Обгрунтування Антошук С.В.

1. «ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ
КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ»
Обґрунтування дисертаційного дослідження
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Науковий керівник: кандидат пед. наук, сгп. наук. співробітник Гравіт В. О.
Актуальність та ступінь дослідженості проблеми
Сучасний соціально-економічний стан України, ситуація на ринку праці та
перехід до інформаційного суспільства обумовлюють зростаючу значущість
післядипломної освіти. У 1996 році, після прийняття Верховною Радою закону
України "Про освіту", вона набула офіційного статусу. Це безумовно стало
впливовим фактором для деяких змін в системі підвищення кваліфікації
педагогічних працівників. Та нажаль на протязі певного часу ця система
формувалась як система закритого типу, яка не забезпечувала реальну
неперервність освіти і не задовольняла попит та інтереси слухачів.
Система післядипломної педагогічної освіти організована у відповідності
із законом "Про загальну середню освіту". Вона успадкувала від попередньої
системи як позитивний досвіт і традиції, так і суттєві недоліки. Тому в системі
потрібен поступовий еволюційний перехід від традиційної ("закритої") системи
навчання до "відкритої" системи післядипломної освіти з елементами
державного регулювання.
Недоліки існуючої системи підвищення кваліфікації педагогічних
працівників та способи їх ліквідації розглядались у працях В.І.Бондаря,
І.Жерносека, В.Ї.Маслова, А.С.Ніктіної, Є.Полота та ін.
У результаті використання організаційно-педагогічних технологій
відповідного рівня освіта в Україні буде все більше відповідати
загальновизнаним світовим стандартам, зберігаючи при цьому позитивний
досвід минулого, національні особливості і традиції. Це забезпечить просування
України в Європейський освітній простір. На нашу думку, без масштабно-
педагогічного і технологічного забезпечення системи дистанційного навчання
повноцінне входження України в Європейський освітній простір проблематично.
У реформуванні системи підвищення кваліфікації насамперед зацікавлені
її користувачі: керівники і спеціалісти органів управління освітою, керівний
склад навчальних закладів, методисти всіх рівнів, вчителі та інші освітяни.
Проаналізувавши ситуацію можна сказати, що одним із дієвих напрямків
реформування післядипломної педагогічної освіти в цілому та підвищення
кваліфікації педагогічних кадрів зокрема може стати впровадження
дистанційного навчання.
На сьогодні в Україні використовуються різні варіанти дистанційного
навчання для підготовки (перепідготовки) кадрів в основному недержавними
1

2. навчальними закладами. Недостатньо інтегруються навчальні дисципліни,
низький коефіцієнт використання сучасних телекомунікацій, дуже повільно
створюється апарат т'юторів, а в системі підвищення кваліфікації з
використанням дистанційного навчання ще гірша. Причина такого положення
нами бачиться в тому, що ДН розглядається як засіб економії фінансових,
матеріальних та інтелектуальних ресурсів, а не як прогресивна організаційно-
педагогічна технологія світового рівня.
Процес впровадження ДН в післядипломну педагогічну освіту є
багатограним і складним. Він вимагає чіткої організації, початкових
капіталовкладень, координацій дій, професійного планування та ефективного
контролю.
Повномасштабне впровадження технологій дистанційного навчання
("кейс"-, мережевих, змішаних) у підвищенні кваліфікації педагогічних
працівників здатне забезпечити новий більш високий рівень підвищення
кваліфікації, що зумовлюється такими обставинами.
Забезпечується реальна, а не декларована неперервність післядипломної
педагогічної освіти. З'являється можливість у міжкурсовий період задовольняти
інтереси та запити педагогічних працівників у змістовній інформації (блоки,
модулі на Web-сайтах) та оперативно інформувати їх про нові розробки та
передовий педагогічний досвід.
Посилюється особиста орієнтація ППО за рахунок більшої
індивідуалізації традиційного навчання на основі більш широкого застосування
індивідуальних планів та графіків підвищення кваліфікації, які враховують
рівень підготовки слухача.
Активізується процес комп'ютеризації та інформатизації традиційного
навчання, підвищується рівень та якість наочності лекцій, семінарів, практичних
занять за рахунок включення в них елементів дистанційного навчання.
Посилюється творча складова традиційного навчання завдяки
використання слухачами телекомунікаційних мереж, в тому числі й Інтернет, для
пошуку та добору професійної інформації, її аналізу та зіставлення, можливості
розміщення на Web-сайтах власних розробок та ін.
На основі організованої в системі післядипломної педагогічної освіти
електронної пошти, телекомунікаційних мереж посилюються телекомунікативні
зв'язки між регіональними інститутами ППО та колишніми слухачами курсів
підвищення кваліфікації, забезпечується оперативний зворотний зв'язок,
з'являються реальні можливості контролю за роботою аспірантів та здобувачів,
надання їм кваліфікованої допомоги.
Використання модульних підходів у традиційному навчанні підвищує
якість планування та організації навчального процесу, результативність
засвоєння слухачами навчального матеріалу.
Виявляється зацікавленість професорсько-викладацького складу
інститутів ППО у застосуванні елементів дистанційного навчання та
телекомунікаційних мереж в традиційному навчанні. Тим самим розширюється
кругозір та підвищується рівень професійної кваліфікації викладачів.
2

3. Отже, система ППО з повномасштабним дистанційним навчанням значно
відрізняється рід існуючої за рівнем і якістю навчання. Вона набуває рис
системи "відкритої*" освіти. З цієї точки зору, впровадження дистанційного
навчання в ППО не тільки доцільне, а й необхідне, бо воно виконує роль
рушійної сили розвитку.
Теоретичні, практичні та соціальні аспекти дистанційної освіти взагалі та
дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті зокрема
опрацьовані, на нашу думку, недостатньо, таке положення в дистанційному
підвищенні кваліфікації та перспективність проблеми визначили вибір теми
дисертаційного дослідження: "Організаційно-педагогічні умови дистанційного
підвищення кваліфікації педагогічних працівників (регіональний аспект)".
Об'єкт дослідження: система підвищення кваліфікації педагогічних
працівників в регіоні.
Предмет дослідження: умови дистанційного підвищення кваліфікації
педагогічних працівників в регіоні.
Мета дослідження: обгрунтувати та експериментально перевірити
організаційно-педагогічну модель раціональної організації дистанційного
навчання у регіональній системі підвищення кваліфікації педагогічних
працівників.
Гіпотеза: Якщо впровадити повномасштабне дистанційне навчання у
систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників то підвищиться
науково-методичний рівень цієї системи, рівень комп'ютерної грамотності
викладачів і слухачів, система підвищення кваліфікації отримає подальший
розвиток на основі принципів систем відкритої освіти.
Завдання дослідження:
1. Дати теоретичний аналіз стану дистанційного навчання на основі
вітчизняного та зарубіжного досвіду.
2. Визначити і обгрунтувати організаційно-педагогічні умови
впровадження технологій дистанційного навчання.
3. Обгрунтувати доцільність створення системи дистанційного
підвищення кваліфікації в регіоні.
4. Розробити та експериментально перевірити організаційно-педагогічну
модель системи дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних
працівників в регіоні.
5. Розробити методичні рекомендації раціональної організації
дистанційного навчання у регіональній системі підвищення кваліфікації.
Методи дослідження: огляд наукової літератури з теми дослідження;
вивчення та узагальнення існуючого досвіду, як педагогічного, так
управлінського; ознайомлення з нормативними та методичними матеріалами;
педагогічне спостереження; письмові опитування (анкетування); теоретичне
моделювання організації процесу навчання; узагальнення, абстрагування,
моделювання та ін.; аналіз, синтез, індукція, дедукція, метод системного аналізу
та ін.
З

4. Наукова новизна дослідження в теоретичному та експериментальному
обгрунтуванні організаційно-педагогічної моделі системи дистанційного
підвищення кваліфікації педагогічних працівників в регіоні.
Теоретичне значення дослідження полягає у обгрунтуванні:
% доцільності створення системи дистанційного підвищення кваліфікації
педагогічних працівників в регіоні;
раціональної організації дистанційного навчання у регіональній системі
підвищення кваліфікації.
Практичне значення дослідження полягає у розробці раціональної
організаційно-педагогічної моделі дистанційного підвищення кваліфікації
педагогічних працівників в регіоні та впровадженні дистанційного навчання в
систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників в регіоні.
На захист виноситься:
% науково обгрунтована доцільність впровадження дистанційного
навчання в систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників в регіоні;
теоретично обгрунтована експериментальна організаційно-педагогічна
модель системи дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних
працівників в регіоні.
Дисертація складатиметься: зі вступу; трьох розділів; висновків до
кожного розділу та загальних висновків; списку використаної літератури та
додатків.
4