1. Першотравенська загальноосвітня
школа І – ІІІ ступенів № 4
Учнівський пошуковий загін
“Пошук”
Пам’яті померлих під час
голодомору 1932-1933 років
присвячується …
Голодомор українського народу:
Історична пам’ять та політико – правова
оцінка.

2. Постанова ЦК КПУ від 5-го лютого 1990 року
«Правда про народну трагедію, або про голод
на Україні в 1932-33 р.р.» , в якій визначено:
«Визнати, що голод відбувався внаслідок злочинного
курсу Сталіна та його близького оточення (Молотова
та Кагановича). Засудити безпринципну політику уряду
республіки по відношенню до селян».
Слід зазначити, що в цій постанові ЦК КПУ
підкреслюється, що було використано дуже
значну кількість архівних документів, що стосувалися
1932 – 33 років.

3. Згідно Указу Президента України
від 1998 р.
щорічно відзначається
День пам’яті
жертв голодомору
в останню суботу листопада.
Закон України від 2006 р.
“Про голодомор 1932-33 років в Україні”:
“ Визнати голодомор 1932-33рр.
ГЕНОЦИДОМ УКРАЇНСЬКОГО
НАРОДУ.”
Указ Президента України
від 28 березня № 250/2007
“Про заходи у зв’язку з 75 – ми
роковинами Голодомору
1932 -1933 років в Україні”

4. Навіть на останнім рубежі
Промінь віри в нас ще не
погас.
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас!
В наших грудях кулі і ножі,
Нас розп’ято й знищено не
раз!
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас!

5. Масове голодування
селян продовжувалось
до вересня 1933 року!
22 місяці народ страждав,
мучився, вмирав.
І це було не стихійне лихо!
Це був зумисно
підготовлений
голодомор.

6. Моторошний
парадокс: вмирали
на всеродющих
чорноземах
шанованої світом
житниці.
Вмирали…
Вмирали просто поля,
на шляхах, у
голодних хатах,
на лавицях
промерзлих
вокзалів, поодинці і
сім’ями,
вилягали роди і села!

7. Це було наслідком
цілеспрямованої
політики, яка мала на
меті ліквідацію проявів
українізації,
позбавлення українців
історичної пам’яті,
нейтралізацію їхніх
устремлінь до
самостійного
національно-державного
і культурного
життя.

8. В селі весна повзе на ліктях,
Повзе по мертвих і живих.
В долоні сонце ловлять діти,
Що дзвінко капає із стріх.
І п’ють опухлими вустами
Оту живицю молоду.
Їм жить і жить, та над полями
Знов ворон каркає біду.
Забрали тих, хто із комори
Пашню останню вимітав.
Хто ще активним був учора –
Сьогодні ворогом ставав!
Дай хоч надію для живих.
Весна. І сонце ловлять діти,
Що дзвінко скапує із стріх.

9. У 1930 році зібрано пшениці:
835 млн.ц
продано 48,4 млн. ц.
У 1931 році зібрано пшениці:
695 млн.ц.
продано - 51,8 млн.ц.
Вагони із зерном стояли
під дощем,
зерно пріло, проподало,
а люди тим часом пухли
від голоду,
вмирали.

10. Немов витріскуючи із криниці.
Переливаючись рідким
вогнем,
Текло струмками золото
пшениці.
Ми тільки бачили той
тьманий блиск,
На горлі ж ми відчули стиск.
Тоді дурні Грицьки та
Опанаси
Вмирали, як у зливу комарі.
Тоді по селах їлось людське
м’ясо,
І хліб пекли з розтертої кори.
Дивилися голодні діти ласо
На пухле тіло вмерлої сестри.
Так, ми, хоч і покинули печери,
В XX віці стали людожери.

11. Страшна статистика:
Вмирали:
щогодини -
1000 чоловік;
щоденно –
25 тисяч чоловік.
Загальні втрати:
( по приблизним підрахункам)
становлять:
12 -13 млн. людей.

12. Найвеличніший дар на землі
це дар людського життя!
Ми, українці, пройшовши
через тортури, які
приготувала нам історія,
повинні пам’ятати ці уроки
і застерігати людство від
страшних помилок.
Ми – Українці!
Ми велика нація!
Нам є чим пишатись!
Сьогодні ми живемо в
вільній, незалежній
державі!
Ім’я, якій – Україна!