О.С. Пушкін. Лірика. Робота вчителя зарубіжної літератури гімназії "Тривіта" ЛМР Оксани Семенини.

1. Олександр Сергійович
Пушкін (1799–1837). Лірика
До А. П. Керн («Я пам’ятаю мить
чудову…»),
«Я вас кохав…»,
«Я пам’ятник собі поставив
незотлінний…»

2. Провідні мотиви
лірики
Олександра Пушкіна
Пейзажна та
любовна лірика
Послання
майбутнім
поколінням
Тема поета і
поезії
Філософська
лірика
Громадянська
лірика
Тема дружби

3. Катерина Павлівна,
Катруся Бакуніна –
– сестра ліцейського друга О. Пушкіна
У ліцеї О. С. Пушкін пережив своє перше,
трепетне й піднесене, підліткове кохання, яке
принесло йому багато страждань, до неї
звернено чимало його віршів 1815-1816 років.
Про неї задумувався ніжно,
Весь день минулий зустрічі чекав
І щастя таємних мук пізнав...
Коханій Катрусі присвячено вірш «Бажання»,
написаний у 1816 році.
«Чарівне обличчя, її дивний стан
і чарівне звертання сприяли
загальному захопленню у всієї
ліцейської молоді», – згадував
ліцеїст С. Комовський.

4. Александр Пушкин
Желание (1816)
Медлительно влекутся дни мои,
И каждый миг в унылом сердце множит
Все горести несчастливой любви
И все мечты безумия тревожит.
Но я молчу; не слышен ропот мой;
Я слезы лью; мне слезы утешенье;
Моя душа, плененная тоской,
В них горькое находит наслажденье.
О жизни час! лети, не жаль тебя,
Исчезни в тьме, пустое привиденье;
Мне дорого любви моей мученье —
Пускай умру, но пусть умру любя!

5. О. С. Пушкін познайомився з дружиною
графа Воронцова, коли тільки приїхав з
Кишинева до Одеси.
« У Михайлівському Саша чекав листів з
Одеси. Отримавши довгоочікувану звістку,
він йшов до своєї кімнати і замикався, щоб
ніхто не заважав розмовляти з тією, яка
підкорила його серце. Потім спалював її
листа!» - згадувала сестра поета.
Так з'явився вірш «Спалений лист»
«Єлизавета Ксавер’ївна була однією з
найпривабливіших жінок свого часу. Вся її
сутність була проникнута такою м’якою
чаруючою, жіночною грацією, такою
привабливістю, таким недоторканим
щегольством, що Пушкін і Раєвський без
пам’яті закохались в неї», – зазначав
письменник Сологуб.

6. Александр Пушкин
Сожженное письмо (1825)
Прощай, письмо любви! прощай: она
велела.
Как долго медлил я! как долго не хотела
Рука предать огню все радости мои!..
Но полно, час настал. Гори, письмо любви.
Готов я; ничему душа моя не внемлет.
Уж пламя жадное листы твои приемлет...
Минуту!.. вспыхнули! пылают — легкий
дым
Виясь, теряется с молением моим.
Уж перстня верного утратя впечатленье,
Растопленный сургуч кипит... О
провиденье!
Свершилось! Темные свернулися листы;
На легком пепле их заветные черты
Белеют... Грудь моя стеснилась. Пепел
милый,
Отрада бедная в судьбе моей унылой,
Останься век со мной на горестной груди...

7. У будинку О.М. Оленіна,
президента Академії мистецтв,
відбулась перша зустріч поета
з Анною Керн у 1819 році.
Минуло шість років.
«Чи дозволено бути такою
чарівною! – вигукнув Пушкін,
побачивши вперше Анну Керн, дружину
25-річного генерала Керна. - Впродовж
вечора я намагався привернути її
увагу, заслужити хоча б посмішку.
Але мені так і не вдалось
наблизитись до неї».

8. «Ми сиділи за столом і сміялись, раптом увійшов Пушкін з великою товстою
книгою в руках. Він дуже низко вклонився, але не сказав ні слова... Незабаром
ми сіли навколо нього, і він прочитав нам «Циган». Я була в захваті як від
віршів поеми, так і від його читання, в якому було стільки музичності, я
танула від насолоди », - згадувала Анна Керн.

9. «Я пам’ятаю мить
чудову…»
Коли Керн від’їжджала, Пушкін
прийшов провести її та подарував
нещодавно надрукований розділ
роману «Євгеній Онєгін», між
сторінок якої було вкладено аркуш з
віршами, присвяченими Анні
Петрівні.

10. Пушкіну скоро 30 років,
але немає сім’ї, друзів
У травні поет переїжджає до Петербурга.
Нове захоплення заволоділо його фантазією –
– Анна Оленіна.
Пушкін знав маленьку Анну, але тепер
це була 19-річна красуня, жива, білява дівчина,
начитана, освічена.
Четверта сторінка
любовного
поетичного
зошита
Анна Оленіна
1826 рік
Ось як пише Пушкін про погляд своєї
коханої:
В нім геній, що таїть задуму,
В нім простота, о друже мій,
В нім стільки блиску, млості й суму,
І стільки ніжності і мрій!..

11. Красуні лестило, що геній
упав до її ніг
Пушкін зробив пропозицію, але отримав відмову.
Поет замкнувся, декілька місяців нічого не писав.
І як підсумок цього нерозділеного
кохання – безсмертні рядки
«Я Вас кохав»

12. Літературна розминка
• Поясніть, як ви розумієте слово
пам’ятник.
• Кому споруджують пам’ятники?
• Чи завжди такої честі
удостоювались ті, кого
увіковічнювали у граніті, камені,
бронзі?
• Яка пам’ять є важливішою:
матеріальна чи духовна?

13. Тема пам’ятника
у поезіях Горація, Державіна, Пушкіна

14. У вірші “Пам’ятник”
О. Пушкін підводить
підсумок
свого творчого шляху.
Завдання
Довести дане твердження.

15. Олександрійський стовп -
колона-пам'ятник у стилі ампір,
встановлена в центрі Двірцевої площі
Санкт-Петербурга. Споруджена
в 1834 році
архітектором Огюстом Монферраном
за вказівкою Миколи І
в пам'ять про перемогу
його старшого брата
Олександра І над Наполеоном.

16. Олександрійський стовп —
уособлення
покірливості царю та його
владі.
О. Пушкін був придворним
нижчого чину, і в той же час
він був людиною високого
покликання і призначення.

17. Перемога
поетичного слова
і
високої духовності

18. Підготувала Семенина Оксана
учитель зарубіжної літератури
гімназії «Тривіта»
м. Львова