Download to read offline
Музичний бібліо-календар на 4 квартал 2023 року (жовтень-грудень)
- 1.
- 2. Музика є однієюіз найпрекрасніших естетичних цінностей людства. Вона сприяє гармонізації нашого загального світовідчування, виступає інструментом самовираження і натхнення, служить джерелом найкращих почуттів та емоцій. Музика може підбадьорити, підняти настрій, налаштувати на робочий лад, допомогти розслабитися, подумати — вона може все. Саме у музиці людина знаходить натхнення й сили, світлі сподівання та чисті прагнення. Щорічно (з 1975 року), 1 жовтня відзначається МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗИКИ - по всьому світу звучать безцінні твори і шедеври, що стали надбанням світової музичної культури. Це свято було засновано за ініціативи Міжнародної музичної ради при ЮНЕСКО.
- 3. Метою цього святає поширення музичного мистецтва у всіх прошарках суспільства і реалізації ідеалів миру і дружби між народами, розвитку культур, обміну досвідом та шанобливого ставлення до естетичних цінностей. МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗИКИ — це професійне свято для всіх, чиє життя пов’язане з нотами, піснями, музичними інструментами, хто не з чуток знає, що таке мінор і мажор, сольфеджіо, попурі та реперкуса. Свято відзначають також поціновувачі музики, а також усі, хто просто не уявляє ні дня свого життя без музики.
- 4. ГОРОВИЦЬ ВОЛОДИМИР САМІЙЛОВИЧ (1903-1989) — український та американськийпіаніст єврейського походження. Один з найвидатніших піаністів в історії музики. Українець, який здобув 25 найпрестижніших нагород Grammy.
- 5. Піаніст Горовиць народивсяу 1903 році в Києві. У 1913 року вступив до Київського музичного училища, згодом закінчив Київську консерваторію, на випускному концерті якої йому влаштували такі овації, що навіть місцева преса не змогла обійти увагою цей виступ. У 21 рік він гастролював радянським союзом, але свого розвитку в комуністичній країні не бачив. Тому емігрував до Німеччини. У 1928 році разом з дружиною Вандою - донькою відомого італійського диригента Артуро Тосканіні - виїжджає до США. Кожен його концерт був визначною подією не лише в тому місті, де відбувався виступ, а й по всій країні в цілому.
- 6. В 1953 роціВолодимир Горовиць просто пішов зі сцени на 12 років. Сказав, що втомився і відчуває страх перед публікою. Концерт-повернення 1965 року став головною музичною подією року. Віртуозність Володимира Горовиця нікуди не зникла, а таким репертуаром не володів жоден музикант того часу. Цього разу він гастролював три роки, а потім знову зник на вісім. Маестро помер у Нью-Йорку 5 листопада 1989 року від серцевого нападу. Киянин був улюбленцем американських президентів. Гастрольний графік Горовиця був розписаний на рік уперед. Він виходив на сцену аж до 83 років.
- 7. ВЕРДІ ДЖУЗЕППЕ ФОРТУНІНО ФРАНЧЕСКО (1813-1901) -італійський композитор, диригент. Один із реформаторів італійської опери. Написав 28 опер. Найвидатніші опери Верді — «Бал-маскарад», «Ріголетто», «Травіата», «Трубадур», «Аїда», «Отелло», «Фальстаф». Його опери вважаються одними з найвидатніших всіх часів і досі не сходять зі сцен оперних театрів усього світу.
- 8. Джузеппе Верді стававтором 26 опер, реквієму, струнного квартету та багатьох духовних п'єс. На верхівці своєї кар'єри Верді творив невеликі твори. Його першою великою роботою стала опера «Оберто, граф ді Сан-Боніфачо». Згодом Джузеппе написав твори «Король на день» та «Набукко». І якщо «Король на день» було холодно прийнято глядачем, то після прем'єри «Набукко» навесні 1842 року Верді прокинувся знаменитим. Цікавий факт, що наступного року опера ставилася в Європі 65 разів!
- 9. За кілька роківВерді представив такі твори, як «Ломбардці у хрестовому поході», «Ернані» та «Єрусалим». Одним із найзнаменитіших його шедеврів стала опера «Ріголетто», яку автор називав найкращою у своїй кар'єрі. За кілька років Джузеппе Верді став автором не менш відомої опери «Травіата». Однією з останніх великих опер композитора називалася «Аїда». Цікавий факт, що він написав її на замовлення єгипетської влади, яка мала намір урочисто відкрити Суецький канал. За кілька днів до своєї смерті метр переніс інсульт, після чого його вразив параліч. З кожним днем його здоров'я стрімко погіршувалося. Джузеппе Верді помер 27 січня 1901 року у віці 87 років.
- 10. КИРИЧЕНКО РАЇСА ОПАНАСІВНА (1943-2005)- українська співачка. Членкиня Комітету Національних премій України ім. Т. Шевченка, Герой України. Вона мала велику перспективу кар'єри в США, могла чимало заробляти і якісно лікуватися, але від цього завжди відмовлялася. Вона була справжньою патріоткою своєї землі і її справи це підтверджували, її називали «берегинею української пісні».
- 11. Першу співочу практикуРаїса Кириченко пройшла у Землянківській школі, в мистецькій самодіяльності якої приймала активну участь. Після закінчення семи класів цієї школи Раїса Панасівна працювала на фермі. Тут також співала у самодіяльному хорі. Свято пісні у с. Великі Кринки стало для Раїси відправною точкою у світ мистецтва. У січні 1961 року співачка стала солісткою народного хору Кременчуцького автомобільного заводу під керівництвом Павла Федоровича Оченаша. А вже з червня 1962 року працювала у Полтавському жіночому хоровому театралізованому ансамблі «Веселка», концертмейстером якого був Микола Кириченко – майбутній чоловік.
- 12. У листопаді 1962року Раїса Панасівна переїхала на роботу до вокально- хореографічного ансамблю «Льонок» при Житомирській філармонії. У травні 1967 року стала солісткою вокально-хореографічного ансамблю «Веснянка» Херсонської філармонії, а вже з січня 1968 року – солісткою Черкаського народного хору. З Черкаським народним хором провела численні концерти по всій Україна та побувала з гастролями за кордоном. З вересня 1994 року співачка працювала викладачем відділу співу Полтавського музичного училища ім. М.В. Лисенка. Далі був важкий період (з листопада 1996 року по березень 1997 року) у житті співачки – тяжка хвороба нирок.
- 13. 3 березня 1998року співачці вручили Орден княгині Ольги ІІІ ступеня, через рік – ІІ ступеня і в березні 2001 році – І ступеня. А в жовтні 2003 року Указом Президента України присвоєно звання «Герой України». Влітку 2002 року стараннями Раїси Кириченко в її рідному селі Корещина було збудовано церкву і відремонтовано сільську школу, відкрито дитячі ясла та дитячий майданчик, відремонтовано сільський клуб. Цими перетвореннями у рідному селі з її участю співачка була більше задоволена, ніж іншими своїми успіхами й нагородами. 9 лютого 2005 року Раїса Кириченко померла. Попрощатися з нею у будинок Київської Національної філармонії прийшли тисячі людей.
- 14. ЯКІВ СТЕПАНОВИЧ СТЕПОВИЙ (справжнєпрізвище Якименко/Акименко, 1883-1921) - український композитор, педагог і музичний критик. Молодший брат композитора Федора Якименка. Один із засновників української композиторської школи 20-х років минулого століття, продовжувач національних традицій у музиці, відроджених Миколою Лисенком. Помер композитор у Києві в розквіті сил - після чергової концертної подорожі Степовий несподівано захворів на тиф.
- 15. До історії українськоїмузики Степовий увійшов, насамперед, як автор малих форм: романсів, пісень, фортепіанних п’єс. А вокальний цикл «Барвінки» Якова Степового є одним із найкращих зразків української музики. Тематика циклу дуже різноманітна. Тут і соціально загострені романси «Із-за гаю сонце сходить», «Три шляхи» (слова Т. Шевченка), пісня «Утоптала стежечку» (слова Т. Шевченка), і романс, сповнений тонкого ліричного відчуття, – «Розвійтеся з вітром» (слова І. Франка). Про цей цикл написані сотні наукових робіт, його вивчають у мистецьких навчальних закладах усіх рівнів.
- 16. З натхненням писавЯків Степовий музику для дітей. Велику майстерність композитор виявляє в обробках народних пісень та оригінальних творах, написаних для дитячого хору («Малим дітям», «П’ять шкільних хорів», 3 випуски збірки пісень для дошкільного віку «Проліски», збірник «Кобзар» на слова Шевченка). Композитор гармонізував 50 українських народних пісень для хору. У своїй творчості Яків Степовий розвивав традиції української музичної класики. Він написав дві сюїти для симфонічного оркестру на українські народні теми, оркестрував власний романс «Степ» та оперу «Ноктюрн» Миколи Лисенка, упорядкував музику до драми «Невольник» М. Кропивницького за Т. Шевченком, почав писати оперу на цей сюжет, створив ряд вокальних та інструментальних ансамблів.
- 17. Козицький Пилип Омелянович (1893-1960)- український радянський композитор, музикознавець, педагог і громадський діяч. Музика Козицького ґрунтується на народно-пісенному доробку і пов’язана з традиціями української музичної класики. Педагогічне і хормейстерське обдаровання Козицького виявилося під час його співпраці з дитячим хором 1-ї Київської гімназії, що став найкращим дитячим колективом міста.
- 18. Пилип Козицький навчавсяу Київській консерваторії, а з 1918 по 1924 рік, почав викладати у Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка. У 1921–1928 роках Пилип Омелянович був одним з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича. Потім очолював у Харкові редакцію журналів «Музика» (1923—1927) і «Музика масам» (1928—1931). Згодом Козицький очолив Вищий музичний комітет Народного комісаріату освіти УРСР. Саме йому можна завдячувати появою і становленням в Україні мережі музичних шкіл.
- 19. Козицький здійснив низкузаписів на грамплатівки. Він написав опери; кантати — для хору а капела, для дитячого хору; для симф. оркестру — сюїту, поему; диптих “Дивний флот” (1925), “Вісім українських народних новел” (1936); інструментальні ансамблі, твори для фортепіано, романси, пісні, обробки народних пісень і музику до кінофільмів («Повінь», «Сонячний маскарад»,«Кубанці», «Стожари»). Козицький також писав музику до театральних вистав, зокрема театру «Березіль» Леся Курбаса. Пилип Козицький-музикознавець є автором праць «Творчість Леонтовича», «К.Стеценко», «Українська народна пісня», «Тарас Шевченко і музична культура» та інших, а також дослідження «Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування».
- 20. ЖОРЖ БІЗЕ (ОлександрСезар Леопольд,1838-1875) - французький композитор періоду романтизму, диригент, піаніст. Композитор прожив коротке, всього 37 років, але насичене подіями, творчістю і зустрічами життя. З найменших років він разом зі своїми батьками займався музикою. Бізе почав пробувати себе в якості композитора, будучи ще зовсім хлопчиськом. Замість того щоб веселитися з хлопцями на вулиці і цілими днями ганяти м’яч, Жорж вважав за краще вивчати нотну грамоту і разом з матір’ю грати на фортепіано. Однією з найвидатніших особливостей композитора, за допомогою якої він і отримав свою популярність, була його феноменальна пам’ять і на рідкість ідеальний слух.
- 21. Бізе не разпреміювали на консерваторських конкурсах, а після закінчення курсів в консерваторії в 1857 році, його удостоїли права провести цілих 3 роки в Італії, з метою удосконалення. Це були роки посилених творчих пошуків. Композитор пробував власні сили в різних музичних жанрах: він створив симфонічну сюїту, одноактну оперету, кантату, фортепіанні романси і п’єси. Але справжнім покликанням Бізе був музичний театр. Після повернення з Італії він написав оперу «Шукачі Перлів» на екзотичний сюжет про любовну драму Лейли і Надіра, а після ліричну оперу «Перська красуня». Обидва музичні твори не мали успіху, і композитор продовжував напружені пошуки нового в творчості.
- 22. Опера «Джаміле» ознаменувала настанняйого творчої зрілості – психологічна виразність прекрасно поєднується в музиці з яскравістю східного колориту. Тоді була створена музика до драми А. Доде «Арлезіанка». Опера «Кармен» була найбільшим творчим досягненням Бізе і одночасно з цим його лебединою піснею. Але спочатку опера “Кармен” була сприйнята несхвально. Фактичний провал твору композитор переживав у Буживалі. Одного дня він купався в холодній воді Сени і після цього захворів на гнійну ангіну. Стан хворого швидко погіршувався і композитор помер.
- 23. НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯУКРАЇНИ імені П.І. Чайковського – один із найстаріших і найпрестижніших вищих музичних навчальних закладів держави. Історія Київської консерваторії бере початок з відкриття 27 жовтня 1863 року Київського відділення Імператорського російського музичного товариства. Саме на його основі, у 1868 році, було відкрито Київське музичне училище, яке 3 листопада 1913 року перейменовано у Київську консерваторію. Реорганізація училища в консерваторію тривала з кінця XIX до початку XX століття.
- 24. Головною складністю нашляху відкриття консерваторії було її фінансове забезпечення. У вирішенні цієї проблеми величезне значення мала підтримка київських меценатів. 1919 року Київська консерваторія стала державним навчальним закладом. Упродовж 1924-1928 рр. навчальний заклад функціонував у статусі музичного технікуму з правом надання вищої музичної освіти за виконавськими спеціальностями. З 1928 по 1934 рр. технікум діяв у складі Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка. У 1934 році інститут було поділено на самостійні виші: Київський інститут театрального мистецтва й Київську консерваторію.
- 25. Під час Другоїсвітової війни консерваторія перебувала в евакуації, а в 1944- му повернулася до Києва. Війна завдала закладу величезних матеріальних збитків. Від червня 1944 року розпочалася нова сторінка життя Київської консерваторії. Зокрема, наступні роки позначилися розширенням контактів навчального закладу, у тому чиcлі міжнародних.
- 26. Новий етап вісторії Київської консерваторії настав із проголошенням державної незалежності України. 5 вересня 1995 року вийшов Указ Президента України № 817/95 «Про реорганізацію Київської державної консерваторії у Національну музичну академію України імені П.І. Чайковського». Консерваторія першою серед вищих мистецьких закладів України набула статусу національної академії.
- 27. ЖУКОВСЬКИЙ ГЕРМАН ЛЕОНТІЙОВИЧ (1913-1976) -український композитор. За вокально-симфонічну поему «Слався, Вітчизно моя!» Жуковського в 1950 році удостоїли сталінської премії ІІ ступеня (50 тисяч карбованців). Проте утішався нагородою недовго!!! Прийшли енкавеесники, конфіскували нагородні дипломи та знаки, ледь не запроторили композитора у в’язницю. Бо виявили в його музиці національні нотки та «викривлене зображення селянської праці»...
- 28. Відомий композитор родомз міста Радивилів Рівненської області. В 1937 році закінчив Київську консерваторію по класу фортепіано К.М. Михайлова, в 1941 році по класу композиції Л.Н. Ревуцького. Творчу діяльність розпочав в 1937 році. З 1941 до 1944 року був диригентом Полтавської опери. З 1951до1958 року одночасно викладав в Київській консерваторії і музичному училищі ім. Р. Ґлієра. В 1951 році його музика вперше зазвучала в кінострічці “Щедре літо”. В 1958 році отримав звання заслуженого діяча мистецтв України, а в 1973 році – народного артиста України.
- 29. Герман Леонтійович –автор дев’яти опер, серед яких: «Марина» (1939), «Честь» (1947),«Від щирого серця» (1951),«Перша весна» (1960), інших творів: моноопери «Дружина солдата» (1967), ряду балетів: «Ростислава» (1956), «Лісова пісня» (1961), «Дівчина і Смерть» (1971); 10 кантат, хорової симфонії «Живи і пам’ятай» (1976), творів для симфонічного оркестру, для інструментів з оркестром, автор камерно-інструментальних, хорових, вокальних творів, музики до багатьох кінофільмів.
- 30. МАЙБОРОДА ГЕОРГІЙ ІЛАРІОНОВИЧ(1913-1992) – український композитор, педагог, музично-громадський діяч. Георгій Майборода народився в один день зі своїм молодшим братом, теж відомим українським композитором, Платоном (1918) – 1 грудня, лише у різні роки. Їхні дитинство і юність припали на часи громадянської війни, руїни й голоду.
- 31. Георгій Майборода післязакінчення семирічної школи вступив до Кременчуцького індустріального технікуму. 1931 року влаштувався техніком на Запорізький алюмінієвий комбінат. Кожну вільну хвилину присвячував участі в місцевому оркестрі. В подальшому здобував музичну освіту в Київському музичному училищі, потім – у консерваторії. В студентські роки Георгій Майборода створив симфонічні поеми «Лілея», «Каменярі». Щойно почалася Друга світова, як брати Майбороди вирушили на фронт. Потрапили в оточення, опинилися в полоні. Звільнившись із полону, воювали у складі 1-го Українського фронту.
- 32. Після війни Георгійповернувся до улюбленої справи. Закінчив аспірантуру Київської консерваторії. Створив знані опери «Тарас Шевченко», «Мілана», «Ярослав Мудрий», симфонії, рапсодії, концерти для скрипки з оркестром, романси, численні обробки народних пісень. У 1960 році став народним артистом, 1963 року – лауреатом Шевченківської премії. Очолював Спілку композиторів. Його ім’я носить Національна заслужена капела бандуристів.
- 33. КОЛЕССА МИКОЛА ФІЛАРЕТОВИЧ(1903-2006) – видатний композитор, диригент, педагог, теоретик музики, Герой України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, народний артист України, академік Національної академії наук, засновник української диригентської школи, якому судилося прожити яскраве життя тривалістю понад століття. Народився Микола в родині видатного фольклориста Філарета Колесси. На побажання Миколи Лисенка батько назвав сина на його честь. З юнацьких років належав до Пласту, брав активну участь у його діяльності.
- 34. Микола Колесса зроставу атмосфері музикування і співу. У 1911 році розпочав навчання у Музичному інституті ім. М. Лисенка. Та Перша Світова війна змусили Миколу Колессу шукати прихистку у Відні. Там майбутній композитор навчався у гімназії і брав приватні уроки гри на фортепіано. Пізніше брав уроки у приватній школі італійської піаністки М. де Джеллі. Повернувшись до Львова, зацікавився диригуванням.
- 35. 1922 року МиколаКолесса став студентом медичного факультету Краківського університету. Потяглися нудні дні занять, але він вірив, що незабаром його життя зміниться. Рішення прийшло під час концерту, на якому звучала Дев’ята симфонія Бетховена. Саме після нього Микола наважився сказати батькові, що не може жити без музики. І той його зрозумів! Він закінчив Празьку консерваторію по класах композиції та диригування і філософський факультет Празького університету.
- 36. З дипломом диригентай композитора Микола Колесса повертається до Львова. Викладає у оперній студії при консерваторії Польського товариства, диригує хором «Стрийський Боян», веде курси сільських диригентів. Згодом отримав постійне місце викладача теоретичних дисциплін та диригування у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові (1931-1939 рр.). У 1953-1965 роках - ректор, з 1957 року - професор Львівської консерваторії. Активно виступав як диригент із симфонічними оркестрами Львівської філармонії, Театру опери та балету (1944-1947 рр.). Водночас був художнім керівником і головним диригентом хорової капели «Трембіта» (1946-1948 рр.). Виховав цілу плеяду диригентів, а підручник «Основи техніки диригування» й донині залишається основною навчальною книгою для декількох поколінь музикантів.
- 37. ЛУЇ ГЕКТОР БЕРЛІОЗ(1803- 1869) - видатний французький музикант: композитор, диригент і музичний критик. З його ім’ям пов’язане народження національної симфонічної культури у Франції. Гектор Берліоз увійшов в історію як творець програмного симфонізму, що надав глибокий і плідний вплив на весь подальший розвиток романтичного мистецтва. Також він - перший композитор французької школи. Всі його попередники, що писали опери французькою, були або німцями, або італійцями.
- 38. Гектор Берліоз народивсяв родині лікаря. Батько займався з ним латиною, географією, музикою, історією. Він віддав Гектора вчитися грі на гітарі і флейті. Уже в 12 років Берліоз складав для місцевого ансамблю музику. За наполяганням батька він вступив в Медичну паризьку школу в 1821 році. Але через три роки, Гектор покинув навчання. У 1826- 1830 роках навчається у Жана Франсуа Лесюера в Паризькій консерваторії. У 1830 році отримує почесну консерваторську нагороду – Римську премію, яка дозволила йому 2 роки перебувати в Італії. Під час навчання в консерваторії він створює свій найкращий твір – «Фантастичну симфонію».
- 39. В Італії композиторстворив симфонічний твір «Le retour a la vie» і увертюру «Король Лір». У 1834 році - симфонію «Гарольд в Італії». У Парижі в 1838 році відбулася прем’єра його опери під назвою «Бенвенуто Челліні». У 1839 році композитор завершує третій великий твір для хору, солістів та оркестру – симфонію «Ромео і Джульєтта» трагедії У. Шекспіра. Гектор Берліоз часто присвячував свої твори героям Липневої революції 1830 року («Четверта симфонія», «Реквієм»). Крім композиторської діяльності, Берліоз був відомий, як і видатний диригент. Він придумав нові поєднання тембрів і незвичайні тембри, ввів в музику нові штрихи у струнних інструментів. Свої ідеї він узагальнив в «Трактаті про сучасне інструментування і оркестровку». Його перу належить також «Диригент оркестру» – нарис про мистецтво.