Робота учителя СШ № 65 м. Львова Черняхівської Н.М. Для учнів 11 класу.

1. “ СРІБНА ДОБА ”
РОСІЙСЬКОЇ
ПОЕЗІЇ

2. Поетична “ срібна доба ” –
“ культурний ренесанс ” Росії
Епоха, що характеризується особливою
поетичною тональністю з відтінком високого
трагізму й тонкої вишуканості. Хронологічні
межі – 90-ті рр. ХІХ ст. – 30-ті рр. ХХ ст.

4. Символізм (від грецьк. знак) – художній
напрям у літературі та мистецтві
кінця ХІХ – початку ХХ століття,
характерною ознакою якого є ствердження
індивідуальності сприйняття світу
кожною окремою людиною, відображення
реальності за допомогою образу-символу.
Символ – предмет або слово, що умовно
виражає сутність якого-небудь явища.

5. Андрій БєлийВалерій Брюсов
Зінаїда Гіппіус
Вол. СоловйовДм. Мережковський

6.  “ Вірші про Прекрасну Даму ”
 “ Несподівана радість ”
 “ Снігова ніч ”
 “ Бульбашки землі ”
 “ Нічні фіалки ”
 “ Місто ”
 “ Страшний світ ”
 “ Ямби ”
 “ Батьківщина ”
 “ Про що співає вітер ”
“ На полі Куликовому ”,
“ Скіфи ”, “ Дванадцять ”

7. (від. грецьк. akme – вершина,
найвищий ступінь будь-чого, квітуча сила, міць) –
модерністська течія в російській поезії 1910-х
років, головною ознакою якої, на противагу
символізму, було звернення до реальності,
відображення земного, конкретного, предметного
світу.

9.  “ Вечір ”
 “ Біла зграя ”
 “ Вервиця ”
 “ Подорожник ”
 “ Anno Domini ”
 “ Реквієм ”
 “ Поема без героя ”
( в тому числі І. Франка)

10. (лат. futurum) – авангардистська течія в літературі та
мистецтві 10-30-х років ХХ століття, в основі якої
лежить ідея створення надмистецтва, що здатне
змінити світ; відзначалася запереченням моральних і
художніх цінностей традиційної культури.

11. Давид Бурлюк
Ігор Сєвєрянин
Володимир
Маяковський
Борис Пастернак
Велимир Хлєбников

13. поет, основоположник і теоретик
українського футуризму (також відомого
як панфутуризм), невтомний організатор
футуристичних угруповань, редактор
багатьох видань. Модернізував
українську лірику урбаністичною
тематикою, сміливими експериментами
з формою вірша, запровадив свіжі
(навіть епатажні) образи й творив нові
слова, покликані відобразити нову
індустріалізовану добу.

14. Я покажу вам безліч світів —
Оригінальних і капризних.
Я покажу вам безліч шляхів —
Хто хоче мого духа визвать?
Ми проходимо до останнього пункту.
Ми перемогли всі стихії й дощі.
Я відчинив двері замкнуті —
Хто хоче зі мною гулять вночі?

15. СМЕРТЬ
Мамо. Страждає твій син
Мамо. Погибає він
Мамо. Так хутко загин
Мамо. Жалібний дзвін.
Од жінки маю життя.
Загину од жінки теж.
Мамо. Спалило чуття.
Я коло смерті меж
Жінко. Хрест з рамена скинь
Жінко. Вирви зі стін
Мамо. Конає твій син
Мамо. Жалібний дзвін.

16. З експресовітром я товаришую.
Він вільний і зі мною бачиться завжди.
Слова безсловесні — заклику — чую,
Вони проймають, щоб мою душу взнав ти.
А ще краще в обіймах тихої пітьми.
Тоді бринять лише найдальші струни.
За поворотом зникають відьми.
Буруни.

17. Блимно і крапно
блиск лініями
тремтіння фігурами
сунуть
лізуть
повзуть
пересовуються
симетричність
німих пересовувань
обганяннями
міняться в рухах
безшумними серіями
міняться силуетами
таємничими вогниками
вирізують окреслами
вигнутими тінями
засліплюються рисами
диференційована геометрія
химерних кутів і будов.

18. Імажинізм
(від імажизм - англ. іmage – образ) – течія в
російській поезії, основою якої є “ритміка образів”;
стверджувала пріоритет образу і формотворення над
змістом, ідеєю.

19. Поети-імажиністи
Сергій Єсенін
А. Марієнгоф
Р. Івнєв
В. Шершеневич

20. Марина Цвєтаєва

21. Микола Смирнов. Срібне століття.

22.  знати особливості “ срібної доби ”
російської поезії;
 вивчити напам'ять вірш одного із поетів
“ срібної доби ” і підготуватися до його
виразного читання