С.В.Олексенко. Засоби профілактики агресивної поведінки школярів

1. Засоби профілактики
агресивної поведінки
у школярів
С.В.Олексенко,
практичний психолог
НМЦ практичної психології
і соціальної роботи
ІППО Київського університету
імені Бориса Грінченка

2. Е.Фромм виділив два види агресії:
• “доброякісна” – проявляється в момент
небезпеки і є захисною. Коли зникає
небезпека – зникає і агресія.
• “злоякісна” – це жорстокість і
деструктивність. Проявляється спонтанно і
повязанап пов’язана зі структурою
• особистості.

3. Види агресії (А.Басс, А.Дарки):
• фізична;
• вербальна (погрози, крик, сварка);
• опосередкована: спрямована (плітки, злий
гумор); неспрямована (крик у натовпі,
тупотіння);
• роздратування (запальність,
грубість);
• негативізм (опозиційна манера
поведінки).

4. Варіанти прояву дитячої агресії
• Імпульсивно-демонстративний тип
- має невисокий статус у групі однолітків;
- може відставати в загальному і соціальному
розвитку;
- має низький рівень вольової
регуляції, самоконтролю.

5. Нормативно-інструментальний
тип
- має високий загальний і
соціальний інтелект;
- розвинена довільність;
- хороші організаторські здібності;
- високий рівень навчальної діяльності;
- високий соціальний статус у класі.

6. Цілеспрямовано-ворожий тип
• середні показники інтелекту;
• довільність у межах вікової норми;
• низький соціальний статус серед однолітків;
• схильність до агресивних ігор;
• оточуючим приписує ворожі наміри;
• не здатний розуміти світ іншої людини,
відчувати її емоції.

7. Вікові особливості агресивності
10-12 років:
• ініціатором агресії є не окремі діти, а
угрупування ;
• кількість інструментальної агресії
зменшується на користь ворожої ;
• у тривожних, чутливих дітей із проблемами
в комунікації може посилюватися
фантазування .

8. Вікові особливості агресивності
13-16 років
• може проявлятися відкрито, що дає можливість
отримувати життєвий досвід, результатом якого
може бути або самореалізація, досягнення
авторитету, або «злам» під тиском випробувань;
• за умови притлумлення агресії може видаватися
слухняним, зовні спокійним, у такому разі життєва
енергія витрачається на стримування негативних
емоцій, а стримувана агресія проривається у
вигляді неврозів, психосоматичних захворювань.

9. Напрямки роботи
з агресивними дітьми
1. Формування адекватної самооцінки.
2.Розвиток комунікативних навичок.
3. Зниження емоційної напруги та
особистісної тривожності. Робота з гнівом.
4. Формування навичок самоконтролю.
5. Формування емпатії, довіри до
людей.

10. Важливо в роботі:
- з’ясування життєвої ситуації (ситуація в сім’ї,
стиль виховання, статус у групі);
- робота з батьками (інформаційна,
консультативна);
- співпраця спеціалістів (учитель, психолог,
соціальний педагог).

11. Засоби , що допомагають
знизити рівень агресивності
- Ігри, вправи, тренінгові заняття.
- Виключення зі звичного оточення (якщо
виявлений зв’язок агресивної поведінки
дитини з найближчим оточенням).
- Творче самовираження (малювання,
музика, інша творча діяльність).
- Сублімація агресії в соціально-прийнятну
діяльність(праця, волонтерство, суспільна
діяльність).

12. Засоби , що допомагають
знизити рівень агресивності
- Сублімація агресії в спорт (бажані групові
види спорту, які передбачають співпрацю;
небажаними є агресивні індивідуальні види
спорту).
- Участь у тренінговій групі з формування
навичок конструктивної взаємодії та
адаптивної поведінки.

13. Вправи
для профілактичної роботи
- Вираження гніву (“Лист гніву”, “Подушка”,
”Я-висловлювання”).
- Відреагування і сублімація агресії
(“Намалюй свою агресію”, “Мішечок з
криками”, ”Дражнимося овочами”).
- Самооцінка (“Зірка”, “Мені подобається в
тобі…”, “Книга моїх досягнень”).

14. Вправи
- Прийоми саморегуляції та самоконтролю
(нормалізація сну, режиму, фізичної
активності, “Рахунок до 10”, “Теплий, як
сонце, легкий, як подих вітру”- релаксація
м’язів обличчя, “Повітряна кулька”, “Піджак
на вішаку”).
- Розвиток емоційної сфери (“Вгадай
емоцію”, “Одне і те ж по-різному”, “Дуб”)

15. Правила спілкування
з агресивними дітьми:
• Не йти на конфлікт, забороняючи спілкування з
кимось.
• Говорити спокійно, не оцінюючи.
• Розширювати коло спілкування та інтересів.
• Жорсткі рамки і контроль можуть спровокувати
конфлікт як засіб боротьби за незалежність.
• Давати зразок конструктивної поведінки. Не
застосовувати фізичних покарань: агресія
викликає агресію.

16. • Дорослі мають контролювати медіа-
продукт, який “споживає”дитина.
• За наявності садистських нахилів,
жорстокості до людей чи тварин слід
звернутись до психотерапевта.
• Роз’єднувати агресора та жертву.
• Вникати в дитячі проблеми, переконання,
поважати думку дитини, бачити її потреби.