Фінська освіта

1. ФІНСЬКА ОСВІТА
Щастя – головний сенс людського існування
Аристотель
Пасі Сальберг повертається в Україну в той момент, коли в нас
з’явився шанс на зміни, пов’язані з «Новою українською школою»
- Лілія Гриневич, з передмови до українського видання «Фінські уроки 2.0»

2. ФІНСЬКА ОСВІТА
• В 1950 роках індустріальне й технологічне виробництво ставали провідними
галузями , витісняючи фермерство та мале підприємництво;
• Модель загальнодоступних шкіл з єдиним курикулумом уперше запропоновано в
1920 році;
• За моделлю 1970 року, після 4 років початкової школи учнів уже не розділяли на
два потоки - в академічні і громадські заклади, - а всі вони, незалежно від
соціально-економічного походження , вступатимуть до одної загальноосвітньої
школи під керівництвом місцевих органів управління освітою;
• Групування за здібностями було скасовано для всіх навчальних предметів 1985 року.
Відтоді всі школярі навчались за єдиним курикулумом і програмою;
• В одному класі навчається від 15 до 25 учнів;
• 23% фінських загальноосвітніх шкіл мають менше 50 учнів, 7% понад 500 – станом
на 2014 рік; мінімальна школа – 11 учнів, максимальна – 930 учнів;
• Початкові школи (1-6 класи) зазвичай окремо від старших класів (7-9).

3. Успіхи фінів
• Тільки Японія має вищий за фінів показник компетенцій в читанні;
• Двоє з трьох дорослих фінів читають добре або відмінно (в Канаді - трохи більше
половини, в США – майже половина ), 57 % фінів продемонстрували добрі або
відмінні результати в арифметиці ( в Канаді – 35 %, в США – 34 % );
• Показник дитячої бідності у Фінляндії – 5% ( у Канаді - 13%, у США – 23% );
• Дві третини дорослого населення брали участь у формальних або неформальних
освітніх програмах для дорослих;
• Фінляндія – країна неурядових
організацій. Тут зареєстровано
130 тисяч неурядових груп та
об’єднань, у яких 15 млн
учасників, тобто кожен
громадянин належить
усередньому до трьох
асоціацій чи товариств
(населення Фінляндії 5,5 млн
чоловік).

4. Дитячі садки
• У Фінляндії система соціального захисту надає батькам право на батьківську відпустку:
матері йдуть у відпустку за два місяці до пологів; матері надають п’ять місяців після
народження дитини; вісім місяців спільної батьківської відпустки, яку батьки ділять між
собою. Весь цей час батьки отримують звичну заробітну плату від Фінської страхової
установи Kela.
• Дитячі садки та заклади передшкільної підготовки діють відповідно до Національних
рамок раннього догляду за дітьми та дошкільної освіти. Головна освітня мета щодо дітей
віком до 5 років – зміцнення здоров’я та добробуту кожної дитини. Вихователі дитячих
садків відповідальні за:
 підвищення особистого добробуту дітей;
 вироблення поведінки та звичок, з якими діти зважають на інших людей;
 поступове збільшення автономії особистостей.
• У настановах наголошено на важливість отримання радості від навчання, збагачання
мови та спілкування, ролі ігор у розвитку і зростанні дітей. У фінських дитячих садках не
зосереджуються на академічній підготовці дітей до школи. Натомість головне завдання
– забезпечити, щоб кожна дитина була щасливою та відповідальною особистістю.
• Передшкільні заклади мають на меті не «готовність до школи», а радше «сприяння
зростанню дітей як людяних особистостей і етично відповідальних членів суспільства
через скерування їх до відповідальних дій, дотримання загальноприйнятих правил і
поваги до інших людей».

6. Навчання учнів
• Навчання починається у проміжку між 10 та 20 серпнем. Діти домовляються з вчителем та
обирають зручну для усіх дату;
• вчителі не пояснюють нові теми фронтально для всього класу;
• У початковій школі немає домашніх завдань (до 5 класу);
• Фінські учні присвячують домашнім завданням менше часу, ніж будь-хто з інших ровесників в
інших країнах, а саме – не більше пів години на день; більшість учнів виконують домашні
завдання ще до того, як підуть зі школи додому;
• В опитуванні PISA 7% фінських учнів відчувають тривогу, виконуючи домашнє завдання вдома ( в
Японії – 52%, У Франції – 53% );
• Фінські школи дотримуються ідеї «мінімального освітнього втручання», що в середовищах без
нагляду учні можуть навчатися самостійно та допомагати один одному;
• По обіді учні можуть іти додому, якщо в школі нічого іншого не пропонується;
• Для наймолодших учнів організовано післяурочні заняття;
• Дві третини учнів 10-14 років і більше половини учнів 15-19 років є учасниками принаймні одного
молодіжного або спортивного товариства – «Третій сектор» -так у Фінляндії називають мережу
недержавних організацій;
• На кожні 45 хв уроків обов’язковими є 15 хв перерви;
• У школах немає завантаженості стін різноманітними стендами, на стінах малюнки дітей різних
років.
В ідеальному класі учні говорять більше за вчителя
Уно Сіґнеус, видатний фінський педагог (1860 рік)

7. Загальна старша школа
• В 1985 році в загальній старшій школі було скассовано навчання за двома семестрами в році,
а було введено модульне навчання по 6-7 тижнів в 5-6 відрізках протягом року;
• Учителі оцінюють учнів наприкінці кожного 6-7-ми тижневого періоду, тобто п’ять або шість
разів на рік;
• В середині 90-х відбувся перехід від групування учнів по віку (класи) до безкласової
організаційної системи. Учні мають широкий вибір у плануванні свого навчання – і щодо
змісту,і щодо послідовності курсів. Попри свободу вибору, учні мусять вивчити 18
обов’язкових базових дисциплін, що потрібні для атестату (75 курсів по 38 уроків, з яких дві
третини – обов’язкові, але учні вибирають більше 80-90 курсів);
• 42% випускників peruskoulu обирають навчання в закладах професійної освіти. Професійні
заклади з найкращими результатами отримують додаткові кошти 6% від базового
фінансування, які найчастіше використовують на підвищення професійного рівня вчителів;
• Традиційний шкільний лад поступово перевтілювався, забезпечуючи гнучкіше, відкритіше,
багатше на взаємодію навчальне середовище, де головне – активна роль учня;
• 94% випускників peruskoulu продовжують навчання в одному з двох типів закладів повної
середньої освіти або вступають в додатковий десятий клас;
• 6,5% з 4000 випускників peruskoulu 2012 року вирішили не продовжувати навчання в старшій
школі чи десятому класі. Дехто з них записався на доступні навчальні програми пов’язані з
мистецтвом, ремеслами, ручною працею тощо;
• Після закінчення професійної школи 2% випускників продовжили навчання.

8. Загальна старша школа
• Кожна особа, яка не закінчила старшої
школи коштує суспільству в середньому
1,4 млн доларів США: це втрачені
податкові надходження, більші соціальні
витрати та витрати на охорону здоров’я,
а також безробіття – часто незворотнє. З
2011 року уряд розпочав кампанію для
забезпеченн місць та виробничого
наставництва таким випускникам до
досягнення ними 25 років.
• 93% учнів закінчили середню школу ,
проти 88% у Канаді та 79% у США
(середній показник по ОЕСР – 84%).
• Школи заохочені втримувати учнів завдяки центральному державному фінансуванні,
коли обчислюється залежний від результатів індекс фінансування, бюджет зростає зі
зниженням показника передчасного припинення навчання і підвищення показника її
закінчення.

9. Другорічництво та підтримка учнів
• На момент впровадження нової
дев’ятирічної школи приблизно 12%
учнів кожної середньої школи не
переходоли до наступного класу;
• Коли учні недостатньо засвоїли
програму з предмета це часто
пробують виправити змінами
курикулуму, додаючи годин в навчанні
та збільшуючи обсяг домашнього
завдання, це вимагає і збільшення
годин вчителя;
• Для держави дорого оплачувати ще
один рік навчання учня;
• Регулярні невиконання завдань, пасивність на уроках – ніхто не принижуватиме
учня, не погрожуватиме йому та не викликатиме батьків до школи. Школяра просто
не переведуть у наступний клас
• За курс школи 2% учнів у Фінляндії залишаються на повторний курс, у Франції – 40%,
в Бельгії, Нідерландах, Іспанії – 30%, в Німеччині, Швейцарії – 25%.

10. Другорічництво та підтримка учнів
Є три категорії підтримки, яку надають учням з особливими потребами:
1) Загальна підтримка ( дії звичайного вчителя класу з індивідуальним
підходом);
2) Посилена підтримка ( корекційна підтримка від вчителя, спільне навчання з
педагогом спеціальної освіти, індивідуальне навчання або навчання в малих
групах );
3) Спеціальна підтримка ( від загальної освіти на постійній основі до прийняття
в спеціальний заклад; для кожного з учнів складають індивідуальний
навчальний план ).
У Фінляндії спеціальну освіту дедалі частіше організовують в межах звичайного
навчального процесу, старші школи – і загальні, і професійні – застосовують
модульну навчальну програму замість року як періоду навчання.
Неможливо бути собою в юрбі
сер Кен Робінсон

11. Критерії оцінювання учнів
• Успіх на міжнародних олімпіадах часто
використовують як доказ якості державної
освіти;
• У перші п’ять років навчання в peruskoulu
оцінювання в балах зазвичай не
застосовують, щоб уникнути розподілу учнів
початкової школи за навчальною успішністю;
• Три категорії оцінювання: першу здійснює
вчитель, драга - всебічний аналіз учнівського
прогресу після кожного семестру, третя –
оцінюють зовнішньо ( держава робить
оцінювання на основі вибірок 10% певної
вікової групи кожні 3-4 роки з математики,
читання та природничих наук; на це держава
виділяє 5 млн доларів США; на таку ж
кількість учнів в Канаді чи США виділяється
удесятеро більше коштів, а вчителі коригують
навчання, підлаштовуючись під ці тести, учні
підмінюють розуміння інформації -
заучуваннню).

12. ЗНО
• Іспит на атестат зрілості як вступний іспит до Гельсінського унуверситету було
проведено в 1852 році (учні демонстрували академічні знання та латину);
• Школярі складають тести з чотирьох предметів (може добавити ще один), зазвичай
учень платить за п’ять іспитів 200 доларів США (це перша і єдина плата за весь час
життя дитини);
• Загальнообов’язковими є іспит з рідної мови – фінської, шведської чи саамі (у
Фінляндії ці три мови є державними), учень обирає три додаткові тести зі списку:
друга рідна мова, іноземна мова, математика і один тест із-поміж гуманітарних чи
природничих дисциплін. На складання одного іспиту відводиться 6 годин;
• Іспити проводяться два рази на рік: у вересні та березні-квітні. Усі необхідні тести
учні мусять скласти за три послідовні періоди, тобто протягом одного року, від
першого іспиту;
• Усі іспити, крім аудіювання іноземної мови та розуміння читання, це тести (з 2016
року електронні), що вимагають розгорнутих відповідей до завдань відкритого
типу;
• !!!Учителі першими читають роботи своїх учнів і ставлять оцінку. Потім члени
комісій, незважаючи на оцінки вчителів, ставлять свої бали і виводять середню;
• При умові доброго складання всіх інших тестів, один можна не здати.

13. Праця вчителів
• На уроки один до одного ніхто не ходить. Ходять тільки з дозволу, якщо, наприклад,
хочуть обмінятися досвідом;
• Директор відвідує уроки тільки тоді, коли приймає на роботу вчителя. Далі працюють усі
на довірі. Адже це – найкращі спеціалісти;
• У фінських школах базовим є переконання, що вчителі за визначенням – добре освічені
професіонали і роблять усе можливе для навчання учнів;
• Раз на тиждень учителі збираються на педради й обговорюють проблеми дітей;
• Упродовж шкільного дня вчителі мають час на спільну роботу і розуміють, як
викладають їх колеги;
• Вчителі не мусять бути присутніми в школі, коли не мають уроків, а директор не
попросив виконати інші обов’язки;
• Збирати інформацію про батьків учнів в школах Фінляндії заборонено;
• В кінці навчального року всі вчителі звільняються з роботи (в США вчителя можна
звільнити до двох років роботи, далі, - ні)
• Завдяки добрим вчителям вдалося вдосконалити школи у Фінляндії, Сінгапурі та
Південній Кореї.
Справжні переможці не змагаються
Самулі Паронім, фінський письменник

14. Директор школи та місцева влада
• Директори шкіл контролюють шкільні бюджети, іноді включно із зарплатами
вчителів і всіма поточними видатками, директор приймає замовлення від
вчителів і забезпечує їхні потреби.
• У багатьох школах директори шкіл проводять невелику кількість уроків.
• Місцева влада мусить забезпечити вчителів – відповідно до їх потреб –
можливостями професійного розвитку або підвищенням кваліфікації, для
цього вчитель отримує три обов’язкових дні на рік ( у держбюджеті на це
передбачено 30-40 млн доларів США щорічно).
• За планування курикулуму відповідальні вчителі, школи та місцева влада, а не
держава.
Навчитися грамоти – ключ до щастя і влаштованого життя
Пасі Сальберг

15. У педагогічний виш потрапляє
один з десяти
Абітурієнти відбираються в два
етапи: 1 – на початку травня учні
складають письмовий іспит,
однаковий для всіх восьми вишів
( на початку березня учням
оголошують і відкривають ряд
статей, на основі яких формуться
завдання іспиту ), 2 – перевірка
особистісних характеристик та
знань абітурієнтів.
Навчання у фінських
університетах та політехнічних
вишах є безоплатним.
Щомісячна фінансова підтримка
студента становить 1000 $ США (
55 % - гарантовані державою
банківські позики, а решта –
урядовий грант )

16. У педагогічний виш потрапляє
один з десяти
• Враховуючи два іспити та оцінки
атестату зрілості з сертифікатами
іспитів,- абітурієнта зараховують у
виш.
• Основний чинник привабливості
вчительської кар’єри – диплом
магістра, що дає змогу працювати в
приватному секторі, в державних
структурах та організаціях третього
сектру.
• Вчителювання, випередивши
медицину та юриспруденцію, посіло
перше місце серед професій, які
обирають молоді фіни. Між
абітурієнтами конкурс на вчителя
початкових класів – один із
найвищих.

17. Три міжнародні міфи якісного рівня вчителя
та удосконалення шкіл
Міф перший
- Єдиним найвагомішим чинником поліпшення якості освіти є вчителі
Якщо б це не міф, то школа мала б потужніший вплив, ніж родинне походження дітей чи
інші позашкільні чинники, а усі діти досягли би більшого, аби в школах були тільки добрі
вчителі, тобто напрошується висновок – треба позбутися вчителів, які погано працюють.
Після «доповіді Колмана» (1966 рік) та ряд інших досліджень підтвердили, що велику
частку розкиду в досягненнях учнів можна пояснити позашкільними чинниками, зокрема
освітою та професіями батьків, впливом ровесників, індивідуальними рисами учнів. Тільки
10-20% розкиду у вимірюваних досягненнях учнів можна приписати класам, тобто
вчителям та викладанню, і така ж частка розкиду зумовлена чинниками всередині школи:
шкільною атмосферою, умовами та керівництвом. Тобто дві третини чинників, що
пояснюють досягнення учнів, опиняються поза контролем шкіл
Міф другий
- якість системи освіти не може перевищити якісного рівня її вчителів
Автори виходять з того, що вчителі працюють незалежно один від одного і робота одного
вчителя не впливає на роботу інших. Цей міф підриває значення командної роботи.
Проте, роль окремого вчителя в школі така сама, як роль гравця у футбольній команді: усі
вчителі є безумовно важливими, але колегіальна культура та професійні судження вчителів
більше важать для якості школи

18. Три міжнародні міфи якісного рівня вчителя
та удосконалення шкіл
Міф третій
- Коли будь-яка дитина матиме трьох-чотирьох чудових учителів поспіль, воно досягне
академічного злету незележно від свого соціально-економічного становища, а
дитина, яка матиме один за одним поганих вчителів, дедалі відставатиме
Це твердження наводить на думку, що освітня реформа здатна подолати вплив сім’ї та
соціального середовища. Проблема пов’язана з тим, що саме означає бути хорошим
вчителем, як з’ясувати, що вчитель справді чудовий, при прийомі на роботу. Щоб стати
чудовим вчителем треба 5-10 років систематичної практики, а щоб надійно визначити
«ефективність» будь-якого вчителя потрібно мати чіткі і послідовні дані впродовж 5
років,що майже неможливо

19. Аспекти, що позначаються на
вчительській професії
• По-перше,освіта повинна бути стандартизованою, а викладання та навчання мають
бути менш стандартизовані;
• По-друге, треба змінити токсичну для шкіл систему підзвітності;
• По-третє, вчителям потрібна автономія в плануванні своєї роботи, свобода обирати
методи викладання, які вони вважають найрезультативнішими, і повноваження, щоби
впливати на оцінювання та результати своєї роботи
Фінська система освіти та деякі інші, розглядають добробут і
щастя дітей як неодмінну мету шкіл.
Фінський шлях – це слугувати потребам кожної дитини через
гнучку взаємодію та різні способи навчання
Пасі Сальберг

20. Фінансування освіти
• Середні видатки з приватних джерел (
OESD, 2014a)– 16,1 %, у Фінляндії – 2,4 %,
у США – 32,1 %, у Канаді 23,6%;
• Фінські школи щодня забезпечують
кожну дитину, незалежно від соціально-
економічного становища, безоплатним
здоровим обідом;
• Середні видатки на освітні заклади в
2011 році становили по ОЕСР – 6, 1% ввп,
у Філяндії – 6,5%, У США – 6,9%, у Канаді –
6,8%, в Україні – 7,2%;
• З 1995 до 2004 року видатки на освіту у
Фінляндії зросли на 34% (середній по
ОЕСР – 42% );
• На одного учня держава виділяє 12 000
євро в рік;
• У 2000-х внаслідок скорочення
фінансування було зактито близько тисячі
загальноосвітніх шкіл.

21. Фінансування освіти в Україні

22. Оплата праці вчителів
• Заробітня плата учителя з 15-ти річним стажем у Фінляндії – 42 600$ (що небагато вище
середньої по країні), у США – 47 000$, у Кореї – 55 000$;
• Доходи фінських вчителів зростають зі збільшенням стажу і сягають максимуму після 20 років
стажу, система нарахування єдина по всій країні;
• Оплата праці залежить від типу школи (початкова, старша тощо), в середині кар’єри вчителі
на молодшій ступені середньої школи отримують на 7-10% більше, ніж вчителі молодших
класів;
• До середини кар’єри (15 років стажу) заробітки вчителя зростуть на 21-26%;
• Заробітня плата вчителів середньої школи на початку кар’єри становить 58%, а старшої – 77%
від максимально можливої зарплати на кінець кар’єри;
• Зарплата вчителів ніяк не прив’язана до досягнень їхніх учнів, проте структура нарахувань
грунтується на здобутках і успішності;
• Вчителі не мають відношення до олімпіад, що проводяться в країні;
• Базова заробітня плата включає оклад і доплату, що залежить від особливих умінь і умов
праці;
• Кожен вчитель отримує індивідуальну премію, яка залежить від результатів роботи (відгуки
батьків, колег і директора), однак не вимірюється успішністю учнів;
• Додатково оплачуються понаднормові години, що перевищують мінімальне обов’язкове
навантаження (можливі і інші компенсації);
• Три години на тиждень на співпрацю, удосконалення школи та інші колективні заходи
враховано в базовому окладі.

23. Години викладання
Якщо різницю годин навчання перевести в
навчальні роки, то австралійські 15-річні учні
присвятили навчанню принаймні на два роки
більше, ніж їх фінські ровесники. До того ж у
Фінляндії діти йдуть до школи в 7 років, а
багато австралійських дітей – в 5, що додає їм
часу формального навчання ( проте, 98%
фінських дітей з 6 років проходять
необов’язкову дошкільну освіту )

24. Години викладання
• У базовій та початковій школі фінські
вчителі викладають приблизно 590 та 670
годин на рік відповідно ( 800 та 900 уроків
по 45 хвилин, це чотири уроки щодня, як
результат, - вчителі мають більше годин
для розвитку школи, коригування
курикулуму, власного професійного
розвитку;
• У США – у початковій 1131 год та 1085 у
середній, що дорівнює шістьом і більше
50-ти хвилинним урокам, в Канаді – 800 та
750 годин відповідно;
• Середній показник викладання в ОЕСР –
19,3 год, у Фінляндії – 20,6 год, у США –
26,8 год, в Альберті – 26,4 год, в Австралії –
18,6 год, а в Сінгапурі – 17,1 год.

25. Міжнародний канон реформ освіти
МіКРОб (GERM*) плід глобалізації в освіті, існує з 80-х років, його прийняли як «нову
освітню релігію» в багатьох освітніх реформах, зокрема в США, в Канаді, Великій Британії,
кількох регіонах Австралії, деяких скандинавських країнах, його просувають в інтересах
міжнародних приватних корпорацій, національних агенств розвитку, міжнародних донорів,
приватних установ та консалдингових фірм, вкладаючи мільярди доларів і наполягаючи на
застосуванні в шкільних системах концепції менеджменту і принципів, запозичиних з
бізнесу.
МіКРОб (GERM) Фінська модель
Конкуренція між школами Співпраця між школами
Стандартизоване навчання Персоналізоване навчання
Наголос на письмі і арифметиці Наголос на дитині як цілісній особистості
Підзвітність на основі тестувань Відповідальність на основі довіри
Вибір школи Справедливість результатів
*Global Education Reform Movement - GERM – глобальний рух за реформу освіти
(germ в перекладі з англійської “мікроб, який викликає інфекцію”)

26. Досягнення учнів з математики та природничих наук
у дослідженнях PISA
Фінляндія не перейняла жодного з елементів МіКРОба; жодній країні, що долучилась до
МіКРОба не вдалось вдосконалити навчання школярів

27. Відсоток учнів на кожному рівні знань із природничих наук за
шкалою PISA 2006 року

28. Досягнення учнів з суспільствознавчої та громадянської
освіти (ICCS) 2009 рік (восьмикласники)
Фінські школярі демонструють відмінні знання не тільки з математики, природознавства та
розуміння читання, а й суспільствознавчої та громадянської освіти

29. Американські освітні ідеї, що стали засобами до
прискорення успіхів фінської освіти
Філософія освіти
Джона Дьюї
Прагматична та дитиноцентрична освітня теорія. Джон Дьюї мріяв, щоб
учителі були провідниками, які допомагають дітям формулювати запитання та
винаходити рішення
Кооперативне
навчання (Девід
Джонсон, Роджер
Джонсон)
Метод навчання учнів, що припускає співробітництво учнів в групах, при
такому підході учні досягають успіхів у навчанні, лише взаємодіючи один з
одним
Критерії успішного кооперативного навчання: Позитивна залежність, Пряма
підтримка, Відповідальність, Соціальна компетентність, Власна оцінка.
Множинний
інтелект Говарда
Ґарднера
Шкільна освіта мусить забезпечувати для всіх учнів можливість всебічного
розумового розвитку
Альтернативне
оцінювання в класі
Різні моделі оцінювання: оцінювання за портфоліо, оцінювання успішності,
самооцінювання і самоаналіз, оцінювання методів навчання
Взаємне навчання
колег (розробка
Брюса Джойса)
Процес, що ґрунтується на довірі, у якому вчителі спільно осмислюють наявні
практики; розширюють і вдосконалюють уміння та засвоюють нові;
обмінюються ідеями; проводять дослідження в класах; разом розв’язують
проблеми в класі
У США школи такі залежні від бюрократії, підзвітності, тестувань, конкуренції, а також
високе навантаження на вчителів, що інновації, які сприяли поліпшенню освітніх
систем у світі, не дістали практичного втілення в американській освіті

30. Середні результати PISA з грамотності читання в деяких країнах ОЕСР, де центральне
місце в державній освітній політиці займають конкуренція між школами, можливість
вибору батьками школи та обов’язковими стандартизованими тестуваннями (МіКРОб)

31. Розкид (нерівність) успішності
• Один з критеріїв справедливості і рівності в
освітніх системах – співвідношення розкиду
успішності в межах школи та між школами.
• Міжшкільна мінливість свідчить про
статистичні відмінності різних шкіл у певній
країні, а розкид в межаж шкіл, - ймовірно,
розкид у природніх талантах учнів школи.
Розкид між школами, відповідно,
здебільшого пов’язаний з соціальною
нерівністю.

32. Є три способи визначення справедливості освіти: 1 – рис 5.1 вплив соціально-
економічного походження; 2 – рис 2.2 розкид (нерівність) успішності; 3 – рис 5.2 відсоток
відпірних* учнів.
*відпірні учні – учні з незаможних родин, що «всупереч долі», долаючи несприятливі
умови досягають високого академічного рівня в школі
Справедливість освіти

33. Справедливість освіти
• Всі учні мусять мати рівний доступ до якісної
освіти – незалежно від того, де вони живуть,
до якої школи ходять та хто їхні батьки. У
справедливіших системах освіти навчання
школярів менше залежить від родинни
обставин.
• У 80-х роках розподіл учнів на потоки за
здібностями в математиці чи іноземних
мовах у загальноосвітніх школах скасували, -
розрив у рівні успішності школярів з
нижчими та вищими результатами почав
скорочуватись, незалежно від соціально-
економічних обставин учні вивчали
математику та іноземні мови спільно.
• Важливим чинником, що впливає на
викладання та навчання , - дитяча бідність*.
*дитяча бідність - це частка дітей, які живуть
у родинах із доходом, нижчим за 50%
середнього показника по країні.

34. Соціальна справедливість та коефіцієнт Джині
Коефіцієнт Джині – це один з численних
показників економічного успіху країни. Він
передбачає максимально коротку відстань
між найбагатшими і найбіднішими
верствами населення. Ця змінна має ім'я
італійського економіста і статистика
минулого століття Коррадо Джині.
А означає вона от що: чим більший
коефіцієнт, тим прірва глибша – іншими
словами, 1% свідчить про повну рівність
доходів у всіх групах населення, а 100% –
про те, що весь дохід у країні належить
одній особі.
В Україні коефіцієнт Джині – найнижчий у
Європі. Що, правда, погано
співвідноситься з реальністю, адже і
Всесвітня доповідь про щастя 2017 року
ставить Україну на 132-е місце зі 155 країн
Фінляндія
Україна

35. Що таке ПТУ?
• Половина учнів ідуть у виші, половина – у ПТУ, тому що престижність професій і
зарплати однакові. Що таке ПТУ? Це училище, яке робить реальні речі, які потім
продають. Наприклад, закінчилась деревообробка – тож, вони продають столи. Їх
виставляють прямо в приміщені училища, і кожен може зайти і придбати.
• ПТУ купує в муніципалітету землю для будівництва справжнього будинку.
Студенти разом з викладачами будують цей будинок, а сім’я може прийти
подивитися, як зводиться їхній будинок. Училище процвітає і завдяки усім цим
продажам має можливість закуповувати нові матеріали. А цих студентів потім
візьмуть на роботу, тому що вони вже будуть готовими спеціалістами.
• Майбутніх поварів і офіціантів готують так само. Є спеціальні кухня і зал.
Офіціантка (вчителі збоку спостерігають), приймає замовлення, відносить на
кухню поварам, ті готують, потім офіціантка приносить їжу, – тобто звичайний
процес. І місцеві люди також тут харчуються. Вони знають, що їжу готують
студенти й заробляють гроші. Гроші ідуть не їм особисто, а училищу.

36. Перспективи фінської освіти
Ідея, що надихає, - або «велика мрія» - не раз об’єднувала фінський народ і ставала
джерелом емоційної енергії. По Другій світовій війні ідея полягала в тому, щоб дати всім
фінам рівні можливості доброї державної освіти – незалежно від місця проживання,
соціально-економічного становища чи інших життєвих обставин. Це стало головним
принципом створення peruskoulu на початку 70-х.
Фінська мрія про майбутню освіту має бути десь такою: допомоготи кожному учню знайти
в школі свій талант і захоплення, при цьому шкільні зміни повинні спиратися на такі
основи:
1. Менше навчання в класі – це означає присвятити менше часу традиційним предметам
на зразок рідної мови, математики й природничих наук, а більше часу - об’єднаним
тестам, проектам і діяльності, тобто перехід від викладання, що грунтується на
курикулумі, до системи, що грунтується на індивідуальних навчальних планах,
залучання учні до роботи в майстернях, проектній діяльності та мистецтві;
2. Персоналізованіше навчання – це збільшення самостійного навчання учнів з
інструмантами, інформацією з інтернету і менше на викладання;
Щастя настає, коли люди можуть робити те,що їм подобається
й що вони вважають значущим і корисним
Пасі Сальберг

37. Перспективи фінської освіти
3. Зосередження на соціальних уміннях, емпатії та
лідерстві – мета школи, якавже не може залишатися
такою, як нині, - забезпечувати мінімальні базові
знання і вміння, необхідні молоді в майбутньому.
Слід розвивати вміння до соціальної взаємодії –
віртуальної та реальної: навчитися співпрацювати з
людьми, дуже відмінними від них самих, давати собі
раду в складних соціальних мережах;
4. Мета шкільництва – відкрити талант учня. Дедалі
важче визначити роль школи у навчанні. По-перше,
основним рушієм в навчанні стає учнівська цікавість у
школі. Бато учнів до завершення peruskoulu доходять
до думки про непотрібність шкільного навчання та
шукають альтернативні шляхи задоволення своїх
інтересів. По-друге, слід приділяти більше уваги
творчості учнів, виробленню учнями нових цінних
оригінальних ідей. Успішною є та школа, яка здатна
вести кожну особистість – і учня, і вчителя – в їхньому
розвитку далі, ніж вини могли би дійти самі.

38. ПАСІ САЛЬБЕРГ
.
Пасі сальберг був і є авторитетом в
унікальній стратегії фінської освітньої
реформи.
Сальберг виріс в родині освітян.
Учителював у фінській шкільній системі (викладав 7 років математику і фізику в
гельсінській школі), потім викладав в університеті, звідки перейшов до кураторства
стратегії професійного розвитку міністерства освіти. Нині генеральний директор Центру
міжнародної мобільності і кооперації при Міністерстві освіти и культури Фінляндії.
Залишивши Фінляндію заради посади в Світовому Банку, Сальберг розумів і тлумачив
проблеми різних країн та мав змогу надавати цим країнам системну підтримку. Сальберг
щоразу насамперед проводить урок математики й розмовляє з учнями в котрісь із
тамтешніх звичайних середніх шкіл.
Він вказує, що Фінляндія:
• Розвинула і має власне бачення освітніх змін;
• Покладається на висококласних і добре підготовлених вчителів;
• Має стратегію інклюзивної спеціальної корекційної освіти;
• Розвинула колективну відповідальність вчителів за розробку курикулумів та оцінювання;
• Пов’язала освітню реформу з креативним розвитком соціальної конкурентноспроможності.
Однн із способів вдосконалення
вчителів – навчання в інших учителів

39. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. https://nus.org.ua/articles/yakoyu-ye-osvita-u-finlyandiyi-abo-zdorovyj-gluzd/Вікторія Топол,
“Нова українська школа”
2. Фінські уроки 2.0: Чого може навчитися світ з освітніх змін у Фінляндії, Пасі Сальберг,
Харків, «Ранок», 2017
3. Финские уроки, Паси Сальберг, М., «Классика ХХІ», 2015
4. https://knoema.ru/atlas/Украина/Коэффициент-Джини
5. http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=4879
6. Фільм «В ожидании Супермена» (Waiting for «Superman»), Режиссер:Дэвис Гуггенхайм,
США, 2010 , Слоган:The fate of our country won't be decided on a battlefield, it will be
determined in a classroom (Доля нашої країни не вирішуватиметься на полі бою, вона
визначатиметься в класі)

40. Глосарій
PISA – Programme for International Student Assessment ( Програма міжнародного оцінювання учнів)
ECTS - European Community Course Credit Transfer System (Європейська система трансферу оцінок)
IEA – International Association for the Evaluation of Educational Achievement(Міжнародна асоціація
оцінювання навчальних досягнень)
SIMS – The Second International Mathematics Study (Друге міжнародне вивчення математики)
TIMSS – Trends in International Mathematics and Science Study (міжнародне порівняльне дослідженні
якості природничо-математичної освіти учнів 4-х та 8-х класів)
ICILS – International Computer and Information Literacy Study ( Международное исследование
компьютерной и информационной грамотности)
PIRLS - Progress in International Reading Literacy Study (Міжнародне дослідження якості читання)
ICCS - The International Conferences on Conceptual Structures (Міжнародні конференції з
концептуальних структур)
Peruskoulu – дев’ятирічна школа
ОЕСР – Організація економічної співпраці та розвитку