байматов

1. Презентація на тему
Микола Хвильовий
Підготував
Учень 11 класу
Байматов Олександр

2. Микола Хвильовий — український прозаїк, поет, публіцист, один з
основоположників пореволюційної української прози.

3. Біографія
13 грудня 1893
р.народився Микола
Григорович Фітільов в
селищі Тростянець на
Харківщині в родині
вчителів. Закінчив
Богодухівську гімназію.
Мав молодших брата та
трьох сестер.
1919 р. -одружується
з учителькою
Катериною Гащенко.
Спільна донька

4. 1920-ті рр.- повністю підтримує і впроваджує в життя політику
«українізації». У своїх памфлетах виступав проти русифікаційного і
«просвітянського» векторів розвитку української радянської культури під
гаслами: «Геть від Москви!», «Україна або Малоросія?», «Орієнтація на
психологічну Європу».

5. 1927 р.- працівники ГПУ УСРР заводять справуформуляр С-183,
починається стеження за діяльністю Хвильового.
Груднь 1927 р.- березнь 1928 р.- перебував у Берліні та Відні.
13 травня 1933 р.- у Харкові покінчив життя самогубством.

6. Хвильовизм
Літературна дискусія 1925–1928 років — публічне
обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної
спрямованості та завдань нової української
радянської літератури, місця і ролі письменника в
суспільстві. Приводом до неї стала стаття Миколи
Хвильового «Про „сатану в бочці“ або про
графоманів, спекулянтів та інших просвітян», яка
була спрямована проти низькопробної «червоної
графоманії», що була написана у відповідь на виступ
«Про критику і критиків у літературі» початківця
Григорія Яковенка. У ході дискусії було опубліковано
понад 1000 статей. Найбільш резонансними були
памфлети Миколи Хвильового «Апологети
писаризму», «Україна чи Малоросія», «Думки проти
течії».

7. Літературна діяльність
Активно заявив про себе як один з організаторів
літературно-художнього життя, член-засновник
багатьох тогочасних літературних організацій —
“Гарт” (1923), “ВАПЛІТЕ”(Вільної академії
пролетарської літератури) (1925), “Пролітфронт”
(1930).
Створив журнал «Літературний ярмарок»(1928–
1930).
Заснував журнал «Пролітфронт».(1930–1931 рр.).

8. Творчість
Три основні жанри накреслила проза Хвильового:
перший - героїка революції (Хвильовий воліє говорити
«романтика» («Солонський Яр», «Кіт у чоботях»);
другий - революційна сатира («Іван Іванович»);
третій - сатиричне, що іноді переходить в елегію-
«горьким смехом моим посмеюся»,зображення
внутрішнього неладу в середовищі колишніх
ідейних борців, розпаду, що веде до смутку, до
зміщення, до того самого обивательського багна,
до моральної смерті («Я (Романтика)», «Мати»)

9. Твори
1920 року у Харкові виходить його перший (відомий нам) друкований твір- поезія
«Я тепер покохав город».
1921 року з’являються друком три книжки поезій відразу «В електричний вік»
(поема) , «Молодість» і «Досвітні симфонії».
1923 перша прозова збірка «Сині етюди». 1924 новела «Я (Романтика)».
Новаторські новели: «Кіт у чоботях», «Із Вариної біографії», «Наречений»,
«Солонський Яр». Оповідання «Мати».
Повість «Сентементальна історія». Роман «Вальдшнепи» зберігся в уривках.

10. “Я (РОМАНТИКА)”
Присвята : «Цвітові яблуні», новелі М.Коцюбинського.
Тема: автор зобразив антигуманний руйнівний характер
громадянської війни й революції, що призвели до зречення
власного «Я», протиборства добра і зла в душі головного героя,
його роздвоєності: «Я — чекіст, але і людина».
Ідея: світ врятує любов, усепрощення.
Жанр: психологічна новела.
Композиція: оповідання складається із заспіву (короткого вступу)
і трьох частин, протягом яких читач спостерігає зміну у ставленні
героя до вбивства. Розповідь у новелі ведеться від першої особи
(«Я»).

11. Доля Миколи Хвильового — трагедія
знівечених ідеалів. Відданий
революції, пристрасний романтик
світлої комуни майбутнього став
свідком того, як благородна ідея
обернулася чорною реальністю:
арешти, «чистки», сфарибковані суди,
репресії. М. Хвильовий не знаходив
відповіді на ці питання і не бачив
виходу, тому так трагічно обірвалося
його життя 13 травня 1933 року.