1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КОМПАНІЇВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ
ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Методична розробка
КОНКУРС: «Педагогічні інновації»
НОМІНАЦІЯ: «Педагогічний досвід
та інноваційна діяльність
викладача»
2017
2. Укладач:
Величко Світлана Миколаївна - викладач філологічних дисциплін,
спеціаліст вищої категорії
Рецензент:
Суховенко Антоніна Павлівна - методист технікуму, викладач-методист
У роботі наведено перелік інформаційних комп’ютерних технологій,
платформ, програм та електронних ресурсів, які ефективно
використовувати як навчальний матеріал для організації навчання
студентів при вивченні філологічних дисциплін, пропонуються вказівки
щодо їх застосування, наводяться приклади з власного досвіду роботи.
Методичні вказівки призначені для викладачів філологічних дисциплін.
Рекомендовано цикловою комісією загальноосвітніх дисциплін
Протокол №_________ від «_________»______________2017 р.
4. ВСТУП
Інформатизація та модернізація системи освіти потребує нових форм
взаємодії викладачів та студентів. Тому підготовка занять, виховних заходів
має включати в себе віртуальну складову, інноваційні технології навчання
та виховання, які здатні мотивувати студентів до активних форм засвоєння
матеріалу, стимулювати розумову, пізнавальну діяльність, навчатимуть
орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, обираючи якісний
Інтернет-контент.
У багатьох джерелах зазначають, що інтерактивні методи (від англ.
Interaction - взаємодія, вплив один на одного) – методи навчання,
засновані на взаємодії тих, хто навчається між собою.
Різні види інтерактивної діяльності, включаючи «Блог», мають певні
особливості, тому застосування їх у навчально-виховному процесі вимагає
глибшої підготовки, ніж до звичайного заняття або лекції. Викладач, який
використовує такі методи під час навчально-виховного процесу, має
володіти достатнім рівнем знань у сфері новітніх технологій.
Використання ІКТ на заняттях української мови і літератури, при
підготовці студентів до виконання самостійних робіт, організації
позааудиторно роботи з предмету дає змогу:
- вивчати новий матеріал ;
- відпрацьовувати набуті знання;
- навчатися діалогічному та груповому мовленню;
- моделювати та проектувати ситуації;
- відпрацьовувати теоретичні відомості;
- занурюватися в реальну атмосферу ділового співробітництва по
вирішенню проблем та ін..
Як віртуальну платформу для подання інформації студентам
ефективно використовувати навчальний блог, на ньому можна
розміщувати навчальні відео, поширювати інформацію з інших блогів або
веб-сайтів, розміщувати повний обсяг матеріалу до занять за певною
темою, або частково з метою спільного подальшого поповнення чи
попереднього ознайомлення.
5. Таким чином, актуальність вищезазначеної теми може бути
аргументована важливістю впровадження інтерактивних методів навчання
з використанням новітніх інформаційних технологій та з метою
подальшого системного застосування їх як на заняттях філологічних
дисциплін, так і при організації самостійної, позааудиторної роботи
студентів.
5
6. Об’єкт дослідження: ІКТ у процесі вивчення філологічних дисциплін та
проведення позааудиторної роботи як цілісної системи навчально-виховного
процесу.
Предмет дослідження. Класифікація сервісів та приклади їх використання.
Мета дослідження. Теоретичне обґрунтування і розробка педагогічних
умов, що забезпечують використання сервісів та мережі Інтернет у
навчальному закладі через посилення мотивів вивчення філологічних
дисциплін.
Завдання дослідження. Відповідно мети визначені наступні завдання
дослідження:
Дослідити існуючі теоретичні відомості щодо обраної теми та їх соціально-
орієнтаційне спрямування.
Обґрунтувати ефективність використання ІКТ у навчально-виховному
процесі в умовах вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та їх вплив на
навчально-пізнавальну діяльність студентів.
Перевірити ефективність застосування ІКТ за допомогою організації
практичної роботи та проаналізувати інформаційно-креативний вплив на
студентів.
Методи дослідження: теоретично-практичний експеримент.
Методологічною основою для вирішення поставлених завдань існують:
1. Сучасна концепція особистісно-орієнтованого навчання.
2. Навчання про мотивацію навчальної діяльності.
3. Концепція інформатизації навчання в Україні.
4. Державний освітній стандарт.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що інформаційні
технології сприяють посиленню навчально-пізнавальної мотивації при
вивченні філологічних дисциплін, удосконалюють знання студентів.
Обсяг роботи. Робота складається зі вступу, теоретично-ілюстративної
частини, практичного розділу, висновку, бібліографії та додатків.
6
7. Об’єкт дослідження: ІКТ у процесі вивчення філологічних дисциплін та
проведення позааудиторної роботи як цілісної системи навчально-виховного
процесу.
Предмет дослідження. Класифікація сервісів та приклади їх використання.
Мета дослідження. Теоретичне обґрунтування і розробка педагогічних
умов, що забезпечують використання сервісів та мережі Інтернет у
навчальному закладі через посилення мотивів вивчення філологічних
дисциплін.
Завдання дослідження. Відповідно мети визначені наступні завдання
дослідження:
Дослідити існуючі теоретичні відомості щодо обраної теми та їх соціально-
орієнтаційне спрямування.
Обґрунтувати ефективність використання ІКТ у навчально-виховному
процесі в умовах вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та їх вплив на
навчально-пізнавальну діяльність студентів.
Перевірити ефективність застосування ІКТ за допомогою організації
практичної роботи та проаналізувати інформаційно-креативний вплив на
студентів.
Методи дослідження: теоретично-практичний експеримент.
Методологічною основою для вирішення поставлених завдань існують:
1. Сучасна концепція особистісно-орієнтованого навчання.
2. Навчання про мотивацію навчальної діяльності.
3. Концепція інформатизації навчання в Україні.
4. Державний освітній стандарт.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що інформаційні
технології сприяють посиленню навчально-пізнавальної мотивації при
вивченні філологічних дисциплін, удосконалюють знання студентів.
Обсяг роботи. Робота складається зі вступу, теоретично-ілюстративної
частини, практичного розділу, висновку, бібліографії та додатків.
6