More Related Content
Similar to літературно мистецький жовтень2017
літературно мистецький жовтень2017
- 1. Жовтень 2017 КАЛЕНДАР ПIДГОТУВАВIНФОРМАЦIЙНО-БIБЛIОГРАФIЧНИЙ ВIДДIЛ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ БIБЛIОТЕКИ ДЛЯ ЮНАЦТВА IМ.Б. ЛАВРЕНЬОВА Лiтературно- мистецький календар
- 2. 3 жовтня –60 років від дня народження ЛЮКО ДАШВАР (справжнє ім’я - Чернова Ірина Іванівна, 1957) Українська письменниця, уродженка м. Херсон. Псевдонім Люко Дашвар письменниця вигадала, зібравши склади і літери імен дорогих для неї людей. Почала з написання сценаріїв для кіно: «Місяць – Одеса», «Час – це все» тощо. Авторка романів «Село не люди» (2007; літературна премія конкурсу «Коронація слова–2007»), «Молоко з кров’ю» (2008; дипломант «Коронації слова - 2008» та переможець конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі - 2008»), «РАЙ.Центр» (2009; дипломант конкурсу «Коронація слова - 2009» у категорії «Вибір видавців»), «Мати все» (2010), трилогії «Биті є» - серії, що складається з 3-х романів, кожен з яких описує подальше життя одного з 3-х хлопців - героїв роману «РАЙ.Центр» - Макара, Макса та Гоцика, романів «На запах м’яса» (2013) та «ПоКров» (2015). Усі книги видані у Харкові. Використовує яскраві образи й неочікувані сюжетні ходи. Прототипи літературних героїв здебільшого – із реального. життя.
- 3. 8 жовтня –125 років від дня народження МАРИНИ ІВАНІВНИ ЦВЄТАЄВОЇ (1892-1941) Російська поетеса. Цвєтаєва – це справжня окраса російської поезії «срібної доби», її творчість є найвищим злетом російської «жіночої» поезії. Почала писати вірші у шість років не лише російською, а й французькою та німецькою. Перша збірка «Вечірній альбом», що вийшла у 1910 році, включала вірші, написані в 1907-1910 рр. Творчість Цвєтаєвої привернула до себе увагу знаменитих поетів - Валерія Брюсова, Максиміліана Волошина і Миколи Гумільова. Того ж року вона написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова». У період з 1912 по 1913 рік вийшли ще дві збірки: «Чарівний ліхтар» та «Із двох книг», видані за участі друга юності Цветаевой Сергія Ефрона. Для поетеси не існувало об'єктів для наслідування, еталонів - всіх висот авторка досягла за рахунок своєї неповторної індивідуальності. У 1922 році вона емігрувала в Прагу, пізніше жила в Парижі. В еміграції Цветаева писала багато й натхненно, але вся її творчість перейшла вже в іншу, трагедійну тональність. У першу пору перебування за кордоном їй вдалося видати кілька збірок: «Розлука», «Психея», «Ремесло», - а через шість років і останню прижиттєву книгу - «Після Росії», що включила вірші 1922-1925 років. Після сімнадцяти років еміграції, одержавши радянське громадянство, повернулася на Батьківщину. Під гнітом особистих нещасть, на самоті, у стані найглибшої депресії, вона закінчує життя самогубством 31 серпня 1941 року.
- 4. 9 жовтня –470 років від дня народження МІГЕЛЯ де СЕРВАНТЕСА СААВЕДРИ (1547-1616) Іспанський новеліст, драматург і поет. Літературна діяльність почалася доволі пізно, коли йому було 38 років. Після першої новели «Галатея» (1585 рік) він написав чимало драматичних творів, які користувалися невеликим успіхом. Повсюдно відомий, передусім, написанням твору «Дон Кіхот», який багато критиків називають першим сучасним романом та одним із найкращих творів світу. Перші поетичні твори (сонети, елегії та інші) з’явилися у 1568 році. Автор «Повчальних новел», збірки «Нові вісім комедій і інтермедій», роману «Мандрівки Персілеса і Сіхізмунди» , драми «Алжирські звичаї», «Нумансія», поеми «Подорожі на Парнас», багатьох віршів.
- 5. 10 жовтня –70 років від дня народження НІНИ МИТРОФАНІВНИ МАТВІЄНКО (1947) Українська співачка, народна артистка України, Герой України. У репертуарі співачки багато народних пісень, серед них обрядові, ліричні, гумористичні, пісні-балади, українські пісні XVII-XVIII сторіччя. Співпрацює з відомими вітчизняними композиторами сучасності; для неї пишуть свої твори Є. Станкович, О. Кива, М. Скорик, І. Кириліна, Г. Гаврилець і багато інших. Вона зіграла в телевиставах («Маруся Чурай», «Катерина Білокур», «Розлилися води на чотири броди»), художніх фільмах («Солом'яні дзвони», «Пропала грамота»), в радіовиставах («Політ стріли», «Кларнети ніжності»). Співачка озвучила ряд науково-популярних, хронікально- документальних кінофільмів, кілька теле- і радіопрограм. У 1984 році брала участь у створенні українського мультфільму «Колискова». 1988 року був знятий відеофільм за її участю «Русалчин тиждень». Серед авторських театрально-режисерських робіт актриси музичний спектакль «Під сонцем» (1997) за участю японського танцівника Тадаші Ендо, а також грандіозне музично-сценічне дійство «Золотий камінь посіємо ми» (1998). Крім того зіграла 16 вистав з американським театром La Mama E.T.C. (Нью-Йорк, США). Артистка з великим успіхом гастролювала в Мексиці, Канаді, США, Чехії, Польщі, Фінляндії, Кореї, Франції, країнах Латинської Америки.
- 6. 13 жовтня –160 років від дня народження АНДРІЯ МИХАЙЛОВИЧА КОНОЩЕНКА (ГРАБЕНКА) (1857-1932) Український фольклорист-музикознавець, життя якого пов’язане з Херсонщиною. Був одним із засновників, а згодом, i головою херсонської української громади, до якої входили відомі діячі національної художньої культури. Разом з ними брав участь у виданні белетристичного збірника «Степ». З відкриттям у 1908 році Херсонського відділення Російського музичного товариства активізував музичну діяльність: виступав у концертах як виконавець на віолончелі, скрипці, роялі. Виставляв образотворчі роботи: малюнки, різьблення, випалювання по дереву, вишивки тощо. У 1927 був обраний членом Етнографічної комісії АН УРСР. Під час службових відряджень записував фольклорно-пісенні скарби українського народу (переважно на Єлизаветградщині, Київщині, Полтавщині, Одещині та Херсонщині), загалом близько тисячі народних пісень Згодом це дало змогу укласти й видати збірки українських народних пісень - «Українські пісні» та «Українські пісні з нотами». У Херсоні (мікрорайон Текстильників) є вулиця Андрія Грабенка.
- 7. 16 жовтня –120 років від дня народження ІЛЛІ АРНОЛЬДОВИЧА ІЛЬФА (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг) (1897-1937) Радянський письменник. Після закінчення технічної школи працював статистиком, редактором гумористичного журналу «Сіндетікон», в якому публікував свої вірші під жіночим псевдонімом, бухгалтером. У 1923 році став професійним літератором. Переїхавши до Москви, постійно працював у газеті «Гудок», друкував свої нариси і фейлетони в різних виданнях. Першою значною спільною роботою Ільфа і Євгена Петрова став роман «Дванадцять стільців». Згодом у співавторстві з Євгеном Петровим написано: роман «Золоте теля», новели «Незвичайні історії з життя міста Колоколамська», «1001 день, або Нова Шахерезада», повість «Одноповерхова Америка». У 1932 -1937 роках Ільф і Петров писали фейлетони для газети «Правда». Інтерес читачів до романів «Дванадцять стільців» і «Золоте теля» з роками не згас: це виражається і у нових виданнях книг, і в інсценуваннях та екранізаціях.
- 8. 21 жовтня –70 років від дня народження НАТАЛІЇ ЛЕОНІДІВНИ КРУГЛОЇ (1947) Художниця, яка живе і працює у м. Херсоні. Основні галузі – монументальне та декоративно-ужиткове мистецтво, живопис. Твори: «Ганнуся», «Іриси», «Осінні квіти з айвою», «Тигрова лілія», «Натюрморт із пір’ям фазана», «Весняний букет», «Степові трави», «Білі лілеї», «Анастасія», «Блакитна лагуна», «Вечір у горах», «Сумний вечір», «Зимовий ранок», диптих «Літо», «Палітра осені», «Веселка у саду», «Птахи», «Аромат споминів», «Казкова зимова ніч». Із чоловіком виконала багатофігурні настінні розписи для Херсонського театру ляльок, дитячої обласної лікарні, музичної школи. Для творчості художниці характерні живописна вишуканість та емоційна. напруга. Учасниця всеукраїнських мистецьких виставок від 1992 року. Член Національної спілки художників України з 1995 року.
- 9.