Попередження агресивної поведінки серед школярів

1. Касянчук Анатолій Миколайович

2. Агресивні прояви у дітей є однією з найбільш гострих
проблем. Дитина з агресивними проявами створює масу
проблем не тільки навколишнім, але й самій собі. Незріла
дитяча психіка не в змозі перебороти фруструючі впливи без
грамотної допомоги дорослого. Дорослим необхідно знати й
ураховувати особливості прояву агресії у дітей для того, щоб
вчасно корегувати й запобігати деструктивним проявам. Так
само необхідно враховувати той факт, що хлопчики й дівчата
розрізняються по проявах агресії, і при побудові навчально-
виховного процесу брати до уваги ці розбіжності.

3. породжують
Відчуття Думки
пробуджують
Вчинки людей

4. Агре́сія — це фізична або словесна поведінка людини, спрямована
на пошкодження або зруйнування. У випадку, якщо агресія виявляється в
найбільш екстремальній і соціально неприпустимій формі, вона переростає у
насильство.
Агресивність – це риса характеру, що виражається у ворожому
ставленні людини до інших людей, до тварин, до навколишнього світу.
Агресивними називаються такі дії і таке відношення людини, яке, будучи
ворожим, у той же час не викликається будь-якими об'єктивними причинами,
не може бути виправдане обставинами, що склалися, або міркуваннями
морального або юридичного характеру, зокрема — необхідністю
самооборони або захисту інших людей.
Поняття про агресію та її види

5. ПРИРОДЖЕНА — джерелом цієї агресії є злість. Існує єдина мета –
завдати шкоди.
ІНСТРУМЕНТАЛЬНА – завдання шкоди не самоціль, а засіб для
досягнення будь-якої іншої позитивної мети.
Розрізняють два типи агресії

6. Наукові психологічні концепції дають змогу
стверджувати, що агресія в дитячому віці може бути
викликана причинами фізичного, психічного чи
соціального характеру, і виділити певні види агресії,
а саме:
І група за спрямованістю:
• зовнішня (пряма: на конкретну людину);
• зміщена: спрямована на соціальне оточення;
• внутрішня (аутоагресія, самозвинувачення);
ІІ група за характером прояву:
• фізична (побиття, погрози),
• економічна чи матеріальна (руйнування чи
знищення речей іншого),
• психологічна (словесні знущання, прізвиська),
змішана

7. 1) агресія як крайній ступінь для задоволення своїх
потреб, можливість привернути увагу до себе
дорослих. Це трапляється в сім’ях, які у
вихованні притримуються абсолютно
протилежних стилів від гіперопіки до гіпо-
протекції чи при зменшенні уваги дорослого до
дитини;
2) агресія, що засвоєна на прикладах поведінки
(агресивна поведінка батьків, вплив кінофільмів
та ін.);
3) агресія як невміння, нездатність блокувати негативні
емоції;
4) агресія як якість особистості;
5) агресія як прояви гніву, злості, незадоволення,
протесту.
Варіанти проявів дитячої агресії

8. Основні фактори:
1. Оцінка іншими людьми.
• прагнення привернути до себе увагу однолітків;
• прагнення отримати бажаний результат;
• прагнення бути головним;
2. Навмисність агресії.
• бажання ущемити гідність іншого з метою підкреслити
свою перевагу;
3. Сприйняття агресії.
• захист і помста;
4. Бажання відплатити.
Причини виникнення агресії у дітей

9. Форми агресії у дітей молодшого шкільного віку:
1) Недеструктивна агресивність – як механізм
задоволення бажань, досягнення цілей і
здатності до адаптації;
2) Ворожа деструктивність – не тільки злісна ворожа
поведінка, а й бажання причинити біль, отримати
задоволення від цього.
Особливості дитячої агресії:
- Жертвами агресії стають близькі люди – рідні, друзі
і т.д.;
- Далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім`ях;
- Агресія найчастіше виникає без реального приводу

10. Психологічні особливості, які провокують
агресивну поведінку дітей:
- недостатній розвиток інтелекту і
комунікативних навичок;
- знижений рівень саморегуляції;
- нерозвиненість ігрової діяльності;
- знижену самооцінку;
- порушення у відносинах з однолітками.

11. «Група ризику» - які діти виростають агресивними частіше
всього:
1. «Кумири сім ' ї» - виросли без батька, в жіночому
оточенні – хлопчики;
2. Діти, які виховуються жорстким авторитарним батьком і
мякою, поступливою матір ' ю;
3. Діти, які виховуються жорсткою авторитарною матір ' ю
при м ' якому поступливому батьку -дівчатка;
4. Діти, які лишилися «сам на сам» і самостійно
пробиваються у житті (агресивність для виживання).

12. Американськими психологами були розроблені
характерологічні особливості агресивних дітей:
1. Сприймають велике коло ситуацій як загрозливих та ворожих
стосовно їх;
2. Надчутливі до негативного ставлення до себе;
3. Наперед налаштовані на негативне сприйняття себе з боку
оточуючих;
4. Не оцінюють власну агресію як агресивну поведінку;
5. Завжди звинувачують оточуючих у власній деструктивній поведінці;
6. В разі навмисної агресії відсутнє почуття провини , або вина ​​дуже
слабка;
7.Схильні не брати на себе відповідальність за свої вчинки;
8. Мають обмежений набір реакцій на проблемну ситуацію;
9. В відносинах виявляють низький рівень емпатії;
10. Слабо розвинений контроль над своїми емоціями;
11. Слабо усвідомлюють свої емоції, крім гніву;
12. Боятся непередбачуваності в поведінці батьків;
13. Мають неврологічні недоліки: нестійка та розсіяна увага, слабка
оперативна пам'ять, нестійке запам'ятовування;
14. Не вміють прогнозувати наслідки своїх дій ( емоційно застряють на
проблемній ситуації);
15. Позитивно ставляться до агресії, так як через агресію одержують
почуття.

13. Результати статистичних досліджень

14. 1. Системності корекційних, профілактичних та
розвивальних завдань.
2. Єдність корекції та діагностики.
3. Діяльнісний підхід.
4. Урахування вікових та індивідуальних особливостей
дітей.
5. Комплексності методів психологічного впливу,залежно
від компетентності фахівця.
6. Залучення найближчого оточення (батьків, педагогів,
однокласників).
7. Опори на позитивні якості дитини.
Принципи роботи з подолання агресивної
поведінки школярів

15. Поради класним дорослим:
• Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів,
що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не
перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно,
з повагою.
• Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати,
що даний стан ( проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть
співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
• Поцікавтесь, що саме турбує дитину.
• Впевнено спілкуйтесь з дитиною. Саме це допоможе йому повірити у
власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!
• Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню
контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
• Дайте зрозуміти дитині, що вона цінна, необхідна іншим і унікальна
як особистість. Кожна людина незалежно від віку, хоче мати
позитивну оцінку своєї діяльності.
• Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте дітей на гарні справи.
Рекомендації щодо попередження прояву
агресії у дітей шкільного віку

16. Вчителю молодших класів, психологу і батькам мало
знати і враховувати особливості прояву агресії у дітей, потрібно
бути обізнаним про комплекс чинників, що породжують агресію.
Як відомо, профілактика краще за лікування, і про успішну
боротьбу з дитячою агресією можна говорити тільки тоді, коли
прикладаються всі зусилля по усуненню провокуючих агресію
чинників. Також необхідно враховувати той факт, що до дітей,
агресивність яких має різне походження і різну природу,
необхідно застосовувати диференційований коректувальний
підхід. В цих умовах стає актуальним аналіз причин агресивної
поведінки молодших школярів і особливості її діагностування.
Здійснення психологічної корекції агресивної поведінки дітей
доцільно починати вже у молодшому шкільному віці.
.
Висновки