1. “Довженко – перший поет кіно”
(Левіс Джекоб 1939р.)
Презентацію підготувала
учениця 11-А класу
Гах Ольга

2. Олександр Петрович Довженко
Дата
Подія
10 вересня 1894 Народився на околиці містечка Сосниці у В’юнищі
Чернігівської області над річкою Десною.
1903-1911
Навчався спочатку в початковій, а потім у вищій
початковій школі м. Сосниці
1911
Вступив до Глухівського учительського інституту.

3. Родина О.Довженка
Мати
Одарка Єрмолаївна –
дочка ткача-художника
Батько
Петро Семенович –
хлібороб, рибалка, смоляр,
перевізник на Десні

4. 


“Мій покійний найдобріший дід
Семен Тарасович, колишній
чумак, чесний і незлобивий…”
“Пахнув дід теплою землею і
трохи млином. Він був
письменний по-церковному і в
неділю любив урочисто читати
псалтир. Ні дід, ні ми не
розуміли прочитаного…”
“…Основна риса характеру
нашої сім’ї – насміхалися над
усім і в першу чергу один над
одним і над самим собою…”

5. У пошуках своєї ниви
Дата
Подія
1914-1917
Вчителювання в Житомирі. Він викладав фізику,
природознавство, географію, гімнастику, малювання.
1917-1921
Вчителював, навчався у Київському комерційному
інституті й Академії мистецтв. Організовував мітинги
і демонстрації. Працював завідувачем Житомирської
партшколи, викладачем школи при штабі дивізії
Миколи Щорса, секретарем губернського відділу
народної освіти, комісаром Київського театру ім..
Т.Г.Шевченка.Служив добровольцем в армії Симона
Петлюри.
1921-1923
Виїзд за кордон. Працював у Варшаві а з весни 1922 р.
– в Берліні. Вступив до приватного художнього
училища і навчався у відомого німецького художникаекспресіоніста професора Ернста Геккеля, відвідував
лекції в Берлінській академічній вищій школі
образотворчого мистецтва.

6. Сімейне життя

Варвара Семенівна Крилова
Юлія Іполитівна Солнцева
Дата
1926
Дата
Подія
1917
Довженко закохався у
Варвару
Подія
Переїжджає до Одеси, де
зустрічає нове кохання

7. Довженко

8. Художник Сашко (1923-1926 рр.)

Позитивний сміховий заряд притаманний і шаржам на
Павла Тичину, Валерія Пронозу(В.Еллана), В.Сосюру,
Сергія Пилипенка.
Дата
Подія
19221923
Дебютував як художник-карикатурист в
українському гумористичному журналі
“Молот”, що видавався в Нью-Йорку.
Повернувшись до Харкова, працює
художником-ілюстратором в газеті “Вісті
ВУЦВК”

10. Довженко - кіномитець

11. Довженко - письменник


Публіцист, новеліст, повістяр, драматург.
Літературною творчістю почав займатися в роки війни.

Кіноповість – жанр художнього
твору, що поєднує ознаки кіно та
повісті. Призначена для читання
та екранізації.

Публіцистичність – це
властивість за значенням
публіцистичний; сукупність ознак
творів, у яких порушено
актуальні світоглядні, політичні,
духовні, природоохоронні, етикосоціальні проблеми сучасності.

12. Дата
Жанр
Назва
1926
Комедії за власним сценарієм
“Ягідка кохання”, “Вася-реформатор”
1927
Пригодницький фільм
“Сумка дипкур’єра”
1928
Кінофільм
“Арсенал”
1929
Кінофільм
“Звенигора”
1930
Кінофільм
“Земля”
1935
Фільм
“Аероград”
1939
Фільм
“Щорс”
1941
Кіноповість
“Тарас Бульба”
1942-1945
Оповідання і нариси
“Ніч перед боєм”,”На колючому
дроті”,”Відступник”, “Стій, смерть,
зупинись”, “Народні рицарі”
1943
Кінострічка
“Битва за нашу Радянську Україну”
1944
Кінострічка
“Перемога на Правобережній Україні”
1944-1945
Кіноповісті
Пише “Україна в огні”, “Повість полум’яних
літ”
1946
Кіноповість
“Мічурін”
1949
Кіносценарій
“Прощай, Америко”
1952
Кіноповість
“Антарктида”
1954-1955
Кіноповість
“Зачарована Десна”
1955-1956
Кіноповість
“Поема про море”

13. Вшанування пам’яті
1956 Помер 25 листопада в Москві.
Похований на Ново-Дівичому кладовищі.
1957
Ім’я Довженка присвоєно Київській
студії художніх фільмів
1958
На Ново-Дівичому кладовищі в
Москві встановлено пам’ятник.
1959
Іменем О.Довженка названо одну з
вулиць Києвп
1960
У Києві встановлено меморіальну
дошку з барельєфним портретом
митця.
1964
Відкрито музей і пам ’ятник при
Київській кіностудії
1974
Меморіальний музей і пам ’ятник у
Сосниці
1994
Відзначено сторіччя від
народження О.Довженка
1995
Встановлено Державну премію
України ім. О.П.Довженка

14. “Зачарована Десна”





Жанр: Автобіографічна кіноповість.
Тема твору:Спогади письменника про дитинство, про своїх родичів, опис життя
малого Сашка, який переплітається з роздумами дорослого письменника про
складнощі життя.
Головна думка:
Письменник наголошує на тому, що гармонійна особистість починає
формуватися з дитинства, також через твір, його поетично зображені образи
рідної землі, автор звертається до читачів, щоб шанували Батьківщини,
оберігали її та пам’ятали про героїчне минуле.
Сюжет: На початку оповідання автор розмірковує, чому у нього виникла така
повість, пояснює це тугою за рідною землею.
Дія починається з опису города, який так полюбляє Сашко. Там він і хазяйнує,
так, наприклад, шукає солодку моркву, повидиравши весь рядок. За що отримує
від баби добрячих прокльонів.
Наступні спогади про ікону, що висіла в хаті, на якій мати добрала місце кожному
члену родини, про батька, його трагедію – смерть чотирьох синів.
Далі у творі автор пригадує про народження сестрички, смерть прабаби,
рятування людей під час повіні. Спогади перериваються розповіддю про те, як
нещадно це квітуче, веселе, велике село було спалено німцям.
Також письменник пише про косовицю, на яку взяли і його маленького хлопчика і
як там трапилась бійка, про колядування перед Новим роком, про збори до
школи та слова вчителя про Сашкову «неразвітость».
Закінчується твір описом-звертанням до Десни.
Головні герої: Сашко, Дід Семен, Прабаба Марусина, Батько, Мати, Вчитель
-Леонтій Созонович Опанасенко.

16. Україна в огні





Жанр: кіноповість.
Ідея: Україна горить в полум'ї кровопролитної війни та не згорає, а
очищується від скверни, а тому відроджується й оновлюється,
оживає, проходячи шляхом страждання і виборювання.
Символічні образи: вогонь і земля.
У Довженка вогонь сприймається і як насіння, що відтворюється
кожним новим життям, і як символ перетворення і переродження, і
як творець, що виникає із сонця і є його зеленим представником. У
Довженка, як і в народно-поетичних і літературних традиціях вогонь
є символом очищення та знищення сил зла.
Образ землі (символічний). Земля — це планета людей. Образ
землі, як Батьківщини, осердя національного життя. Довженко
змальовує образ рідної землі, заради якої варто жити і вмерти.
Протиставляється рідний край і чужина. Земля постає не тільки, як
простір, обмежений певними географічними рамками, а як
найбільша пристрасть людини, її духовна субстанція і запорука
життя — повноцінного, національного, бо жити на чужині —
трагедія. Стан землі окреслює і стан землі людини, сущої на цій
землі, протиставлення війни і миру, від яких найбільше страждає
саме земля.