна шкаралупа почала
перемінюватися на очах.Вона зберегла своє біле
забарвлення, однак збільшувалася в об’ємі, росла,
росла, ставала м’якою та пухнастою, а за хвилю
виповнила увесь капелюх.

13. Тепер усі, горланячи «Гей! Гей-гоп!», кинулися сідлати
хмаринки. Хмарки, немов великі слухняні зайчики,
злетіли в повітря, шугаючи то вгору, то вниз. Вони навіть
наважилися злетіти понад верхівками дерев та дахом
будиночка. Мумі-троль підплив на своїй хмаринці до
вікна Мумі-тата …

14. Бідолашний маленький Мумі-троль! У чарівному
капелюсі він перемінився на чудернацьке звірятко. Усе,
що в ньому було кругленького, стало тонким, а все
маленьке розрослося до неймовірних розмірів. Та
найкумеднішим було те, що тільки він сам не знав,
який у нього тепер вигляд… Та чари ще не закінчилися.

15. Кортить мені нині вчинити щось незвичайне, — мовила
Мама Мумі-троля. — Ми позбулися клятого капелюха, і
цю подію варто відсвяткувати!Може, виберемося в
мандри. Назвавши корабель «Пригода» вирушили на
острів.
Далеко в морі лежав самотній острів гатіфнатів, об
високі скелі якого розбивалися пінисті хвилі прибою.

16. Повернувшись до кущів бузку, де
чинилася судова розправа, Мама
поклала капелюха в траву і
мовила:
— Ось найвартісніша річ в усій
Долині Мумі-тролів! Чи знає
шановна Мара, що виростало з
цього капелюха? Чудові маленькі
хмаринки, якими можна
кермувати,крихітний їжачок з
Мурашиного Лева,чарівна солодка
вода(морс) ,маленькі канарки з
трьох маленьких рибок і тропічний
райський сад! Це єдиний чарівний
капелюх у світі!
Мумі-мама поклала до капелюха вишеньку. Мара
зазирнула в капелюх і побачила там жменю червоних
рубінів..

17. Усе навколо сповнилося
м’яким червонуватим
сяєвом. Перед ним лежав
рубін завбільшки з голову
пантери, палахкотливий,
немов призахідне сонце,
живий, наче вогонь чи
переливи морської хвилі.
…це той самий
Королівський Рубін, за
яким шукає на Місяці
Чарівник.
Королівський Рубін сяяв, немов червоне око у нічній
темряві, і Чарівник з Місяця помітив його полиск на Землі.

18. – Тепер кожна комашка, жучок чи павучок – усі мешканці Долини
можуть загадувати, що лишень забажають! Я чаруватиму всю ніч,
але на світанку, ще до сходу сонця, мушу повернутися додому. О
тій порі Чарівник відлітає на край світу, а мама-миша ховається у
своїй нірці – й обоє однаково щасливі.
Свято завирувало з новою силою.

19. Та найщасливіший, мабуть, Мумі-троль. Удвох із Мамою
він повертається садом додому. Місяць блідне у
досвітній імлі, з моря налітає ледь відчутний бриз і
шарудить у листі дерев. У Долину Мумі-тролів
приходить прохолодна осінь. Адже без осені не буває
нової весни.