метод.посібн.внутрішньошкільн.моніторинг

1. КЗ ЛОР «ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ»
КАБІНЕТ РОЗВИТКУ ОСВІТИ
ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИЙ
МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Львів – 2016
1

2. Внутрішньошкільний моніторинг якості освіти : Методичний
посібник / За ред. Бобеляк Н. Є. – Львів: ЛОІППО, 2016. – 56 с.
У методичному посібнику описано модель моніторингу якості освіти у
загальноосвітньому навчальному закладі, розроблену членами творчої групи
відповідальних за організацію моніторингових досліджень в опорних школах
області з питань моніторингу.
Посібник містить концептуальні засади і доступні в сучасних умовах
технології та інструментарій для здійснення внутрішньошкільного
моніторингу.
Рекомендовано директорам, заступникам директорів та вчителям
загальноосвітніх навчальних закладів, а також методистам
рай(міськ)методкабінетів, що відповідають за організацію моніторингових
досліджень у загальноосвітніх школах області.
Рекомендовано до друку науково-методичною радою КЗ ЛОР «Львівський
обласний інститут післядипломної педагогічної освіти».
Протокол № 3-3 від 18 травня 2016 року.
Керівник творчої групи: Бобеляк Наталія Євстахіївна,
методист кабінету розвитку освіти
КЗ ЛОР «Львівський обласний
інститут
післядипломної педагогічної освіти»
Рецензенти : Танчин Ігор Зеновійович,
заступник директора
КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти»,
доцент кафедри освітньої політики
Паславська Оксана Олегівна,
заступник директора з навчально-
виховної роботи Стрілківської школи-
інтернату Старосамбірського району
Відповідальний за випуск: Пастушенко Роман Ярославович,
завідувач кабінету розвитку освіти
КЗ ЛОР «Львівський обласний
інститут післядипломної педагогічної
2

3. освіти»
Зміст
Вступ……………………………………………………………… 4
І . Модель моніторингу якості освіти у загальноосвітньому
навчальному закладі…………………………………………......... 7
ІІ. Рекомендовані технології та інструментарій
2.1. Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів……… 25
2.2. Моніторинг професійної компетентності вчителя…… 31
2.3. Моніторинг освітнього процесу та умов функціонування
освітньої системи загальноосвітнього навчального
закладу …………………………………………………… 37
2.4. Моніторинг розвитку пізнавальної сфери та особистісного
розвитку учнів ……………………………………………. 41
2.5. Моніторинговий супровід освітніх інновацій у
загальноосвітньому навчальному закладі………………. 47
Глосарій……………………………………………………………. 53
3

4. Вступ
Поліпшення якості освіти та рівний доступ до неї нині є одним із
головних завдань сучасної державної політики в галузі освіти, національним
пріоритетом і передумовою національної безпеки держави.
Якість освіти віддзеркалює ступінь відповідності досягнутих
результатів, функціонування системи освіти та умов забезпечення освітнього
процесу нормативним і суспільним вимогам, соціальним та особистісним
очікуванням і складається із внутрішніх та зовнішніх компонентів. До
внутрішніх компонентів якості освіти можна віднести:
- якість освітнього середовища (умов функціонування освітнього
процесу);
- якість реалізації освітнього процесу;
- якість результатів освітнього процесу.
Зовнішні компоненти відображають ефективність функціонування
освітньої системи, її вплив на людину і суспільні процеси, задоволення
потреб особистості й держави загалом. Вони полягають у доступі до якісної
освіти всім громадянам, незалежно від їхнього соціального статусу;
відповідності якості освіти державним освітнім стандартам і запитам учнів та
їхніх батьків, наступності у здобутті вищої освіти, відкритті перспектив
професійного зростання особистості
Система управління навчальним закладом у сучасних умовах є
складним процесом, який передбачає: правильне визначення мети і завдань
діяльності навчального закладу, вивчення і глибокий аналіз досягнутого
рівня навчально-виховного процесу, раціональне планування та організацію
діяльності учнівського та педагогічного колективів, вибір оптимальних
шляхів для підвищення результативності навчання і виховання,
4

5. стимулювання творчості педагогів у підвищенні результативності своєї
роботи, здійснення самооцінки роботи навчального закладу.
Для успішного виконання цих завдань керівникові школи необхідно
володіти повною інформацією про якість та результативність навчально-
виховного процесу. Таким багатофункціональним, універсальним
механізмом, за допомогою якого можна сформувати інформаційну основу
для аналізу досягнутої якості системи загальної середньої освіти будь-якого
рівня, від загальнонаціонального до шкільного, оцінювання результативності
освітньої політики і ефективності управління освітою, вироблення та
прийняття управлінських рішень, є моніторинг якості освіти. Аксіомою
сьогодення стало твердження про те, що немає якісного управління без
якісного моніторингу.
Проблемою внутрішньошкільного моніторингу у Львівському
обласному інституті післядипломної педагогічної освіти займаємося
упродовж кількох років. У нашій області функціонують 33 опорних школи з
питань впровадження моніторингових досліджень у навчально-виховний
процес. Моніторингові дослідження освітнього середовища, освітнього
процесу та його результативності дають змогу відстежувати зміни, що
відбуваються в навчальному процесі шкіл, нагромаджувати інформаційну
базу для постійного аналізу, виявляти динаміку змін різних ланок освітнього
процесу, корегувати управлінські рішення. Досвід роботи опорних шкіл
запроваджується в інших навчальних закладах районів та міст області.
В області створено обласну творчу групу відповідальних за організацію
моніторингових досліджень в опорних школах. Учасники творчої групи
займаються підготовкою та проведенням обласних семінарів, розробленням
і вдосконаленням технологій та інструментарію для здійснення
внутрішньошкільного моніторингу, узагальненням досвіду проведення
моніторингових досліджень в опорних школах області.
5

6. Інформаційне забезпечення впровадження внутрішньошкільного
моніторингу в практику роботи загальноосвітніх шкіл області здійснюється
на Освітньому порталі Львівщини у рубриці «Моніторинг якості освіти».
Після кількох років роботи постала необхідність створення моделі
моніторингу якості освіти у загальноосвітніх навчальних закладах області,
що зумовлено необхідністю вироблення та погодження єдиних підходів до
здійснення внутрішньошкільного моніторингу. У запропонованій моделі
сформульовано мету, завдання та очікувані результати моніторингових
досліджень, визначено об’єкти та суб’єкти моніторингу, перелічено
принципи, на яких повинно ґрунтуватися його проведення. Модель включає
детальний опис основних етапів моніторингового дослідження, містить
рекомендовані напрями моніторингових досліджень на загальношкільному,
локальному та індивідуальному рівнях, а також визначає нормативно-
правове забезпечення внутрішньошкільного моніторингу. Проект моделі
розроблений обласною творчою групою та пройшов обговорення серед
заступників директорів з навчально-виховної роботи опорних шкіл області з
питань моніторингу. Запропоновані зміни та рекомендації враховано в
остаточному варіанті моделі.
У розробці запропонованих технологій використано досвід опорних
шкіл області з питань моніторингу, а також матеріали публікацій в
освітянській пресі науковців та педагогів-практиків, що займаються
проблемами моніторингових досліджень у загальноосвітньому навчальному
закладі. Описані методики доповнені додатками у вигляді таблиць та схем.
Наталія Бобеляк
6

7. І. Модель моніторингу якості освіти у загальноосвітньому
навчальному закладі
Модель моніторингу якості освіти у загальноосвітньому навчальному
закладі визначає єдину систему здійснення внутрішньошкільного
моніторингу, що включає збір, збереження (формування бази даних),
опрацювання (аналіз і оцінка) та розповсюдження інформації про якість
освіти в навчальному закладі, прогнозування, на підставі об’єктивних даних
динаміки і основних тенденцій його розвитку, розробку науково
обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо
покращення ефективності діяльності навчального закладу.
Створення моделі зумовлено необхідністю вироблення та погодження
єдиних підходів до здійснення внутрішнього моніторингу у загальноосвітніх
навчальних закладах області для виявлення результативності навчання і
виховання учнів, забезпечення систематичного відслідковування динаміки
змін в організації навчально-виховного процесу, розвитку навичок
самоаналізу та саморегулювання організаційної роботи у різних ділянках
освітнього середовища школи з метою покращення ефективності
управління навчальним закладом.
Документ визначає концептуальні засади та доступні в сучасних
умовах технології й інструментарій для проведення внутрішнього
моніторингу, оцінювання якості функціонування освітнього середовища
загальноосвітнього навчального закладу.
Мета внутрішньошкільного моніторингу - ефективне відслідковування
функціонування освітнього простору в загальноосвітніх навчальних
закладах області, виявлення динаміки його змін, розробка пропозицій для
забезпечення розвитку конкретного навчального закладу; накопичення
7

8. даних, необхідних для періодичного самооцінювання якості освітніх послуг
школи; аналітичне узагальнення результатів діяльності системи загальної
середньої освіти Львівщини.
Завдання внутрішньошкільного моніторингу:
• визначення якості навчальних досягнень учнів; з’ясування динаміки
змін;
• виявлення проблем, пов’язаних з організацією навчально-виховного
процесу та рівнем кваліфікації педагогів;
• встановлення та нагромадження даних про фізичний, психічний,
соціальний та інтелектуальний розвиток учнів, виявлення проблем
їхнього особистісного розвитку;
• характеристика якості виховного простору, а також фінансового,
кадрового, навчально-методичного та матеріально-технічного
забезпечення навчального закладу.
Функції моніторингу
 інформаційна – створює масив інформації щодо якості освіти в
навчальному закладі;
 діагностична – фіксує реальний стан якості освіти у навчальному
закладі ;
 оцінювальна – дає кількісно-якісну оцінку об’єктів освітнього процесу
у навчальному закладі на основі певного набору критеріїв та
показників (індикаторів) ;
 коригувальна – мінімізує вплив негативних факторів у навчально-
виховному процесі;
 прогностична – формує стратегію і тактику розвитку освіти у
навчальному закладі;
 управлінська – відстежує ефективність та результати прийнятих
рішень, розроблених програм.
8

9. 1.1. Об’єкти та предмет моніторингу
Об’єктами внутрішньошкільного моніторингу у загальноосвітніх
навчальних закладах є:
І. Освітнє середовище:
 ресурсне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне,
санітарно-гігієнічне);
 професійна підготовка і кваліфікація педагогічних кадрів;
 навчально-методичне забезпечення (робочі навчальні та виховні
програми; використовувані підручники і посібники та інша
навчальна література);
 науково-методичне забезпечення (використовувана методична
література, педагогічний досвід працівників навчального закладу,
який визнається і популяризується у колективі);
 виховний простір школи (усталені взаємини між учасниками
навчально-виховного процесу, відносини між шкільною спільнотою
та місцевою громадою).
ІІ. Освітній процес :
 планування навчально-виховного процесу;
 зміст і методи освітньої діяльності;
 впровадження освітніх інновацій;
 розвиток професійної компетентності педагогів;
 психологічний супровід навчально-виховного процесу;
 участь батьків, громадськості в навчально-виховному процесі.
ІІІ. Результати освітнього процесу :
9

10. • навченість (навчальні досягнення) учнів різних вікових груп із
предметів інваріантної частини навчального плану;
• розвиток пізнавальної сфери та особистісний розвиток учнів ;
• особисті здобутки учнів у позаурочній діяльності (результати
участі школярів в учнівських олімпіадах з базових дисциплін,
конкурсах, змаганнях тощо);
• результативність педагогічної роботи класних керівників та інших
виховників (кількість педагогічно занедбаних учнів, дітей зі
шкідливими звичками, правопорушників та ін.);
• результати підвищення кваліфікації педагогічних працівників
(кількість педагогічних працівників різних категорій, володіння
вчителями інноваційними технологіями та прийомами педагогічної
роботи тощо) ;
• результати педагогічної просвіти батьків (кількість батьків, які були
постійними учасниками спеціальних тренінгів, шкіл батьківства
тощо).
• обсяг доданої школою освітньої вартості (за результатами
незалежного зовнішнього оцінювання) (у перспективі).
Предметом внутрішньошкільного моніторингу є динаміка змін в
освітній системі загальноосвітнього навчального закладу як основа його
розвитку.
Суб'єкти внутрішньошкільного моніторингу: педагогічний
колектив, адміністрація, учні та батьки (опосередковано, через органи
самоврядування).
1.2. Принципи, види та рівні моніторингу
Принципи, на яких повинен базуватися внутрішньошкільний
моніторинг:
10

11. • гуманістична спрямованість – створення атмосфери
доброзичливості, довіри, поваги до особистості, неможливості
використання результатів досліджень для здійснення будь-яких
репресивних дій щодо учасників навчально-виховного процесу;
• об’єктивність – уникнення суб’єктивних оцінок, створення
рівних умов для усіх учасників навчально-виховного процесу;
• системність – комплексний підхід до вивчення різних аспектів
життя навчального закладу, опрацювання та аналізу результатів
досліджень;
• валідність – відповідність пропонованих контрольних завдань
змісту навчальної програми, чіткість критеріїв виміру і оцінки,
дотримання визначених процедур проведення та опрацювання
результатів;
• надійність, що означає можливість підтвердження позитивних і
негативних результатів різними способами контролю; шляхом повторного
контролю, який проводять інші особи;
• врахування психолого-педагогічних особливостей учнів шляхом
диференціації контрольних та діагностичних завдань;
• рефлексія, що проявляється в аналізі та оцінці отриманих
результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самоаналізу і
самооцінки.
Види внутрішньошкільного моніторингу :
 за цілями проведення:
• інформаційний (регулярний збір інформації на визначені теми з
різних джерел, зокрема, із законодавчих актів, положень, наказів,
методичних видань, класних журналів, сайтів освітніх установ та
11

12. громадських організацій, що дозволяє скорегувати програму розвитку
навчального закладу, навчальні плани і виховні програми);
• діагностичний моніторинг (збирання та узагальнення інформації
за певними показниками з метою вивчення конкретних освітніх проблем,
зокрема, визначення рівня навченості учнів конкретної вікової групи,
вимірювання рівня сформованості конкретних компетентностей,
особистісного розвитку учнів, готовності школи до профільного навчання
та інше);
• управлінський (відстеження й оцінка ефективності, наслідків і
вторинних ефектів прийнятих рішень, розроблених програм).
 За засобами, що використовуються :
• педагогічний (дидактичний, освітній, виховний) (вимірювання
якості навчання та виховання учнів, організації викладання, умов для
навчання та виховання);
• психологічний (вивчення пізнавальної сфери, інтелектуального
розвитку, емоційної рівноваги, моральних цінностей вихованців тощо);
• соціологічний (вивчення умов навчання учасників освітнього
процесу, наявність програм їх соціального захисту);
• медичний (вивчення стану фізичного здоров’я учасників
освітнього процесу);
• статистичний (збирання статистичної інформації та відомчої
статистичної звітності);
• ресурсний (визначення обсягів та якості забезпечення ЗНЗ
матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними та іншими
ресурсами);
12

13. • кадровий (вивчення кадрового складу педагогів, процесу та
результатів підвищення кваліфікації педагогів);
• управлінський (оцінювання якості та ефективності управління
школою).
Рівні внутрішньошкільного моніторингу:
• загальношкільний (забезпечує інформаційну основу для вироблення
шляхів поліпшення ефективності окремого навчального закладу,
удосконалення освітнього менеджменту, навчально-виховного процесу
та навчальної діяльності учнів; передбачає вироблення психолого -
педагогічних рекомендацій, спрямованих на корекцію функціонування
окремих ланок освітнього процесу);
• локальний (у межах групи) (використовуються для оцінювання
якості визначеної статутом загальноосвітнього навчального закладу
діяльності учасників групи, зокрема, класу, гуртка, секції, предметної
кафедри, методоб’єднання вчителів, відповідності цієї діяльності
визначеним вимогам, стандартам з метою визначення або коригування
стратегії особистісного розвитку учнів, розвитку учнівського
колективу, планування навчання, виховання, підвищення кваліфікації);
• індивідуальний (зібрана інформація використовується для оцінки і
самооцінки суб’єктами моніторингу рівня оволодіння ними тими чи
іншими способами діяльності; якості своєї професійної компетенції,
моральності, громадської активності).
1.3. Прогнозовані результати моніторингу
13

14. Проводячи внутрішньошкільний моніторинг, загальноосвітній
навчальний заклад має орієнтуватися на такі результати:
 підвищення якості освітніх послуг, формування позитивного
іміджу, престижності та конкурентоспроможності навчального закладу;
 створення необхідних умов для творчої діяльності учасників
навчально- виховного процесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді,
підняття престижу творчих педагогів;
 впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних
технологій;
 оновлення змісту освіти й форм організації навчально-виховного
процесу;
 активізація роботи адміністрації і педагогічних колективів
навчальних закладів, вироблення навичок контрольно-аналітичної
діяльності, самооцінки та саморегуляції;
 удосконалення управління навчальним закладом, вироблення і
корегування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку
навчального закладу.
1.4. Організація моніторингу
1.4.1. Створення Програми моніторингових досліджень у
навчальному закладі, що визначає цілі, завдання, напрями, об’єкти та
періодичність досліджень, необхідних для реалізації стратегії розвитку
навчального закладу, виконання школою погоджених шкільною спільнотою
завдань щодо покращення якості освітніх послуг. Програма моніторингових
досліджень складається на той же термін, що й інші, ухвалені у навчальному
закладі, документи стратегічного планування.
1.4.2. Реалізація програми моніторингових досліджень відбувається
шляхом розробляння проектів внутрішнього моніторингу конкретної
14

15. ділянки освітнього середовища (умов, процесу чи результатів роботи), кожен
із яких здійснюється у три етапи:
І етап (підготовчий) передбачає:
 постановку мети та завдань дослідження;
 визначення об’єкта дослідження;
 формування вибірки;
 встановлення термінів та процедури дослідження;
 підбір та підготовку координаторів дослідження;
 визначення критеріїв оцінювання та показників (індикаторів), за якими
збиратиметься інформація;
 визначення методів дослідження;
 підготовку інструментарію дослідження, передбаченого Програмою
(складання анкет, тестів, методик, карт спостережень, інструктивно-
методичних матеріалів для координаторів дослідження, вибір
статистичних та математичних методів обробки та обчислення
одержаних результатів дослідження).
ІІ етап (практичний):
проведення дослідження, передбаченого Програмою, проектом (збір
інформації через проведення співбесід, тестувань, анкетувань,
відвідування уроків, проведення контрольних, тестових робіт,
позакласних заходів).
ІІІ етап (аналітичний):
 збір та опрацювання результатів (внесення результатів
дослідження в базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням
математичної статистики, факторно-критеріального аналізу, описового
пояснення);
 аналіз та інтерпретація результатів внутрішньошкільного
моніторингу стану конкретної ділянки освітнього середовища навчального
закладу (виявлення та оцінка позитивних та негативних факторів впливу);
15

16.  підготовка та представлення звіту, який має містити висновки та
рекомендації з метою прийняття управлінських рішень, корекції програм,
планів роботи школи, роботи окремих учителів, батьківського комітету,
учнівського самоврядування тощо);
 оприлюднення результатів моніторингу та запровадження
рекомендацій у практику.
1.5. Повноваження організаторів внутрішньошкільного моніторингу
1.5.1. Організація роботи щодо здійснення внутрішньошкільного
моніторингу перебуває у компетенції методичної ради загальноосвітнього
навчального закладу.
1.5.2. Методична рада:
- розробляє план та проекти загальношкільних моніторингових
досліджень на рік та представляє їх для схвалення педагогічною
радою;
- рецензує та схвалює проекти локальних моніторингових відстежень;
- забезпечує науково-методичний супровід досліджень, апробацію
дослідницького інструментарію;
- підбирає виконавців дослідження та його інструментарій;
- веде облік проведення моніторингових досліджень;
- заслуховує звіти про проведені дослідження;
- організовує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних
працівників з питань здійснення моніторингових досліджень;
- надає інформацію з питань моніторингових досліджень обласному
інститутові післядипломної педагогічної освіти, районній (міській)
16

17. методичній службі;
- організовує і проводить наради, конференції, семінари, виставки з
питань моніторингу.
1.5.3. Схвалений педагогічною радою навчального закладу проект
цільового моніторингового дослідження реалізує спеціально створена група,
завданням якої є:
 підготовка і проведення дослідження;
 узагальнення та аналіз одержаних результатів;
 розробка рекомендацій для усунення виявлених недоліків;
 інформування методичної ради та директора школи про перебіг
дослідження та його результати.
1.5.4. Групу цільового моніторингового дослідження очолює
призначений наказом по школі керівник. Керівник групи:
– керує роботою групи;
– контролює підготовку та проведення групою дослідження у вказані
терміни, обробку результатів;
– бере участь в аналізі та інтерпретації результатів дослідження;
– звітує перед методичною радою і директором про виконання
дослідження та його результати;
– несе відповідальність за нерозголошення отриманої інформації;
– оприлюднює результати дослідження за погодженням із головою
методичної ради і директором школи.
1.5.5. Керівником загальношкільного цільового моніторингового
дослідження може бути заступник директора з навчальної роботи, заступник
директора з виховної роботи, член методичної ради школи або інший
педагогічний працівник, який має досвід проведення такого типу
дослідження.
17

18. 1.5.6. Учасники групи моніторингового дослідження призначаються
наказом по школі. До компетенції учасника групи входить:
– участь у підготовці до проведення дослідження у межах, визначених
керівником групи;
– безпосереднє виконання дослідження у межах, визначених керівником
групи;
– опрацювання отриманої інформації, її узагальнення та надання
керівникові групи для аналізу й інтерпретації;
– участь у аналізі та інтерпретації узагальнених матеріалів дослідження
за дорученням керівника групи;
– виконання поточних розпоряджень керівника групи.
1.5.7. Учасником групи моніторингового дослідження може бути будь-
який педагогічний працівник школи, що пройшов спеціальну підготовку до
його проведення.
1.5.8. Функціональні обов’язки інших категорій організаторів
внутрішнього моніторингу встановлюються на підставі посадових обов’язків
вказаних далі педагогічних працівників.
Директор школи :
– установлює і затверджує порядок, періодичність проведення
моніторингових досліджень;
– контролює виконання річного плану моніторингу та цільових проектів
досліджень;
– призначає керівника і членів групи цільового дослідження;
– спираючись на дані моніторингу, інформує Раду навчального закладу,
педагогічну раду, громадськість про виконання програми розвитку
навчального закладу та шкільної програми виховання.
Педагогічна рада школи:
- обговорює і схвалює план внутрішнього моніторингу та проекти
цільових досліджень;
- використовує результати моніторингу для вироблення рішень щодо усіх
18

19. аспектів шкільного життя;
- обговорює і ухвалює на основі даних моніторингу програму розвитку
навчального закладу та шкільну програму виховання;
- заслуховує річний звіт дирекції навчального закладу про виконання
програми розвитку навчального закладу та шкільної програми
виховання і на основі даних моніторингу оцінює роботу адміністрації.
Заступник директора:
– вивчає систему організації навчання та виховання конкретними
педагогічними працівниками;
– оцінює якість виконання вчителями навчальних програм, визначає
ефективність використовуваних ними методик, прогнозує
результативність навчання чи виховання на основі аналізу їх перебігу;
– виявляє прогалини і проблеми професійної підготовки педагогічних
працівників і визначає рівень їхньої кваліфікації.
Бібліотекар:
– добирає і нагромаджує інформацію на визначені методичною радою
теми, розміщену у різних джерелах або на різних носіях;
– своєчасно надає інформацію на визначені методичною радою теми
відповідним категоріям користувачів.
Учитель-предметник:
– оцінює навчальні досягнення учнів, яких навчає та нагромаджує
відповідну інформацію;
– проводить (самостійно або спільно з колегами) дослідження з метою
виявлення рівня мотивації до вивчення предмета та рівня навчальних
досягнень учнів, яких навчає. Проведені локальні дослідження
19

20. (контрольні роботи, анкетування) мають слугувати підставою для
планування навчальної роботи і прогнозування професійної орієнтації
учнів;
– своєчасно надає узагальнені дані локальних досліджень та зроблені на
їх основі висновки методичній раді школи;
– інформує про проведені локальні дослідження та зроблені висновки
адміністрацію школи, класних керівників, батьків.
Класний керівник:
– контролює відвідування учнями класу навчальних занять і виховних
заходів та нагромаджує інформацію про відвідування;
– проводить (у співпраці зі шкільним психологом) дослідження
фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку кожного учня
класу з метою визначення або коригування стратегії його
особистісного розвитку, розвитку учнівського колективу, планування
виховання та ін.;
– своєчасно доводить необхідну для організації родинного виховання
інформацію до відома батьків;
– своєчасно подає необхідну для забезпечення загальношкільного
моніторингу інформацію про учнів класу, а також узагальнені дані
проведених локальних досліджень і зроблені на їх основі висновки
методичній раді навчального закладу.
1.5.9. Загальні підсумки моніторингових досліджень підводяться двічі
на рік (після закінчення першого семестру, навчального року).
1.5.10. Підсумки моніторингових досліджень оформляються як
довідково-аналітичні матеріали, що мають конкретні, реальні до виконання
рекомендації та ілюстрації у вигляді схем, таблиць, діаграм.
1.5.11. Підсумки внутрішніх моніторингових досліджень можуть
підводитися на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорі чи
заступникові директора, на засіданнях методичної ради школи, засіданнях
шкільних методичних об’єднань.
20

21. 1.5.12. За результатами моніторингу та на основі довідково-
аналітичних матеріалів розробляються рекомендації, приймаються
управлінські рішення, видаються накази, оформлюються аналітичні довідки,
здійснюється планування і прогнозування розвитку школи.
1.5.13. Прийняті на основі результатів моніторингу управлінські
рішення, накази, аналітичні довідки, плани і програми мають публічний
характер і повинні бути оприлюднені.
1.5.14. Дані внутрішньошкільного моніторингу можуть бути
використані для зовнішньої оцінки діяльності навчального закладу:
ліцензування, атестації, інспектування.
1.6. Рекомендовані напрями моніторингових досліджень для
загальноосвітніх навчальних закладів Львівської області
А. Загальношкільний рівень
 Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів різних вікових груп
 Моніторинг освітнього процесу та умов функціонування освітньої
системи загальноосвітнього навчального закладу
 Моніторинг впровадження освітніх інновацій
Б. Локальний рівень
 Моніторинг рівня готовності першокласників до навчання в школі
 Моніторинг адаптаційних процесів учнів 5 класу до умов навчання в
основній школі
В. Індивідуальний рівень
 Моніторинг професійної педагогічної компетентності вчителя
 Моніторинг розвитку пізнавальної сфери та особистісного розвитку
учнів (гімназистів)
1.7. Обов’язкові для загальноосвітніх навчальних закладів Львівської
області компоненти бази даних моніторингових досліджень
21

22.  Загальні відомості про навчальний заклад (дата заснування,
форма власності, юридична адреса, телефон, електронна адреса, мова
навчання, профіль навчання, відомості про атестацію).
 Матеріально-технічна база (кількість навчальних кабінетів,
забезпечення технічними засобами навчання, забезпечення комп’ютерною
технікою, забезпечення ЕЗНП).
 Кадрове забезпечення навчального закладу (кількісний склад
педагогічних працівників, освітньо-кваліфікаційний рівень, розподіл за
віком, склад вчителів за педагогічним стажем, кваліфікаційними
категоріями, аналіз руху кадрів, результати атестації педагогічних кадрів).
 Контингент учнів (мережа класів, віковий склад учнів,
поглиблене вивчення предмета, розподіл учнів за профілем навчання,
працевлаштування учнів 11 кл., рух учнів).
 Результативність навчально-виховного процесу (динаміка
навчальних досягнень учнів у розрізі класів та предметів, результати ДПА
в 4-х, 9-х, 11-х класах, динаміка нагородження випускників 9-х та 11-х
класів, результати участі учнів в олімпіадах, турнірах, конкурсах,
спортивних змаганнях).
 Методична робота, вдосконалення професійної педагогічної
майстерності вчителя (аналіз підвищення кваліфікації педагогічних
кадрів, аналіз участі педагогічних працівників у методичній роботі, участь
педагогів у конференціях, семінарах, майстер-класах).
 Виховна робота (охоплення учнів додатковою освітою, кількість
дітей пільгових категорій, кількість дітей, які потребують особливої
педагогічної уваги і схильних до правопорушень, дозвілля учнів,
оздоровлення дітей влітку, дані про умови проживання та навчання учнів).
 Стан здоров’я учнів (динаміка захворюваності учнів,
кількість учнів, внесених до медичних груп, кількість учнів, звільнених за
станом здоров’я від ДПА).
22

23.  Охорона життя та безпека життєдіяльності (динаміка
травмування дітей під час навчально-виховного процесу та в позаурочний
час, стан травмування серед педагогів).
 Робота соціально-психологічної служби (дослідження
психологічної готовності першокласників до навчання в школі; адаптація
учнів 5 класу до навчання в основній школі; розвиток пізнавальної сфери
та особистісний розвиток учнів).
 Робота з батьками та громадськістю (склад сімей учнів та
освіта батьків, співпраця з громадськими організаціями).
1.8. Звітність про результати внутрішньошкільного моніторингу та
періодичність його проведення у загальноосвітніх навчальних закладах
Львівської області
• Інформація про кадрове забезпечення навчального закладу (вересень)
• Інформація про контингент учнів (вересень)
• Інформація про матеріально-технічну базу навчального
закладу(вересень)
• Інформація про рівень навченості учнів школи за результатами
навчання у І, ІІ семестрі та за рік для учнів початкової, основної та
старшої школи (січень, червень)
• Інформація про рівень навченості учнів школи за результатами
навчання у І, ІІ семестрі та за рік у розрізі навчальних предметів
(січень, червень)
• Інформація про результати моніторингу професійної компетентності
вчителя (січень-лютий)
• Інформація про динаміку навчальних досягнень учнів у розрізі
нульового, контрольного та підсумкового заміру вмінь із предметів
навчального плану (вересень, грудень, травень)
23

24. • Інформація про результати моніторингу стану викладання предмету
(предметів) інваріантної складової навчального плану (червень)
• Інформація про результати державної підсумкової атестації в 4, 9 та
11 класах (червень)
• Інформація про результати участі учнів школи у Всеукраїнських,
обласних, районних, міських олімпіадах, турнірах, конкурсах (грудень-
квітень)
• Інформація про результати участі учнів у ЗНО з української мови,
математики, історії України та іноземних мов (травень)
• Інформація про результати участі учнів у ЗНО за результатами
щорічного Офіційного звіту УЦОЯО про проведення зовнішнього
незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних
закладів (серпень)
1.9. Нормативно-правове забезпечення внутрішньошкільного
моніторингу
• Модель моніторингу якості освіти у навчальному закладі системи
загальної освіти Львівської області
• Шкільне Положення про внутрішній моніторинг
• Інструкції про проведення моніторингу на підставі обраних
критеріїв та показників оцінювання
• Форми інформаційних бланків, види комп’ютерних програм для
внесення і обробки отриманих даних.
Література:
1. Лукіна Т. О. Моніторинг якості освіти : теорія і практика. – К.,«Шкільний
24

25. світ», 2006.
2. Журнал ведення моніторингу навчального закладу / Упоряд. О. Перехейда.
К.: Ред. загальнопед. газ., 2007. – 128 с.
3. Організаційно-методичне забезпечення моніторингових досліджень
якості загальної середньої освіти : Монографія / за ред. Ляшенко О. І. – К.:
Педагогічна думка, 2011. – 160 с.
4. Приходько В. М. Моніторинг якості освіти і виховної діяльності
навчального закладу. – Х.: Основа , 2007.
ІІ. Рекомендовані технології та інструментарій
2.1. Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів
Мета. Підвищення рівня навчальних досягнень учнів шляхом їх
постійного вимірювання, аналізу результатів та цілеспрямованого
коригування.
Завдання моніторингу :
• дослідження якості знань учнів на їх відповідність Державному
стандарту загальної середньої освіти;
• виявлення та аналіз чинників, що впливають на рівень успішності
учнів;
• підтримка мотивації навчання;
• виявлення обдарованих учнів, підтримка їхнього інтелектуального
розвитку;
• дотримання вчителями орієнтовних вимог до оцінювання навчальних
досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів
інваріантної складової навчального плану;
25

26. • прогнозування, на основі отриманих даних, тенденцій розвитку
навчального закладу.
Прогнозовані результати:
1. Отримання об’єктивної інформації про якість знань учнів з базових
дисциплін у навчальному закладі загалом, окремих класів та кожного
учня зокрема.
2. Коригування навчального процесу та його навчально-методичного
забезпечення на основі результатів досліджень.
3. Упровадження тестових технологій проведення підсумкового
(тематичного) контролю знань у навчальному закладі.
Об’єкт моніторингу. Рівень навчальних досягнень учнів з предметів
інваріантної частини навчального плану.
Предмет : динаміка зміни рівнів навченості упродовж кількох етапів
моніторингових досліджень.
Напрямки моніторингу:
• моніторинг результативності навчання;
• предметний моніторинг;
• дослідження результативності участі учнів у Всеукраїнських,
обласних, районних, міських олімпіадах, турнірах, конкурсах МАН;
• результати зовнішнього незалежного оцінювання учнів 11 класу.
Інструментарій моніторингу :
• діагностичні контрольні роботи;
• результати тематичного та підсумкового оцінювання;
• статистична документація;
• спостереження;
• анкетування;
26

27. • кваліметричні таблиці.
При визначенні навчальних досягнень учнів аналізові підлягають:
 характеристика відповіді учня (елементарна, фрагментарна, неповна,
логічна, доказова, обґрунтована, творча);
 якість знань (правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість,
дієвість, системність, узагальненість, міцність);
 ступінь сформованості загальнонавчальних (навчально-організаційні,
навчально-інтелектуальні, навчально-інформаційні, навчально-
комунікативні) і предметних умінь та навичок;
 рівень оволодіння розумовими операціями (вміння аналізувати,
синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити
висновки тощо);
 ступінь самостійності учнів у навчальній діяльності;
 досвід творчої діяльності (вміння виявляти та розв’язувати проблеми,
формулювати гіпотези);
 самостійність оціночних суджень.
Вказані компоненти покладені в основу чотирьох рівнів навчальних
досягнень: початкового, середнього, достатнього і високого.
Відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у
системі загальної середньої освіти в загальнодидактичному плані ці рівні
визначаються за такими характеристиками:
І рівень – початковий (1–3 бали). Відповідь учня фрагментарна,
характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення. Вміння
несформовані, рівень самостійності навчальної діяльності низький.
ІІ рівень – середній (4–6 балів). Знання неповні, поверхові. Учень
відтворює основний навчальний матеріал, але недостатньо осмислено, не
вміє самостійно аналізувати, робити висновки. Здатний розв’язувати
завдання за зразком. Володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
27

28. ІІІ рівень – достатній (7–9 балів). Учень знає істотні ознаки понять,
явищ, зв’язки між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних
ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, синтезом,
абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти
допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована,
проте без елементів власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати
основні види навчальної діяльності.
ІV рівень – високий (10–12 балів). Знання учня є глибокими, міцними,
системними; учень вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань.
Його навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати
навчальні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати власну позицію.
Застосування цих критеріїв дозволяє оцінити навчальні досягнення
учнів у вигляді кількісного показника – кількості балів за 12-бальною
шкалою оцінювання.
Типи показників для оцінювання
Формальні – не стосуються безпосередньо змісту конкретної теми.
Наприклад, середній бал за тематичні роботи, підсумкова оцінка за семестр,
рік.
Змістові – бал за тематичну роботу, або ж кількість учнів за рівнями
навченості, середній бал класу, успішність учнів, якість засвоєння знань.
Показники, що використовуються при оцінюванні рівня навчальних
досягнень учнів :
• успішність учнів
Р = С
А
,
А – кількість учнів, що мають середній, достатній і високий рівні
навчальних досягнень (від 4 до 12);
С– загальна кількість учнів у класі.
28

29. • якість засвоєння Q = С
В
В – кількість учнів, що мають достатній і високий рівні навчальних
досягнень (від 7 до 12);
• коефіцієнт результативності ( К р )
К р = N
nnnnnnnnnnnn
12
123456789101112 123456789101112 +++++++++++
;
nк – кількість учнів, які написали контрольну роботу на певний бал;
N – загальна кількість учнів, які виконували контрольну роботу.
• середній бал за роботу;
• середній бал тематичного
оцінювання;
• коефіцієнт об’єктивності.
Технологія моніторингового дослідження
Моніторинг результативності навчання проводиться у два етапи:
• проміжний (січень);
• вихідний (червень).
Основна інформація, що збирається:
• загальна кількість учнів;
• кількість учнів за рівнями навчальних досягнень.
Джерела інформації для дослідження:
класні журнали з підсумковими оцінками учнів за семестр та за рік.
Значення
коефіцієнта
Рівень
навченості
к > 0,75 високий
0,5 < к ≤ 0,75 достатній
0,25 < к ≤ 0,5 середній
к ≤ 0,25 початковий
29

30. Основні показники:
• кількість учнів, що мають початковий, середній, достатній, високий
рівні навчальних досягнень;
• успішність засвоєння навчального матеріалу;
• якість засвоєння;
• середній бал (з предмету, по класу, по школі, за семестр, рік).
Предметний моніторинг проводиться у три етапи:
• вхідний (нульовий замір) (вересень);
• проміжний (контрольний замір)(грудень);
• вихідний (підсумковий замір) (травень).
Основна інформація, що збирається:
 загальна кількість учнів;,
 кількість учнів за рівнями навчальних досягнень.
Джерела інформації для дослідження: діагностичні контрольні роботи
з предметів інваріантної частини навчального плану.
Основні показники:
 кількість учнів, що мають початковий, середній, достатній, високий
рівень навчальних досягнень;
 успішність учнів;
 якість засвоєння навчального матеріалу;
 коефіцієнт результативності К р ;
 середній бал за роботу;
 коефіцієнт об’єктивності.
30

31. Оцінки учнів, отримані в процесі проведення нульового, контрольного
та підсумкового етапів моніторингу, заносяться в протоколи відповідного
заміру знань.
Програма аналітичної діяльності за результатами моніторингових
досліджень містить :
• аналіз умов проведення моніторингу;
• аналіз результатів освітнього моніторингу;
• визначення позитивних і негативних тенденцій;
• підготовка рекомендацій для організації корекційної роботи;
• прийняття управлінських рішень;
• визначення пріоритетних напрямків діяльності.
Корекційна робота за результатами моніторингу включає складання
індивідуальних корекційних програм для учнів, у яких необхідно:
 враховувати проблеми учня в засвоєнні навчального матеріалу з даної
теми, рівень сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і
навичок;
 спланувати реальні перспективи підвищення рівня навчальних
досягнень учня у результаті проведеної корекції;
 визначити напрямки корекції;
 визначити види і форми роботи, послідовність їх виконання.
Література:
1. Барна М., Гірний О. Педагогічний моніторинг якості навчальних
досягнень учнів // Управління освітою. – 2006. – № 5.
2. Бобеляк Н., Кондрашова Н, Пукач І., Сімченко С. Роль моніторингових
досліджень в управлінні освітнім закладом // Педагогічна думка. – 2010. –
№ 4.
3. Наказ МОНмолодьспорт № 329 від 13 квітня 2011 року «Про
31

32. затвердження «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів
(вихованців) у системі загальної середньої освіти».
2.2. Моніторинг професійної педагогічної компетентності вчителя
Дана методика дає можливість на підставі комплексної діагностики
та моніторингу підвищити об’єктивність оцінювання діяльності вчителя
та сприяти всебічному розвитку його професійної педагогічної
компетентності.
Мета. Самоактуалізація особистості вчителя на підставі своєчасної
діагностики та корекції його роботи; самоаналіз власної педагогічної
діяльності.
Завдання методики:
1. Дати оцінку професійної компетентності вчителя.
2. Створити алгоритм корекції самоосвітньої діяльності вчителів в умовах
моніторингу.
3. Сформувати у вчителя мотивацію до самопізнання, самоаналізу,
саморозвитку і самореалізації у різних видах діяльності.
Об'єкт моніторингу: рівень професійної компетентності вчителя.
Предмет моніторингу: рівень професійної компетентності вчителя та
динаміка його зміни.
Критерії дослідження:
• організація вчителем навчальної діяльності учнів на уроці та в
позаурочний час;
• рівень навчальних досягнень учнів;
• самоосвітня робота вчителя;
• рівень ведення шкільної документація з предмета.
Прогнозовані очікувані результати
32

33. 1. Підвищення загального рівня професійної компетентності
вчителя.
2. Розвиток творчої ініціативи педагогічного колективу, вироблення
індивідуального стилю педагогічної діяльності.
3. Підвищення рівня організації навчально-виховного
процесу,вдосконалення методики викладання, підвищення якості знань
учнів.
4. Формування конкурентоспроможної особистості педагога на
ринку освітніх послуг.
Шляхи впровадження
Методику можна використовувати:
• як засіб вивчення професійної компетентності вчителя, який тільки
прийшов до нового колективу;
• під час вивчення стану викладання предметів;
• у період атестації педагогічного працівника.
Форми і методи комплексної педагогічної діагностики:
• відвідування уроків, позакласних заходів, занять з варіативної
складової навчального плану;
• перевірка шкільної документації;
• ознайомлення з результатами попередньої атестації;
• співбесіда з учителем;
• самоаналіз роботи вчителя;
• анкетування вчителя, учнів та батьків;
• проведення контрольних зрізів;
• перевірка навчально-методичного та матеріально-технічного
забезпечення.
Інструментарій методики:
1. Таблиця багатомірного аналізу.
2. Соціометрична таблиця.
33

34. 3. Схеми для аналізу уроків (відповідно до мети відвідування).
4. Таблиці відстеження моніторингу якості знань.
5. Діагностичні авторські психологічні методики.
6. Анкети.
Методика проведення моніторингу
У структурі моніторингу професійної компетентності вчителя можна
виділити окремі етапи:
Діагностичний етап (констатуючий)
На діагностичному етапі проводиться експертна педагогічна
діагностика як система методів та засобів вивчення професійного рівня
вчителя, що створює умови для виявлення утруднень у роботі кожного
педагога , сприяє осмисленню та пошуку оптимальних шляхів їх подолання.
Компетентний педагог – це вчитель, який на високому рівні здійснює
педагогічну діяльність, педагогічне спілкування, реалізує свою особистість та
досягає високих результатів у навчанні, вихованні та розвитку учнів.
Цілісний інформаційний комплекс про особистість вчителя дає модель
професійної педагогічної компетентності вчителя:
34
Діагностичний
(констатуючий)
Установчий
(мотиваційний)
Діяльнісний
(формуючий)
Рефлексивний
(самооцінювання)

35. Узагальнені результати оцінки роботи вчителя вносяться експертом до
таблиці багатомірного аналізу та до таблиці загального оцінювання роботи
вчителя.
На основі отриманих балів визначається рівень професійної
компетентності вчителя:
РПК = сума балів / число досліджуваних компетентностей
Рівні педагогічної діяльності визначаються відповідно до таблиці:
Таблиця 1
Рівні професійної компетентності
№ з.п. Показник у балах Назва
рівня
Орієнтовна відповідність
кваліфікаційній категорії
1. 0–3 початковий спеціаліст
2. 4–6 середній
(репродуктивний)
спеціаліст ІІ категорії
3. 7–8 достатній
(оптимальний)
спеціаліст І категорії
4. 9–12 високий
(конструктивний,
творчий)
спеціаліст вищої категорії
Інтелектуальна
компетентність
Управлінська
компетентність
Психологічна
компетентність
Методична
компетентність
Мотиваційна
компетентність
Дидактична
компетентність
Комунікативна
компетентність
Проективна
компетентність
35

36. Діяльнісний етап
На діяльнісному етапі проводиться корекційна робота з
удосконалення професійної компетентності вчителя адміністрацією школи,
методистом РМК, а також шляхом самовдосконалення.
Алгоритм самовдосконалення
• відбір та вивчення методичної, науково-популярної літератури з
метою підвищення загальної компетентності;
• удосконалення організаційних та аналітичних умінь з метою
удосконалення управлінської компетентності;
• розвиток мотивації та удосконалення індивідуального
педагогічного стилю;
• розвиток комунікативних якостей у стосунках з колегами та
учнями;
• удосконалення проективних здібностей вчителя;
• розвиток педагогічної техніки, позакласної роботи з предмета та
виховної діяльності;
• удосконалення методичної компетентності, впровадження
інноваційних технологій, в т.ч. ІКТ;
• проведення моніторингу зростання професійної компетентності
вчителя.
Підвищення рівня педагогічної компетентності вчителя у
навчальному закладі здійснюється шляхом проведення психолого-
педагогічних семінарів, тренінгів, засідання методоб’єднань вчителів,
взаємовідвідування уроків, творчих звітів вчителів, психологічного
супроводу атестації педагогів, організації роботи творчої групи.
Індивідуальні Групові Колективні
Педагогічні
корекційні дії
36

37. Рефлексивний етап
Рефлексія особистої діяльності згідно з індикаторами моніторингу
за всіма видами компетентностей проводиться вчителем кожного року.
Результати самооцінки зіставляються з результатами експертної оцінки , на
основі отриманих даних плануються заходи щодо самоосвітньої діяльності
вчителя та корекційні заходи, що будуть здійснюватися керівництвом школи.
Під час моніторингу професійної компетентності вчителя дуже
важливо відслідкувати психологічні фактори, що впливають на діяльність
вчителя, а саме: особистісні якості та здібності, риси характеру, загальна
культура педагога, його організаторські можливості. Тому на етапі рефлексії
під керівництвом шкільного психолога доцільно здійснити самооцінювання
професійної спрямованості особистості вчителя, професійно-педагогічні
якості його особистості, стиль педагогічного спілкування, рівень
психологічної компетентності, які допоможуть отримати більш повнішу
картину рівня професійної компетентності педагога.
Література:
1. Бобеляк Н., Фялковська О. Моніторинг професійної компетентності
вчителя – важливий фактор його ефективної діяльності // Педагогічна
думка. – 2015. - № 4.
2. Григораш В. В. Оцінювання в управлінській діяльності // Управлінні
школою . – 2010. - № 11.
3. Радченко А. Є. Моніторинг професійної педагогічної компетентності
вчителя // Управління школою – 2005. – № 35–36.
4. Романова Н. Підвищення професійної компетентності вчителя //
Управління школою. – 2010. – № 33.
5. Рябикіна В. Моніторинг професійної компетентності вчителя //
Управління школою. – 2011. – № 4–6.
6. Сікора О. П. Компетентісний підхід у роботі з педагогічними //
Управління школою. – 2011. – № 7-9.
37

38. 7. Уруський В. Діагностика професійної компетентності педагогічних
працівників // Директор школи. – 2005. – № 6.
2.3. Моніторинг освітнього процесу та умов функціонування
освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу
Мета. Отримання об’єктивної інформації про стан викладання
предметів, проектування на основі проведених досліджень заходів з
підвищення якості викладання предметів.
Завдання.
• дослідження дотримання вчителями державних вимог до викладання
предметів;
• вивчення і узагальнення роботи педагогів;
• об’єктивне оцінювання роботи вчителя;
• дослідження рівня навчальних досягнень учнів, вивчення системи
оцінювання рівнів навченості;
• з’ясування раціонального використання в процесі навчання навчально-
матеріальної бази.
Для здійснення моніторингових досліджень стану викладання
предметів доцільно створити технологічну карту, що включає:
• критерії вивчення;
• показники ефективності навчально-виховного процесу;
• перелік нормативно-правових документів;
• інструментарій дослідження (методики діагностування, пам’ятки,
схеми, анкети тощо).
Критерії моніторингу:
• програмно-методичне забезпечення викладання предмета;
• матеріально-технічне забезпечення;
38

39. • кадрове забезпечення;
• методична робота;
• організація навчально-виховного процесу на уроках, моделювання
уроку;
• результативність навчання учнів;
• позакласна робота з предмета;
• дотримання правил безпеки праці.
Очікувані результати
• оцінка реального стану навчально-виховного простору школи;
• встановлення причинно-наслідкових зв’язків, що призводять до
виникнення істотних проблем в організації навчально-виховного
процесу;
• отримання вчителями необхідної організаційно-методичної допомоги з
метою підвищення їхньої педагогічної майстерності та поліпшення
стану викладання предметів;
• підвищення ефективності системи управління навчальним закладом.
Технологія проведення моніторингу стану викладання предметів
міститьььь підготовчий, практичний та аналітичний етапи.
Особлива увага при вивченні стану викладання предмета звертається на
відвідування і аналіз уроків учителя. Доцільним є аналіз системи відвіданих
уроків і встановлення на основі цього рівнів педагогічної діяльності вчителя
на уроці.
39

40. Вимоги до висновків
за підсумками моніторингу стану викладання предмета
Об’єктивність висновків забезпечується атмосферою взаємної довіри і
доброзичливості між керівником та вчителем.
1. Висновки повинні бути органічно пов’язаними з метою відвідування,
фіксувати ступінь її реалізації.
2. Висновки повинні бути об’єктивними і конкретними (ґрунтуватися на
конкретних фактах, відповідати умовам, створених для вчителя, і рівню
навчальних можливостей учнів).
3. Висновки потрібно укладати з урахуванням нормативно-правової бази,
вимог навчальної програми.
4. Висновки повинні бути науково обґрунтованими, ґрунтуватися на
досягненнях сучасної педагогіки, психології, методики викладання
предмета.
5. Доцільно, щоб структура довідки відповідала структурі пам’ятки
вивчення.
6. Висновки мають містити аналіз навчально-матеріальної, навчально-
методичної бази предмета, фахової та методичної підготовки вчителя і
його роботи над її удосконаленням, стану навчально-виховної роботи,
рівня навчальних досягнень учнів, результативності позакласної роботи
з предмета.
7. У довідці повинні бути обґрунтовані позитивні і негативні сторони
викладання, проаналізовані їх причини.
8. У висновках повинні бути охарактеризовані тенденції змін, що
відбуваються у діяльності вчителя від часу попереднього вивчення
його роботи. Додатками до довідки мають бути таблиці, схеми,
діаграми.
40

41. 9. Висновки мають формулюватися чітко, лаконічно, містити найбільш
важливі і типові факти.
Вимоги до рекомендацій:
1. Конкретність (адресуватися конкретному вчителеві або групі
вчителів).
2. Діяльнісний характер (орієнтувати вчителя на усунення причин, що
зумовили недоліки, сприяти розвитку наявного у вчителя досвіду,
передбачати контроль за їх виконанням.
3. Реальність (школа повинна створити необхідні умови для їх
виконання).
Література:
1. Дем’яненко О., Ревуцька Н. Упроваджуємо моніторинг // Директор
школи – 2010. – № 12.
2. Маслікова І. В. Моніторинговий підхід до вивчення стану
викладання предметів у системі педагогічного менеджменту // Управління
школою. – 2005. – № 4 . – с. 2–9.
3. Моськіна Г. Експертиза стану викладання предметів // Завуч. – 2005. –
№ 32.
5. Смоляр Л. Й. Моніторинг навчально-виховного процесу // Завучу. Усе
для роботи. – 2012. –№ 17 – 18
6. Шевченко Н., Клімова С. Застосування моніторингових процедур при
вивченні стану викладання предметів / КВНЗ «Харківська академія
неперервної освіти». – Харків, 2011.
41

42. 2.4. Моніторинг розвитку пізнавальної сфери та особистісного розвитку
учнів
Мета. Виявлення та встановлення зв’язків між рівнями навченості
учнів та рівнем інтелектуального, психічного, соціального та фізичного
розвитку учнів.
Завдання:
• відстеження динаміки розвитку пізнавальної сфери учнів протягом
навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.
• створення і накопичення банку даних про обдарованих дітей;
• залучення обдарованих дітей до участі в олімпіадах, міських та
обласних інтелектуальних конкурсах;
• виявлення на ранніх стадіях причин спаду досліджуваних
показників та їх вирішення.
• розробка рекомендацій учителям щодо індивідуального підходу у
навчанні дітей;
• виявлення в учнів кризових періодів розвитку, навчання та робота
над їх усуненням;
• розробка рекомендацій для батьків щодо виховання дітей на основі
діагностичних даних;
• планування подальшої роботи з обдарованими дітьми;
• розробка методів індивідуального підходу до учнів.
Прогнозовані результати:
 забезпечення диференційованого та різнорівневого підходу у навчанні
дітей з різними здібностями;
 задоволення потреби підлітка в самопізнанні;
 співпраця з батьками, спільне формування педагогічної культури сім’ї.
42