29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Цей день відзначається в країні щорічно відповідно до Указу Президента України задля гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.
Добірка книжок розповідає про українське вояцтво під час російсько-української війни, про Героїв — чоловіків та жінок української армії, добровольчих формувань та силових структур, що воювали й воюють на Сході.
29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Цей день відзначається в країні щорічно відповідно до Указу Президента України задля гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.
Добірка книжок розповідає про українське вояцтво під час російсько-української війни, про Героїв — чоловіків та жінок української армії, добровольчих формувань та силових структур, що воювали й воюють на Сході.
13 листопада 1918 року Українська Національна Рада затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії». Нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка». І цей закон став її Конституційними основами. ЗУНР постала як демократична держава, політичний устрій якої — добра модель тогочасної європейської правової держави.
Документи, спогади сучасників і монографії науковців нашого часу — у презентації-огляді «ЗУНР: історія української держави».
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
Під час Революції Гідності понад сотня людей загинули від куль, побиття або відійшли у вічність пізніше від отриманих на Майдані поранень. Їх назвали Героями Небесної сотні.
День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Присвячуємо презентацію «Їх дух незламний і безсмертний подвиг» Героям Небесної Сотні.
Герої не вмирають!
До Дня пам’яті жертв голодоморів та їхнього вшанування відділ попереднього замовлення, МБА та видачі літератури пропонує переглянути віртуальну виставку «По німих церквах стогнуть дзвони…».
14 березня в Україні відзначають День українського добровольця. Цю дату обрали не випадково, адже саме цього дня у 2014 році перші добровольці стали на захист України – відправилися з Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях.
Сьогодні, на тлі російської агресії проти України, тема добровольців актуальна. Пропонуємо вам презентацію-огляд «Добровільні захисники Вітчизни».
Пропонуємо увазі презентацію-огляд «Незалежність України: через терни до волі», присвячену 30-й річниці від Дня проголошення Акту про державну незалежність України, де викладено матеріали історичних досліджень минулого та сьогодення нашої держави.
Добірка допоможе зробити нашу далеку минувшину ближчою та зрозумілішою, усвідомити сьогоднішню боротьбу українського народу за вільний вибір майбутнього, як продовження віковічної боротьби наших предків за волю. В основу презентації-огляду увійшла література, що підкреслює історичну самобутність української нації, усю важливість вшанування багатовікової історії українського державотворення.
«Лишусь навіки з чужиною…» : бібліографічний нарис до 140-річчя від дня наро...Дарницька Книгиня
Іван Огієнко – мовознавець, лексикограф, засновник та перший ректор Кам’янець-Подільського державного університету, історик церкви, педагог, міністр освіти в уряді УНР, єпископ, митрополит УАПЦ, предстоятель УГПЦК, автор перекладу Біблії українською мовою. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань.
13 листопада 1918 року Українська Національна Рада затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії». Нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка». І цей закон став її Конституційними основами. ЗУНР постала як демократична держава, політичний устрій якої — добра модель тогочасної європейської правової держави.
Документи, спогади сучасників і монографії науковців нашого часу — у презентації-огляді «ЗУНР: історія української держави».
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
Під час Революції Гідності понад сотня людей загинули від куль, побиття або відійшли у вічність пізніше від отриманих на Майдані поранень. Їх назвали Героями Небесної сотні.
День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Присвячуємо презентацію «Їх дух незламний і безсмертний подвиг» Героям Небесної Сотні.
Герої не вмирають!
До Дня пам’яті жертв голодоморів та їхнього вшанування відділ попереднього замовлення, МБА та видачі літератури пропонує переглянути віртуальну виставку «По німих церквах стогнуть дзвони…».
14 березня в Україні відзначають День українського добровольця. Цю дату обрали не випадково, адже саме цього дня у 2014 році перші добровольці стали на захист України – відправилися з Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях.
Сьогодні, на тлі російської агресії проти України, тема добровольців актуальна. Пропонуємо вам презентацію-огляд «Добровільні захисники Вітчизни».
Пропонуємо увазі презентацію-огляд «Незалежність України: через терни до волі», присвячену 30-й річниці від Дня проголошення Акту про державну незалежність України, де викладено матеріали історичних досліджень минулого та сьогодення нашої держави.
Добірка допоможе зробити нашу далеку минувшину ближчою та зрозумілішою, усвідомити сьогоднішню боротьбу українського народу за вільний вибір майбутнього, як продовження віковічної боротьби наших предків за волю. В основу презентації-огляду увійшла література, що підкреслює історичну самобутність української нації, усю важливість вшанування багатовікової історії українського державотворення.
«Лишусь навіки з чужиною…» : бібліографічний нарис до 140-річчя від дня наро...Дарницька Книгиня
Іван Огієнко – мовознавець, лексикограф, засновник та перший ректор Кам’янець-Подільського державного університету, історик церкви, педагог, міністр освіти в уряді УНР, єпископ, митрополит УАПЦ, предстоятель УГПЦК, автор перекладу Біблії українською мовою. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПУТІВНИК ПО ДЖЕРЕЛАХ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ З ПИТАНЬ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ...Savua
Бібліографічний путівник по джерелах мережі інтернет з питань походження словянської писемності, мови, мовознавства та культури (до Дня слов'янської писемності та культури)
Сторінки історії українського козацтва. Афонська спадщина.Savua
У 2016 році виповнюється 1000 років від першої писемної згадки про існування та діяльність на Святій Горі Афон (Греція) першого давньоруського монастиря, через який здійснювалися духовні та культурні взаємозв’язки між Київською Руссю та центром православного чернецтва і духовності на Афоні.
Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів, відповідно до Указу Президента України за № 1310 від 26.11.1998р.
Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932-1933 роках. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше
3,9 мільйона людей.
До Дня пам’яті жертв голодоморів представлено онлайн-виставку видань з фондів Науково-технічної бібліотеки про голодомори 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках в Україні.
Голодомор українців 1932–1933 рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючіших у світі землях в урожайний рік було вбито, за різними оцінками, від 7 до 12 млн осіб.
Про Голодомор написано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців. Додатковий матеріал, що з’являється в наш час, розкриваючи ті чи інші подробиці, вже не може змінити загальної картини жахливого злочину.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує користувачам ознайомитися з віртуальною виставкою «Колос правди», яку підготувала провідний бібліограф Юлія Момотюк.
Історію не перепишеш, пам'ять не зітреш. Вшанування жертв Голодоморівestet13
Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.
Міжнародне визнання Голодомору є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки злочину проти людяності, скоєного стосовно українського народу, та демонстрацією засудження дій тоталітарного режиму росії, який знищив в Україні мільйони людей.
Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять.
До Дня пам’яті жертв голодоморів відділ краєзнавства презентує віртуальну виставку-вшанування «Очима болю, відлунням у серцях: пам’ятати, молитися».
У першій половині ХХ століття радянська влада вчинила цілу низку злочинів проти людства, під час яких Україна зазнала величезних людських утрат. Серед них – три масштабних Голодомори 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 рр., з яких найбільш руйнівним був Голодомор 1932–1933 рр. Тоталітарний режим відбирав у людей все до зернини. Чорною хвилею голод косив і Поділля.
Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів Вінниччини, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села. Гинули найчесніші, найпрацьовитіші хлібороби-господарі. Знищували націю, забираючи найцінніше – життя.
Замучені й загиблі під час Голодомору жертви заслуговують на людську пошану, пам’ять, Божу молитву, увічнення.
В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в четверту суботу листопада в пам’ять про тих людей, які померли від голоду, проводиться загальноукраїнська акція «Запали свічку». До акції може долучитися кожен, установивши на підвіконні своєї оселі чи офісу свічку пам’яті!
Пам’ятаймо…
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Година історичної пам’яті “З присвятою замордованим голодом…”
1. СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
Бібліотечне заняття – година історичної пам’яті
“З присвятою
замордованим голодом…”
Коли вони вмирали, їм дзвони не дзвонили,
Були уже спаплюжені церкви..
Лише земля стогнала, коли дітей ховали
І зорі тут вмивалися слізьми!...
Філонік В.
2. Багатовікова історія українського народу — сумний літопис життя і
смерті народу-великомученика, якому випало достатньо лиха і випробувань.
Майже кожне століття, як свідчать давні джерела, позначене голодними
роками, чужоземними навалами, руйнівними війнами. ХХ ст., без усякого
сумніву, є найтяжчим у багатотисячолітній історії українського народу. Дві
світові війни, що точилися на українській землі, найбільш руйнівна і кривава
громадянська війна, голоди.
Найтрагічнішою сторінкою української історії є голодомори ХХ ст. Їх
було три: голодомор 1921-1923 рр., 1932-1933 рр.,1946-1947 рр.
Пропонуємо коротку інформаційну довідку до години памяті,
присв'яченої жертвам голодоморів.
Адже якщо сучасні українці не навчяться пам’ятати і поважати
сторінки своєї історії, їх змушуватимуть пам’ятати і поважати сторінки
чужих історій. Якщо українці не навчяться жити для України, то Україна
житиме без українців. Хоча… То вже буде не Україна…
Історія запровадження
День пам'яті жертв голодоморів — щорічний національний пам'ятний
день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. В 2015 р. - це 28
листопада.
Запроваджений згідно з указом Президента України № 1310/98 від 26
листопада 1998 року як «День пам'яті жертв голодоморів». Указом №
1181/2000 від 31 жовтня 2000 року встановлювалася назва «День пам'яті
жертв голодомору та політичних репресій». Указом № 797/2004 від 15
липня 2004 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодоморів та
політичних репресій».
Указом президента № 431/2007 від 21 травня 2007 р. називається
«День пам'яті жертв голодоморів».
В Указі сказано:
На підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури
і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій,
3. Державного комітету телебачення і радіомовлення України постановляю:
Установити в Україні День пам'яті жертв голодоморів, який відзначати
щороку у четверту суботу листопада.
24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу.
Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2015 року, 80% громадян
України вважають Голодомор геноцидом. 2003 року Український парламент
назвав, а 2006р. — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу.
2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом
здійснення злочину геноциду.
У квітні 2010 року ПАРЕ ухвалила постанову, в якій привітала рішення
Української влади встановити національний день пам'яті жертв Голодоморів,
та закликає владу інших постраждалих країн встановити аналогічну пам'ятну
дату для вшанування жертв режиму.
Голодомор 1921-1923 рр.
Причинами голоду 1921—1923 рр., який, за приблизними оцінками,
коштував Україні від 1,5 до 3 млн. жертв, у т. ч. 70 % новонароджених дітей,
були: 1) післявоєнна розруха; 2) неврожай, спричинений посухою 1921 р.; 3)
політика воєнного комунізму, насаджувана більшовиками; 4) примусове
вивезення українського хліба в Росію та експорт його за кордон.
За історичними даними, у грудні 1921 р. голодувало 12% населення
України, в січні 1922 р. — 20, а в травні — вже 48 %, тобто не менше 10 млн.
осіб. Особливо болісно цей голод відбився
на дітях. В Україні в червні 1922 р.
голодувало до 2 млн. дітей. Нерідко вони
залишалися безпритульними навіть за
живих батьків. Матері, які втрачали
надію на порятунок дітей, залишали їх у
дитячих будинках або просто на вулиці.
Газети повідомляли про відчай людей, які харчувалися сурогатами й були
доведені внаслідок голоду до людоїдства.
4. Архівні документи свідчать про те, що українське керівництво за будь-
яку ціну намагалося виконати державні плани хлібозаготівель, навіть на шкоду
власному господарству. Плани неодноразово корегувалися. Так, у червні 1921 р.
план хлібозаготівель в Україні складав 137 млн пудів. Восени його було
зменшено до 95 млн, а на початку 1922 р. – до 81,5 млн пудів.
Лише після грудневої партконференції 1921 р. в Україні ЦК РКП(б)
визнав факт голоду. Українські керівники вчинили «бунт на колінах».
Характерною у цьому відношенні може бути доповідна записка Х. Раковського
до В. Леніна щодо організації продовольчої роботи та збирання хліба в Україні
від 28 січня 1922 р. Керівник УСРР заявив, що «дальше закрывать глаза перед
ужасами голода в украинских губерниях, перед неслыханным там падежом
скота, перед свирепствующим тифом мы не можем...».
Трагічні події 1921–1923 років – перша сторінка в історії радянської
української державності, пов’язана з масовими смертями населення від голоду.
В Україні тоді померло понад один мільйон осіб. Голод призвів до важких
соціально-економічних наслідків і спричинив духовну стагнацію суспільства.
Голодомор 1932-1933 рр.
У пам’яті українців та інших націй голодомор 1932-33 рр. назавжди
залишиться однією з найстрашніших сторінок минулого, яка сприймається на
рівні емоцій. Але, в той же час, голодомор - це історичне явище, яке
відбувалося у конкретний час, у конкретному місці і є наслідком дій
конкретних осіб.
Для більш чіткого розуміння, чим же був голодомор, слід наголосити на
таких фактах:
5. 1. Коли дослідники говорять про голодомор 1932-33 рр., мається на
увазі період з квітня 1932 до листопада 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто,
приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей.
2. Кількість прямих та непрямих жертв голодомору точно
підрахувати досить важко. Між істориками досі точаться дискусії, скільки
саме людей загинуло: 5, 7, 9 чи 10 мільйонів? Але все одно мова йде про
МІЛЬЙОНИ безневинних жертв. А якщо взяти до уваги непрямі втрати,
тобто тих дітей, які не народилися через наслідки голодомору, число жертв за
приблизними підрахунками сягає 14 мільйонів.
Для порівняння: сучасне населення Данії складає приблизно 5,2 млн. осіб,
Австрії - 8 млн.; Болгарії - 8,5 млн.; Бельгії - 10 млн., Угорщини - 10,1 млн.
Тобто під час голодомору зникла ціла європейська країна... Наша країна...
3. За даними вчених, найбільш постраждали від голоду тодішні
Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська,
Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих.
Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів. У
Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищий у 5-6
разів. У Донбасі - у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь,
Північ та Схід сучасної України.
4. Дехто й досі намагається представити голодомор 1932-33 рр. як
„співпадіння об’єктивних та суб’єктивних обставин”: посухи та „перегинів на
місцях”. Але факти свідчать зовсім про інше. Це не було співпадіння, це була
свідома політика сталінського режиму.
Цей голод був наслідком конфіскації зерна для хлібозаготівлі з урожаю
1931 року. Він припинився влітку 1932 року, тобто з новим урожаєм. Голод
1933 року став наслідком чергової конфіскації, з урожаю 1932року. На відміну
від 1931 року, у 1932-ому, у разі відсутності у селян зерна, проводилася
конфіскація їхніх незернових запасів продовольства. В результаті цього
перевага смертності над народжуваністю в українських селах почалася вже з
жовтня 1932 року. Апогей голодомору припав на червень 1933 року, коли
статистичні органи реєстрували десятикратно більшу, ніж звичайно,
смертність у селах (тепер також відомо, що насправді було зареєстровано не
більше половини смертних випадків).
6. Крім прямих втрат від голоду, тобто загибелі людей, є втрати
опосередкован — падіння народжуваності. Так, відбулося зниження
природного приросту населення з 662 тисяч на рік у 1927 році до 97 тисяч на
рік у 1933 році (без врахування померлих від голоду), і 88 тисяч на рік у 1934
році.
Якщо прямі втрати у 1932 році становлять 144 тисяч, то загальні,
включаючи ненароджених, визначаються цифрою 443 тисячі людей. Прямі й
опосередковані втрати за 1932–1933 роках, разом з демографічним відлунням
1943 року, становлять 4 мільйони 649 тисяч людей. Ці дані характеризують
демографічні наслідки голодомору 1932-1933років в Україні.
За даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН
України в роки Голодомору в містах загинуло 940 тисяч працездатного
населення (віком від 15 до 60 років), 262 тисячі людей похилого віку і 800 тисяч
дітей. Серед сільського населення загинуло 660 тисяч людей працездатного
віку, 242 тисячі осіб похилого віку і 594 тисячі дітей. За п'ять місяців 1933
року (з березня до липня) в Україні загинуло стільки ж людей, скільки померло
за п'ять попередніх років.
Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів
харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору
1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних
масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та
здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та
блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати
допомогу для голодуючих з-за кордону.
Голодомор 1932–1933 рр. став національною трагедією.
7. Ці сторашні події згодом знайшли відображення і в художній
літературі.
Так, у повісті «Все тече» (1955–1963), яка вперше надрукована в 1970
році Василь Горссман описав події в Україні у 1933 році, зокрема, голодомор,
репресії, антигуманність комуністичної ідеологічної системи. Цитата з
повісті «Все тече» (переклад з російської):
А наказ — убити голодом селян в Україні на Дону, на Кубані, убити з
малими дітьми... Шукали зерно, неначе не хліб це, а бомби, кулемети. Землю
штрикали багнетами, шомполами, всі погреби перекопали, всі підлоги
повиламували, у городах шукали. Вдень і вночі підводи скрипіли, пил над
усією землею висів, а елеваторів не було, зсипали на землю, а навколо
вартові ходять. Зерно до зими від дощу намокло, горіти стало — забракло
в радянської влади брезенту мужицький хліб прикрити.
А коли ще з сіл везли зерно, навколо пил піднявся, все в диму: і село, і поле, і
місяць уночі. Один із глузду з'їхав: горимо, небо горить, земля горить!
Кричить! Ні, небо не горіло, це життя горіло ... Пішов селами суцільний
мор. Спершу діти, старі, потім середній вік...
Жертви голоду. Харківщина, 1933 рік
Голод 1946-1947 рр.
Стан сільського господарства після закінчення війни був дуже складний.
Було пограбовано і зруйновано близько 30 тисяч колгоспів, радгоспів і МТС,
тисячі сіл. Розорене війною сільське господарство, яке потребувало допомоги,
аби стати на ноги, ще більше було підірване засухою. Такого стихійного лиха в
Україні не було 50 років.
8. Творення голоду відбувалося шляхом пограбування сіл через здійснення
репресивної хлібозаготівельної та податкової політики, насильницькі
зверхнадмірні зернопоставки у посушливі неврожайні повоєнні роки.
Саме в той час, коли люди в Україні голодували і вмирали голодною
смертю, багато хліба вивозилося за кордон. За 1946–1947 р.р. в країни Західної
Європи: Польщу, Чехословаччину, Болгарію, Німеччину, Францію та ін. з СРСР
було експортовано 2,5 млн т зерна.
А в Молдові, Бессарабії й південних областях України стрімко
поширювався голод.
Люди відкопували мерзлу картоплю, буряки, що лишилися на полі після
збирання. Навесні рятувалися щавлем, кропивою, лободою, конюшиною. У
багатьох областях України їли також дрібних гризунів, собак, кішок. Були
навіть випадки людоїдства. Внаслідок недоїдання серед сільського населення
поширилася дистрофія. В цей час у міських і сільських лікарнях перебувало 125
тисяч таких хворих. Близько 100 тисяч знаходилися у тяжкому стані, але не
могли бути госпіталізованими, бо не вистачало лікарняних ліжок. Станом на
2 липня 1947 р. в Україні нараховувалось понад 1 млн. 154 тис. виснажених
голодом людей — дистрофіків. У голодоморному вирі гинули в основному
селяни-хлібороби, робітники. Поширювався й тиф.
Страждали і помирали у селах і містах України люди різних
національностей — українці, росіяни, євреї, болгари, гагаузи, ін. Від штучного
рукотворного голоду за неповними даними загинуло в Україні понад 1 млн
людей. Тоталітарною владою голод замовчувався.
Мільйони невинних жертв голодів замовкли навіки. Вони не просять у нас
порятунку, але їх дух кличе нас сказати світові правду про них. Пам'ятаймо,
що мертвий іноді сильніший, ніж той, що живе.
9. Хвилина мовчання сльозою горить,
Пронизує струмом немов би ця мить,
Щипає за душу, бере за живе
І дзвоном тривожним у серці гуде.
Я бачу той розпач безсилих людей
І погляд голодних дитячих очей,
В долоні затиснуті п'ять колосків,
Гвинтівку і вирок жорстоких катів.
Спустошені села, порожні хати
І сни про матусю дитя-сироти,
Яке, наче паросток роду, живе
Й натхненно шукає коріння своє.
Я чую той стогін крізь щільність років,
Крізь спогадів тугу померлих батьків...
У вічність нестиму сторінку сумну -
Про жертв геноциду пам'ять святу.
Н.Купрієнко-Тривайло
10. Посилання
• Указ Президента України «Про встановлення Дня пам'яті жертв
голодоморів»
• Указ Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України
від 26 листопада 1998 року N 1310»
• Указ Президента України № 797/2004 «Про внесення змін до Указу
Президента України від 26 листопада 1998 року N 1310»
• Указ Президента України № 431/2007 «Про заходи у зв'язку з 70-ми
роковинами Великого терору — масових політичних репресій 1937–1938
років»
• Електронний архів голодомору в Україні 1932–1933 років
http://www.history.org.ua/?discussion&nazva=_Holod_
• Геноцид українського народу: Голодомор 1932–1933 рр. Спеціальний
розділ офіційного веб-порталу Державного комітету архівів України
http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/
Книги онлайн
Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів / кер.
Кол. Упоряд. Р. Я. Пиріг. – К. : Політвидав україни, 1990. – 605 с.
http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Fam-Pyrig.php
Голодомор на Луганщині 1932-1933 рр. Документи. Аналіз. Коментарі / авт.-
упоряд. М.М. Старовойтов, В.В. Михайличенко. – К.: Стилос, 2008. - 288 с.,
іл. – Режим доступу:
http://www.archives.gov.ua/Publicat/Luganshina_golod2.phphttp://www.archives.go
v.ua/Publicat/Golodomor_Luganshina.pdf
11. Голодомори в Україні 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 : матер. до бібліографії
документальних публікацій / упоряд. Л.П. Одинока, Л.Ф. Приходько,
Р.В. Ромноаський. – К. : [УНДІАСД], 2005.– 55 с. – Режим доступу:
http://www.archives.gov.ua/Publicat/Golodomori.pdf
Дзеркало душі народної: Спогади та враження відвідувачів виставки про
Голодомор 1932-1933 років в Україні "Розсекречена память" / упоряд. В.
Даниленко. – К. : Києво-Могилянська академія, 2008. – 767 с.
Колективізація і голод на Україні: 1929-1933 : збірник матеріалів і
документів // АН України. Ін-т історії України [та ін.] ; упоряд.: Г. М.
Михайличенко, Є. П. Шаталіна ; відп. ред. С.В. Кульчицький. - К. : Наук.
Думка, 1992. – 736 с.
Копитько І. Свіча нашої пам’яті: голодний мор 1932-1933 років / І. Копитько //
Вісник книжкової палати. – 2007. - №11. – С. 47-48. – Режим доступу:
http://www.ukrbook.net/DAD/publ/Kopitko_11_07.pdf
Кульчицький C. B. Гoлoд 1932-1933 pp. в Укpaїнi як генoцид: мoвoю
дoкументiв, oчимa свiдкiв / C. B. Kyльчицький. - К.: Haш чaс, 2008. - 239 c. –
Режим доступу:
http://shron.chtyvo.org.ua/Stanislav_Kulchytskyi/Holod_1932-
1933_pp_v_Ukpaini_iak_henotsyd_movoiu_dokumentiv_ochyma_svidkiv.pdf
Палій О. Голодомор як масове вбивство за етнічною ознакою [Електронний
ресурс] / О. Палій // Українська правда. – 2006. - 15 лист. – Режим доступу:
http://www.pravda.com.ua/articles/2006/11/15/3177422/?attempt=1
Прихована правда .Статті, матеріали, документи [Електронний ресурс] / авт. і
упоряд. Я. Хортяні. – Будапешт, 2004. – Режим доступу:
http://www.sulinet.hu/oroksegtar/data/magyarorszagi_nemzetisegek/ukranok/az_elrej
tett_igazsag/pages/ukran/000_konyveszeti_adatok.htm
12. Український хліб на експорт. 1932-1933 / за заг. ред. В. Сергійчука. – Київ : ПП
Сергійчук М. І., 2006. – 432 с. – Режим доступу:
http://fs152.www.ex.ua/get/822c0d9dbacacc98a2d506b681f0d2a5/4027298/Укр.хле
б на экспорт 1932-1933_0001.pdf
Хроніка подій голодомору // Прихована правда .Статті, матеріали, документи
[Електронний ресурс] / авт. і упоряд. Я. Хортяні. – Будапешт, 2004. – Режим
доступу:
http://www.sulinet.hu/oroksegtar/data/magyarorszagi_nemzetisegek/ukranok/az_elrej
tett_igazsag/pages/ukran/009_ukran9.htm
Кирій І. Голодна весна : автобіогр. повість / І. Кирій. - К. : Молодь, 1993. - 256 с.
Барка В. К. Жовтий князь : роман / В. К. Барка. - К. : Київ. правда, 2003. - 320 с.