3. Девіантна поведінка це стійка поведінка особистості,
що відхиляється від найбільш
важливих соціальних правил і
норм суспільства і заподіює
реальний збиток суспільству чи
самій особистості

4. Форми девіантної поведінки:
Антисоціальна поведінка поведінка, що суперечить правовим нормам і
загрожує соціальному порядку й благополуччю
оточуючих.
Асоціальна поведінка ухилення від виконання моральних норм,
прийнятих
у
суспільстві,
що
загрожує
благополуччю міжособистісних відносин
Аутодеструктивна поведінка–
поведінка, що відхиляється від медичних і
психологічних норм, що загрожує цілісності й
розвитку особистості

5. Форми девіантної поведінки:
Антисоціальна поведінка Вчинки:
 Насильство над більш молодшими і
слабкими однолітками,
тваринами;
 Злодійство
 Дрібне хуліганство
 Вандалізм;
 Псування чужого майна;
 Торгівля наркотиками.

6. Форми девіантної поведінки:
Асоціальна поведінка Вчинки:
Втечі з дому;
 Систематичні пропуски в
школі;
 Агресивна поведінка;
 Брехня;
 Вимагання;
 Безладні статеві зв'язки;
 Настінні написи і малюнки непристойного
характеру;
 Ненормативна лексика


7. Форми девіантної поведінки:






Аутодеструктивна поведінка–
Вчинки:
Куріння;
Токсикоманія;
Наркоманія;
Розтин вен,
Алкоголізм,
Суїцид.

8. Співвіднесіть ситуації з формами
деструктивної поведінки:
1.
Після
зробленого
класним
керівником
зауваження,
підліток
вийшов
з
класу,
демонстративно голосно грюкнувши дверима .
2.
Група підлітків з 7 класу систематично
знущаються
над
четвертокласником,
підстерігаючи його в різних місцях, як в школі,
так і вдома.
3.
Підліток нюхає токсичні речовини, поступово
залучаючи до цього своїх однолітків. Дітям стає
погано.
При
цьому
вони
продовжують
зустрічатися та займатися даним заняттям
далі.

9. Фактори ризику:
Сім’я
Інтелектуальна деградація і
невихованість дорослих, егоїзм та низький
рівень моральності сім'ї, дармоїдство і
пияцтво, неправильне розуміння батьками
ролі сімейного виховання, зниження
інтересу до виховання, гнітючий
спосіб життя, розбрати,
конфлікти, штовхають
дитину на шлях правопорушень.
1.

10. Фактори ризику:
2. Порушення фізичного та
психологічного здоров’я як наслідок
конституційної схильності:
Ураження нервової системи при пологах;
 Проблеми з психічним і фізичним здоров'ям
- різного роду психопатії;
 Фізичні дефекти;
 Спадковість - народження
від наркомана або алкоголіка


11. Фактори ризику:
3. Проблеми у підлітковому віці.
4. Відсутність міцних соціальних зв’язків
5. Школа як один з факторів ризику
розвитку девіантних форм поведінки у
підлітків

12. Основні напрямки роботи з
девіантними дітьми:
 порушення
у навчанні,
 поведінці,
 спілкуванні,
 самосвідомості,
 змішані
форми

13. Порушення у навчанні:
Надання вчителями-предметниками
індивідуальної методичної допомоги дитині в
подоланні навчальних труднощів до рівня
повного сприйняття матеріалу, поки дитина
не відчує успіх.

В першу чергу ми звертаємося до
спостережень за зміною психологічного стану
учня під час індивідуальної методичної
допомоги і заносимо спостереження в журнал
спостережень.


14. Порушення у поведінці:

Індивідуальна
робота
батьками та дитиною.
вихователя
з

Проведення годин спілкування,
практикумів з проблем поведінки.

Створення комфортних умов дитині в
колективі:
бесід,

15. Порушення у спілкуванні:
Для формування навичок
конструктивного спілкування
пропонується проведення класних
годин за темами: «Конфлікти», «Права
дитини», «Законі спілкування».

16. Порушення у самосвідомості:
Ми повинні навчити його вести здоровий
спосіб життя, щоб він почув себе впевненим,
здоровим і сильним, умів впоратися з будь-якою
ситуацією самостійно.
Великий вплив на формування дружніх
контактів надає створення сприятливого фону
його перебування в класі, школі, привітне,
доброзичливе, шанобливе ставлення до нього
вчителів, однолітків. І, найчастіше, в такій
атмосфері дитина знаходить серед оточуючих
значимого для нього дорослого.

17. Правила роботи
з девіантними дітьми:

18. ПРАВИЛО № 1




Зробіть кілька глибоких
вдихів
Скажіть дитині, що Ви дуже
знервовані і тому зараз не
будете з нею розмовляти, і
призначте час бесіди
Починайте свої
повідомлення з займенника
«Я»
Не підвищуйте голос
Тримайте
себе
в руках

19. ПРАВИЛО № 2
Будьте
авторитетні,
але не
авторитарні



Діти не стануть звертати
увагу на авторитет лише
тому, що людина, яка
намагається ними
командувати, старша їх за
віком
Авторитет підтримується
знаннями, досвідом і
рішучістю.
Скажіть дітям, що ви
серйозно ставитесь до роботи
і маєте намір довести її до
кінця

20. ПРАВИЛО № 3




Важкі діти постійно
вислуховують критичні
зауваження
Вони їх практично не
зачіпають (діти не
приймають їх близько до
серця і не прагнуть
змінити свою поведінку
Вони не звикли чути про
те, що здатні приймати
правильні рішення.
Найчастіше діти діють
під впливом емоцій та
імпульсів
Покажіть дитині:
Ви вірите в те, що
вона
здатна приймати
правильні рішення

21. ПРАВИЛО № 4
Покажіть
дитині:
яке її
положення
Вам необхідно створити у
дитини відчуття безпеки і
стабільності
 Ви створите це відчуття, якщо
продемонструєте дітям, що
існують чіткі, певні межі і
правила
 Якщо діти не знають, чого
очікувати, вони постійно
будуть вас відчувати, щоб
зрозуміти, де пролягає межа.
 Іншими словами, діти готові до
будь-яких неприємностей, аби
дізнатися, що їм дозволяється,
а що - ні.


22. ПРАВИЛО № 5
Важкі діти звикли до того, що вони
Розділяйте
не подобаються іншим людям.
дитину та
 Якщо відокремити негативну
поведінку від дійсного характеру й її вчинки
потенціалу дитини, то ми
позбавляємося від стереотипів.
 І тоді ми починаємо чекати
позитивних змін, навіть якщо
раніше нам здавалося, що позитивні
зміни ніколи не настануть.
 Покажіть дитині, що він вам
подобається. В можете сказати: «Ти
мені подобаєшся, але я не схвалюю
твоєї поведінки. По - моєму, ти
здатний на більше».


23. Бажаю Вам наснаги та терпіння,
творчості та розуміння в роботі!
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!