Як приймають до школи дітей в різних країнах. Досвід Британії та США

1. Як приймають до школи дітей в різних країнах. Досвід Британії та США
Міністерство освіти і науки опублікувало проект нового порядку
зарахування дітей у школи. Зокрема, першачків пропонують приймати за
територіальним принципом – правона першочергове зарахування
пропонують надати тим, хто живе на території обслуговування школи.
Також перевагу на зарахування до певної школи хочуть надати дітям, якщо
там вчаться їхні брати чи сестри або ж працюють батьки.
Свої правки додокументу можна надсилати до25 березня. Тож за цей час
ми пропонуємо вам трошки вивчити досвід інших країн. Цей текст – про
Велику Британіюі США (штат Массачусетс). Ми прочитали нормативні
документи цихкраїн, які регулюють зарахування учнів у початковушколу.
Читайтетакож прозарахування в школи Німеччини та Чехії.
Велика Британія
Фото: автор – viorelkurnosov, Depositphotos
У Британії діти починають навчання в молодшій школі в 4 роки
(підготовчий етап). Зареєструватисьу школу можна онлайн (хоча ця
функція доступна лише в Англії та Уельсі). Якщо ж дитину потрібно
влаштувати в школу посеред навчального року – потрібно обов’язково
звертатись до місцевої ради.
Під час реєстрації батьки можуть вказатимаксимум три бажаних
школи (їх вказують у порядку пріоритетності). Як правило, обирають
школи з району, в якому живе сім’я. Протеобрати закладз іншогорайону
– не заборонено.
У кожномурайоні прийом документів у школи розпочинається в різний час.
Зазвичайце осінь. Тобто батькиподають документи десь за рік до початку
навчання дітей. Дізнатись про точні дати початкуприйому документів
можна також онлайн – у Британії є спеціальний сайтз інформацією щодо
всіх районів і шкіл.
Дата закінчення реєстрації встановлена на національномурівні – 15
січня. А 16 квітня (або в найближчий робочийдень після цієї дати) всі
місцеві ради надсилають батькам відповіді щодо їхніх заявок. Пропозиція
стосуватиметься найбільш бажаної школи з батьківського списку, в якій є
місця.
Якщо в школу надійшло менше заявок, ніж вона може взяти учнів, то
зараховують всіх. Якщо ж кількість заяв перевищує спроможність
закладу(максимальнакількість учнів у класах– 30) – то він повинен
ранжувати заявки залежно від визначенихкритеріїв.
У шкіл можуть різнитися критерії – в залежностівід рішення школи або
місцевої ради. Їх переглядають щороку. Кодекс щодо вступу в школи надає
списокможливих критеріїв, протевін не є вичерпним. Приймальна комісія
може вирішити, які критерії підходять найбільше саме цій школі чи району.

2. Зокрема, школа може надавати пріоритетність таким категоріям дітей:
 тим, хто має рідних брата чи сеструсеред учнів школи (діти обов’язково
повинні жити в одномубудинку; до цієї категорії також відносяться зведені
брати й сестри, а також прийомнідіти);
 хто живе близько до школи (у випадку однакової відстані до будинків різних
дітей школа в праві зробитирандомнийвибір);
 належить до певної релігії (для релігійних шкіл);
 діти працівників школи (людина має пропрацювати в школі мінімум 2 роки,
перш ніж її дитина зможеотримати пріоритетність під час зарахування);
 діти, які навчались у дитячомусадку при школі.
Також школа в будь-якомуразі повинна прийняти дитину з особливими
освітніми потребами, а такожнадати пріоритетність дітям, які
перебувають або перебували під наглядом соціальнихслужб.
Перед початком вступної кампанії приймальна комісія повинна чітко
оголосити, якікритерії використовуватимев разізавеликої кількості заяв.
Докладну інформацію, за якими критеріями школи приймають учнів, завжди
можна отримати в місцевій раді.
Якщо школа буде користуватись показником наближеності будинкудо
школи, то повинна чітко пояснити, як визначається дистанція від
будинкудо школи, а також зазначити, як визначається домашня адреса і
якою є кінцева точка в школі (наприклад, це може бути відстань від
головного входув будинокдо головного входув школу). Ці показники також
повинні враховувати випадки, коли батьки розлучені, і дитина періодично
живе в кожного з них.
Місцева влада не може використовуватирандомнийвибір у всіх школах,
якими вона завідує. Якщо вирішено запровадитирандомнийпринцип
зарахування, має бути зрозуміло, як це відбувається. За процесом
рандомногозарахування учнівмає спостерігати хтось незалежний від
школи. Окрім того, діти, які перебувають або перебували під наглядом
соціальних служб, отримують пріоритет.
Під час зарахування учнів школа в жодномуразі не повинна:
 враховувати будь-які критерії, окрім тих, що були офіційно опубліковані;

3.  надавати перевагу дітям, тому що батьки позначали цю школу найпершою в
списку пріоритетності;
 проводитивідбір за здібностями;
 надавати перевагу учням на основітого, що їхні батьки надали школі або
пов’язанійз нею організації певну допомогу(включно з фінансовою);
 надавати пріоритетність учням на основістатусу батьків: робота, шлюб,
фінанси чи освіта (виняток – діти працівників школи);
 дискримінувати дітей через інвалідність або ж через те, що вонипочинають
навчатись не “в типовому” для цього віці;
 надавати перевагу учням через їхні хобі чи активності батьків (як теперішні,
так і минулі);
 проводитиспівбесіди з дітьми або батьками;
 вимагати фінансові внески (враховуючиволонтерську, благодійну допомогу
чи будь-які інші внески – навіть якщо ці грошіповернуть);
 вимагати фотографії дитини.
Може статись, що батькам прийдевідмова з кожної школи, які вони вказали
під час реєстрації. Місцева влада обов’язковомає вказати причину відмови.
Тодібатьки повинні зв’язатися з місцевою радою. Вона надішле їм лист з
рішенням, в яку школу мусить піти дитина. У листі також буде зазначено, як
можна оскаржитирішення.
Якщо батьки вважають, що школа порушила законність щодо зарахування,
то до 15 травня можуть звернутись до суддізі справ шкіл. Рішення щодо цієї
справи винесуть до 30 червня (ці дати пов’язаніз тим, що в цей час школи
ще мають вільні місця).
Якщо батьки вважають, що дитині зарано розпочинати навчання, вони
можуть попросити про відтермінуванняна один рік. Проте це можливо,

4. лише якщо дитина народилася в проміжку між 1 квітня і 31 серпня. Тоді
дитина розпочненавчання у вересні, коли їй виповниться 5 років. Щоб це
зробити, потрібно зв’язатисязішколою або місцевою радою (у залежності
від району це може бути по-різному).
США, Массачусетс
Фото: автор – boldg, Depositphotos
Навчання у школах Массачусетсапочинається вшестирічному
віці. Більшість дітей відвідують школи в районі, в якому живуть. Проте
батьки можуть віддати дитину в школу й за межами свого району. Зокрема,
це може бути чартернашкола, або участь у міжокружній програмівибору
школи (the inter-district schoolchoice program).
У Массачусетсі є система ділення на шкільні райони. Місточи містечко
може мати власнийшкільнийокруг – тоді дитиназ цього населеного
пунктуматимеправовідвідувати будь-якушколу цього району.
Деякі міста і містечка разом утворюють регіональний шкільний округ. Якщо
дитина живе в населеному пункті, що входить до певного регіонального
округу, то може відвідувати будь-яку школу в цьому окрузі.
Часом містечко утворюєвласний освітній округ для молодших школярів і
входить у регіональний для старшої школи. Це пов’язано з тим, що
початковушколу зручніше тримати ближче до місця проживання дитини.
Також деякі містечка не мають власного округуі не прикріплені до
регіонального. У цьому випадку населений пункт підписує угоду з близько
розташованим округом і платить за те, що його маленькі мешканці
відвідують там школи.
Деякі шкільні округимають по одній школі для забезпечення освітою на
кожномурівні, інші – по кілька шкіл різних рівнів. Якщо в окрузі є більше
однієї школи, окружна влада визначить, яку школу відвідувати дитині.
У якихось випадкахце буде школа, максимальнонаближенадо її місця
проживання, в інших – батьки зможуть висловити своїпобажання щодо
школи. Дізнатися більше про політику зарахування учнів в окрузі можна в
батьківському інформаційному центрі або в начальника управління освіти.
Батьки також можуть віддати дитину в школу іншого району. Для
початкової школи існують дві програми.
Перша – міжокружна програмавиборушколи. Головне обмеження для
участі в ній – наявність вільних місць у школі. Якщо школа поза районом
проживання дитини не має вільних місць – то й взяти участь в програмібуде
неможливо. Тож, щороку кожна школа вирішує, чи зараховуватиме учнів за
цією програмою. Подивитисьінформацію, які школи прийматимуть учнів з

5. інших округів, можна на спеціальному сайті. Іншою проблемою для батьків
може стати те, що ця програмане передбачає довезення учнів.
Щоб потрапити в школу іншого округу, батьки звертаються до
місцевогоуправління (і їм не потрібно отримувати жодних дозволів у
своєму окрузі).Батькам радять робитице заздалегідь – зимою або весною.
Якщо в школу подалися більше дітей, ніж там є місць, округ влаштовує
лотерею, аби обрати, хто саме отримає місця в школі. Діти, чиї брати чи
сестривже вчаться в цій школі, отримують перевагу.
Другий спосіб навчатися не в своємуокрузі – піти в чартерну школу. Це
державні школи, що працюють незалежно від локальних шкільних округів.
Кожна школа управляється опікунською радою. Більшість чартерних шкіл
мають статус штатних – це означає, що будь-яка дитина, яка живе в
штаті, може там навчатись.
Чартерні школи, як і в попередньомувипадку, влаштовують лотерею, якщо
кількість заявокперевищує кількість місць. Їх зазвичайпроводятьу січні чи
лютому – тож, батькам радять подавати заявки заздалегідь. Перевага також
надається дітям, чиї брати й сестривже навчаються в цій школі, а також
учням, які живуть у місті чи містечку, в якому розташованашкола. Також
деякі чартерні школи покликані обслуговуватикілька населених пунктів – у
цьому випадку діти з цих міст і містечок теж отримують привілеї під час
зарахування.
Перевезення в чартерні школи зазвичай можливе лише дляучнів, які
живуть в окрузі, де розташована школа. Для реєстрації в школі достатньо
зв’язатись з нею напряму
Що радить OECP
Фото: автор – garagestock, Depositphotos
У 2015 роціпровели дослідження “Огляди ОЕСD (Організації економічного
співтоваристваі розвитку– ред.) на тему доброчесностів освіті”. Його
автори розробиликілька рекомендацій, як зробитипроцес зарахування учнів
в Україні більш прозорим,справедливим і ефективним.
1. Початкова освіта має бути загальнодоступною. На ранньомуетапі не
повинно бути розділення учнівза здібностями.
Дослідження показують, що країни, в яких розподілучнів відбувається на
етапі середньоїабо старшої ланки, мають більш успішні освітні системи.
Окрім того, перевірка здібностейдітей перед початковою школою має
великий ризик упереджень. Натомість перевірка в більш старших класах
може мати конкретніші критерії (наприклад, наскільки учень засвоїв певний
предмет).
2. Затвердити справедливі та неупереджені процедури розподілу
місць у школах.

6. Серед прикладів таких процедур – пріоритет за датою народження або
автоматизованийпроцес випадкової вибірки (наприклад, жеребкування).
3. Створення простоїі зрозумілої системи оскарження рішень щодо
вступу.
Окрім того, пропонуєтьсязапровадитифінансові санкції для управлінь
освіти, які не дотримуються загальновизначенихправил.
4. Надавати більш якісну інформацію про школи батькам і органам,
що відповідають за планування шкільноїмережі.
На думку авторів дослідження, це один зі способів покращити зв’язокміж
процесамимістобудування і місткістю шкіл. Батьки ж, отримуючи
об’єктивнуінформацію про школи, зможуть обиратине лише ті школи, що
прийнято вважати хорошимичи то пак – елітними. Зокрема, таку картину
зможуть надати якісні інспектування шкіл.
5. Перегляд стандартів планування міської забудови та житлового
будівництва
Зараз стандарти житлового будівництва покладають відповідальність за
створення додатковихмісць у школах на міську і районну владу (це робиться
з податків, що сплачують компанії-забудовники). Втім, як показує
інформація про переповненість шкіл у великих містах, такий принцип є
неефективним. Тому авторидослідження пропонують включити будівництво
шкіл до критеріїв для затвердження будівельних проектів.
ВікторіяТопол, “Нова українськашкола”
[Читайте також статті про досвід Чехії та Німеччини]