1. Налоговое планирование как необходимый инструмент финансового менеджмента. В свете принятия Налогового Кодекса м. Київ 2011 рік Данил Гетманцев кандидат юридических наук, доцент кафедры финансового права Киевского Национального Университета им. Т.Шевченко, почетный президент юридической компании Jurimex , адвокат www.jurimex.com.ua
3. I. НАЛОГОВАЯ ОПТИМИЗАЦИЯ . 1.1. Действие правомерное, предполагающее, что плательщик налогов имеет право выбрать для совершения сделки такой способ, который будет минимально обременять его налоговыми платежами. Действие правомерно и не влечет за собой какой-либо ответственности плательщика. 1.2.Действие правомерное, предполагающее, что плательщик специально создает цепочку правомерных юридически значимых действий (сделок) единственной либо преимущественной целью которых является уменьшение налогового бремени. Действие правомерно, не влечет за собой ни ответственности плательщика, ни признания недействительными сделок, однако может быть переквалифицировано Налоговой службой исходя из реальной экономической сути операции. Что влечет за собой квалификацию отношений исходя из их экономического содержания, а не правовой формы. Пример с выплатой зарплаты через ЧП. www.jurimex.com.ua «превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми». (Статья 4 Закона «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине») «Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності….. Вчинення збиткових операцій за відсутності розумних економічних мотивів, зокрема: здійснення операцій, не характерних для регулярної господарської діяльності платника податків; систематична участь у таких операціях суб'єктів, які не звітують про податкові зобов'язання і не сплачують податки до бюджету; обізнаність посадових осіб платника податку про недобросовісний характер діяльності контрагентів такого платника податку; нетипові для звичайної господарської діяльності схеми розрахунків, які можуть сприяти ненадходженню сум податку на додану вартість до державного бюджету; явна невідповідність цін на товари чи послуги звичайному рівню за умови обізнаності платника податків із ринковою кон'юнктурою; придбання товарів у посередників на менш вигідних умовах за наявності прямих ділових зв'язків із виробниками та інші подібні обставини можуть свідчити про навмисний характер збиткових операцій з метою заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість….. За умови доведення умислу учасників господарської операції на безпідставне зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість шляхом вчинення навмисно збиткових операцій суми цього податку, сплачені в межах таких операцій, можуть бути виключені зі складу податкового кредиту платника податку.При цьому відсутність судового рішення про визнання недійсними господарських зобов'язань або правочинів, що приховують розглядувані дії учасників збиткових операцій, не повинно розглядатися як беззаперечне підтвердженням правомірності права на податковий кредит у таких ситуаціях. Висновки суду про вчинення платником податку умисних неправомірних дій, зроблені на підставі встановлених у справі фактичних обставин, можуть бути покладені в основу рішень судів про відмову у визнанні неправомірними податкових повідомлень-рішень, якими податкові органи зменшили суму бюджетного відшкодування або здійснили донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість». (Довідка, Вищий адміністративний суд, від 15.04.2010, "Довідка про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість"")
4. Правовая позиция плательщика должна исходить из того, что: (а) выбранная плательщиком и его контрагентами правовая модель максимально отображала действительные экономические отношения сторон, была для них максимально удобной и простой в первую очередь исходя из экономики операции; (б) стороны действительно имели необходимые кадровые, экономические и организационные ресурсы для осуществления действий, необходимых для реализации операции; (в) плательщик может документально подтвердить обстоятельства, указанные в п. п. (а), (б). «Недосягнення мети як то отримання прибутку не може вважатися порушенням вимог чинного законодавства за умови, що судами була перевірена економічна доцільність зазначених дій». (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2008 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіндратівські вогнетриви" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення). www.jurimex.com.ua
5. II . Налоговая минимизация (уклонение от налогообложения): предполагающая уменьшение налогообложения путем совершения действий, прямо противоречащих действующему законодательству, с единственной целью уклонения от налогообложения. Действие неправомерно. Влечет за собой : - доначисление недоимки; - финансовую (ст.123 НК, пеня и др.) и уголовную ответственность (ст.ст.212, 212-1 УК); - применение санкции, предусмотренную ч.3 ст.228 ГК и ч.1 ст.208 ХК, применяемую в случае признания сделки недействительной судом: «В случае несоблюдения требования относительно соответствия сделки интересам государства и общества, его моральным принципам такая сделка может быть признана недействительной. Если признанная судом недействительной сделка была совершена с целью заведомо противоречащей интересам государства и общества, то при наличии умысла у обеих сторон - в случае исполнения сделки обеими сторонами - в доход государства по решению суда взыскивается все полученное ими по соглашению, а в случае исполнения сделки одной стороной с другой стороны по решению суда взыскивается в доход государства все полученное ею и все должное - с нее первой стороне на возмещение полученного. При наличии умысла лишь у одной из сторон все полученное ею по сделке должно быть возвращено другой стороне, а полученное последней или надлежащее ей на возмещение исполненного по решению суда взыскивается в доход государства» (ГК, ХК). www.jurimex.com.ua
6. Основание для квалификации действий плательщика как уклонения от налогообложения и способы защиты плательщика 1.Признание фиктивным юридического лица – контрагента (ст.55-1 ХК, ст. 205 УК), что повлекло за собой недопоступление денежных средств в бюджет. Практически всегда является основанием для квалификации действий плательщика как уклонения от налогообложения. Ситуация близка к безнадежной [1 ] . [1] Ситуация абсолютно безнадежна если его регистрация плательщиком НДС была аннулирована до осуществления операции (п.183.13 НК). Стаття 55-1. Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання 1. Ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем , в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників. (ХК Украины, ст.55-1) www.jurimex.com.ua
7. Правовая позиция плательщика должна исходить из действительности факта поставки товаров (услуг) и наличия у него товара, который был поставлен (напр., дальнейшая отгрузка). (Довідка, Вищий адміністративний суд, від 15.04.2010, "Довідка про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість"") Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого позивач посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України позивачем таких доказів надано не було. При цьому, встановлюючи наявність у відповідача-2 умислу на укладення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, суди мали врахувати, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13.05.2003 року про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Юніком-Пром" не є достатньою підставою для висновку про наявність у діях відповідача-2 мети, що суперечить інтересам держави та суспільства. Сам факт припинення юридичної особи судовим рішенням та визнання недійсними установчих документів підприємства не тягне за собою безумовних висновків про недійсність усіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру. (Постановление ВАСУ в деле №К-23029/07 от 02.09.10г.) Основание для квалификации действий плательщика как уклонения от налогообложения и способы защиты плательщика (продолжение) Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: - неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. www.jurimex.com.ua
8. 2.Неподтверждение контрагентом налогового кредита по НДС , предоставленного плательщику вследствие неподачи им декларации, неприема декларации налоговой службой при условии отсутствия решения о прекращении юридического лица в связи с его фиктивностью. Правовая позиция плательщика должна исходить из того, что он: (а) выполнил все требований закона со своей стороны (подача декларации, наличие налоговой накладной и т.д.); (б) не имеет средств контроля со своей стороны за действиями контрагента, как и не может вынудить его соблюдать налоговое законодательство; (в) декларация контрагентом была не подана по вине налоговой (если такое имело место) или плательщик не знал и не мог знать, что его контрагент уклоняется от налогообложения; (г) невыполнение требований закона не повлекло за собой убытки бюджета; (д) налогооблагаемая операция действительно имела место, что подтверждается необходимыми документами (либо не оспаривается налоговой). Основание для квалификации действий плательщика как уклонения от налогообложения и способы защиты плательщика (продолжение) www.jurimex.com.ua «Учитывая своевременное и полное исполнение компанией заявителем своих обязательств по декларированию НДС, невозможность с ее стороны обеспечение соблюдения поставщиком его обязанностей по декларированию НДС и тот факт, что не было никакого мошенничества касательно системы налогообложения, о котором заявитель знал или мог знать, Суд считает, что компания заявитель не должна нести ответственность за последствия неисполнения поставщиком его обязанностей по своевременному декларированию НДС … Суд считает, что такие требования приравниваются к чрезвычайному обременению компании – заявителя, что нарушило справедливый баланс, который должен поддерживаться между требованиями общих интересов и требованиями защиты права собственности». (Европейский суд, Дело 3991/03 «Булвес» АД против Болгарии, 22 января 2009г.) «На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту». (Постановление Верховного суда Украины от 31 января 2011г.) «Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту». (Постановление Верховного Суда Украины от 9 сентября 2008 г. в деле № 21-500во08, от 1 июня 2010 г. в деле № 21-573во10).
9. 3.Неуплата контрагентом налогового обязательства в бюджет (без признаков фиктивности такого контрагента). Правовая позиция плательщика должна исходить из того, что он: (а) выполнил все требований закона со своей стороны (подача декларации, наличие налоговой накладной и т.д.); (б) не имеет средств контроля со своей стороны за действиями контрагента, как и не может вынудить его соблюдать налоговое законодательство; (в) плательщик не знал и не мог знать, что его контрагент уклоняется от налогообложения; (г) налогооблагаемая операция действительно имела место, что подтверждается необходимыми документами, доказательствами поставки (либо не оспаривается налоговой). «Право на налоговый кредит лица со статусом плательщика налога, которое осуществляет такие операции не может зависеть от того факта, что в цепочке поставок, в которую входят эти операции, следующая либо предыдущая операция являются недействительными в связи с мошенничеством с НДС, о котором плательщик не знал и не мог знать». (Решение Европейского суда по объединенному делу С-354/03, С – 355/03, С – 484/03 «Оптиджи Лтд» и др. против Комиссаров таможенного и акцизного управления ЕС от 12 января 2006г.) Основание для квалификации действий плательщика как уклонения от налогообложения и способы защиты плательщика (продолжение) www.jurimex.com.ua
10. 4.Признание недействительной сделки в силу ст.228, 234 ГК Украины «На думку суду касаційної інстанції, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною . Як приклад, можна навести ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2009 року, постановлену у справі за позовом Приватного підприємства "Дизайн-Студія "Люкс" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, Відділення Державного казначейства у Сихівському районі м. Львова про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Приміром, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит або валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності». (Довідка, Вищий адміністративний суд, від 15.04.2010, "Довідка про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість"") Основание для квалификации действий плательщика как уклонения от налогообложения и способы защиты плательщика (продолжение) www.jurimex.com.ua
11. Правовая позиция плательщика должна исходить из того, что: « Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: - неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку». (Довідка, Вищий адміністративний суд, від 15.04.2010, "Довідка про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість"") (а) товар (работы, услуги) действительно поставлялись по сделке; (б) плательщик располагает документами, которые подтверждают хранение товара, его перевозку, погрузку/выгрузку, переработку, дальнейшую поставку; (в) плательщик располагает достаточными организационными, кадровыми, технологическими, техническими ресурсами для осуществления операции; (г) дальнейшая поставка товара (продуктов переработки) осуществлена контрагентам в соответствии с законодательством. Основание для квалификации действий плательщика как уклонения от налогообложения и способы защиты плательщика (продолжение) www.jurimex.com.ua
12. Таким образом, при налоговом планировании необходимо помнить, что: 1.Налоговые последствия любой операции оцениваются исходя из их экономического содержания, а не юридической формы; 2.Налоговая выгода не должна являться единственной или преимущественной целью совершения операции, которая должна иметь внятную деловую цель; 3.Несмотря на то, что бремя доказывания лежит на налоговом органе, налогоплательщик должен быть готов документально доказать то, что операция имела место не только на основании прямых доказательств, указанных в законе (напр., налоговые накладные), но и на основании косвенных доказательств (товарно-транспортные накладные, командировочные удостоверения и т.д.); 4.Стороны операции должны располагать достаточными кадровыми, организационными и материально-техническими ресурсами, необходимыми для фактического осуществления операции; 5.Каждый налоговый спор и каждая операция индивидуальны, что позволяет найти те обстоятельства, которые позволят плательщику обосновать правомерность своих действий, если он подходит творчески и использует шаблоны только как основу своей работы. 6.Предусмотреть все риски и налоговые последствия осуществления операции заранее стоит гораздо дешевле, чем позднее доказывать правомерность своих действий в судах. www.jurimex.com.ua
13. 139. Не включаються до складу витрат:…. 139.1.13. витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному. При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу [1] ; 139.1.15. витрати, нараховані у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат, якщо виконується будь-яка з умов: а) особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу; б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги. 140. При визначенны об ’ екта оподаткування враховуються так і витрати подв і йного призначення: 140.1.2. витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов’язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. [1] 161.3. Під терміном "нерезиденти, що мають офшорний статус" розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації. Ограничения в операциях с нерезидентами www.jurimex.com.ua
14. 1) нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб’єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов: а) особа, на користь якої нараховуються роялті, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу; б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам; в) роялті виплачуються щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України. У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі податкові органи зобов’язані звернутися до спеціально уповноваженого органу, визначеного Кабінетом Міністрів України, для отримання відповідного висновку; г) особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої вона є; 161.2. У разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг). В сумму затрат не включаются начисления роялти в отчетном периоде в пользу: www.jurimex.com.ua
15. Нерезидент не имеющий оффшорный статус Схема оптимизации налогообложения с иностранным элементом Работы www.jurimex.com.ua Нерезидент с оффшорным статусом Резидент Налогоплательщик Кредит Услуги Роялти
16. На практике наиболее распространенными являются такие схемы налоговой оптимизации при участии ИСИ: - перенесение прибыли от хозяйственных операций предприятий группы путем приобретения ИСИ активов по цене, близкой к себестоимости, и перепродаже их по высшей цене. Здесь следует отметить, что ИСИ не запрещено инвестирования по меньшей мере в недвижимость. Кроме того, существуют возможности (которые, имеем надежду, в перспективе будут расширяться) инвестирование в более широкий вокруг активов (в частности, в движимое имущество) путем приобретения выпущенных под них ценных бумаг; - кредитование других предприятий группы с помощью выдачи займов или приобретение процентных облигаций, эмитированных другими предприятиями группы. Сумма процентов за указанными долговыми обязательствами относится в состав валовых расходов предприятий группы (п. 5.5 ст. 5 Закона о прибыли), но не увеличивает валового дохода ИСИ (гг. 4.2. 8 ст. 4 того самого Закона). Рассмотрим детальнее второй вариант применительно к предприятиям разных сфер деятельности (Схема 1). Этот же вариант для ломбардов (Схема 2). Распространенные схемы налоговой оптимизации www.jurimex.com.ua
17. Схема 1 Инвестор-резидент (физ./юр) Инвестор-нерезидент (физ./юр.) ООО ВПИФ КУА 7 2 7 2 1 7 6 3 4 5 1.Компания по управлению активами (КУА) создает венчурный паевой инвестиционный фонд (ВПИФ) с оговоренными участниками инвесторами. 2.Идет размещение инвестиционных сертификатов (ИС) фонда среди участников и на фонд заходят деньги. 3.Часть полученных от размещения ИС средств вкладываются КУА в уставной капитал (УК) предприятия, как правило, ООО. 4.Остальная часть средств от размещения ИС предоставляются предприятию в качестве займа. 5.Предприятие ведет свою деятельность и возвращает ВПИФ проценты за пользование займом и сам займ в соответствие с договором. Платит налоги от своїй деятельности. 6.КУА за управление активами ВПИФ получает своё вознаграждение (от стоимости чистых активов СЧА ежемесячно обязательно, от прироста СЧА и премию ежегодно по решению наблюдательного совета). 7.По решению наблюдательного совета ежегодно могут выплачиваться дивиденды участникам ВПИФ. Налогообложение для участников: - для физ.лиц – резидентов 5% от дохода - для юр.лиц – резидентов 0% от дохода - для нерезидентов 0-15% от дохода 8.После окончания срока, на который был создан ВПИФ, его активы реализуются (займ возвращается), участники возвращают ИС и получают их стоимость исходя из СЧА ВПИФ на тот момент. Налогообложение возникает у участников: - для физ.лиц – резидентов 15% от дохода - для юр.лиц – резидентов 25% от дохода - для нерезидентов 0-15% от дохода www.jurimex.com.ua
18. Схема 2 1.Компания по управлению активами (КУА) создает венчурный паевой инвестиционный фонд (ВПИФ) с оговоренными участниками инвесторами. 2.Идет размещение инвестиционных сертификатов (ИС) фонда среди участников и на фонд заходят деньги. 3.Часть полученных от размещения ИС средств вкладываются КУА в уставной капитал (УК) ломбарда. 4.Остальная часть средств от размещения ИС предоставляются ломбарду в качестве займа. 5.Ломбард ведет свою деятельность и возвращает ВПИФ проценты за пользование займом и сам займ в соответствие с договором. 6.КУА за управление активами ВПИФ получает своё вознаграждение (от стоимости чистых активов СЧА ежемесячно обязательно, от прироста СЧА и премию ежегодно по решению наблюдательного совета). 7.По решению наблюдательного совета ежегодно могут выплачиваться дивиденды участникам ВПИФ. Налогообложение для участников: - для физ.лиц – резидентов 5% от дохода - для юр.лиц – резидентов 0% от дохода - для нерезидентов 0-15% от дохода 8.После окончания срока, на который был создан ВПИФ, его активы реализуются (займ возвращается), участники возвращают ИС и получают их стоимость исходя из СЧА ВПИФ на тот момент. Налогообложение возникает у участников: - для физ.лиц – резидентов 15% от дохода - для юр.лиц – резидентов 25% от дохода - для нерезидентов 0-15% от дохода 7 2 7 2 1 6 3 4 5 www.jurimex.com.ua Инвестор-резидент (физ./юр) Инвестор-нерезидент (физ./юр.) ЛОМБАРД ВПИФ КУА
