Під час Голодомору 1932–33 років загинули мільйони українців, які становили основу української нації та носіями української ідентичності. Але процес винищення українців був ширшим: перед і після Голодомору нищилась українська інтелігенція, а також українське національне духовенство. У 2006 році Законом України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» Голодомор визнано геноцидом українського народу.
Ознайомитися з літературою до Дня пам’яті жертв Голодоморів можна у презентації-огляді «Голод. Голодомор.Геноцид.», а також відділі читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Під час Голодомору 1932–33 років загинули мільйони українців, які становили основу української нації та носіями української ідентичності. Але процес винищення українців був ширшим: перед і після Голодомору нищилась українська інтелігенція, а також українське національне духовенство. У 2006 році Законом України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» Голодомор визнано геноцидом українського народу.
Ознайомитися з літературою до Дня пам’яті жертв Голодоморів можна у презентації-огляді «Голод. Голодомор.Геноцид.», а також відділі читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Голодомор українців 1932–1933 рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючіших у світі землях в урожайний рік було вбито, за різними оцінками, від 7 до 12 млн осіб.
Про Голодомор написано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців. Додатковий матеріал, що з’являється в наш час, розкриваючи ті чи інші подробиці, вже не може змінити загальної картини жахливого злочину.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує користувачам ознайомитися з віртуальною виставкою «Колос правди», яку підготувала провідний бібліограф Юлія Момотюк.
Голодомор українців 1932–1933 рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючіших у світі землях в урожайний рік було вбито, за різними оцінками, від 7 до 12 млн осіб.
Про Голодомор написано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців. Додатковий матеріал, що з’являється в наш час, розкриваючи ті чи інші подробиці, вже не може змінити загальної картини жахливого злочину.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує користувачам ознайомитися з віртуальною виставкою «Колос правди», яку підготувала провідний бібліограф Юлія Момотюк.
До Дня пам’яті жертв голодоморів відділ краєзнавства презентує віртуальну виставку-вшанування «Очима болю, відлунням у серцях: пам’ятати, молитися».
У першій половині ХХ століття радянська влада вчинила цілу низку злочинів проти людства, під час яких Україна зазнала величезних людських утрат. Серед них – три масштабних Голодомори 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 рр., з яких найбільш руйнівним був Голодомор 1932–1933 рр. Тоталітарний режим відбирав у людей все до зернини. Чорною хвилею голод косив і Поділля.
Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів Вінниччини, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села. Гинули найчесніші, найпрацьовитіші хлібороби-господарі. Знищували націю, забираючи найцінніше – життя.
Замучені й загиблі під час Голодомору жертви заслуговують на людську пошану, пам’ять, Божу молитву, увічнення.
В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в четверту суботу листопада в пам’ять про тих людей, які померли від голоду, проводиться загальноукраїнська акція «Запали свічку». До акції може долучитися кожен, установивши на підвіконні своєї оселі чи офісу свічку пам’яті!
Пам’ятаймо…
Пам’яті людської міст : інформаційний список літератури до 90-тої роковини Го...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі інформаційний список літератури «Пам’яті людської міст», присвячений до 90-тої роковини Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, в якому розміщені науково-документальні матеріали, нариси, збірки історичних документів та статті з періодичних видань.
The summary is:
The document describes a week-long English language festival held at a Ukrainian school. Various activities were held each day including contests on English-speaking countries, poetry recitation, and identifying landmarks in London and Kiev. Students from different grades participated in the events which concluded on Friday with a humor day and summing up the results of the English week.
The document is a lesson plan for a 7th grade English class comparing the capitals of London and Kyiv. The lesson plan aims to activate vocabulary and grammar structures needed to discuss London and Kyiv. It includes warming up activities to review landmarks, a video comparing travel phrases and sights in London, reading about the foundations of Kyiv, exercises to complete dialogs and identify true/false statements, and concluding activities where students choose which capital they'd like to visit and teams review landmarks of each city.
The document contains a schedule for a week-long event called "Anglophone Countries Week" with activities and contests planned for each day, culminating in a recap on Friday. Monday kicks off the week with an opening and a newspaper contest on Anglophone countries. Tuesday features a quiz about these countries, while Wednesday is Poetry Day. Thursday holds a contest comparing landmarks in London and Kiev. Friday concludes the week with a Laughing Day and summing up the results.
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
Передвиборча програма Майора Станіславаtetiana1958
Передвиборча програма Майора Станіслава - кандидата на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
Батько, тато, татусь, татусенько… Він вимогливий і суворий, мудрий і сміливий, сильний і міцний. 16 червня в Україні відзначають День батька. Бути хорошим батьком – найвідповідальніша місія в житті кожного чоловіка. Навчити, розповісти, захистити, пояснити та зробити все це з любов’ю й терпінням – таке може тільки справжній тато.
Тато – це людина, поруч з якою не буває страшно, вона любить тебе понад усе. Тож привітайте своїх татусів зі святом та нагадуйте їм про свою любов не лише в цей день.
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
1. Торговицька ЗШ I – III ступенів імені Є.Ф. Маланюка.
Відкритий виховний
захід
«Голодомор 1932 – 1933
років геноцид українського
народу.»
Підготувала класний керівник
9 класу
Екало Н.М.
2015 – 2016 н. р.
2. Мета:Формувати в учнів щирі людські почуття , співчуття до трагічної доль
рідного народу, громадянськувідповідальність за його майбутнє. Вшанувати
світлу пам’ять безвинно замучених голодом людей. Поглибити знання про
рокиГолодоморув Україні та його наслідки для українськогонароду.
Виховувати повагу до історичного минулого свогонароду. Виховувати
патріотизм та зацікавленість до вивчення історичного минулого України.
Обладнання:Хліб, колоскиперев’язанічорноюстрічкою,свічки,
інформаційний стенд з матеріалами про голодомор.
Хід заходу:
1 учень: Мовчати про це не можна, не сила,
Від спогадів кров аж холоне у жилах.
Вмирали діти і немовлята,
Старі бабусій вродливідівчата,
Вмирали села. Зникали птиці.
«Буксири» скидали трупи в криниці.
Опухла матір, не може сісти …
«Уповноважені» і «активісти»
З-під немовляти, із-під ряднини,
П’яні згорнулиостанні зернини.
Тиша і смуток. Запалі могили…
Мільйони трупів Вкраїну вкрили.
Трагічна подія відома планеті
-Голодне мореу тридцять третім.
Увінчаний він страшним розп’яттям…
Катам народу!Прокляття!
3. 2 учень: Найжорстокішим злочином комуністичного режимупроти
українськогонародубув голодомор1932 -1933 рр. Ця спланована проти
українськогоселянстваакція мала ліквідувати основуукраїнської нації і
національного відродження, зруйнувати незалежні господарства,
унеможливити протистояннярадянськійвладі. “Голод запланувала Москва
для знищення українського селянстваяк національного бастіону.
Українськихселян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що
вони були українцями”, - писав американськийпрофесор Р. Конквест.
3 учень: Аналіз тодішніх подій переконливо свідчить, що в українському
селі мали місце всі елементи політики геноциду. Такого висновкудійшли і
члени Міжнародної комісії з розслідування голодув Україні, яка працювала
в 1988 – 1990 рр. Геноцидом українського народувизналиголодомор1932 –
1933 рр. Верховна Рада України, а також понад півтора десятка країнсвіту.
4. Головноюпричиноюголодоморубула цілеспрямована злочинна політика
більшовицького керівництва. Адже сам Сталін визнавав , що загальний
урожай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше кажучи , харчів
не бракувало, протедержава конфіскувала більшу їх частину, в т. ч. зерно,
яке призначалось для насіннєвого, страхового іфуражного фондів, ігноруючи
заклики і попередження українськихпредставників з місць. Це прирекло
мільйони людей на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як
штучний.
4 учень: Пекельні цифри і слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива,
Роки ті чорні, голод…голод…
У люті сталінській страшній
Тінь смерті шастала по стінах.
…мільйонів. Боже мій!
Недолічилась Україна.
В історії ж пером швидким
Писались гімни і хорали,
А ці пекучі сторінки
З історії повикидали.
В руках, що виростилихліб,
Не залишили і зернини.
Ні, рід наш в горіне осліп,
Ти все згадаєш, Україно!
Згадай усе ти, щоб воздать
Близьким і дальнім людоморам.
Хоч радість легше пам’ятать,
Та треба пам’ятать і горе.
4 учень: Голод. Що поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої
сили на початку 1933р. За підрахунками дослідників , в Україні щодня
помирало голодноюсмертю25 тис. осіб , щогодини – 1 тис.,щохвилини – 17 .
5. Залишившись без хліба , селяни їли мишей, щурів та горобців, кісткову муку
та кору дерев. Відбувалися численні випадки канібалізму ( лише офіційно за
фактом канібалізму 1933 р. в Україні було зареєстровано 2тис. кримінальних
справ). Конфіскації збіжжя тривали, незважаючи на те , що з голодувмирали
цілі села. За вказівкою московських емісарів В. Молотова, Л. Кагановича, П.
Постишева, які керували хлібозаготівлею в Україні , коли хліба не було ,
забирали сухарі, картоплю , сало, соління, тобто всі запаси їжі. Траплялися
випадки , коли вилучали навіть шкіряні речі, щоб їх не варили та не їли. Купи
зерна та картоплі , зібрані на залізничних станціях для вивезення в Росію,
нерідко гнили просто неба. Але охоронане підпускала до них селян.
5 учень: Ти кажеш, не було голодомору,
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно винесли дотла?
Як, навіть, варево виймали з печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинокнужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору,
Чому ж тоді, як був і урожай,
6. Усе суціль викачували з двору, −
Греби, нічого людям не лишай!
(Дмитро Білоус).
6 учень: 7 серпня 1932 р. ВЦВК і РНК СРСР ухвалили постанови “ Про
охоронисоціалістичної власності ”, за якою за крадіжку колгоспного майна
вводилась “ вища міра соціалістичного захисту ” – розстрілз конфіскацією
всього майна або позбавлення волі на термін не менше 10 років. Як крадіжка
кваліфікувалася навіть спробапринестидодомуз колгоспногополя жменю
зерна, щоб нагодувати голоднихдітей. Не дивно , що сучасникиназивали цю
постанову“ законом про п’ять колосків” .
Намагаючись врятуватися, тисячіселян , незважаючи на те, що шляхи, які
вели до міста були блоковані, все ж пробивалися тудив надії купити хліба.
Однак сільським жителям продавати хліб заборонялося. Не знайшовши
порятунку в місті, вони вмирали там просто на вулицях . У Харкові, Одесі,
Дніпропетровську, Полтаві, Києві, інших містах померлих від голоду
кожного ранку збиралиі вивозили до братськихмогил.
7. Ідуть селяни в темні далі босі…
…біліють косиматерів, −
ридають неньки разом із вітрами
і руки простягають над степами
до брам високихгородів.
Іде конвой, і стогнекамінь,
спиня трамваї голосні.
Ідуть оточеніселяни
густими жалами заліз.
Торбиіз хлібом за плечима,
обличчя чорніод ріллі,
а ворони ведуть над ними
круг сонця кола вогняні.
(ТодосійОсьмачка).
7 учень: Аби позбавитиселян можливостідістати щось для харчування, їм
не дозволялося також найматися самостійно на роботуна промислові
підприємства , переходити або переїжджати в Росію. На кордоніз нею , як і з
Білоруссю, а тим більше з Румунією та Польщею , стоялизагороджувальні
загони, які розстрілювали втікачів з України.
8 учень: Трагічноюбула доля селянських дітей , котрим випало відчути на
собіпекло Голодомору. “ Була весна 1933 р., - згадує один із очевидців, -
8. білим цвітом цвіли вишні, яблуні, були погожівесняні теплі дні, але сільські
діти не бігали , не гралися, а сиділи попід тинами з попухлими ногами,
складеними в калачик”. У той час у кожному класі сільської школи висів
лозунг: “ Спасибітоваришу Сталіну за щасливе дитинство!”
Рятуючидітей від голодної смерті, окремі батьки будь – якоюціною везли їх
до міста і залишали в установах , лікарнях, просто на вулицях. “ Хто не мав
іншого рятунку, - згадуєР. Дзюбіна , яка під час Голодоморупроживалана
Київщині, - виходили до поїздаі під час руху закидали своїхдітей до
вантажних вагонів, надіючись на те , що їх десь хтось зніме і таким чином
дитина виживе ”. Лише у Вінниці , згідно з офіційними даними, міліція
підібрала за перші дні травня 1933 р. 20 підкинутих немовлят. За той самий
час в інших дев’ятинаселених пунктах знайдено ще 304. А скільки їх було
загалом по Україні?!
9. 9 учень: Тисячідітей – сиріт, як свідчать документи, бродилипоодинціта
групами по селах, дехто помирав на дорозі, інші добиралися до міст,
залізничних станцій, просилимилостиню, вчиняли дрібні крадіжки.
Наприкінці червня 1933 р. на станції Козятін міліція затримала 307, а в липні
– 1340 голоднихбезпритульних дітей. Таке саме становище склалося у
Жмеринці, Вапнярці, інших великих і малих залізничних станціях, чимало з
цих дітей помирало. Зокрема, на початку червня 1933 р. на тій самій станції
Козятинзнайдено 15 померлих від голодудітей.
Я ще не вмер…
Ще промінь в оці грає.
В четвер мені пішов десятий рік.
Хіба в такому віці помирають?!
Ви тільки поверніть мене на бік.
До вишеньки.
В колиску ясночолу…
10. Я чую запах квітів. Я не вмер…
А небо стрімко падає додолу.
Тримайте хтось,
Хоча б за коси верб.
Куди ж ви, люди, людоньки, куди?!
Окраєць ласки.
Чи хоч з печі диму?
В клітинці кожній – озеро води.
Я ще не вмер.
…Усі проходять мимо.
…А житечко моє таке густе.
…А мамина рука іще гаряча.
Вам стане соромно колись за те.
Та я вже цього не побачу.
10 учень: Допомогуголодуючим намагалися надати західні українці.
Зокрема, вони пускали плоти з харчами Збручем і Бугом. Польські
прикордонники, знаючи про Голодомор, дивилися на це скрізь пальці. Проте
на протилежномуберезі радянськіприкордонникистріляли в українців, які
намагалися підхопити ті плоти.
11 учень: Загалом у 1932 – 1933 рр. в Україні загинуло від 7 до 10 млн. осіб.
Особливо болісно лихо відобразилося на дітях: у багатьох селах після голоду
закривалися школи – їх більше нікому було відвідувати. Тим самим
підривалася етнічна основастановлення українськоїнації – село , знищувався
прошарок, від якого залежали процвітання суспільства, здатність його до
розвитку.
11. 12 учень: Голодоморстав найбільшою трагедією за всюісторію українського
народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади
та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства.
Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне
почуття страху , необоротно вплинула на генофонд нації. Згідно з Указом
президента України, починаючиз 2000 р. у четверту суботулистопада в
нашій державі щорічно відзначається День пам’яті жертв Голодоморуі
політичних репресій.
13 учень: Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозуза тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденнийбіль голодноїкраїни.
Згадайте нас — бо ми ж колись жили.
12. Зроніть сльозуі хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голодуне знали люди вічно.
(Ніна Виноградська).
14 учень: Сьогоднізапалимо свічки та хвилиною мовчання пом’янемо усіх
загиблих. ( Хвилина мовчання). Звичай зобов’язує поминатимертвих хлібом.
Ми розділяємо коровайміж усіма присутніми в залі. Царство небесне всім,
хто помер від голоду. Земля їм пухом.
Список літератури:
Інтернет ресурси.