1. Олександра Ступаковська
Могилянська школа журналістики

2.  Неочікувані обставини, що виникають раптово
- невизначеність
- складність прийняття рішення
- гострота
- конфліктність
- стресовий станом
- несуть загрозу життю і здоров'ю, вимагають
максимальної мобілізації резервних можливостей
його організму.

3.  складне суспільно-політичне явище, пов'язане з
розв'язанням протиріч між державами, народами,
національними і соціальними групами з переходом
до застосування засобів збройної боротьби
- чи є інформація зброєю?

4.  Головні дилеми:
- Чи готовий журналіст висвітлювати війну?
- Чи готовий висвітлювати усі аспекти війни?
- Чи йти на поступки та самообмеження, аби потрапити на
територію воєнних дій?
- Журналіст – громадянин чи спостерігач?
- Журналіст – людина чи спостерігач?
- Чи варто допомагати колегам?
- Чи варто висвітлювати УСІ аспекти війни?
- Чи варто у матеріалах старатися вплинути на хід війни?

5.  Журналіст має подавати всю важливу інформацію,
яку він здобув, відділяти факти від оцінок. При
цьому слід чітко усвідомлювати, де закінчується
право на інформацію і починається право на
безпеку
 Журналіст має уникати прийомів, що посилюють
емоційний вплив на аудиторію та підсвідомо
формують певну думку

6.  Peace Journalism
 War Journalism

7.  Як висвітлювати
- обережно ставитися до інформації, яку надають військові,
перевіряти її, а, якщо це неможливо, наголошувати на тому, що
інформація надійшла від офіційного джерела.
- уникати показу поранених або мертвих вояків та поширення
особистої інформації про них.
- уникати іронії, це породжує цинічне ставлення до трагічних подій .
- обов’язково називати джерела інформації, частіше писати про
умови роботи журналіста, повідомляти про випадки тиску на
журналіста з обох сторін конфлікту.

8.  Що не слід робити
- натуралізм при описуванні вбитих і поранених
- героїзація однієї зі сторін конфлікту
- індивідуалізація діючих осіб лише одного табору,
- демонізація однієї зі сторін, сакралізація іншої
- заклики до солідарності і тп
- викладення тенденційно дібраних і вирваних з контексту фактів
тощо

9.  При спілкуванні із героями:
 Люди, які пережили фізичний біль чи стрес часто не
пам'ятають всі деталі і, отже, не можуть дати повноцінне
інтерв’ю
 інформуйте людей про те, що ви – журналіст, коли ставите
питання та отримайте згоду на згадування їх імен в публікаціях
 Слідкуйте за мовою, коли пишете про трагічні події. Ставте себе
на місце героїв статті
 Не смакуйте зайвими подробицями і деталями
 Кожного разу питайте себе – навіщо я пишу про це?яка мета
публікації?

10.  Робота у групах по 4-5 людей:
 Продумати питання та умови для інтерв'ю у різних
ситуаціях? (ситуації на аркушах роздаю)
 Дискусія: Які проблеми можуть виникнути під час
цього інтерв'ю? Як їх уникнути?

11. Фото Кевіна
Картнера
1993 р.
ПАР
Пулітцерівська
Премія
За кілька місяців
після публікації
покінчив життя
самогубством
(подивитись
фільм
“Клуб
безбашених”)

12.  Використані джерела
- Презантація до курсу етики 
- Р. Кібл “Журналістська етика”
- Johan Galtung “Peace Journalism as an Ethical
Challenge”
- Фільм “Клуб безбашених”