Засоби профілактики агресивної поведінки у школярів
1. Засоби профілактики
агресивної поведінки у
школярів
Олексенко С.В.
практичний психолог НМЦ
практичної психології ІППО
Київського університету
імені Бориса Грінченка
2. Е.Фромм виділив два види агресії:
• “доброякісна” – проявляється в момент
небезпеки і є захистною. Коли зникає
небезпека – зникає і агресія.
• “злоякісна” – це жорстокість і
деструктивність. Проявляється спонтанно і
повязанап пов’язана зі структурою
• особистості.
4. Варіанти прояву дитячої агресії
• Імпульсивно-демонстративний тип
- мають невисокий статус в групі однолітків;
- можуть відставати в загальному і
соціальному розвитку;
- низький рівень вольової регуляції,
самоконтролю.
5. Нормативно-інструментальний
тип
- мають високий загальний і
соціальний інтелект;
- розвинена довільність;
- хороші організаторські здібності;
- високий рівень навчальної діяльності;
- високий соціальний статус в класі.
6. Цілеспрямовано-ворожий тип
• Середні показники інтелекту;
• довільність в межах вікової норми;
• низький соціальний статус серед
однолітків;
• схильні до агресивних ігор;
• оточуючим приписують ворожі наміри;
• не здатні бачити світ іншої людини,
відчувати її емоції.
7. Вікові особливості агресивності
• 10-12 років:
• ініціатором агресії є не окремі діти, а
угрупування ;
• кількість інструментальної агресії
зменшується на користь ворожої ;
• у тривожних, чутливих дітей, з проблемами
в комунікації може посилюватись
фантазування .
8. Підлітки (13-16 років)
• може проявлятись відкрито і це дає можливість
отримувати життєвий досвід, результатом якого
буде або самореалізація, досягнення авторитету,
або людина «зламається» під тиском
випробувань;
• агресія може подавлятися, дитина слухняна, зовні
спокійна, але втрачається життєва енергія на
стримування негативних емоцій і стримувана
агресія проривається у вигляді неврозів,
психосоматичних захворювань.
9. Напрямки роботи з агресивними
дітьми
1. Формування адекватної самооцінки;
2.Розвиток комунікативних навичок;
3. Зниження емоційної напруги та
особистісної тривожності. Робота з гнівом.
4. Формування навичок самоконтролю;
5. Формування емпатії, довіри до
людей;
10. Важливо в роботі:
- З’ясування життєвої ситуації (ситуація в
сім’ї,
стиль виховання, статус в групі);
- Робота з батьками (інформаційна,
консультативна);
- Співпраця спеціалістів (вчитель, психолог,
соціальний педагог).
11. Засоби , що допомагають знизити
рівень агресивності
- Ігри, вправи, тренінгові заняття;
- Виключення зі звичного оточення (якщо
виявлений зв’язок агресивної поведінки
дитини з найближчим оточенням);
- Творче самовираження (малювання,
музика, інша творча діяльність);
- Сублімація агресії в соціально-прийнятну
діяльність(праця, волонтерство, суспільна
діяльність);
12. Засоби , що допомагають
знизити рівень агресивності
- Сублімація агресії в спорт (бажані групові
види спорту, які передбачають співпрацю;
небажаними є агресивні індивідуальні види
спорту);
- Участь в тренінговій групі по формуванню
навичок конструктивної взаємодії та
адаптивної поведінки
13. Вправи для профілактичної
роботи
- Вираження гніву (“Лист гніву”, “Подушка”,
”Я-висловлювання”);
- Відреагування і сублімація агресії
(“Намалюй свою агресію”, “Мішечок з
криками”, ”Дражнимося овочами”);
- Самооцінка (“Зірка”, “Мені подобається в
тобі…”, “Книга моїх досягнень”);
14. Вправи
- Прийоми саморегуляції та самоконтролю
(нормалізація сну, режиму, фізичної
активності, “Рахунок до 10”, “Теплий як
сонце, легкий як подих вітру”- релаксація
м’язів обличчя, “Повітряна кулька”, “Піджак
на вішаку”);
- Розвиток емоційної сфери (“Вгадай
емоцію”, “Одне і теж по-різному”, “Дуб”)
15. Правила спілкування з агресивними
дітьми:
• Не йти на конфлікт, забороняючи спілкування з
кимось;
• Говорити спокійно, не оцінюючи;
• Розширювати коло спілкування та інтересів;
• Жорсткі рамки і контроль можуть провокувати
конфлікти, як засіб боротьби за незалежність;
• Давати зразок конструктивної поведінки. Не
застосовувати фізичних покарань. Агресія
викликає агресію;
16. Правила спілкування
• Дорослі мають контролювати медіа-
продукт, який “споживає”дитина;
• За наявності садистських нахилів,
жорстокості до людей чи тварин слід
звернутись до психотерапевта;
• Роз’єднувати агресора та жертву.
• Вислуховувати дитячі проблеми,
переконання, поважати думку дитини,
бачити її потреби.