Зміни у судовій практиці при визначенні місця проживання дитини. До чого готу...
Presentation SK
1. Дайджест нової судової практики
Верховного Суду у спорах щодо
реальності господарських
операцій
Анастасія Волько
адвокат Sayenko Kharenko
2. 2
Що є підставою для визнання господарської операції нереальною?
Що не є підставою для визнання господарської операції нереальною?
Підстава vs Не підстава
3. Підстава
3
платник був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності
контрагента. В такому випадку наявність всіх первинних
документів не підтверджує реальності господарських операцій
4. Постанова Верховного Суду від 26.03.2019 у
справі №826/5263/14
4
…чинне податкове законодавство не ставлять у залежність право
платника податків на податковий кредит та можливість формування
витрат від виконання податкового обов'язку іншими платниками -
постачальниками товарів (послуг).
5. Постанова Верховного Суду від 26.03.2019 у
справі №826/5263/14
5
Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать,
що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної
діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації
податкових зобов'язань, зокрема, у створенні штучних підстав для
збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли
платник податків діяв без належної обачності чи обережності при
виборі контрагента, який не виконує податкового обов'язку, при
встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських
операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у
вигляді права на податковий кредит є безпідставною.
6. Постанова Верховного Суду від 26.03.2019 у
справі №826/5263/14
6
наявність у платника податкової накладної є обов'язковою, але не
вичерпною підставою для визначення правильності формування
податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права
платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально
вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою
використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах
господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення
відповідних документів.
7. п.201.10 Податкового кодексу України
7
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та
зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових
накладних платником податку, який здійснює операції з постачання
товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою
підставою для нарахування сум податку, що відносяться до
податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового
підтвердження.
Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у
справі № 814/1564/18
9. Постанова Верховного Суду від 29.03.2019
№808/3412/16
9
Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у
ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил
ведення господарської діяльності не може бути підставою для
висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог
закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на
прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків
(покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних
наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування
витрат та податкового кредиту
10. Постанова Верховного Суду від 29.03.2019
№808/3412/16
10
Судами також обґрунтовано відхилено посилання контролюючого
органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-
аналітичних базах відносно контрагента суб'єкта господарювання по
ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими
контролюючими органами, оскільки така носить виключно
інформативний характер та не є належним доказом в розумінні
процесуального Закону.
12. Постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у
справі №826/548/17 (на новий розгляд)
12
сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у
кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного
висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого
є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового
правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових
господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених
вироком, який набрав законної сили.
13. Постанова Верховного Суду від 26.06.2019 у
справі №826/548/17 (на новий розгляд)
13
Судам слід враховувати, що вироком у кримінальному провадженні,
який набрав законної сили, встановлюється об'єктивна сторона
складу злочину посадової особи контрагента платника податків. У
зв'язку з цим під час судового розгляду необхідно досліджувати у чому
саме полягають дії такої особи і чи спрямовані вони на реальне
настання наслідків. Істотне значення має й те якою саме особою і у
який період підписано первинні документи податкового та
бухгалтерського обліку на підтвердження господарських операцій, за
наслідками яких підприємством сформовано витрати та податковий
кредит з податку на додану вартість.
Аналогічна позиція: постанова ВС від 05.06.2018 у справі №2а-
1570/6063/12, від 27.02.2018 у справі №802/1853/16-а, від 24.04.2018 у
справі №2а/0370/205/12, від 29.03.2018 у справі №826/3498/15, від
27.03.2018 у справі №815/6470/16.
15. Постанова Верховного Суду від 31.01.2018 у справі
№826/2747/13-а (на новий розгляд)
15
оскільки у справі містяться відомості, що директор контрагента
заперечує свою участь у діяльності, зокрема, й у підписанні будь-
яких первинних документів, то перевірка та встановлення такої
обставини має значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Судами ж попередніх інстанцій не перевірялись обставини, зазначені
у протоколі допиту директора контрагента, вказана особа не була
допитана у судових засіданнях, а отже, таким поясненням не надано
належної правової оцінки.
17. Постанова Верховного Суду від 28.02.2018 у справі
№806/1033/17
17
податковий орган не визнав реальними господарські операції платника,
оскільки товарно-транспортні накладні та дорожні листи містили значні
виправлення й неточності. Водночас суд зазначає, що наведені податковим
органом недоліки в оформленні первинних документів не є істотними та
такими, що нівелюють правове значення первинного документа та
реальність господарської операції.
19. Постанова Верховного Суду від 21.12.2018 у
справі №815/288/18
19
судом було встановлено, що контрагент платника податків фактично не міг
здійснити поставку товарів (контрагент фактично не мав можливості постачати
такі товари, оскільки відсутній фактичний рух активів, такий контрагент не
імпортував товари, які надалі постачалися, а також відсутні інші документи,
що підтверджують походження придбаних платником податків товарів).
Доводи платника податків про неможливість здійснення перевірки походження
товару у своїх контрагентів були відхилені судом. Рішення податкових органів
про донарахування зобов’язань з ПДВ та відповідних штрафів було визнане
правомірним.
20. Підсумки
20
Підстава:
• обізнаність щодо протиправної діяльності контрагента
• вирок
• не підтвердження походження товару
Не підстава:
• інформація по контрагенту з інформаційно-технічних баз
• вирок
• недоліки в оформленні документів