Download to read offline
More Related Content
Similar to Любові висока струна : бібліографічна пам’ятка до 140 річчя від дня народження Степового Якова Степановича .pdf
Любові висока струна : бібліографічна пам’ятка до 140 річчя від дня народження Степового Якова Степановича .pdf
- 1. Відділ культури Дарницькоїрайонної в місті Києві державної адміністрації Централізована бібліотечна система Дарницького району Бібліотека ім. Миколи Руденка «Любові висока струна» Бібліографічна пам’ятка до 140 річчя від дня народження Якова Степановича Степового Київ, 2023
- 2. 2 016:78. 071.1(477) Л 93 Любовівисока струна : бібліографічна пам’ятка до 140 річчя від дня народження Степового Якова Степановича / уклад. Т. Вітенчук ; бібліотека ім. Миколи Руденка Дарницького району. – Київ, 2023. – 12 с. Яків Степанович Степовий — представник української музичної інтелігенції першої чверті XX століття, один із фундаторів національної композиторської школи і продовжувач традицій Миколи Лисенка. Майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, автор музичних збірок для дітей, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні. Бібліографічна пам’ятка присвячена 140-річчю з дня народження видатного композитора стане в нагоді всім, кого цікавить постать Степового Я. С. Укладач : Вітенчук Т.
- 3. 3 Яків Степанович Степовий (Якименко)– визначний композитор, музичний критик, музично-культурний діяч народився 8 жовтня 1883 року в місті Харкові. Його батько – відставний унтер- офіцер – любив музику і співав у церковному хорі. Крім Якова, у сім’ї було ще два хлопці – Федір та Микола. Усі троє – музично обдаровані. Старший брат — Федір Якименко — навчався співу у Петербурзькій придворній капелі і згодом став відомим українським композитором. Захоплювався співами та музикою і маленький Яків. Це й вирішило долю майбутнього композитора. У 1895 році він також був прийнятий до Петербурзької придворної капели. У цій капелі хлопчики не тільки співали в хорі, а й навчалися диригувати, грати на струнних, духових інструментах; обов’язковою була гра на фортепіано. Викладали там і музично-теоретичні дисципліни. На той час капела мала добрий хор та оркестр. У капелі, як і раніше, було багато вихідців з України, тому Я. Степовий мав можливість спілкуватися із земляками, у том числі, з Миколою Грінченком, який став потім відомим істориком української музики. Композиторська діяльність Якова Якименка почалася з написання «Херувимської пісні» у 1899 році. У 1902 році Я. Степовий закінчив навчання на курсах у капелі й мріяв поступити до консерваторії, але на заваді стали матеріальні труднощі. На прохання старшого брата Федора,
- 4. 4 який на тойчас навчався в Петербурзькій консерваторії, відомі російські композитори О. Глазунов та М. Римський- Корсаков погодилися зустрітися з Яковом. Ознайомившись із його творами, вони пересвідчилися у наявності таланту в молодого композитора й допомогли йому не тільки навчатися в консерваторії безкоштовно, а й отримувати стипендію. Учителями Я. Степового в консерваторії були М. Римський- Корсаков, Анатолій Лядов, Язеп Вітоль. Навчання в цих видатних митців у Петербурзі, а також можливість слухати там багато музики мали велике значення для формування Я. Степового як композитора. Ще в студентські роки почалася дружба Якова Степового з Миколою М’ясковським, який згодом став відомим російським композитором. У домі М. М’ясковського Яків зустрічався з відомими музикантами – Сергієм Прокоф’євим, Ігорем Глєбовим. У Петербурзі студент Яків Степовий особисто знайомиться з Миколою Лисенко. Згодом Я. Степовий надіслав М. Лисенкові для ознайомлення свої перші твори. Велику роль у формуванні світогляду і творчого методу Степового відіграли буряні часи революції 1905—1907 років. Одна з перших творчих спроб Степового- композитора — цикл пісень і романсів «Барвінки». Більша частина солоспівів написана на слова Тараса Шевченка, Лесі
- 5. 5 Українки, Івана Франка,Олександра Олеся заполонили музичну атмосферу, захопили українську громадськість. Їх виконували солісти (фахівці, аматори), вокальні ансамблі України і Росії. Найпопулярнішим був романс на слова М. Чернявського «Степ», завдяки якому композитор Яків Якименко і отримав свій творчий псевдонім. Перебуваючи в консерваторії, Степовий пише також ряд фортепіанних мініатюр, в яких видний вплив його вчителя — композитора А. Лядова. Яків Степовий закінчив Петербурзьку консерваторію по класу композиції у 1909 році. Після закінчення навчального закладу виступав зі статтями в московському журналі «Музика». Також він починає працювати викладачем співів у початкових школах. На цей самий час припадають його виступи як піаніста в авторських концертах, що відбулись у Москві і Петербурзі. З великим успіхом пройшов авторський концерт композитора в грудні 1911 року у Москві з ініціативи видатного українського співака Івана Алчевського, який очолював там музично-драматичний гурток «Кобзар». У 1912 році Яків Степанович у Петербурзі брав участь у літературно- музичному вечорі, присвяченому пам’яті Т. Шевченка. Для цього вечора він написав фортепіанний твір «Прелюд пам’яті Шевченка». Виконання на концерті деяких його вокальних творів на слова Т. Шевченка, Лесі дляУкраїнки було заборонено. Цього ж року відбувся авторський концерт Я. Степового за участю співаків Марійського театру. Один із
- 6. 6 рецензентів цього концертупідкреслював, що Я. Степовий демонстрував свої музичні твори в українському стилі. Якова Степового цікавили нові явища в музичному мистецтві. У Петербурзі він відвідував гурток «Вечори сучасної музики», а також Бєляєвський гурток. У Бєляєвський гурток входили композитори О. Глазунов, О. Лядов, Ф. і С. Блуменфельди, Я. Вітоль та ін. Майже всі члени були учнями М. Римського-Корсакова. Цей гурток вважають продовжувачем традицій «Могучої кучки». Композитор мав можливість ознайомитися й із західноєвропейською музикою, подорожуючи влітку 1912 році по Швейцарії, Франції, Німеччині. У Парижі, де жив його брат Федір Якименко, Степовий зустрівся зі співаком Іваном Алчевським, який успішно виступав на сцені Gгапd Орега. Із Парижа в Петербург у «Російську музичну газету» композитор надсилав статті про свої враження від паризького музичного життя. У 1911 році Яків Степовий вперше побував у Києві. На нього величезне враження справила поезія Максима Рильського. Степовий став першим композитором, який поклав на музику його вірші. Підтримував контакти з українськими музикантами, зокрема з Кирилом Стеценком.
- 7. 7 Ще раніше К.Стеценко написав про Я. Степового статтю, опубліковану в газеті «Рада». У цей період Яків Степанович знову подорожує Україною, збирає і обробляє народні пісні. У листі до М’ясковського він зазначає: «… я блукаю по лісах, нудьгую і гармонізую народні пісні, штук із десять уже зробив». Влітку 1914-го він остаточно утвердився в думці переїхати до Києва. Тут йому запропонували місце в музичній школі Миколи Лисенка. Але почалася війна, і Якова Степового забрали в запасний батальйон, а через два місяці він потрапив до санітарного поїзду, писарем. Майже протягом трьох років йому доводиться нести важкий тягар солдатчині. Лише в травні 1917 року композиторові вдалося звільнитись від осоружної служби в царській армії, завдяки клопотанням худради Київської консерваторії. Яків Степанович приїздить у Київ і цілком присвячує себе творчій і педагогічній роботі: викладає в консерваторії музично-теоретичні дисципліни, складає підручник елементарної теорії музики. З перших днів встановлення радянської влади Степовий віддає всі свої сили боротьбі за розвиток молодої української радянської музичної культури. Його прізвище серед членів Всеукраїнського музичного комітету. Він завідує музичною частиною Українського музично-драматичного театру, працює художнім керівником Державного вокального ансамблю, організує струнний квартет, з групою артистів оперного театру
- 8. 8 виїздить на периферіюдля пропаганди української музики. Створив симфонічний оркестр імені Лисенка. З його ініціативи та за участю відкрито Народну консерваторію. Напружено працюючи на громадській, педагогічній і виконавській роботі, Степовий знаходить час і для творчості. Він написав тоді дві сюїти для симфонічного оркестру на українські народні теми, оркестрував власний романс «Степ» та оперу «Ноктюрн» М. Лисенка, упорядкував музику до драми «Невольник» М. Кропивницького за Т. Шевченком, почав писати оперу на цей сюжет, обробив багато революційних пісень, створив ряд вокальних та інструментальних ансамблів. З любов’ю писав Яків Степовий музику для дітей. Велику майстерність композитор виявляє в обробках народних пісень та оригінальних творах, написаних для дитячого хору: «Малим дітям», «П’ять шкільних хорів», 3 випуски збірки пісень для дошкільного віку «Проліски», збірник «Кобзар» на слова Шевченка. Ці збірки вміщують майже 150 творів. Вони збагатили досить обмежений на той час дитячий репертуар, відіграли значну роль у справі музичного виховання молодого покоління. Композитор гармонізував 50 українських народних пісень для хору. Після чергової концертної подорожі Степовий несподівано захворів на тиф. Організм, підірваний напруженою роботою, не зміг подолати хворобу і 4 листопада 1921 року Степового не стало. Помер він у розквіті сил, не встигши здійснити творчих задумів. Похований на Байковому кладовищі у місті Києві.
- 9. 9 «Степовий вписав новусторінку в історію української музики передусім як композитор-мініатюрист, автор творів малих форм: пісень, романсів, хорів, невеликих інструментальних п'єс та ансамблів. У цій галузі Степовий досяг найбільшої досконалості, майстерності у володінні простими, художньо правдивими засобами музичної виразності, взятими зі скарбниці народнопісенної культури й професійної музики». «Музика Я. С. Степового, що втілила образи бунтівного духу і водночас інтимну лірику, відрізняється майстерною відточеністю письма, камерністю, мініатюрністю форм і жанрів, тонким втіленням народно- пісенного початку» – писав М. Боровик. Цикл «Барвінки» Якова Степового є одним із найкращих зразків української музики. Про цей цикл написані сотні наукових робіт, його вивчають у мистецьких навчальних закладах усіх рівнів. Вивчається і духовна спадщина видатного композитора. Ім'я Якова Степового в 1921 році було присвоєне заснованому ним Державному вокальному ансамблю. У 1969 році на його честь було названо вулицю в Києві. Ім'я Якова Степового має Київська дитяча музична школа № 1.
- 10. 10 Бібліографія: Твори 1. Степовий, Я.С. Проліски : збірка пісень для дітей / Я. Степовий. – Київ : Музична Україна, 1983. – 112 с. : портр., нот. 2. Прелюд пам'яті Т. Шевченка : для фортепіано = Прелюд памяти Т. Шевченко / Я. Степовий. – Київ : Музична Україна, 1988. – 3 с. : нот. - (Улюблені мелодії). 3. Степовий, Я. С. Зібрання творів : у 3 т. Т. 2 : Солоспіви та вокальні ансамблі / Я. Степовий. – Київ : Мистецтво, 1965. – 252 с. : портр., нот. Про нього 4. Булат, Т. Яків Степовий / Т. Булат. – Київ : Музична Україна, 1980. – 80 с. 5. Березка, А. Яків Степанович Степовий/ Андрій Березка. Відомі композитори України. – Київ : ФОП «Мунін Г. Б.», 2016. – С. 293 – 294. 6. Кошиць, О. А. Спогади / Олександр Кошиць ; передм. Михайла Головащенка ; післям. Михайла Слабошпицького. – Київ : Рада, 1995. – 387 с. : фотоіл., портр.
- 11. 11 7. Лазанська, Т.І. Степовий Яків Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил. — С. — С. 849 — 944 с. : іл. 8. Степанченко, Г. В. Композитор Яків Степовий/ Г. В. Степанченко. – Київ : Знання, 1974 – 46 с. : іл., портр. 9. Степанченко, Г. Я. Степовий / Г. Степанченко – Київ : Музична Україна, 1987. – 48 с. 10.Степанченко, Г. В. Я. Степовий і становлення української радянської музики / Г. Степанченко. – Київ : Наукова думка, 1979. – 116 с. 11.Шварцман, Ш. Яків Степовий : життя і творчість / Ш. Шварцман ; Академія наук УРСР ; Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії. – Київ : Мистецтво, 1951. – 75 с. : нот., портр.
- 12. 12 Інтернет ресурс : 12.Корній,Л. Яків Степовий *Електронний ресурс+ / Л Корній, Б Сюта. – Режим доступу : http://ukrnotes.in.ua/biografi_stepovyy.php - Мова : укр. (Дата звернення 09.2023). 13.Яків Степанович Степовий : до 135-річчя від дня народження українського композитора, педагога, музичного критика *Електронний ресурс+. – Режим доступу : https://younglibzp.com.ua/yakiv-stepanovich- stepovij-do-135-richchya-vid-dnya-narodzhennya- ukra%D1%97nskogo-kompozitora-pedagoga- muzichnogo-kritika/ – Мова : укр. (Дата звернення 09. 2023). 14.Яків Степовий : творчість, просякнута духом історії українського народу *Електронний ресурс+. – Режим доступу: https://art.lib.kherson.ua/yakiv-stepoviy- tvorchist-prosyaknuta-duhom-istorii-ukrainskogo- narodu.htm. – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2023).