Основні поняття у філософії К"єркегора

1. ОСНОВИ
ГЕРМЕНЕВТИКИ
Олександра Ступаковська,
Могилянська школа журналістики

2. СЕРЕН К’ЄРКЕГОР
- Данія, Копенгаген
- 1813-1855
- релігія, філософія,
література, етика
- екзистенціалізм
- 1843 - «Або — або»
- психічні відхилення
- вважав себе генієм

3. РЕА ЛЬНІСТЬ, А НЕ А Б СТРА КТНІСТЬ
 Більшість із його філософських робіт присвячені
розгляду питання про те, як людина живе як «одиничний
індивід», зосереджуючи увагу більше на конкретній
реальності людського життя, ніж на абстрактрому
мисленні й підкреслюючи важливість особистого вибору
й відданості

4. РЕЛІГІЙНИЙ АСПЕКТ ЖИТТЯ ЛЮД ЕЙ
К'єркегора цікавило суб'єктивне
ставлення особистості до Ісуса Христа,
яке приходить із вірою. Значна частина його
праць присвячена християнській любові.

5. ОСНОВ ОПОЛОЖНИК
ЕКЗИСТЕНЦІА ЛІЗМУ
 За життя його твори мало знали, однак із середини
19 століття їх активно почали перекладати. Його
визнали основоположником екзистенціалізму. Він
вплинув на багатьох філософів та літераторів.
(Борхес, Камю, Сартр, Рільке і т.д.)

6. ІДЕЇ
 екзистенціалізму,
 розпач,
 екзистенціальна криза,
 три сфери людського існування,
 лицар віри,
 нескінченна якісна відмінність,
 стрибок віри,
 існуючий мислитель

7. ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ
- філософія існування (фр. existentialisme від лат. exsistentia — існування) — напрям
у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що
здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка
визначається як відповідальність за результат свого вибору.
- екзистенція (існування) передує есенції (сутності)
- перше місце - категорії абсурдності буття, страху, відчаю, самотності, страждання,
смерті;
- особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, ворожому «іншому»,
адже всі вони нав'язують їй свою волю, мораль, свої інтереси й ідеали;
- вищу життєву цінність екзистенціалісти вбачають у свободі особистості;
- існування людини тлумачиться як драма свободи;

8. РОЗПАЧ
 Розпач, відчай — це недуга душі без надії на кращу
долю, або зневір’я в оволодінні якимсь добром чи в уникненні
якогось зла. Розпач необхідно збуджувати тоді, коли він
принесе нам, очевидно, якусь користь, тобто, —
коли надія, протилежна розпачеві, шкідлива для нас, і ще
тоді, коли відчай повинен привести до кращого.
 Близький до смутку та страху. Нема розпачу, коли нема
страху.

9. ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНА КРИЗА
 Почуття тривоги, глибокого психологічного дискомфорту
під час спроб зрозуміти сенс буття та існування людини.
 Причини:
- почуття ізольованості та самотності
- усвідомлення власної смертності та потойбічного життя
- Усвідомлення, що життя не має цінності, окрім як життя
заради життя

10. ТРИ СФЕРИ ЛЮДСЬКОГО
ІСНУВАННЯ
 Вперше сформульовано в “Або – або”
 Три сфери існування: 1) естетична, 2) етична,
3)релігійна
 Поділяє людей на: 1) обивателі, 2)естетики,
3)етики, 4)релігійні люди (остання стадія, де людина
розуміє, що Бог – досконалий, а людина – ні)

11. ЛИЦАР ВІРИ
 уособленням стає старозаповітний пророк Авраам
 можуть існувати цілі, заради яких можна знехтувати
етичними принципами та нормами
 або Авраам був натхненний чимось вищим, і тоді він лицар
віри, або він є елементарним злочинцем
 У вірі вибір індивідуальний, незалежний
 Індивідуальне – те одиничне, що відрізняє одну людину від
іншої

12. ІНШІ ІДЕЇ
 Безкінечна якісна відмінність - Бог якісно відрізняється від
свого творіння, а тому розум та філософія не можуть бути засобами
вивчення та розуміння Бога
 Божественна трансцедентність
 Стрибок віри – вибір невідомого, покладаючись на віру
 Існуючий мислитель – мислення спрвоковане виникаючими
реальними проблемами і задачами на шляху, на відміну від
“абстрактного мислителя”, який живе у чистому світі, не
звертаючи уваги на потреби свого буття

13. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!