3. Василь Володимирович Биков –
народний письменник Білорусії,
в серці якого "б'ється попіл спалених
білоруських сіл"
головною у творах В.Бикова є не подія війни,
а людська реакція на неї;
головна проблема творів – подолання страху;
літературна спадщина:
"Третя ракета";
"Альпійська балада";
"Дожити до світанку";
"Вовча зграя";
"Обеліск";
"Сотников";
"Знак біди" та інші;
твори писав білоруською мовою, найчастіше
сам перекладав на російську
4. Василь Биков згадував:
"Це сталося наприкінці війни в Австрійських Альпах. Тут був
глибокий тил німецького рейху, де, як і скрізь у його тилу, було
багато працюючих на війну промислових підприємств…
Одного разу ми зайняли якесь містечко і чекали нової команди.
… раптом біля однієї з дальніх машин на очі потрапила дівчина –
худорлява, чорноволоса, в смугастій куртці і темній спідниці, вона
перебирала поглядом обличчя бійців. "Хто є Іван?" – запитувала
вона. Звісно, Іванів у нас було багато, але жоден з них не здався
їй тим, кого вона шукала. Ми запитали, якого саме Івана вона
розшукує. Дівчина розповіла приблизно таке: звати її Джулія, вона
італійка з Неаполя. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування
військового заводу вона втекла в Альпи, де зустріла російського
військовополоненого. Кілька днів вони блукали в горах, голодні та
холодні, перейшли гірський хребет і одного туманного ранку
натрапили на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули до
табору, а що сталося з Іваном, вона не знає.
Я згадав цю історію через 18 років, коли почав літературну
діяльність. І тоді я написав усе те, що ви прочитали в
"Альпійській баладі".
5. Повість "Альпійська балада" –
реалістичний прозовий твір, в
якому письменник змалював
таке кохання, яке перемагає все:
холод і голод,
муки і страждання,
війну і смерть
6. Композиція твору
24 розділи;
епілог – лист Джулії;
4 вставні частини:
розповідь про те, як Іванові
вдалося здійснити втечу з табору;
сон Івана; спогади про дівчину
свого загиблого друга Анюту;
про невдалі втечі з табору
7. Сюжетні лінії повісті
Перша – минуле Івана Терешка,його участь у
боях, поранення, госпіталізація, втечі з
концтабору, оточення й полон.
Друга – втеча з табору після вибуху бомби,
кохання Івана і Джулії
Часовий простір у повісті
Теперішнє – лист героїні, яка залишилася
жити.
Минуле – поневіряння білоруського солдата
й італійської дівчини під час втечі з
концтабору
8. Іван Терешка
Звичайний 25-річний
хлопець, рядовий боєць,
родом з Білорусії. Знайома з
дитинства селянська праця
загартувала його, зробила
сильним і витривалим.
Волею випадку Іван
опинився в полоні у німців.
Полон змінив Івана, який
ніколи не вважав себе
сміливцем, укріпив його
дух, виховав характер.
Залишатися людиною в полум'ї війни
9. Красива, тендітна,
витончена італійка: у неї
чорні виразні очі, густе
волосся, гнучка і струнка
фігура, дзвінкий сміх.
Скориставшись вибухом,
як і Іван Терешка, тікає
з табору.
Джулія Новеллі
Залишатися людиною в полум'ї війни
10. "Лежачи на траві, Іван гладив і гладив її
вузьку, нагріту сонцем спину, дівчина,
притулившись до його грудей, терлась
гарячою щокою об його розсічене осколком
плече... Вона щось шепотіла незрозуміле,
але Іван розумів усе. Тепер уже нічого не
мало значення - поряд з ним була вона,
загадкова, невідома, але безкінечно рідна і
дорога".
Історія кохання
Івана і Джулії
11. Іван загинув з вірою, що
людство знищить фашизм.
Він до останнього подиху
боровся не тільки за свою
любов, людську гідність,
а й за право майбутніх
поколінь жити, пізнати
"велику радість братерства,
вільну, без кордонів,
любов".