Історію не перепишеш, пам'ять не зітреш. Вшанування жертв Голодоморівestet13
Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.
Міжнародне визнання Голодомору є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки злочину проти людяності, скоєного стосовно українського народу, та демонстрацією засудження дій тоталітарного режиму росії, який знищив в Україні мільйони людей.
Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять.
Голодомор українців 1932–1933 рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючіших у світі землях в урожайний рік було вбито, за різними оцінками, від 7 до 12 млн осіб.
Про Голодомор написано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців. Додатковий матеріал, що з’являється в наш час, розкриваючи ті чи інші подробиці, вже не може змінити загальної картини жахливого злочину.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує користувачам ознайомитися з віртуальною виставкою «Колос правди», яку підготувала провідний бібліограф Юлія Момотюк.
Історію не перепишеш, пам'ять не зітреш. Вшанування жертв Голодоморівestet13
Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.
Міжнародне визнання Голодомору є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки злочину проти людяності, скоєного стосовно українського народу, та демонстрацією засудження дій тоталітарного режиму росії, який знищив в Україні мільйони людей.
Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять.
Голодомор українців 1932–1933 рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючіших у світі землях в урожайний рік було вбито, за різними оцінками, від 7 до 12 млн осіб.
Про Голодомор написано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців. Додатковий матеріал, що з’являється в наш час, розкриваючи ті чи інші подробиці, вже не може змінити загальної картини жахливого злочину.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує користувачам ознайомитися з віртуальною виставкою «Колос правди», яку підготувала провідний бібліограф Юлія Момотюк.
Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів, відповідно до Указу Президента України за № 1310 від 26.11.1998р.
Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932-1933 роках. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше
3,9 мільйона людей.
До Дня пам’яті жертв голодоморів представлено онлайн-виставку видань з фондів Науково-технічної бібліотеки про голодомори 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках в Україні.
28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», в першій статті якого було визначено, що цей голодомор «є геноцидом Українського народу». І тепер щороку в останню суботу листопада українці, пригадуючи ті страшні роки, які пережив увесь народ, о 16:00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки пам’яті. Жахливі історії про Голодомор будуть передаватися від покоління до покоління, від родини до родини, від людини до людини – щоб ніколи не згаснути…
Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів, відповідно до Указу Президента України за № 1310 від 26.11.1998р.
Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932-1933 роках. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше
3,9 мільйона людей.
До Дня пам’яті жертв голодоморів представлено онлайн-виставку видань з фондів Науково-технічної бібліотеки про голодомори 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках в Україні.
28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», в першій статті якого було визначено, що цей голодомор «є геноцидом Українського народу». І тепер щороку в останню суботу листопада українці, пригадуючи ті страшні роки, які пережив увесь народ, о 16:00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки пам’яті. Жахливі історії про Голодомор будуть передаватися від покоління до покоління, від родини до родини, від людини до людини – щоб ніколи не згаснути…
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
Передвиборча програма Майора Станіславаtetiana1958
Передвиборча програма Майора Станіслава - кандидата на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
2. У 2022–2023 роках Україна вшановує 90-ті
роковини Голодомору-геноциду.
3. Голодомор як геноцид
• Голодомор в Україні визнаний геноцидом на законодавчому рівні і в
судовому порядку.
• Історики називають причиною голоду репресивну політику
хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада. Таким чином влада
хотіла упокорити українців, остаточно ліквідувати спротив режиму та
боротьбу за відродження власної державності.
• Від Голодомору в Україні померло щонайменше 3,9 мільйона людей.
Кількість жертв у всьому СРСР оцінюють у близько сім мільйонів.
4. Верховна Рада у 2006 році офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Публічне
заперечення Голодомору вважається протиправним.
У 2010 році Апеляційний суд Києва довів геноцидний характер Голодомору і намір Сталіна і його соратників
знищити частину української нації.
Термін "геноцид" - "народовбивство" - ввів у 1944 році польський юрист Рафаель Лемкін.
А у 1953 році він публічно назвав "винищення української нації" "класичним прикладом геноциду".
Голодомор визнали геноцидом українців 16 держав: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія,
Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, а також Ватикан як окрема держава.
Ще вісім країн засудили Голодомор як акт винищення людства або вшанували пам'ять мільйонів знищених
голодом українців.
Росія заперечує, що голодомор був геноцидом. Вона визнала, що причиною голоду була насильницька
колективізація, але від нього постраждали багато регіонів СРСР. Слова "геноцид" немає в документах ООН,
ЮНЕСКО і ПАРЄ, присвячених Голодомору.
У резолюції Європарламенту від 2008 року Голодомор назвали "жахливим злочином проти народу України та
людства".
За даними опитування групи "Рейтинг" у 2019 році, 82% українців вважають Голодомор 1932-1933 років
геноцидом українського народу.
5. Мільйони жертв
Дослідники досі сперечаються щодо точної кількості жертв Голодомору.
Інститут демографії та соціальних досліджень розробив методологію оцінки втрат України
внаслідок Голодомору 1932-1933 років на основі статистичних даних та сучасних методів
демографічного статистичного аналізу.
Так з'явилася цифра загиблих від Голодомору у 3,9 мільйона людей. Саме цю цифру
вважають найбільш науково доведеною.
Деякі історики називають суттєво більші цифри, зокрема Інститут національної пам'яті
припускає, що загиблих в Україні близько семи мільйонів.
У рішенні Київського апеляційного суду щодо винуватців Голодомору від 2010 року вказано
число 3,9 млн.
Ускладнюють підрахунки певні історичні обставини. Зокрема у розпал голоду на місцях
забороняли фіксувати реальну кількість смертей. Також існувала заборона записувати
причину смерті як "голод", тому в актах про смерть вказували "від тифу", "виснаження", "від
старості".
6. Географія голоду
Територією Голодомору була вся територія радянської України, а також території
проживання українців за її межами - Поволжя і Кубані. Масовий голод був також у
Білорусі, на Південному Уралі, в Західному Сибіру і Казахстані.
Водночас у Росії на регіони з найвищими втратами від голоду припадає 6%
чисельності сільського населення та 1% території, тоді як в Україні - 41% населення
та 34% території, твердить Інститут демографії.
Найбільше українців загинули у сучасних Харківській, Київській, Полтавській,
Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Одеській
області, Молдові (частина якої тоді була в УРСР) та Чернігівській області.
7. Інститут демографії оцінює втрати населення в українських регіонах від 20% до 10% від
загальної кількості.
Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% - росіянами, 1,4% -
євреями та 1,1% - поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців.
Голоду зовсім не було на українських землях Галичини, Волині, Західного Поділля, які у
1932-1933 роках входили до складу Польщі, а також Буковині, яка була в Румунії, та у
чехословацькому на тоді Закарпатті. Голод мало торкнувся Криму, який тоді належав до
РСФСР.
8. Репресивні методи Голодомору
У 1932 році для України було встановлено нереальний до виконання план
хлібозаготівель у 356 млн пудів хліба. Йшлося про повне вилучення усіх запасів
зерна, а потім конфіскацію інших харчів, одягу та майна як штрафу за
невиконання плану.
За даними історика Станіслава Кульчицького, восени 1932 року в Україні було
майже 25 000 колгоспів, яким влада висунула завищені плани хлібозаготівлі.
Попри це, 1500 колективних господарств зуміли виконати ці плани і не
потрапили під каральні санкції, тому смертельного голоду на їхніх територіях не
було.
9. Натуральні штрафи
У селян, які не вкладалися в плани хлібозаготівель і боргували державі зерно,
конфісковували все інше- продовольство. Розкуркулена сім'я біля свого
колишнього будинку в селі Удачне Донецької області. 30-ті роки
Політика натуральних штрафів мала змусити селян здати державі начебто
приховане від неї зерно, якого насправді не було.
Спочатку каральним органам дозволяли відбирати лише м'ясо, сало і
картоплю, однак згодом вони взялися і за інші продукти тривалого зберігання.
•Свідки Голодомору діляться спогадами
Федір Коваленко з села Лютенька Гадяцького району на Полтавщині
розповідав: "У листопаді і грудні 1932 року забрали все зерно, картоплю, все
забрали, навіть квасолю, і все те, що було на горищі. Такі дрібні були сушені
груші, яблука, вишні - все забрали".
Ніна Карпенко з села Мацківці, Лубенського району Полтавщини, розповідала,
що в селі досі пам'ятали людей, які від імені влади відбирали у своїх сусідів
харчі.
Спеціальні загони за допомогою металевих "щупів" обшукували навіть городи
селян й шукали закопані продукти.
У 1920-30-х роках газети регулярно публікували списки районів, сіл,
колгоспів, підприємств чи навіть окремих осіб, які не виконували планів із
заготівлі продовольства.
10. Закон про 5 колосків
У серпні 1932 року під приводом того, що розкуркулені селяни та "інші
антисоціальні елементи" розкрадають вантажі з товарних поїздів та
колгоспне і кооперативне майно, Сталін запропонував новий
репресивний закон про охорону державного майна.
Закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна, а за
пом'якшувальних обставин - 10 років ув'язнення. Засуджені не підлягали
амністії.
За каральним документом закріпилася народна назва "закон про п'ять
колосків", оскільки винним у розкраданні державного майна фактично
був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків
пшениці.
За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 тисяч людей.
Закон діяв до 1947 року, однак пік його застосування припав саме на
1932-33 рр.
11. Голодомор у фільмах і книжках
• Першим художнім твором про Голодомор став роман "Марія" Уласа Самчука, написаний одразу після подій 1933 року. Автор присвячує свій роман
"матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933". У романі-хроніці описана трагедія України після 1917-го року - через
трагедію однієї жінки. Його вважають одним з найкращих творів про історію українського народу у ХХ столітті.
• У 1962 році в діаспорі вийшов "Жовтий князь" Василя Барки. В основі твору - власні спогади автора, який у молодості опинився на межі голодної
смерті. Олесь Янчук у 1991 році зняв за романом фільм "Голод-33".
• У 1981 році у США вийшли мемуари українського дисидента та радянського генерала Петра Григоренка, в яких він дуже детально описав жахи
голоду та механізми його впровадження на Херсонщині та всій Україні.
• Одним із найґрунтовніших досліджень на тему голодомору стали "Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор" - праця
британського дипломата, історика та літератора Роберта Конквеста, яка вийшла 1986-го року.
• На зорі незалежності України у 1990 році ЦК Компартії України дозволив публікацію книжки "Голод 1932-1933 рр. в Україні: очима істориків,
мовою документів". Тираж видання був усього 2,5 тис. примірників і воно стало бібліотечним раритетом.
• "Червоне намисто" (2013) — це короткометражний фільм, який може переглянути кожна дитина. Сюжет заснований на реальній історії 7-річної
дівчинки Антоніни, яка пережила недитяче випробування голодом у 1932-1933 роках. Фінал стрічки оптимістичний, можна переглядати разом з
дітьми.
• У 2019 році на замовлення Міністерства інформаційної політики створили мультфільм "Голодний дух". Попри анімаційні засоби передачі теми
Голодомору, психологи попереджають, що дітей можуть налякати деякі сцени.
• Канадський фільм "Гіркі жнива" (Bitter Harvest) (2017) розповідає про історію кохання в розпал Голодомору 1932—1933 років. Стрічка стала
першим англомовним художнім фільмом про Голодомор. Прообразом головної героїні фільму стала матір режисера Джорджа Менделюка, яка у
пошуках хліба дійшла з Харкова до Львова.
• Фільм "Містер Джонс" (в українському прокаті "Ціна правди") розповідає про історію боротьби британського журналіста Гарета Джонса за правду
про Голодомор.